Рішення

від 20.06.2024 по справі 640/16998/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2024 року справа №640/16998/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "Будівельна компанія "Оверхол Україна" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Оверхол Україна» (далі ТОВ «БК «Оверхол Україна») з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (правонаступником якого є Головне управління ДПС у м. Києві; далі відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.08.2019 № 0047191404 та від 21.08.2019 № 0047201404.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проведена позапланова виїзна документальна перевірка, за результатами якої складено акт перевірки, висновки якого про порушення вимог Податкового кодексу України, є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені податковим органом у зв`язку з невірним застосуванням норм податкового законодавства, без належного дослідження наданих позивачем до перевірки первинних документів, та через намагання пов`язати зазначені висновки з наявними питаннями до діяльності контрагентів позивача, у зв`язку із чим, податкові повідомлення-рішення, що прийняті на підставі даного акту, є протиправними та підлягають скасуванню. Позивач зазначив, що контрагенти ТОВ «Вінд Прайм» і ТОВ «ТБС І К» є діючими суб`єктами господарювання, всі господарські операції з цими контрагентами мають реальний характер та підтверджені необхідними документами, оформленими відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Також, позивач звертає увагу на те, що господарські операції з ТОВ «ТБС І К» були задекларовано в квітні 2016 року і уточнюючі розрахунки до них не подавались, відтак відповідачем порушено п.102.1 статті 102 Податкового кодексу України.

Відповідач, заперечуючи проти позову, вказав на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до норм чинного законодавства, на підставі акта перевірки, яким встановлено нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Вінд Прайм» і ТОВ «ТБС І К», оскільки до перевірки не надано документів, які б фактично підтверджували надання послуг. Крім того, податковим органом вказано на наявність пояснень від директора/засновника контрагента ТОВ «Вінд Прайм», який підтвердив непричетність до фінансово-господарської діяльності вказаного товариства. Те ж саме стосується і господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «ТБС І К».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2021, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 21.08.2019 № 0047191404 та № 0047201404.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2022 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2021 та прийнято нове, яким відмовлено у задоволені позовних вимог ТОВ «БК «Оверхол Україна».

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.04.2023 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2021 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0047201404 від 21.08.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2022 року; рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2021 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0047191404 від 21.08.2019 залишено в силі. Справу №640/16998/19 у частині оскарження податкового повідомлення-рішення № 0047201404 від 21.08.2019 направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Сторони прибули у судове засідання.

Представник позивача подав клопотання, в якому просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Суд за згодою сторін перейшов до розгляду справи по суті в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами і доказами.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі направлення від 15.07.2019 № 1310/26-15-14-04-05, виданого ГУ ДФС у м. Києві, відповідно до п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 11.07.2019 № 9827, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «БК «Оверхол Україна» (код ЄДРПОУ 39629054) з метою дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «Вінд Прайм» (код ЄДРПОУ 41774595) за квітень, травень, червень, липень, серпень 2018 року показників декларацій з податку на додану вартість та ТОВ «ТБС І К» (код ЄДРПОУ 35113434) за 2016 рік показників фінансової звітності з їх відображенням у податковій декларації з податку на прибуток підприємства.

За результатами проведення перевірки, контролюючим органом складено акт від 26.07.2019 № 778/26-15-14-04-05/39629054, за висновками якого, встановлено порушення:

- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2016 рік у сумі 12600 гривень;

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 632006 грн., у тому числі по періодах: квітень 2018 року у сумі 85002 гривень; травень 2018 року у сумі 148865 гривень; червень 2018 року у сумі 106920 гривень; липень 2018 року у сумі 155314 гривень; серпень 2018 року у сумі 135 905 гривень.

- п. 44.1, п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України, не надано документи до перевірки.

ТОВ «БК «Оверхол Україна», не погодившись з висновками акта перевірки, 08.08.2019 подало свої заперечення, за результатами яких рішенням ГУ ДФС у м. Києві щодо розгляду заперечення № 120649/10/26-15-14-01-01 від 25.06.2019, висновки акта від 26.07.2019 №778/26-15-14-04-05/39629054 залишені без змін.

На підставі акта перевірки від 26.07.2019 № 778/26-15-14-04-05/39629054 ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 21 серпня 2019 року № 0047191404, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 948 200,00 грн, з яких за податковим зобов`язанням - 632 006,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями - 316 003 грн;

від 21 серпня 2019 року № 0047201404, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 15 750,00 грн, з яких за податковим зобов`язанням - 12 600,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями - 3150,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

За результатами судового розгляду справи, задовольняючи позов, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що господарські операції позивача з його контрагентами ТОВ «Вінд Прайм» і ТОВ «ТБС І К», за період, що перевірявся, є реальними, підтверджуються належним чином оформленими бухгалтерськими та первинними документами.

