Ухвала

від 20.06.2024 по справі 380/6983/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 червня 2024 року

Київ

справа № 380/6983/23

адміністративне провадження № К/990/22399/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024 у справі №380/6983/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроміт 2018" до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання дії та бездіяльності протиправними,

ВСТАНОВИВ:

11.06.2024 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС) на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.01.2024.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, колегія суддів виходить з такого.

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02.05.2024 залишив без руху апеляційну скаргу ГУ ДПС у цій справі і надав строк для усунення недоліків шляхом надання вмотивованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням поважних підстав його пропуску та документа про сплату судового збору.

Підставою для залишення апеляційної скарги без руху, зокрема, стало те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку, встановленого для її подання, а наведені апелянтом у клопотанні підстави його пропуску суд визнав неповажними. Так, згідно довідки про доставку електронного листа копія рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.01.2024, ухваленого в порядку письмового провадження, була доставлена до електронного кабінету ГУ ДПС 02.02.2024. Проте, з апеляційною скаргою відповідач звернувся лише 11.04.2024. З огляду на такі обставини суд апеляційної інстанції відхилив доводи ГУ ДПС, що про існування рішення суду першої інстанції останньому стало відомо 10.04.2024 за результатами моніторингу відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яку обґрунтовував тим, що до електронного кабінету апелянта оскаржуване рішення не надходило, а про його існування йому стало відомо 10.04.2024.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси. У підтвердження своєї позиції апеляційний суд послався на висновки, викладені Верховним судом в постанові від 17.05.2023 у справі № 240/7840/22. Суд встановив, що ГУ ДПС зареєстроване в підсистемі «Електронний суд» та має Електронний кабінет, обставини доставлення йому копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції 02.02.2024 о 05:12 год підтверджені довідкою про доставку електронного листа. Посилання на те, що копію рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 ГУ ДПС не отримувало, апеляційний суд відхилив, зазначивши, що жодних доказів на спростування встановлених судом обставин доставлення указаної копії рішення відповідачу саме в Електронний кабінет не надано.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що суд першої інстанції ухвалив рішення у цій справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Про прийняте рішення ГУ ДПС стало відомо за результатами моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень, після чого скаржник невідкладно звернувся до суду з апеляційною скаргою. Також скаржник посилається на витяги з рішень Європейського суду з прав людини та наводить практику Верховного Суду щодо поновлення строку на оскарження апеляційне оскарження.

Проте колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України (тут і далі - в редакції, чинній на час вчинення відповідної процесуальної дії) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Загальний порядок вручення судом судових рішень учасникам справи врегульований нормами статті 251 КАС України. Так, частина п`ята вказаної статті передбачає, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Абзац сьомий частини шостої статті 251 КАС України встановлює, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Згідно з частиною першою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (частина шоста статті 18 КАС України).

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частина сьома статті 18 КАС України).

Тобто у розумінні статті 251 КАС України врученим належним чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня - в день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення. При цьому за змістом КАС України суд не має обов`язку надсилати паперову копію судового рішення особі, яка зареєстрована в ЄСІТС, що, однак, не позбавляє таку особу права на отримання паперової копії судового рішення за окремою заявою.

Такі підходи висловлені у постановах Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №120/4298/21-а, від 27.05.2023 у справі №240/7840/22, від 03.07.2023 у справі № 480/805/21, від 22.11.2023 у справі №520/8180/2, від 25.04.2024 у справі №640/16820/21.

Суд апеляційної інстанції встановив, що ГУ ДПС мало зареєстрований Електронний кабінет і 02.02.2024 о 05:12 год копія рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 була надіслана на офіційну електронну адресу відповідача, про що складено довідку про доставку електронного листа. Ці обставини підтверджуються відомостями електронної справи, яка формувалася судом першої інстанції та була витребувана судом касаційної інстанції за допомогою функціоналу Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду».

Відповідно, за змістом пункту 2 частини шостої, абзацу сьомого частини шостої статті 251 КАС України рішення суду першої інстанції вважається врученим у належний спосіб відповідачу 02.02.2024. Натомість, апеляційну скаргу подано лише 11.04.2024, тобто, більше, ніж через два місяці після отримання копії судового рішення.

Дату вручення судового рішення ГУ ДПС за змістом касаційної скарги не спростовує, натомість, посилається на дату ознайомлення із рішенням суду першої інстанції в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Однак, процесуальний закон не пов`язує дату вручення судового рішення і, відповідно, початок обчислення строку на апеляційне оскарження із наведеними скаржником обставинами. При цьому докази на підтвердження обставин неотримання копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції в Електронному кабінеті не надавались ні суду апеляційної, ні суду касаційної інстанцій.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Верховний Суд зокрема у постанові від 06.12.2022 у справі №160/195/22 зазначав, що неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі, і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки зазначені скаржником причини пропуску строку визнані неповажними і на пропозицію суду ГУ ДПС не зазначило інших поважних причин пропуску строку. Відсутнє посилання на наявність таких і в касаційній скарзі.

Посилання скаржника на постанови Верховного Суду, у яких суд дійшов висновку про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження у випадку, якщо повторне звернення з апеляційною скаргою у найкоротший строк після повернення попередньо поданої апеляційної скарги та з усуненням виявленого недоліку, який став підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки не стосується обставин, які мали місце у цій справі.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024 у справі №380/6983/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроміт 2018" до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання дії та бездіяльності протиправними.

Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко