Рішення

від 20.06.2024 по справі 240/22909/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 року м. Житомир справа № 240/22909/23

категорія 111030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Узбекистанська торгова компанія" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Узбекистанська торгова компанія" звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0134390707 від 19 липня 2023 року у частині суми штрафних санкцій та пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за період з 10 березня 2022 року по 25 квітня 2023 року на суму 361 228, 92 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку, за результатами якої прийнято податкове повідомлення-рішення. Однак, як вважає позивач, податкове повідомлення-рішення №0134390707 є протиправним та підлягає скасуванню у частині суми штрафних санкцій та пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, адже відповідачем неправильно визначено суму ненадходження валютної виручки на розрахунковий рахунок позивача.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.10.2023.

Відповідач до суду направив відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

10.10.2023 за результатами підготовчого засідання, судом, без виходу до нарадчої кімнати, постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, яку занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання. Розгляд справи по суті розпочато 10.10.2023.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечував, з підстав, наведених у відзиві на позов. Просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, усебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Посадовими особами ГУ ДПС у Житомирській області, підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 82 та підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК) проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Узбекистанська торгова компанія" , з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічних контрактів за період з 12.05.2020 по 25.04.2023.

За результатами проведеної перевірки прийнято Акт перевірки від 08 травня 2023 року було складено акт перевірки №7058/06-30-07-07/ НОМЕР_1 , яким встановлено порушення п. 2 ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» при виконанні зовнішньоекономічного контракту №02/02-21 від 01.02.2021 року, укладеного з нерезидентом ФХ «Міlк Меаt Stаr» (Республіка Узбекистан) валютна виручка у сумі 13090,00 євро станом на кінець перевіряємого періоду -25.04.2023 не надійшла.

На підставі акту, ГУ ДПС у Житомирській області винесено оскаржуване платником податкове повідомлення-рішення від 19.07.2023 року №0134390707 за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та накладено пеню у сумі 434204,46 грн.

Позивач, вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам,суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі- ПК України).

Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно із пп.14.1.265 п.14.1 ст.14 ПК України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За приписами пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Контролюючі органи, визначені пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 цього Кодексу, мають право, зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України).

Відповідно до норм п.п.54.3.3. п.54.3. ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності; є контролюючий орган.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства врегульовано Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VІІI (далі - Закон №2473-VІІI).

Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.

Частинами 1 та 2 статті 13 Закону № 2473-VIII визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти належать зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Згідно з положенням ч.3 ст.13 Закону №2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Відповідно до ч.5 ст.13 Закону № 2473-VIII, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Враховуючи наведене, суд вважає, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон №2473-VIII, зокрема ст.13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

Відповідно до пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.01.2019 №5 (далі Положення), граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 днів.

Підпунктом 1 пункту 7 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 02.01.2019 №7 (далі -Інструкція №7) встановлено, що банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення МД типу ЕК-10 Експорт, ЕК-11 реекспорт на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України належать митному оформленню), або підписання акту або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), -за операціями з експорту товарів. Банк для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів самостійно визначає систему заходів (уключаючи фіксацію цих операцій з дотриманням принципів актуальності, достовірності та інформативності) (пункт 8 Інструкції).

Положеннями підпункту 2 пункту 9 Інструкції №7 закріплено, що банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції.

Згідно із пунктом 12 розділу III Інструкції №7 зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов`язань за договором:

1) відбувається перегляд ціни товарів у зв`язку з невідповідністю їх кількісних та/або якісних характеристик умовам договору - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Рішення про таку невідповідність приймається Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті або іншим органом, уповноваженим розглядати спори або засвідчувати таку невідповідність згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору;

2) відбувається перегляд ціни товарів унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару, - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Зміна ціни товару має бути підтверджена Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору.

За обставинами справи, 01 лютого 2021 року ТОВ «УЗБЕКИСТАНСЬКА ТОРГОВА КОМПАНІЯ» та ФХ «Міlк Меаt Stаr» (Республіка Узбекистан) уклали контракт купівлі-продажу №«02/02-21.