Верховний Суд погодився з судом першої інстанції, який дійшов висновку, щодо реальності господарських операцій з ТОВ «Вінд Прайм», та в цій частині залишено рішення суду першої інстанції без змін.

Водночас, щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «ТБС І К», Верховний Суд зазначив, що судами не в повному обсязі з`ясовано та перевірено обставини справи, а також залишено поза увагою посилання позивача про те, що господарські операції з ТОВ «ТБС І К» було задекларовано в квітні 2016 року і уточнюючі розрахунки до них не подавались, ураховуючи зміст п.102.1 статті 102 Податкового кодексу України щодо строків перевірки.

Отже, спірним питанням у справі є правомірність формування позивачем показників фінансової звітності з їх відображенням у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік по взаємовідносинах з ТОВ «ТБС І К» (код ЄДРПОУ 35113434) та, відповідно, правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 21.08.2019 № 0047201404.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон №996-ХІV) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

У відповідності з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Як вбачається з акту перевірки, за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 ТОВ «БК «Оверхол Україна» задекларовано дохід у сумі 5578873 грн., при цьому, перевіркою повноти визначення задекларованих показників у рядку 01 Декларації «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків)», встановлено їх заниження або завищення за рахунок взаємовідносин з ТОВ «ТБС І К» (код ЄДРПОУ 35113434).

На виконання запиту № 1 від 15.07.2019 ТОВ «БК «Оверхол Україна» по взаємовідносинам з ТОВ «ТБС І К» надано копії карток рахунків 631, 903 та платіжні доручення.

Водночас, контролюючим органом зазначено, що до перевірки не надано документів, що підтверджують фінансово-господарські взаємовідносини з контрагентом ТОВ «ТБС І К» за 2016 рік, про що складено акт від 19.07.2019 № 1009/26-15-14-04-05.

За висновками податкового органу, вищенаведені операції з ТОВ «ТБС І К», неможливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, а також основних засобів, вказане товариство не володіє основними засобами та здійснював реалізацію товарів та послуг в січні-березні 2016 року 64 іншим товариствам з номенклатурою, зокрема, юридичні послуги, роботи по реконструкції зовнішніх мереж, підключення послуг бізнес-споживача, будівельно-монтажні роботи, поточний ремонт тощо.

У зв`язку з неподачею ТОВ «ТБС І К» звітів про суми нарахованої заробітної плати за 2016 рік, встановлено відсутність працівників та залучення третіх осіб. Тож, за висновками акта перевірки, встановлено декларування ТОВ «ТБС І К» операцій по ланцюгу взаємовідносин за відсутності факту їх реального здійснення.

Також, при аналізі інформаційних баз встановлено факт наявності облікової картки суб`єкта фіктивного підприємництва з ознакою фіктивності. В Єдиному державному реєстрі судових рішень наявний вирок Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26.04.2017 у справі № 1-кп/337/182/2017, яким затверджено угоду про визнання винуватості від 21.04.2017 щодо керівника ТОВ «ТБС І К».

Таким чином, за висновком відповідача, операції між ТОВ «БК «Оверхол Україна» та ТОВ «ТБС І К» не мали реального характеру, оскільки не підтверджено факт надання послуг на адресу позивача, що свідчить про те, що правочин на загальну суму 70000,00 грн здійснений без мети настання реальних наслідків.

Натомість, як встановлено судом, згідно Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «ТБС І К» на адресу позивача оформлено (зареєстровано) податкову накладну № 76 від 29.03.2016 (будівельно-монтажні роботи) на загальну суму 84000,00 грн, у т.ч. ПДВ 14000,00 грн.

Оплата здійснювалась між сторонами у безготівковій формі, згідно платіжних доручень від 30.03.2016 №266, від 15.04.2016 №279, від 23.05.2016 №321.

Згідно картки рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 кредиторська/дебіторська заборгованість відсутня.

У свою чергу, щодо посилань контролюючого органу на вирок Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26.04.2017 у справі № 1-кп/337/182/2017, яким керівника ТОВ «ТБС І К» визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, суд зазначає, що господарсько-фінансові взаємовідносини позивача та ТОВ «ТБС і К» в ході вищенаведеного кримінального провадження не досліджувалися та у вказаному вироку правової оцінки їм надано не було, не міститься й переліку підприємств, яким ТОВ «ТБС І К» надавало послуги всупереч вимог чинного законодавства України, так само і не встановлено конкретних періодів.

Суд звертає увагу, що у постанові від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19 Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок, що вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 КК України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею КК України у зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.

