Ухвала

від 21.06.2024 по справі 480/5374/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

21 червня 2024 року Справа № 480/5374/24

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Глазько С.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кролевецької міської ради, третя особа - Відділ освіти Кролевецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Кролевецької міської ради, третя особа - Відділ освіти Кролевецької міської ради, у якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Кролевецької міської ради Конотопського району Сумської області від 24.05.2024 «Про припинення юридичної особи Грузчанської гімназії Кролевецької міської ради шляхом ліквідації».

Одночасно з вказаною позовною заявою позивачем була подана заява про забезпечення позову, у якій просить:

- зупинити дію рішення Кролевецької міської ради Конотопського району Сумської області від 24.05.2024 "Про припинення юридичної особи "Грузчанської гімназії Кролевецької міської ради шляхом ліквідації" в частині здійснення усіх організаційно-правових заходів, пов`язаних з припиненням юридичної особи, шляхом ліквідації відповідно до вимог законодавства України (п.1-3 рішення);

- заборонити органам державної реєстрації, державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, нотаріусам, визначених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», посадовим особам, які виконують функції державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вчиняти/здійснювати/проводити будь-які дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» стосовно Грузчанської гімназії Кролевецької міської ради щодо реєстрації та внесення змін до установчих документів, у тому числі про припинення юридичної особи та її ліквідацію, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Вказана заява мотивована тим, що рішенням Кролевецької міської ради від 30.09.2021 закріплено території обслуговування за закладами: Грузчанська гімназія Кролевецької міської ради - село Грузьке, Мостище, Пасіка, Перемоги, Сажалки, Хрещатик.

24.05.2024 Кролевецька міська рада прийняла рішення про припинення юридичної особи - Грузчанської гімназії Кролевецької міської ради, шляхом ліквідації, яке набуде чинності з 01.08.2024.

Заявник зазначає, що оскаржуване рішення прийняте без громадського обговорення проекту рішення про ліквідацію закладу освіти в сільській місцевості (у тому числі без участі та повідомлення жителів населених пунктах, які закріплені за закладом), без проведення консультацій з громадськістю, без оприлюднення проекту рішення не менше ніж за один рік до його прийняття. Тобто, рішення прийняте без урахування думки жителів територіальної громади, не у спосіб та в порядку, що встановлені законом.

Крім того, Кролевецька міська рада не опублікувала проект рішення щодо ліквідації Грузчанського ліцею Кролевецької міської ради за рік до прийняття оскаржуваного рішення.

Таким чином, на думку заявниці, ліквідація Грузчанського ліцею Кролевецької міської ради закінчиться ще до початку розгляду справи по суті в суді і рішення не забезпечить фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, тому існує очевидна небезпека, що заклад освіти буде ліквідовано, а приміщення ліцею відчужено, передано в оренду або змінено цільове призначення.

Дослідивши доводи заяви про забезпечення позову, суд відмовляє у її задоволенні, виходячи із наступного.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано ст. 150-151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також види забезпечення позову в адміністративному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання постанови адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов`язковості судових рішень.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначенні цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Згідно зі ч. 1ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 №2, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також суд звертає увагу на те, що вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами, застосований судом захід забезпечення позову має відповідати вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Суд зазначає, що співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Аналогічна правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.10.2018 у справі № 826/5233/18 ( провадження №К/9901/59189/18).

У контексті наведеного суд зазначає, що позивачем у заяві про забезпечення позову не доведено та документально не підтверджено обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі. Також позивачем до заяви про забезпечення позову не додано належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Сама лише незгода позивача із рішенням суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Суд звертає увагу, що позивач, вказуючи про порушення оскаржуваним рішенням своїх прав, зазначає, що вона працює в Грузчанській гімназії Кролевецької міської ради, а її діти навчаються в ній та відвідують дошкільний підрозділ, однак жодного доказу на підтвердження зазначених обставин на момент звернення до суду позивач не надала.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову фактично обумовлена протиправністю оскаржуваного рішення.

Суд вважає за необхідне зазначити, що протиправність оскаржуваного рішення повинна бути встановлена в ході розгляду даної справи по суті.

Суд також зауважує, що при розгляді заяви позивача про забезпечення позову не може вирішуватись питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті.

Їх оцінка в сукупності може бути надана судом лише за наслідками розгляду самої справи, з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які сторони вправі надавати суду саме в ході розгляду адміністративної справи. Однак, під час розгляду заяви про забезпечення позову, суд повинен перевірити чи дійсно існує спір між сторонами. У той же час, ні матеріали позову на які посилається заявник у заяві про забезпечення позову, ні заява про забезпечення позову не містять належних та допустимих доказів в підтвердження того, що оскаржуване рішення станом на час подання позову поширюється на позивача. Суд звертає увагу заявника, що предмет позову не містить вимог позивача про визнання протиправними дій відповідачів в частині позбавлення конкретних прав позивача.

Суд також зазначає, що відповідач є органом, який представляє інтереси відповідної територіальної громади та діє від її імені. І оскільки оскаржуване рішення не є актом індивідуальної дії щодо позивачів, а стосується вираження публічного (загального) інтересу, суд повинен врахувати співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявниця, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для широкого кола заінтересованих осіб.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги виключно прогнозоване на майбутнє можливе (непідтверджене) порушення права позивача, суд зазначає, що вказані у заяві про забезпечення позову доводи не свідчать про наявність законних та переконливих підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених ст. 151 КАС України.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів.

Суд зазначає, що висновки щодо очевидності ознак протиправності оскаржуваного рішення можуть бути зроблені лише на підставі дослідження поданих сторонами доказів під час судового розгляду конкретної справи. Відтак, суд дійшов висновку, що наведені заявником обґрунтування не є достатніми для висновку про очевидність протиправності оскаржуваного рішення.

Таким чином, у ході розгляду заяви судом не виявлено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докладання значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивачів.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що подана заява про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі № 480/5374/24 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

Суддя С.М. Глазько