Згідно умов п. 1.1 контракту продавець зобов`язується поставити покупцю товар - велику рогату худобу згідно умов специфікації №4 на умовах DАР згідно Інкотермс-2020 року.

Умови поставки ПАР згідно Інкотермс-2020 року продавець несе ризики за втрати вантажу до моменту його доставки в місце призначення.

Валюта розрахунку євро (п. 2.1 контракту).

Сторони погодили, що ціна за 1 кг живої ваги на момент завантаження тварин для поставки узгоджується та фіксується в Специфікації №1.

Згідно п. 2.5.1. контракту оплата за товар здійснюється шляхом відкриття покупцем на користь продавця безвідзивного документарного акредитива на 100% від вартості тварин. Розкриття акредитиву відбувається в наступному порядку: по факту підписання акта відбору тварин в Україні, здійснюється оплата 70% від вартості тварин, визначеній в додатку: по факту відвантаження тварин і оформлення СМR і експортної декларації, яка свідчить про факт вивантаження тварин в місці розвантаження - 30% від вартості тварин, зазначеної у специфікації №1. Строк дії акредитиву до 01 липня 2021 року.

Загальна вартість контракту становить 45 000 євро.

Сторони погодили, що при виявленні в ході вивантаження тварин: нестачі, падежу чи пошкодження про це повинен бути складений відповідний акт, який повинен бути підписаний покупцем, водієм транспортного засобу та державним ветеринарним лікарем республіки Узбекистан.

Умовами п. 7.2 договору обумовлено порядок пред`явлення рекламацій сторонами у випадку пошкодження, падежу чи нестачі товару. Зокрема, зазначено, що доказом падежу є акт, підписаний державним санітарним лікарем і завірений печаткою державного санітарного лікаря. У випадку падежу надається протокол розтину тіла тварини з підтвердження факту, дати і методу утилізації тіла (спалювання). Сторони повинні повідомити одна одну про претензії протягом 30 календарних днів та надати офіційні документи, видані державною ветеринарною службою країни покупця.

Сторони погодили, що у випадку обґрунтованості претензій продавець зобов`язаний сплатити на користь покупця вартість тварин з урахування фактично оплаченої покупцем частини контракту.

01 квітня 2021 року Сторонами була підписана додаткова угода №1 до контракту, в якій Сторони погодили, що у випадку часткової оплати Товару Покупець у випадку загибелі, падежу тварин, зобов`язаний сплатити фактичну вартість поставленого товару, зобов`язання продавця з поставки вважаються виконаними, а сума контракту коригується на вартість загиблих тварин, або їх нестачі.

Згідно даних електронного декларування Товариством 20 березня 2021 року було заповнено форму МД-2, згідно якої вартість товару, що переміщується через митний кордон становить 45165 євро.

10 березня 2021 року Товариством було виставлено ФХ «Міlк Меаt Stаr» рахунок на оплату товару (інвойс №5) на загальну суму 45165 євро.

Відповідно до платіжної інструкції від 07 травня 2021 року рахунок був оплачений частково на суму 23575, 00 євро.

Відповідно до платіжної інструкції від 09 липня 2021 року ФХ «Міlк Меаt Stаr» здійснило оплату товару в розмірі 2000,00 євро.

23 лютого 2022 року ФХ «Міlк Меаt Stаr» здійснило оплату контракту на суму 6500,00 євро.

Згідно даних СМR поставка відповідно умов контракту відбулась 23 березня 2021 року.

Факт виявлення мертвих тварин із зазначенням ідентифікаційних номерів на загальну вартість 10 890 євро підтверджується актами падежу №12. 13, 14. 15, підписаними головним ветеринарним лікарем Ферганського районного управління та ветеринарним техніком департаменту ветеринарії і розвитку тваринництва Олотського району Бухарської області Республіки Узбекистан, які Товариство отримало від покупця ФХ «Міlк Меаt Stаr».

До актів додано протоколи розтину тіла тварини від 25 - 29 березня 2021 року за № 33-43.

Відповідно до матеріалів справи, у подальшому покупець ФХ «Міlк Меаt Stаr» звернувся до ТПП Республіки Узбекистан, де отримав експертний висновок про зменшення суми контракту купівлі-продажу №«02/02-21 від 01 лютого 2021 року на суму 10890,00 євро на суму недопоставленого товару загальною вагою 4356 кг.