Суд зазначає, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду та з огляду на положення статті 90 КАС України обставини підлягають встановленню адміністративними судами під час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, причому жоден з доказів не має наперед установленої сили, у тому числі будь-які дані, отримані в межах кримінальних проваджень. Ці дані підлягають ретельній перевірці безпосередньо судом, що розглядає справу, в силу офіційності з`ясування обставин справи, а також якщо платник податків обґрунтовано заперечує достовірність відповідних даних.

Суд зазначає, що створення підприємства для надання незаконних послуг та переваг іншим підприємствам не свідчить про нереальність всіх господарських операцій, вчинених від імені такого підприємства. В ході досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження повинно бути достовірно встановлено перелік підприємств, яким надавались послуги всупереч вимог чинного законодавства.

В даному випадку, вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя лише затверджено угоду про визнання винуватості керівниками ТОВ «ТБС І К» у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, разом з тим, не наведено жодних конкретних обставин та підприємств, з якими ТОВ «ТБС І К» мало господарські взаємовідносини, а також не вказано, що такі господарські взаємовідносини не відбулись та були спрямовані виключно на надання податкової вимоги.

Разом з тим, в акті перевірки контролюючим органом підтверджено, що вищенаведені господарські операції з ТОВ «ТБС І К» відображено ТОВ «БК «Оверхол Україна» в бухгалтерському обліку наступним чином: Д-т 903 К-т 631 відображено придбання послуг у сумі 70 000,00 грн; Д-т 6415 К-т 631 відображено податковий кредит з ПДВ у сумі 14 000,00 грн; Д-т 631 К-т 311 відображено зарахування аванса постачальнику у сумі 84 000,00 грн та згідно картки рахунку 631 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 кредиторська/дебіторська заборгованість відсутня.

Податковим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, а також не надано достатніх доказів на підтвердження того, що такі відомості є неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Поряд з цим, відповідно до підпункту 114.1 статті 114 Податкового кодексу України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

За приписами пункту 102.2 статті 102 Податкового кодексу України грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо:

102.2.1. податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов`язання, не було подано;

102.2.2. посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов`язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

Згідно з пунктом 102.3 статті 102 Податкового кодексу України відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого контролюючому органу згідно з рішенням суду заборонено проводити перевірку платника податків або платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні.

Як вбачається з матеріалів справи, документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «БК «Оверхол Україна» (зокрема, з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «ТБС І К» за 2016 рік показників фінансової звітності з їх відображенням у податковій декларації з податку на прибуток підприємства) відповідачем проведено у липні 2019 року.

Як зазначив позивач, що не спростовано відповідачем, господарські операції з ТОВ «ТБС І К» позивачем задекларовано у квітні 2016 року та уточнюючих розрахунків до цієї податкової звітності не подавалось.

Таким чином, відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України строк для визначення податковим органом грошових зобов`язань платника податків за другий квартал 2016 року сплив 09.08.2019, а отже на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 21.08.2019 № 0047201404 контролюючий орган не мав повноважень для самостійного визначення грошових зобов`язань ТОВ «БК «Оверхол Україна» за цей період.

В контексті викладеного, суд вважає за необхідне також зазначити, що недостатня деталізація первинних документів не може слугувати підставою для визнання господарських операції, за результатом яких вони складені, нереальними, а документів - недостовірними.

Стосовно доводів контролюючого органу про відсутність інформації про наявні у контрагента позивача трудові та матеріальні ресурси, суд зазначає, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентом правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни. У разі, якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового чи норм іншого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Платник податків, в даному випадку позивач, не є уповноваженою особою щодо перевірки дотримання податкової дисципліни своїх контрагентів, та не має доступу до податкової інформації з автоматизованих інформаційних систем контролюючих органів, а отже не міг бути обізнаний про можливі порушення ними податкового законодавства.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши вимоги податкового законодавства та надавши оцінку наявним у справі доказам окремо та у їх сукупності, а також беручи до уваги те, що податкове повідомлення-рішення від 21.08.2019 № 0047201404 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 15 750,00 грн прийняте поза межами строку, встановленого пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку про протиправність вказаного податкового повідомлення-рішення та необхідність його скасування.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача у відповідності до вимог приписів ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Оверхол Україна» (код ЄДРПОУ 39629054, місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Брандта, буд.4, оф.4) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) від 21.08.2019р. за №0047201404.

3. Стягнути з Головного управління ДПС України у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Оверхол Україна» (код ЄДРПОУ 39629054, місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Брандта, буд.4, оф.4) понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 14 459,25 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять гривень, двадцять п`ять копійок).

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Марич Є.В.