Ухвала

від 18.07.2024 по справі 440/16389/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 липня 2024 року

м. Київ

справа № 440/16389/23

адміністративне провадження № К/990/26496/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Блажівської Н.Є., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІКАНЬКА-ЗЕРНО» на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІКАНЬКА-ЗЕРНО» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІКАНЬКА-ЗЕРНО» звернулось до суду з позовною заявою в якій просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 9 серпня 2023 року:

- №00070550701 за сумою завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 35 155,00 грн;

- №00070560701 за платежем податок на додану вартість в сумі 1 514 778,75 грн з них 1 211 823,00 грн за податковими зобов`язаннями, 302 955,75 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

- №00070340701 за платежем податок на прибуток приватних підприємств 1 208 704,50 грн, з нього за податковими зобов`язаннями 1 122 280,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 86 424,50 грн.

12 січня 2024 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІКАНЬКА-ЗЕРНО» про призначення економічної експертизи у справі №440/16389/23.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2024 року задоволено клопотання представника позивача про призначення експертизи у справі №440/16389/23.

Проведення судової економічної експертизи доручено Полтавському відділенню при Національному науковому центрі «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса» Міністерства юстиції України.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач Головне управління ДПС у Полтавській області, в апеляційному порядку оскаржило ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2024 року, та просило ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у проведенні експертизи та у зупиненні провадження у справі.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 9 квітня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного ДПС у Полтавській області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2024 року у справі №440/16389/23.

Відповідно до довідок про доставку електронного листа (підсистема Електродний суд) документ в електронному вигляді «Відкриття провадження» від 9 квітня 2024 року надіслано одержувачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІКАНЬКА-ЗЕРНО» в його електронний кабінет 10 квітня 2024 року о 3:39 год.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2024 року задоволено апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2024 року скасовано. Справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІКАНЬКА-ЗЕРНО» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, направлено до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

11 червня 2024 року до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІКАНЬКА-ЗЕРНО» про повернення судових витрат сплачених за проведення експертизи.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2024 року у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІКАНЬКА-ЗЕРНО» про повернення судових витрат сплачених за проведення експертизи відмовлено.

8 липня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІКАНЬКА-ЗЕРНО» на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2024 року, у якій скаржник просить скасувати оскаржуване рішення та направити справу для вирішення питання про повернення суми сплаченої за судову експертизу, призначення якої скасовано апеляційним судом.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Варто зазначити, оскаржуючи ухвалу суду апеляційної інстанції, якою відмовлено у відкриття апеляційного провадження для обґрунтування підстав касаційного оскарження необхідно застосовувати абзац другий частини четвертої статті 328 КАС України, а саме обґрунтування повинно стосуватись неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Однак, перевіркою змісту касаційної скарги Головного управління ДПС у Миколаївській області з касаційного оскарження процесуальної ухвали суду апеляційної інстанції встановлено, що скаржник не обґрунтовує, в чому саме полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводів (з належним їх обґрунтуванням) про неправильне застосування або порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, та яких саме, касаційна скарга не містить.

Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму процесуального права порушено судами першої та (або) апеляційної інстанцій, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить підстави оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Одночасно суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІКАНЬКА-ЗЕРНО» на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІКАНЬКА-ЗЕРНО» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Є. Блажівська