Постанова

від 20.06.2024 по справі 280/9885/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 червня 2024 року м. Дніпросправа № 280/9885/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Запорізького навчально-виховного комплексу ІІ-ІІІ ступенів №82 з виробничим навчанням Запорізької міської ради Запорізької області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.10.2023 в адміністративній справі №280/9885/21 (суддя Прус Я.І.) за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до Запорізького навчально-виховного комплексу ІІ-ІІІ ступенів №82 з виробничим навчанням Запорізької міської ради Запорізької області про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації,-

в с т а н о в и В:

У жовтні 2021 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Запорізького навчально-виховного комплексу ІІ-ІІІ ступенів № 82 з виробничим навчанням Запорізької міської ради Запорізької області (далі ЗНВК №82, відповідач), в якому просили застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень відповідача, розташованих за адресою: 69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, буд. 16, встановивши судовим рішенням спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію приміщень закладу за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.10.2023 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, де просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції з урахуванням інформації, зазначеної в акті перевірки від 22.12.2021 №566 та акті перевірки від 06.10.2023 №21, не вмотивовано у рішенні, які ж докази (фактори) вказують на високий ризик виникнення пожежі у закладі освіти і яким чином: «... відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей, що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння. ...».

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини по справі, колегія суддів, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджено, на підставі наказу ГУ ДСНС України у Запорізькій області від 10.03.2021 №НС-93/53 в період з 24.06.2021 по 01.07.2021 посадовими особами Запорізького РС ГУ ДСНС України у Запорізькій області було здійснено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ЗНВК №82, розташованого за адресою: 69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, буд. 16.

За наслідками проведеного заходу складено відповідний Акт №96 від 01.07.2021, яким встановлені порушення вимог законодавства, які позивач визначає як підставу застосування заходів реагування, а саме:

- Не забезпечено обладнанням закладу системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В 2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту". (п.1)

Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Відсутність системи протипожежного захисту не дасть можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії та сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання. У такому випадку суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення, що спричинить значні матеріальні збитки, загибель та/або травмування людей.

У такому випадку суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення, що створює загрозу для здоров`я і життя людей.

- Не виконано оброблення дерев`яних елементів горищного покриття закладу (крокви, лати) засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (п.2).

Відповідно до вимог пункту 2.5 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 року за №252/26697 (далі Правила пожежної безпеки в Україні), у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Під час пожежі спостерігається велика швидкість розповсюдження вогню та продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

- Допускається влаштування незаповнених отворів в протипожежній перешкоді, що відокремлюють електрощитову (п. 5).

Відповідно до вимог пункту 2.27 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові.

Під час пожежі спостерігається велика швидкість розповсюдження вогню, що призводить до передчасного руйнування як окремих конструкцій, так і будівель в цілому, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

- Двері на шляхах евакуації відчиняються не в напрямку виходу з будівлі І поверху корпусу Б (п. 6).

Відповідно до вимог пункту 1.24 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень).

Під час пожежі ускладняється швидкість евакуації людей, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

- Допускається з`єднання жил проводів і кабелів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів у приміщеннях корпусу А (п. 7).

У силу вимог пункту 1.6 глави 1 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків.

Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції н цілих жилах цих проводів і кабелів, в інакшому випадку підвищує ймовірність виникнення пожежі.

- Допускається опорядження (облицювання) стін евакуаційних виходів навчального закладу (коридорів) корпусу А матеріалами з невизначеними показниками щодо пожежної небезпеки (п. 9).

Згідно з вимогами пункту 2.17 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні у приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб; Г1, В1, Д1, Т2 для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб.

Під час виникнення пожежі спостерігатиметься велика швидкість розповсюдження вогню, чому можуть сприяти горючі матеріали на шляхах евакуації, а також виділення токсичних продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

- Не демонтовано глухі металеві грати, що встановлені у вікнах приміщень закладу, а саме: комп`ютерного класу №1, кабінету ЗДНВР, кабінету фахівця з ОП та приміщення музею (п. 10).

Відповідно до вимог пункту 2.16 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні у разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, грат, останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися.

Під час перебування в цих приміщеннях людей грати мають бути відчинені (зняті).

Установлювати глухі грати дозволяється у квартирах, банках, касах, складах, коморах, кімнатах для зберігання зброї і боєприпасів, а також на інших приміщеннях, розрахованих на одночасне перебування до 50 осіб (крім навчальних закладів), та в інших випадках, передбачених нормами і правилами, затвердженими в установленому порядку.

Під час виникнення пожежі встановлені на вікнах глухі металеві грати ускладнюють можливість під час гасіння пожежі та унеможливлюють проведення безперешкодних рятувальних робіт.

- Допускається з`єднання жил проводів і кабелів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів у приміщеннях корпусу Б (п. 12).

У силу вимог пункту 1.6 глави 1 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків.

Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції н цілих жилах цих проводів і кабелів, в інакшому випадку підвищує ймовірність виникнення пожежі.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду із даним позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації.

У подальшому, у зв`язку із надходженням звернення відповідача з проханням призначити проведення позапланової перевірки щодо усунення недоліків згідно з приписом від 29.12.2021 №394, у період з 05.10.2023 по 06.10.2023 посадовими особами ГУ ДСНС України у Запорізькій області здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання ЗНВК №82 вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складений відповідний Акт від 06.10.2023 №21. Як зазначено у Акті, проведеним заходом встановлено наступні порушення вимог законодавства: допускається влаштування незаповнених отворів в протипожежній перешкоді, що відокремлюють електрощитову; допускається опорядження (облицювання) стін евакуаційних виходів навчального закладу (коридорів) корпусу А матеріалами з невизначеними показниками щодо пожежної небезпеки.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та залишаючи його без змін, колегія суддів виходить із такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Частина четверта статті 4 цього Закону передбачає, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Статтею 55 Кодексу цивільного захисту України (далі ЦКЗ України) передбачені заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, відповідно до частини першої якої забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Зокрема, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях (частина друга статті 55 КЦЗ України).

Частина друга статті 51 і частина третя статті 55 КЦЗ України передбачають, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладено на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до частини першої статті 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у ст.65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з частинами першою і другою статті 68 КЦЗ України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини першої статті 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів може бути недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Згідно з частиною другою статті 70 КЦЗ України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 2 КЦЗ України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до пункту 25 частини першої статті 2 КЦЗ України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Відповідно до підпункту 4.3.7 пункту 4.3 ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Згідно з вимогами пункту 33 частини першої статті 2 КЦЗ України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Отже, законодавець відносить пожежі до надзвичайних ситуацій та пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Тобто, загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі або які підвищують ризик розвитку пожеж.

Поряд з цим, вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі №809/443/16 (адміністративне провадження №К/9901/36946/18).

В свою чергу, належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 28 лютого 2019 року в справі №810/2400/18, від 7 жовтня 2019 року в справі №815/140/18, від 25 лютого 2020 року у справі № 826/15768/18, від 18 лютого 2021 року в справі №320/5696/18, від 01 грудня 2021 року в справі № 1.380.2019.004026.

Відтак, апеляційний суд вважає правомірним застосування судом першої інстанції заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації об`єкту відповідача до усунення порушень.

Колегія суддів зазначає, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують обставини, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

Підсумовуючи, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізького навчально-виховного комплексу ІІ-ІІІ ступенів №82 з виробничим навчанням Запорізької міської ради Запорізької області -залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.10.2023 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяЛ.А. Божко

суддяО.О. Круговий

суддяА.В. Шлай