Рішення

від 20.06.2024 по справі 140/3944/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/3944/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позов) звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі в/ч НОМЕР_1 , відзив) про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби; зобов`язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію за все належне, але неотримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплaти військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку тa захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178, без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього мaйнa до дaти підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, та за цінами предметів речового майна, визначеними станом на 01.01.2024 наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 22.12.2023 №1030-АГ «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації» (з урахуванням проведених виплат).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.01.2024 № 40-ос його виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, при цьому у вказаному наказі була відсутня інформація про розрахунок та виплату компенсації за неотримане речове майно. 27.02.2024 та 13.03.2024 відповідач перерахував на картковий рахунок позивача грошову компенсацію за неотримане речове майно в розмірі 25 561,58 грн та 78 575,62 грн, а у листі-відповіді від 15.03.2024 № 06.1.4/2670-24-вх/38 на адвокатський запит відповідач надав копії наказу від 22.12.2023 № 1130-ОС «Про виплату військовослужбовцям грошової компенсації замість недоотриманого речового майна під час проходження служби» та довідки № 3/1 та № 3/2 про вартість речового майна, що належить до видачі, згідно якої позивач дізнався, що відповідач протиправно нарахував грошову компенсацію за неотримане речове майно в неповному розмірі, а пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення позивача зі списків військової частини, та не застосував при розрахунку грошової компенсації закупівельну вартість майна станом на 01.01.2024 за цінами, затвердженими Наказом №1130-АГ.

Ухвалою суду від 15.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позов не визнала та зазначила, що нарахування грошової компенсації за неотримане речове майно проведено позивачу відповідно до вимог чинного законодавства. Просила в задоволенні позову відмовити.

Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.01.2024 № 40- ос Про особовий склад штаб-сержанта ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби 3 категорії дозиметриста 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип Б), звільненого з військової служби в запас наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 27.12.2023 №1159-ос за підпунктом г пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

У зв`язку із звільненням з військової служби позивач звернувся до відповідача із рапортом, в якому просив, зокрема, нарахувати та виплатити грошову компенсацію за неотримане речове майно при звільненні з військової служби без врахування пропорції часу.

На вказану заяву відповідач листом від 15.03.2024 повідомив позивача про те, що виплата грошової компенсації за неотримане речове майно буде здійснена відповідно до довідки-розрахунку при надходженні коштів.

В той же час 27.02.2024 та 13.03.2024 на картковий рахунок позивача надійшли кошти в розмірі 25 561,58 грн та 78 575,62 грн як за грошову компенсацію за неотримане речове майно, що підтверджується довідкою АТ КБ «Приватбанк».

В подальшому на адвокатський запит представника позивача від 15.03.2024 відповідач листом від 15.03.2024 № 06.1.4/2670-24-вх/38 надав копії наказу від 22.12.2023 № 1130-ОС «Про виплату військовослужбовцям грошової компенсації замість недоотриманого речового майна під час проходження служби» та довідки № 3/1 та № 3/2 про вартість речового майна, що належить до видачі, з якої вбачається, що позивачу нараховано грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна в кількості 79 найменувань на загальну суму 105 723,04 грн., сума до виплати 104 137,20 грн.

Не погоджуючись з розміром грошової компенсації за неотримане речове майно, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдина система їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі визначаються Законом України від 12.12.1991 №2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі Закон №2011-ХІІ).

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (статті 2 цього Закону).

Абзацом другим пункту 1 статті 9-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до наведеної норми Кабінет Міністрів України постановою від 16.03.2016 №178 затвердив Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок №178).

Пунктами 2, 3 Порядку №178 визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі, зокрема, й звільнення з військової служби.

Відповідно до пункту 4 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

За приписами пункту 5 Порядку №178 довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Формою довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, визначено включення до неї, зокрема, даних щодо: найменування речового майна, року і місяця виникнення права на отримання предметів речового майна, кількості предметів, вартість за одиницю, суми грошової компенсації.

Аналізуючи наведене, слід дійти висновку, що при звільненні військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби, а грошова компенсація підлягає нарахуванню відповідно до виду й кількості неотриманого речового майна та його вартості станом на 1 січня поточного року, що вказано у пункті 5 Порядку №178.

При цьому суд зазначає, що наведені вище нормативно-правові акти не містять можливості застосування інших умов при нарахуванні такої компенсації, як-от визначивши вартість речового майна пропорційно до часу його використання, врахувавши вартість одиниці речового майна станом не на 1 січня поточного року тощо.

Суд, з урахуванням встановлених фактичних обставин, дійшов висновку про те, що проведене позивачу нарахування та виплата грошової компенсації за неотримане ним речове майно не відповідає порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, з довідки №19 про вартість речового майна, що належить до видачі, вбачається, що відповідач при нарахуванні позивачу грошової компенсації застосував пропорцію часу, що минув з дня виникнення права на отримання речового майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу.

Правомірність такого розрахунку відповідач обґрунтовує нормами пункту 10 розділу І Інструкції про порядок речового забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 31.10.2016 №1132 (далі - Інструкція №1132), якими встановлено, що речове майно особистого користування військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, видається в їхню власність. За неотримане згідно із встановленими нормами речового забезпечення речове майно їм виплачується грошова компенсація у порядку, визначеному чинним законодавством України. Нарахування грошової компенсації військовослужбовцям під час їхнього звільнення з військової служби в запас, відставку або загибелі (смерті), за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно здійснюється пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.

Отже, норми пункту 10 розділу І Інструкції №1132 передбачають здійснення нарахування за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дати виникнення права на таке майно до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу.

В той же час суд зазначає, що норми Інструкції №1132 фактично звужують право особи на грошову компенсацію та зменшують розмір відповідних виплат, а відтак, оскільки відповідно до частини першої статті 9-1 Закону №2011-ХІІ порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України, тому при нарахуванні та виплаті грошової компенсації вартості за неотримане речове необхідно керуватися відповідним належним нормативно-правовим актом вищої юридичної сили, тобто Порядком №178.

При вирішенні даного спору суд також враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №815/5826/16, у якій зазначено, що з боку військової частини порушено право позивача на отримання компенсації за неотримане речове майно виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 1 січня року, в якому проведено виплату.

На необхідність врахування вартості майна станом на 1 січня року, в якому проведено виплату компенсації за речове майно, тобто застосування саме положень пункту 5 Порядку №178, вказав Верховний Суд у постановах від 25.02.2021 у справі №380/2458/20, від 17.03.2020 у справі №815/5826/16.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 243-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за все належне, але неотримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178, без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, та за цінами предметів речового майна, визначеними станом на 01.01.2024 наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 22.12.2023 №1030-АГ «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації», з урахуванням раніше проведених виплат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Суддя С.Ф. Костюкевич