Ухвала

від 21.06.2024 по справі 420/10910/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/10910/20

УХВАЛА

21 червня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бутенко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника політичної партії «УСПІШНА КРАЇНА» про виправлення описки у виконавчому листі та повернення безпідставно стягнутих грошових коштів по справі № 420/10910/20, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_7 ), Одеської обласної регіональної парторганізації політичної партії ВЛАДА НАРОДУ (вул. Івана Франка, 8, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600), Одеської обласної регіональної парторганізації політичної партії ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ (вул. Петра Могили, буд.8, м. Рівне, 33001), Регіональної організації політичної партії НАРОД в Одеській області (65123, Одеська обл., м. Одеса, вул. Семена Палія, буд. 113, корп. А, кв.29), Одеської обласної регіональної організації політичної партії НАШ ДІМ - ОДЕСА (65023, Одеська обл., м. Одеса, пров. Топольського, 4-А, прим. 101), Одеської обласної організації політичної партії УСПІШНА КРАЇНА (65007, Одеська обл., м. Одеса, вул. Водопровідна, буд.1-А, кв.109), Одеської обласної організації політичної партії ВІДРОДЖЕННЯ І РОЗВИТОК (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Олександрійська, 21, кв.51), кандидата на посаду сільського голови, виборця ОСОБА_8 ( АДРЕСА_8 ), кандидатів у депутати, виборців ОСОБА_9 ( АДРЕСА_9 ), ОСОБА_10 ( АДРЕСА_10 ), ОСОБА_11 ( АДРЕСА_9 ), ОСОБА_12 ( АДРЕСА_8 ), ОСОБА_13 ( АДРЕСА_11 ), ОСОБА_14 ( АДРЕСА_12 ), ОСОБА_15 ( АДРЕСА_13 ), ОСОБА_16 ( АДРЕСА_14 ), ОСОБА_17 ( АДРЕСА_15 ) до Кароліно-Бугазської сільської територіальної виборчої комісії Білгород-Дністровського району Одеської області (вул. Приморська, буд.1, с. Кароліно-Бугаз, Овідіопольський район, Одеська область, 67844) про визнання протиправними та скасування постанов.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано постанови Кароліно-Бугазської сільської територіальної виборчої комісії Білгород-Дністровського району Одеської області від 14.10.2020 року про повторне скасування реєстрації кандидатами у депутати Кароліно-Бугазської сільської об`єднаної територіальної громади висунутого шляхом самовисування, громадян ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 та ОСОБА_20 .

Визнано протиправною та скасовано постанову про повторне скасування кандидатом на посаду Кароліно-Бугазського сільського голови від 14.10.2020 року громадянина ОСОБА_8

Стягнуто з Одеської обласної організації політичної партії «УСПІШНА КРАЇНА» (вул. Водопровідна, буд. 1-А, кв.109, м. Одеса, 65007) на користь Державного бюджету України судові витрати у розмірі 14714 (чотирнадцять тисяч сімсот чотирнадцять) гривень 00 копійок на рахунок: отримувач коштів УК у м. Одесі/Київський р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA338999980313181206084015005; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу - судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35118626.

Одеським окружним адміністративним судом було видано виконавчі листи по справі № 420/10910/20 від 26.10.2020 року.

19.06.2024 року від представника політичної партії «УСПІШНА КРАЇНА» надійшла заява про виправлення описки у виконавчому листі, в якій представник просить суд:

- виправити помилку у виконавчому листі № 420/10910/20 від 26 жовтня 2020 року, зокрема - виправити код ЄДРПОУ 41219912, який належить Політичній партії «Успішна Україна», на код ЄДРПОУ, що належить Одеській обласній організації Політичної партії «УСПІШНА КРАЇНА»;

- на підставі частини 4 статті 374 КАС України стягнути з Державної судової адміністрації України (код ЄДРПОУ - 26255795) безпідставно одержані грошові кошти в сумі 2840 грн. 42 коп. на користь Політичної партії «Успішна Україна» (код ЄДРПОУ - 41219912).

Розглянувши заяву про виправлення помилки у виконавчому листі, суд дійшов висновку про її обґрунтованість, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Частиною 3 ст. 374 КАС України встановлено, що суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Згідно із ч. 4 ст. 374 КАС України про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти. У разі пред`явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.

Відповідно до п.6 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, зокрема якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

При цьому, згідно положень абзац перший статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Таким чином, заява про виправлення помилки у виконавчому листі може бути подана стягувачем або боржником.