Умовами контракту було обумовлено зміну його вартості на суму недопоставленого товару у випадку виникнення такої нестачі внаслідок загибелі, падежу тварин.

Таким чином, у ФХ «Міlк Меаt Stаr» не виникло перед позивачем обов`язку сплати грошових коштів за фактом поставки загиблих тварин (фактом падежу тварин), а сума контракту зменшилась на суму 10890 євро.

Отже, дебіторська заборгованість ФХ «Міlк Меаt Stаr» перед ТОВ "Узбекистанська торгова компанія" та сума недоотриманої валютної виручки становить 2200,00 грн євро.

При цьому, судом враховано, що згідно з пунктом 2 Порядку визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 № 1392 (далі- Порядок № 1392) строк завершення імпортної операції без увезення товару на територію України за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) не може перевищувати 180 календарних днів з моменту здійснення резидентом авансового платежу або виставлення векселя на користь нерезидента. а у разі проведення розрахунків у формі документарного акредитиву - з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Пунктом 3 цього Порядку встановлено, що імпортна операція резидента без увезення товару на територію України вважається завершеною за наявності однієї з таких умов: зарахування виручки, одержаної від нерезидента, на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України; подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України, перелік яких визначається Національним банком.

Слід зазначити, що умовами п. 7.2 контракту обумовлено порядок пред`явлення рекламацій сторонами у випадку пошкодження, падежу чи нестачі товару.

Зокрема, зазначено, що доказом падежу с акт, підписаний державним санітарним лікарем і завірений печаткою державного санітарного лікаря. У випадку падежу надається протокол розтину тіла тварини з підтвердження факту, дати і методу утилізації тіла (спалювання). Сторони повинні повідомити одна одну про претензії протягом 30 календарних днів та надати офіційні документи, видані державною ветеринарною службою країни покупця.

Сторони погодили, що у випадку обґрунтованості претензій продавець зобов`язаний сплатити на користь покупця вартість тварин з урахування фактично оплаченої покупцем частини контракту,

01 квітня 2021 року Сторонами була підписана додаткова угода №1 до контракту, в якій Сторони погодили, що у випадку часткової оплати Товару. Покупець у випадку загибелі, падежу тварин, зобов`язаний сплатити фактичну вартість поставленого товару, зобов`язання продавця з поставки вважаються виконаними, а сума контракту коригується на вартість загиблих тварин, або їх нестачі.

Зобов`язання сторін за контрактом були виконані, отже відповідно і припинилися зобов`язання за цими контрактом №02/02-21 від 01 лютого 2021 року, зокрема і щодо оплати за неякісний товар.

Умовами контракту було обумовлено зміну його вартості на суму недопоставленого товару у випадку виникнення такої нестачі внаслідок загибелі, падежу тварин.

Падіж тварин, що постачались за контрактом №02/02-21 від 01 лютого 2021 року підтверджується: актами падежу №12, 13, 14. 15, підписаними головним ветеринарним лікарем Ферганського районного управління та ветеринарним техніком департаменту ветеринарії і розвитку тваринництва Олотського району Бухарської області Республіки Узбекистан, протоколами розтину тіл тварин від 25 - 29 березня 2021 року за № 33-43.

Таким чином, відповідальність за неотримання валютної виручки повинна наставати лише за дійсними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 604 ЦК України передбачено припинення зобов`язання за домовленістю сторін.

Згідно ст. 607 ЦК України зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Верховний Суд у постанові №№ 1.380.2019.003025 (касаційне провадження № К/9901/1982/21) від 07 квітня 2023 року зробив висновок про те, що надходження валютної виручки на рахунок можливе лише за дійсним зобов`язанням і не очікується за припиненим. Чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством не заборонено та не обмежено законні форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, що не передбачають, власне, надходження іноземної валюти на рахунок резидента. Так само, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство не пов`язує застосування інституту зарахування однорідних зустрічних вимог з певними видами договорів як обов`язковою умовою припинення зобов`язання у такий спосіб, крім випадків, коли зарахування не допускається.

Крім того, суд критично ставиться до тверджень відповідача в акті від 08.05.2023 щодо неможливості ТОВ "Узбекистанська торгова компанія" змінювати ціну товару по контракту №02/02-21 від 01.02.2021 року, укладеному з нерезидентом з ФХ «Міlк Меаt Stаr» (Республіка Узбекистан) та зазначає, що Верховний Суд у постанові від 31 січня 2020 року у справі №1340/3649/18 зауважив, що суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім прямо або у винятковій формі заборонених законами України. Крім того, всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, то не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Враховуючи, що чинним законодавством не заборонено та не обмежено законні форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, що не передбачають, власне, надходження іноземної валюти на рахунок резидента, виконання зобов`язань резидента України перед нерезидентом за зовнішньоекономічним контрактом шляхом зменшення суми зобов`язання на суму недопоставленого товару є одним із законних засобів врегулювання сторонами взаємних зобов`язань.

Суд наголошує, що коригування вартості поставленого товару відбулося через поставку товару, який не відповідав вимогам щодо якості такого товару, що в свою чергу спростовує посилання відповідача на те, що підтвердження випадків форм-мажорних обставин з 20 квітня 2022 року в Республіці Узбекистан здійснюється Міністерством інвестицій і зовнішньої торгівлі Республіки Узбекистан шляхом видачі довідки.

У свою чергу, слід зауважити, що зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов`язань за договором: відбувається перегляд ціни товарів у зв`язку з невідповідністю їх кількісних та/або якісних характеристик умовам договору - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Рішення про таку невідповідність приймається Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті або іншим органом, уповноваженим розглядати спори або засвідчувати таку невідповідність згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивачем дотримано умови за яких можливе зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, адже сторони у контракті від 01.02.2021 №02/02-21 погодили порядок встановлення нестачі товару, виконання зобов`язань щодо повернення коштів, сплачених за неякісний товар та коригування суми контракту на суму недопоставленого /поставленого неякісного товару.

При цьому, зміна ціни товару підтверджена експертним висновком від Торгово-промислової палати Узбекистану про зменшення суми Контракту купівлі-продажу №02/02-21 від 01 лютого 2021 року на суму 10890,00 євро недопоставленого товару загальною вагою 4356 кг.

Таким чином, у позивача не виникло зобов`язання щодо отримання валютної виручки від контрагента на суму 10890 євро -на суму недопоставленого товару, у зв`язку з погодженням сторонами коригування суми контракту.

Тому, суд вважає хибними доводи відповідача щодо порушення позивачем строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом № 02/02-21 від 01.02.2021, а саме ненадходження валютної виручки у сумі 13090,00 євро станом на кінець перевіряємого періоду - 25.04.2023, з огляду на те, що ТОВ "Узбекистанська торгова компанія" дотримано умови за яких можливе зменшення ціни договору.

Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи викладене вище, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 19.07.2023 №0134390707 в частині застосування штрафних фінансових санкцій та пені за порушення строків розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності за період з 10 березня 2022 року по 25 квітня 2023 року в розмірі 361 228, 92 грн, що згідно даних розрахунку пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях еквівалента 10890 євро, прийнято відповідачем без урахуванням вимог ст. 2 КАС України, а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову.

Відповідно до ч.1, 3ст.139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог

Згідно платіжних інструкцій №466 від 01.08.2023 на суму 2684,00 грн, №470 від 17.08.2023 на суму 2734,43 грн, позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір в розмірі 5418,43 грн, який підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області.

Керуючись ст. 77, 90, 139, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Узбекистанська торгова компанія" (вул. Шевченка, 2-А,Великі Низгірці,Бердичівський район, Житомирська область,13352. РНОКПП/ЄДРПОУ: 43542692) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7,Житомир,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44096781), РНОКПП/ЄДРПОУ: 44096781) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 19.07.2023 №0134390707 в частині застосування штрафних фінансових санкцій та пені за порушення строків розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності за період з 10.03.2022 по 25.04.2023 в розмірі 361 228, 92 грн, що згідно даних розрахунку пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях еквівалента 10890 євро,

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Узбекистанська торгова компанія" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області сплачений судовий збір в сумі 5418,43 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Липа