Рішення

від 12.06.2024 по справі 380/141/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2024 рокусправа № 380/141/24

Львівський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої суддіЧаплик І.Д.,секретар судового засіданняРаєнко О.В.за участю:

представників позивача Локатир Ю.В., Сорока Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до Новояворівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в

Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал» (місцезнаходження: 79017, м. Львів, вул. Зелена, 64; ЄДРПОУ: 03348471) звернулось до суду із позовом до Новояворівської міської ради (місцезнаходження: 81054, Львівська обл., м. Новояворівськ, вул. Шевченка, 64; ЄДРПОУ: 04373301), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Новояворівської міської ради № 2654 від 12 жовтня 2023 року;

зобов`язати Новояворівську міську раду прийняти рішення про затвердження Львівському міському комунальному підприємству «Львівводоканал» проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки площею 5,0405 га для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води) в селі Воля Добростанська Новояворівської міської ради;

передати Львівському міському комунальному підприємству «Львівводоканал» в постійне користування земельну ділянку площею 5,0405 га для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води) в селі Воля Добростанська Новояворівської міської ради та зобов`язати здійснити державну реєстрацію права постійного користування на земельну ділянку в установленому законодавством порядку.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що є підприємством, яке забезпечує видобування питної води, транспортування води по магістральних водогонах, експлуатацію міських внутрішньо-квартальних та дворових водопровідних мереж, подачу води для мешканців міста Львова, надання послуг по відведенню стічних вод та експлуатацію каналізаційних колекторів, механічну та біологічну очистку стічних вод на міських каналізаційних очисних спорудах, хімікобактеріологічне дослідження якості питної води. Позивач 04 липня 2023 року звернувся до відповідача із листом, у якому просив на черговій сесії місцевої ради розглянути та затвердити проект землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки площею 4,0405 га, кадастровий номер 4625883200:01:000:0745, в с. Воля-Добростанська Новояворівської територіальної громади для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництво та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води). Проте, своїм рішенням №2654 від 12 жовтня 2023 року відповідач затвердив проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки в оренду та водночас зобов`язав позивача укласти договір оренди землі станом на один рік. Позивач не погоджується із таким рішенням відповідача, вважає, що має право на відведення земельної ділянки у постійне користування, у зв`язку з чим звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою від 08.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк подати відзив на позовну заяву та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову.

Ухвалою від 29.01.2024 суд постановив перейти до розгляду справи за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до Новояворівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 28 лютого 2024 року.

27.02.2024 представник позивача подав до суду заяву, у якій просив долучити до матеріалів справи, довідку про нарахування та сплату податків по Новояворівській територіальній громаді Яворівського району, як підтвердження відсутності заборгованості по земельному податку та рентній платі за надра.

Підготовче засідання, призначене на 28 лютого 2024 року, було відкладене на 27 березня 2024 року у зв`язку з неявкою відповідача.

Відповідач 21.03.2024 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що 12 жовтня 2023 року Новояворівською міською радою прийнято рішення №2654 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ЛМКП «Львівводоканал» в с. Воля Добростанська Новояворівської міської ради для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води)». Дане рішення було прийняте керуючись пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законами України «Про Державний земельний кадастр», «Про оренду землі», «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій», статтями 12, 20, 93, 120, 122, 123, 124, 125, 126, 134 Земельного кодексу України. Розглянувши заяву Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виготовлений ТзОВ «Геоленд 2000» на засідання депутатської комісії. За результатами розгляду комісією рекомендовано винести дане питання на розгляд чергової сесії Новояворівської міської ради. Враховуючи висновок депутатської комісії, керуючись нормами діючого законодавства Новояворівська міська рада вирішила затвердити Львівському міському комунальному підприємству «Львівводоканал» проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 5,0405 га кадастровий номер 4625883200:01:000:0745 в с. Воля Добростанська Новояворівської міської ради, цільове призначення 11.04 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води) та передати Львівському міському комунальному підприємству «Львівводоканал» в оренду терміном на один рік земельну ділянку площею 5,0405 га кадастровий номер 4625883200:01:000:0745 в с. Воля Добростанська Новояворівської міської ради, цільове призначення 11.04 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води). Також вказує, що позивачем правовстановлюючі документи на право власності чи користування земельною ділянкою не зареєстровані.

25.03.2024 представник позивача подав заяву про зміну предмета позову, у якій просив викласти позовні вимоги у такій редакції: визнати протиправним та скасувати рішення Новояворівської міської ради № 2654 від 12 жовтня 2023 року та зобов`язати Новояворівську міську раду на найближчому пленарному засіданні затвердити Львівському міському комунальному підприємству «Львівводоканал» проект землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки площею 5,0405 га (кадастровий номер 4625883200:01:000:0745) для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води) в селі Воля Добростанська Новояворівської міської ради.

23.04.2024 представник позивача подав пояснення, у яких вказав, що земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті «а» частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування. Частиною першою статті 92 ЗК України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності (пункт а частини другої статті 92 ЗК України). ЛМКП «Львівводоканал», як підприємство комунальної власності, має право на набуття права на земельну ділянку у вигляді права постійного користування. Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

У підготовчому засіданні 24.04.2024 суд ухвалою, прийнятою без виходу до нарадчої кімнати, постановив прийняти до розгляду заяву про зміну предмета позову, закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті. Судове засідання призначене на 13 травня 2024 року.

Судове засідання, призначене на 13.05.2024, було відкладене на 12.06.2024 у зв`язку з неявкою відповідача.

У судовому засіданні 12.06.2024 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, а тому суд, заслухавши думку представника позивача, враховуючи навність відзиву на позов та неявку відповідача у всі попередні засідання, вирішив розгляд справи провести без участі представника відповідача, який належним чином був повідомлений про дату і час засідання.

Дослідивши подані сторонами документи, заслухавши доводи представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал» є підприємством комунальної форми власності, основним видом діяльності якого є 36.00 Забір, очищення та постачання води.

Позивач володіє спеціальним дозволом на користування надрами, реєстраційний №4095 від 24 жовтня 2006 року, термін дії 20 років. Мета надрокористування: видобування питних підземних вод з метою централізованого та нецентралізованого водопостачання.

Позивач звернувся до відповідача листом від 04.07.2023 №Д/З-9794, у якому просив на черговій сесії розглянути та затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування площею 5,0405 га, розташованої за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Воля Добростанська, та надати у постійне користування вказану земельну ділянку. Кадастровий номер: 4625883200:01:000:0745. Цільове призначення: 11.04 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води). Вид використання земельної ділянки: для обслуговування насосної станції «Воля-Добростанська», свердловин №1 та №5.

Рішенням від 12 жовтня 2023 року №2654 відповідач вирішив затвердити Львівському міському комунальному підприємству «Львівводоканал» проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 5,0405 га кадастровий номер 4625883200:01:000:0745 в с. Воля Добростанська Новояворівської міської ради, цільове призначення - 1104 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води). Передати Львівському міському комунальному підприємству «Львівводоканал» в оренду терміном на один рік земельну ділянку площею 5,0405 га «кадастровий номер 4625883200:01.000:0745 в с. Воля Добростанська Новояворівської міської ради, цільове призначення - 11 04 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої воли, збирання, очищення та розподілення води).

Позивач не погоджується із вказаним рішенням відповідача, щодо передачі земельної ділянки в оренду, а не у постійне користування, у зв`язку з чим звернувся до суду із цим позовом.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано такі обставини справи та норми чинного законодавства.

Згідно зіст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Вимогамист. 144 Конституції Українипередбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон УкраїниПро місцеве самоврядуваннявід 21.05.1997 №280/97-ВР (далі -Закон №280/97-ВР).

Відповідно до частини третьоїстатті 24 Закону №280/97-ВРоргани місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбаченіКонституцієюі законами України, та керуються у своїй діяльностіКонституцієюі законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Статтею 25 Закону №280/97-ВР передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону №280/97-ВР визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частинами 1, 5 статті 46 Закону №280/97-ВР передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Частиною 1 статті 71 Закону № 280/97-ВР передбачено, що територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Відповідно до частин 1-3 статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

Відповідно до частини 11 статті 59 Закону №280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Спеціальним законом, що регулює земельні правовідносини в Україні, єЗемельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III(даліЗК України).

Відповідно до пунктів «а» і «б» частини 1статті 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цьогоКодексу.

Відповідно до частин 1-2статті 116 ЗК Українигромадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті «а» частини другої статті 92 ЗК України, лише на праві постійного користування.

Таким чином у ЛМКП «Львівводоканал» як підприємства комунальної форми власності, наявне право отримати у постійне користування земельну ділянку, яка перебуває у власності Новояворівської міської ради, за умови дотримання вимог, встановлених в законодавстві України.

