Постанова

від 21.06.2024 по справі 300/7485/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/7485/23 пров. № А/857/4516/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Гуляка В. В.,

Ільчишин Н. В.,

розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року (ухвалене у порядку спрощеного позовного провадження у м. Івано-Франківську суддею Шумеєм М.В.) у справі № 300/7485/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із вказаним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення матеріалів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ без прийняття рішення, визначеного пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути матеріали про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.

Позовні вимоги мотивовані протиправними діями Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення матеріалів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ без прийняття рішення, визначеного пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року позов задоволено.

Не погодившись із цим рішенням, його оскаржило МВС України, яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права та без урахування фактичних обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що саме лише подання позивачем передбачених Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції документів, не свідчить про наявність у нього безумовного права на отримання одноразової грошової допомоги. До компетенції МВС належить аналіз та дослідження змісту таких документів. У разі виявлення невідповідності таких документів встановленій формі, а також суперечності чи неповноти наявної в них інформації щодо обставин отримання особою травми, каліцтва чи захворювання, ця обставина виключає можливість прийняття МВС України будь-якого з рішень: чи то про виплату одноразової грошової допомоги, чи про відмову у виплаті такої. Оскільки при проведенні медико-соціальної експертизи позивача представники закладів охорони здоров`я МВС України до складу комісії не залучались, зазначене унеможливило прийняття рішення за надісланими матеріалами відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у зв`язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд апеляційної інстанції відповідно достатті 308 КАС Українипереглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 з червня 1994 року по 30.10.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України.

Наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області від 28.10.2015 за № 313 о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 звільнено «через хворобу» з органів внутрішніх справ України в запас Збройних сил на підставі п. 64 «б» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року за № 114 (у редакції на день звільнення).

На день звільнення позивач обіймав посаду інспектора з адміністративної практики відділення ДАІ з обслуговування Бережанського району (м. Бережани), підпорядкованого УДАІ УМВС в Тернопільській області, мав спеціальне звання майор міліції; календарна вислуга років на день звільнення склала 23 роки 03 місяці 08 днів.

19.07.2022 позивачу встановлено 3 групу інвалідності, захворювання - так, пов`язане з проходженням служби, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 414904.

28.11.2022 позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності 30%, причина втрати професійної працездатності - захворювання, так, пов`язане з проходженням служби, що підтверджується довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 056091.

23.06.2023 позивач звернувся із заявою до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області із заявою про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності. До вказаної заяви позивачем було долучено документи, що підтверджують наявність у нього права на отримання такої грошової допомоги, а саме копії паспорта громадянина України, облікової картки платника податків, довідку до акту огляду МСЕК № 056091, копію виписки до акта огляду МСЕК № 414904, копію свідоцтва про хворобу.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 23.06.2023 та долучених до неї матеріалів Ліквідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області було складено висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ, який разом із іншими документами направлено до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850.

Листом Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України від 09.08.2023 за № 53459/49-14876-2023, який надійшов на адресу Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ та інші долучені до нього документи повернуто на доопрацювання.

Згідно вищезазначеного листа, рішення Міністерства внутрішніх справ України про повернення матеріалів на доопрацювання вмотивоване тим, що:

1) у заяві на отримання одноразової грошової допомоги від 23.06.2023 в частині «відмітка органів внутрішніх справ» не вказана повна назва посади заявника на дату звільнення з органів внутрішніх справ;

2) медико-соціальна експертна комісія ОСОБА_1 проведена з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 за № 1317, оскільки ОСОБА_1 направлення на медико-соціальну експертну комісію в ДУ «ТМО МВС України по Тернопільській області» та ДУ «ТМО МВС України по Івано-Франківській області» не оформляв і представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися;

3) у надісланих матеріалах відсутня інформація про наявність чи відсутність у заявника попереднього установлення відсотка втрати професійної працездатності без установлення інвалідності при тому, що зв`язок захворювань ОСОБА_1 із проходженням служби в органах внутрішніх справ було установлено ще в 2015 році;

4) долучені до матеріалів копії паспорта, реєстраційного номеру облікової картки платника податків, свідоцтва про хворобу, виписки з акта огляду МСЕК не завірені в установленому порядку.

Позивач усунувши зазначені в листі Міністерства внутрішніх справ України від 09.08.2023 за № 53459/49-14876-2023 недоліки, повторно звернувся із заявою від 01.09.2023 року до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області із заявою про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності. До вказаної заяви позивачем було долучено документи, що підтверджують наявність у нього права на отримання такої грошової допомоги, а саме: копії паспорта громадянина України, облікової картки платника податків, довідку до акту огляду МСЕК № 056091, копію виписки до акта огляду МСЕК № 414904, копію довідки МСЕК № 216476 та копію свідоцтва про хворобу.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 01.09.2023 та долучених до неї матеріалів Ліквідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області було складено висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ, який разом із іншими документами повторно направлено до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.

Листом Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ країни від 09.08.2023 за № 53459/49-14876-2023, який надійшов на адресу Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ та інші долучені до нього документи повернуто.

При цьому, рішення Міністерства внутрішніх справ України про повернення матеріалів вмотивоване тим, що медико-соціальна експертна комісія ОСОБА_1 проведена з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 за № 1317, оскільки ОСОБА_1 направлення на медико-соціальну експертну комісію в ДУ «ТМО МВС України по Тернопільській області» та ДУ «ТМО МВС України по Івано-Франківській області» не оформляв і представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися. Вказане, на думку Міністерства внутрішніх справ, унеможливлює прийняття ним рішення згідно з Порядком.

Позивач вважаючи дії Міністерства внутрішніх справ України, які виразились у відмові в розгляді матеріалів про призначення йому одноразової грошової допомоги та прийнятті за результатами такого розгляду рішення в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, протиправними звернувся до суду з адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції мотивував рішення тим, що МВС України діяло поза межами повноважень, які визначені пунктом 9 Порядку № 850, який передбачає прийняття одного з двох рішень: про призначення або про відмову в призначенні вказаної грошової допомоги.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними, з огляду на таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту б статті 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114, з наступними змінами та доповненнями, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії.

Згідно з частиною 6 статті 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Пунктом 5 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 580-VIII), визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 4, ст. 20 із наступними змінами).

Відповідно до абзацу 3 пункту 15 цього ж розділу право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

З наведеного видно, що до правовідносин щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу повинні застосовуватись норми Закону України «Про міліцію» № 565-XII від 20.12.1990.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 затверджений Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 850).

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Згідно з абзацом 1 пункту 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

Абзацом другим вказаного порядку передбачено, що до заяви додаються копії:

- довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

- постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

- акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;

- сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації;

- документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

Пунктом 9 Порядку № 850 передбачено, що МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

З матеріалів справи видно, що Департамент пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ країни листом від 09.08.2023 за № 53459/49-14876-2023 повернув матеріали щодо розгляду заяви позивача про виплату ОГД.

Враховуючи наведені законодавчі норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої про те, що МВС України діяло поза межами повноважень, які визначені пунктом 9 Порядку № 850, який передбачає прийняття одного з двох рішень: про призначення або про відмову в призначенні ОГД.

Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції також вважає, що МВС України допустило протиправну бездіяльність щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про виплату ОГД відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію», Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.

При цьому, суд звертає увагу, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання органами державної влади своїх функцій щодо залучення представника закладів охорони здоров`я МВС до складу медико-соціальна експертної комісії.

Інші доводи апелянта на законність рішення суду не впливають, а також не мають юридичного значення для спірних правовідносин.

За таких обставин колегія суддів дійшла переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року у справі № 300/7485/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин