Ухвала

від 21.06.2024 по справі 440/16389/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 червня 2024 р.Справа № 440/16389/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. ,

розглянувши клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «ДІКАНЬКА-ЗЕРНО» про повернення судових витрат по справі за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДІКАНЬКА-ЗЕРНО» до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 задоволено клопотання представника позивача про призначення експертизи у справі № 440/16389/23.

Проведення судової економічної експертизи доручено Полтавському відділенню при Національному науковому центрі «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса» Міністерства юстиції України.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач ГУ ДПС у Полтавській області, в апеляційному порядку оскаржив ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2024, та ухвалити нове, яким відмовити у проведенні експертизи та зупинення провадження у справі.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Полтавській області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 року у справі № 440/16389/23.

Як убачається із довідок про доставку електронного листа (підсистема Електродний суд) документ в електронному вигляді «Відкриття провадження» від 09.04.2024 року по справі № 440/16389/23 надіслано одержувачу ТОВ «ДІКАНЬЕА-ЗЕРНО» в його електронний кабінет 10.04.2024 року о 3:39.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024 задоволено апеляційну скаргу ГУ ДПС у Полтавській області.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 скасовано. Справу за адміністративним позовом ТОВ «ДІКАНЬКА-ЗЕРНО» до ГУ ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, направлено до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

11.06.2024 до суду надійшло клопотання ТОВ «ДІКАНЬКА-ЗЕРНО» про повернення судових витрат сплачених за проведення експертизи.

В обґрунтування клопотання зазначає, що приймаючи ухвалу про призначення експертизи, суд першої інстанції вирішив питання, на кого буде покладено обов`язок витрат, пов`язаних з проведенням експертизи.

Зазначає, що на виконання ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 згідно рахунку № 493 від 21.03.2024 ТОВ «ДИКАНЬКА - ЗЕРНО» на користь Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України платіжною інструкцією № 518 від 02.05.2024 сплачено 189 320.00 грн за проведення судової експертизи у справі № 440/16389/23.

Вказує, що положеннями чинного законодавства не врегульований порядок повернення коштів за проведення експертизи, яка не була проведена. Але, оскільки експертиза була призначена ухвалою суду, а не самостійно замовлена стороною, то питання повернення коштів, сплачених на її проведення, має вирішити суд у порядку, передбаченому для питань судових витрат.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Приписами статті 143 КАС України визначено види рішень адміністративного суду, якими може бути вирішено питання щодо судових витрат, їхній розподіл, а також можливість оскарження таких рішень.

Згідно ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Правила розподілу судових витрат між сторонами встановлені статтею 139 КАС і відрізняються між собою залежно від суб`єктного складу осіб, які беруть участь у справі, та наслідків розгляду справи.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в т.ч.: пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Частинами 5, 6 ст. 137 КАС України визначено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

Приписами ч.1 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Колегія суддів звертає увагу, що необхідно розрізняти судові рішення, якими вирішуються питання, пов`язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання, від рішень, якими вирішуються вимоги позовної заяви, апеляційної чи касаційної скарги.

За змістом частини першої статті 14 КАС України судові рішення, якими закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюються іменем України.

Закінчення розгляду справи у розумінні цієї норми права є вирішення спору по суті судом першої, апеляційної або касаційної інстанції, у тому числі ухвалення додаткового судового рішення, вирішення вимоги апеляційної та касаційної скарг.

Через призму положень статі 14 КАС України можна дійти висновків, що направлення справи для продовження розгляду або на новий розгляд не є закінченням розгляду справи по суті.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 640/17150/20.

З комплексного аналізу указаних норм випливає також, що особливості структури постанови суду апеляційної інстанції визначені статтею 322 КАС України, у частині розподілу судових витрат, стосуються вимог до судового рішення апеляційного суду у разі вирішення спору по суті.

Таким чином, закінчення розгляду справи є вирішення спору по суті судом першої, апеляційної або касаційної інстанції, у тому числі ухвалення додаткового судового рішення, вирішення вимоги апеляційної та касаційної скарг, у зв`язку з чим направлення справи для продовження розгляду або на новий розгляд не є закінченням розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024 ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 скасовано, справу за адміністративним позовом ТОВ «ДІКАНЬКА-ЗЕРНО» до ГУ ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, направлено до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Тобто, вищезазначена постанова суду апеляційної інстанції прийнята з процесуальних питань, а не по суті позовних вимог, у зв`язку з чим у Другого апеляційного адміністративного суду відсутні підстави для розподілу (повернення) судових витрат позивача з огляду на положення ст. 139 КАС України. Такі судові витрати розподіляються судом, який вирішив спір по суті.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача, що чинним законодавством не врегульовано порядок повернення коштів у випадку не проведення експертизи, проте з урахуванням вищенаведених висновків суду питання повернення даних коштів має вирішуватись судом під час вирішення спору по суті.

При цьому, колегія суддів зазначає, що як вбачається з наданої позивачем платіжної інстанції № 518 оплата у сумі 189 320.00 грн за проведення судової експертизи була проведена 02.05.2024, тобто під час перегляду ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 в суді апеляційної інстанції.

Із врахуванням вищезазначених обставин, оскільки згідно із ст. 139 КАС України, законодавець пов`язує право позивача на відшкодування судових витрат з фактом задоволення позову, то Другий апеляційний адміністративний суд вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання ТОВ «ДІКАНЬКА-ЗЕРНО» про повернення судових витрат сплачених за проведення експертизи.

Керуючись ст. 132, 137, 139, 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ТОВ «ДІКАНЬКА-ЗЕРНО» про повернення судових витрат сплачених за проведення експертизи - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Мельнікова Л.В.Судді Курило Л.В. Бегунц А.О.