Згідно з частиною 1 статті 123 ЗК Українинадання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: - надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; - формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

З наведеного вбачається, що правовим підґрунтям для надання земельної ділянки у користування органом місцевого самоврядування є відповідне рішення цього органу, прийняте на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Разом з тим, для одержання у користування земельної ділянки із земель комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, особа згідно з частиною 2 статті 123 ЗК України звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу місцевого самоврядування, який відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передає у власність або користування таку земельну ділянку.

Згідно з положеннями частини 3 статті 123 ЗК України відповідний орган місцевого самоврядування в межах повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 6 статті 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Згідно з частиною 12 статті 123 ЗК України рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.

Згідно з частинами 15-16 статті 123 ЗК України, підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Статтею 125 ЗК Українипередбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав..

Право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно доЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(стаття 126 ЗК України).

Стаття 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обмежень» від 01.07.2004 № 1952-IV визначає особливості державної реєстрації прав на земельні ділянки державної та комунальної власності. Вказаною статтею передбачено, що рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або користування (постійне користування, оренду, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) можуть прийматися за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав. Під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно ізстаттею 122Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування. Державна реєстрація права власності на земельні ділянки державної чи комунальної власності проводиться з обов`язковим урахуваннямпунктів 3та4розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності".

З вищенаведених норм права випливає, що передача земельної ділянки у користування, у тому числі, затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки здійснюється на підставі відповідного рішення органу місцевого самоврядування. Крім того, з метою логічного завершення правовідносин щодо отримання права постійного користування земельною ділянкою позивачем, йому необхідно оформити державну реєстрацію такого права постійного користування на земельну ділянку в порядку, визначеному законодавством.

Проте, як встановлено судом, за наслідками розгляду звернення ЛМКП «Львівводоканал» щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування відповідач не дослідив вказане питання згідно із заявою позивача, а натомість прийняв рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду. При цьому, питання розробки та затвердження проекту землеустрою з метою відведення земельної ділянки в оренду не було предметом звернення позивача до відповідача. У оспорюваному рішенні не наведено жодних підстав чи мотивів, з яких відповідач прийняв таке рішення.

Отже, відповідач фактично не розглянув запит позивача щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування, оспорюване рішення за своїм змістом не стосується заяви позивача.

Відтак, рішення Новояворівської міської ради від 12 жовтня 2023 року №2654 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не доведено наявності законних підстав для відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту шляхом зобов`язання відповідача вчинити дії, варто зважати на його ефективність з точки зоруст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні ст.13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) від 20.10.2011 ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик їх помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Також зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен накладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

На підставі аналізу наведених вище норм з метою ефективного захисту порушених прав позивача суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача шляхом зобов`язання Новояворівської міської ради повторно розглянути заяву Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» та прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,0405 га, кадастровий номер 4625883200:01:000:0745, в с. Воля-Добростанська в постійне користування для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництво та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води).

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Даючи оцінку діям відповідача, які зумовили звернення позивача до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що дії відповідача в цілому не відповідають визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та порушують право позивача на отримання пенсії у належному розмірі, тому такі дії слід визнати протиправними, задовольнивши позовні вимоги в частині їх оскарження.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно із частиною першою статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.

На підставі ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2684 грн. підлягає стягненню на користь позивача з Новояворівської міської ради за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 19-21, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

в и р і ш и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Новояворівської міської ради № 2654 від 12 жовтня 2023 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення Львівському міському комунальному підприємству «Львівводоканал» земельної ділянки в оренду.

Зобов`язати Новояворівську міську раду (місцезнаходження: 81054, Львівська обл., м. Новояворівськ, вул. Шевченка, 64; ЄДРПОУ: 04373301) повторно розглянути заяву Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» (місцезнаходження: 79017, м. Львів, вул. Зелена, 64; ЄДРПОУ: 03348471) та прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,0405 га, кадастровий номер 4625883200:01:000:0745, в с. Воля-Добростанська в постійне користування для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництво та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новояворівської міської ради (місцезнаходження: 81054, Львівська обл., м. Новояворівськ, вул. Шевченка, 64; ЄДРПОУ: 04373301) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» (місцезнаходження: 79017, м. Львів, вул. Зелена, 64; ЄДРПОУ: 03348471) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п.15.5 п.15 розділу VII Перехідних положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 21 червня 2024 року.

СуддяЧаплик Ірина Дмитрівна