Судом встановлено, що заявник Політична партія «УСПІШНА КРАЇНА» не є ані стягувачем по справі, ані боржником по справі № 420/10910/20, з урахуванням чого суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог заяви про виправлення помилки у виконавчому документі по справі № 420/10910/20.

При цьому суд звертає увагу, що оскільки код ЄДРПОУ боржника у виконавчому листі Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/10910/20 від 26.10.2020 року вказано з помилкою, що призвело до неналежного виконання рішення суду, шляхом безпідставно стягнутих грошових коштів в сумі 2840 грн. 42 коп. з Політичної партії «Успішна Україна», яка не є учасником справи.

Так, судом встановлено, що Одеським окружним адміністративним судом 26.10.2020 року видано виконавчі листи, зокрема, щодо стягнення з Одеської обласної організації політичної партії «УСПІШНА КРАЇНА» (вул. Водопровідна, буд. 1-А, кв.109, м. Одеса, 65007) на користь Державного бюджету України судові витрати у розмірі 14714 (чотирнадцять тисяч сімсот чотирнадцять) гривень 00 копійок на рахунок: отримувач коштів УК у м. Одесі/Київський р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA338999980313181206084015005; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу - судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35118626.

Відповідно до виконавчого листа код боржника зазначений - 41219912.

Однак, вказаний у виконавчому листі код ЄДРПОУ боржника (41219912) не належить юридичній особі, яка брала участь у справі - Одеській обласній організації політичної партії «УСПІШНА КРАЇНА», а належить Політичній партії «Успішна Україна».

16.12.2020 року державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження- відносно боржника ПП «УСПІШНА КРАЇНА», код ЄДРПОУ 41219912 та винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 1 471,40 грн та 269.00 грн.

21.07.2021 року та 20.11.2023 року державним виконавцем винесено постанови про арешт коштів боржника.

28.07.2023 року винесено постанову про арешт майна боржника.

Також, 29.11.2023 року з рахунку Політичної партії «Успішна Україна» у примусовому порядку списано грошові кошти у розмірі 2 840,42 грн, які перераховані наступним чином: 269.00 грн - як витрати виконавчого провадження (платіжними інструкціями №№ 44298,44343від 29.11.2023), 1 471,40 грн - як виконавчий збір (платіжною інструкцією № 44238 від 29.11.2023) та 1 100,02 грн на користь стягувана (платіжною інструкцією №44249 від 29.11.2023).

Так, боржником у виконавчому листі Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/10910/20 від 26.10.2020 року визначено - Одеській обласній організації політичної партії «УСПІШНА КРАЇНА», код ЄДРПОУ - 41219912.

Проте, згідно з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб підприємців та громадських формувань код ЄДРПОУ Політичної партії «Успішна Україна» - 41219912.

На даний час виконавче провадження № 63844387 за відомостями Автоматизованої системи виконавчого провадження має стан не завершено.

Частиною 1 статті 374 КАС України визначено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Отже, статтею 374 КАС України не передбачено можливість з власної ініціативи виправити помилку, допущену при оформленні виконавчого листа.

Проте, суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Аналогія закону - це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до спірних правовідносин норми закону, яка регламентує подібні відносини.

На другій стадії процесу правозастосування, а саме при виборі та аналізі норми права, яка має бути застосована до конкретного випадку, іноді виявляється відсутність такої норми. Тобто виникає ситуація, в якій конкретне рішення спірного питання повністю або в якійсь частині законом не передбачено, що є прогалиною в законодавстві.

Способи ж подолання прогалин - це ті правові інструменти, які дозволяють в процесі правозастосування миттєво вирішити ситуацію, що перебуває у сфері правового регулювання, якщо нормами права його безпосередньо не передбачено. Правозастосування в такому разі долає прогалину. Тому суду надається право вирішувати такого роду справи за допомогою аналогії закону.

Отже, з огляду на вищезазначене, застосовуючи аналогію закону з метою дотримання конвенційних принципів щодо забезпечення справедливого балансу і рівності сторін, суд вважає за необхідне виправити помилку у виконавчому листі № 420/10910/20 від 26.10.2020 року, шляхом видалення із графи «ідентифікаційний код, банківські реквізити суб`єкта господарської діяльності боржника (для юридичних осіб)» код ЄДРПОУ 41219912.

Щодо вимоги заявника про повернення безпідставно одержаних грошових коштів в сумі 2840 грн. 42 коп. на користь Політичної партії «Успішна Україна», суд зазначає наступне.

Суд вказує заявнику, що згідно ч. 2 ст. 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Форма скарги визначена ч. 4 вказаної статті.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів (ч 5 ст. 74 Закону № 1404-VIII).

За ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій (ч. 2 ст. 287 КАС України).

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець (ч. 3 ст. 287 КАС України).

Заявник в поданій заяві до суду вказує, що державним виконавцем на підставі виконавчого листа стягнуто витрати виконавчого провадження та виконавчий збір, тобто по суті, заявник просить визнати протиправними дії держаного виконавця щодо стягнення з нього безпідставно стягнутих грошових коштів за виконавчим провадженням № 63844387, але така позовна заява має бути подана до суду відповідно до положень ст. 287 КАС України із застосуванням права визначеного ст. 74 Закону № 1404-VIII.

Як наслідок, суд вказує, що заявником невірно обрано спосіб захисту за поданою заявою в порядку ст. 374 КАС України, позивач має подати позов до суду в порядку та з дотриманням ст. 287 КАС України.

Згідно з ч.5 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами. Та, вказане гарантоване право на захист можливе лише у разі його порушення, із відповідним обґрунтування такого порушення. Отже, порушення права має бути реальним, стосуватися індивідуально вираженого права або інтересів особи, яка стверджує про його порушення, а саме право конкретизоване у законах України.

Аналогічну ідею закріплено Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Стаття 13 Конвенції під назвою «Право на ефективний засіб юридичного захисту» проголошує: «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».

Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

У п. 75 рішення від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України» (заява №38722/02) ЄСПЛ зазначає, що засіб захисту, який вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним», як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9).

Способи захисту права, як передбачені законом дії, мають бути безпосередньо спрямовані на захист права. Такі дії є завершальними актами захисту у вигляді матеріально-правових дій або юрисдикційних дій щодо усунення перешкод на шляху здійснення суб`єктами своїх прав або припинення правопорушень, відновлення становища, яке існувало до порушення. Саме застосування конкретного способу захисту порушеного чи запереченого права і є результатом діяльності по захисту прав.

Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом та у спосіб визначений вказаною нормою (ст. 5 КАС України).

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 5 КАС України).

Отже, судовому захисту в адміністративних судах підлягають порушені права, свободи та законні інтереси особи в публічно-правових відносинах. При цьому, визначальним для вирішення питання про обґрунтованість вимог особи у розв`язанні публічно-правового спору є встановлення факту порушення відповідних прав, свобод чи інтересів такої особи.

У свою чергу, як вже зазначалось, порушення прав, свобод та інтересів особи наявне тоді, коли сталися зміни стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку в публічно-правових відносинах.

Відповідні зміни або перешкоди можуть бути створені протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Якщо відповідні рішення, дії чи бездіяльність протиправно, на думку особи, спричинили виникнення, зміни чи припинення прав та обов`язків особи (тобто є юридично значимими), особа може порушити питання про визнання протиправними таких рішень, дій чи бездіяльності в судовому порядку.

Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або має місце інше ущемлення прав чи свобод.

При цьому, позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

Реалізуючи передбачене згаданою ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту та вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб відновлення порушеного права позивача.

Відповідно слідує, що у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, однак, суд позбавлений можливості задовольняти вимоги які заявлені не у спосіб та не у порядку, що визначений Законом та процесуальним законодавством. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в задоволенні вимог позивача.

Суд зазначає заявнику, що суд не обмежує останнього в праві на звернення до суду із позовом щодо захисту своїх прав та інтересів за предметом оскарження постанови про стягнення виконавчого збору та зобов`язання вчинити виконавцем дії, а звертає заявника до вірного визначення способу такого порушеного права, який відповідно підлягає відновленню в належному порядку та у відповідний спосіб згідно норм Закону № 1404-VIII, Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 та з дотриманням процесуального законодавства.

Враховуючи вищезазначене, суд відмовляє заявнику в задоволенні поданої заяви в порядку ст. 374 КАС України про повернення безпідставно одержаних грошових коштів, у зв`язку із невірним обранням заявником способу захисту порушених прав та інтересів.

Керуючись ст.ст.241-243, 248, 374 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви представника Політичної партії «УСПІШНА КРАЇНА» про виправлення описки у виконавчому листі та повернення безпідставно стягнутих грошових коштів по справі № 420/10910/20 відмовити.

2. Виправити описку у виконавчому листі від 26.10.2020 року у справі 420/10910/20, видаливши із графи «ідентифікаційний код, банківські реквізити суб`єкта господарської діяльності боржника (для юридичних осіб)» код ЄДРПОУ 41219912.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

СуддяА.В. Бутенко