Рішення

від 19.06.2024 по справі 9901/86/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

РІШЕННЯ

Іменем України

19 червня 2024 року

м. Київ

справа №9901/86/21

адміністративне провадження № П/9901/86/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Дашутіна І.В., Гімона М.М., Васильєвої І.А., Хохуляка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Лопушенко О.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1 , представника позивача Гордійчука Ю.В., представника відповідача Басая В.О., представника третьої особи (Кабінету Міністрів України) Пуленця А.С.,

розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Кабінету Міністрів України, голови Сумської обласної державної адміністрації ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування Розпорядження, поновлення на посаді, встановив:

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Президента України Зеленського Володимира Олександровича (далі - Президент України, відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати Розпорядження Президента України від 16 лютого 2021 року №67/2021-рп «Про звільнення ОСОБА_1 з посади голови Сумської районної державної адміністрації Сумської області»;

- поновити його на посаді голови Сумської районної державної адміністрації Сумської області.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ДОВОДІВ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказував на зазначення в оскаржуваному розпорядженні, що його звільнення відбулось згідно з поданою ним заявою, проте стверджує, що працюючи на посаді голови Сумської районної державної адміністрації Сумської області, жодних заяв про своє звільнення чи вихід у відставку не подавав, а відтак вважає, що його звільнення здійснено відповідачем не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що спричинило порушення конституційних прав позивача.

При цьому, враховуючи, що заяви про своє звільнення ОСОБА_1 не подавав, то голова Сумської обласної державної адміністрації згідно з передбаченою статтями 8, 9 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09 квітня 1999 року №586-XIV (далі - Закон №586), пунктом 10 Порядку розгляду питань, пов`язаних з підготовкою і внесенням подань щодо осіб, призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Верховною Радою України, Президентом України або Кабінетом Міністрів України чи погоджується з Кабінетом Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року №298 (далі - Порядок №298), процедурою безпідставно звернувся до Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) з пропозицією про його звільнення з посади відповідно до поданої ним заяви, а КМУ, в свою чергу, також протиправно згідно із частиною 4 статті 118 Конституції України, пунктом 4 частини 2 статті 23 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 27 лютого 2014 року №794-VII (далі - Закон №794), підпунктом 4 пункту 7 Порядку №298 підготовив й вніс Президентові України подання про звільнення позивача з займаної посади.

Відповідач в письмовому відзиві на позовну заяву просив залишити останню без задоволення, вказуючи на правомірність Розпорядження від 16 лютого 2021 року №67/2021-рп щодо звільнення позивача.

Так, 09 лютого 2021 року Президентові надійшло подання КМУ від 09 лютого 2021 року №3897/0/2-21, в якому відповідно до частини 4 статті 118 Конституції України внесено пропозицію звільнити, зокрема, ОСОБА_1 з посади голови Сумської районної державної адміністрації Сумської області за власним бажанням згідно з поданою ним заявою.

До подання КМУ додано копію листа Сумської обласної державної адміністрації від 02 лютого 2021 року №01-13/1265 з додатками, серед яких копія заяви ОСОБА_1 від 02 лютого 2021 року з проханням звільнити його з займаної посади за власним бажанням та проект розпорядження Президента.

З огляду на викладене, вважає, що видаючи оскаржуване Розпорядження, Президент України діяв в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень, наданих статтями 106, 118 Конституції України, статтями 8, 9 Закону №586, з метою, з якою такі повноваження надані.

Позивач у відповіді на відзив вказав на безпідставність покладених в його основу доводів відповідача, зазначивши про незмінність своєї позиції й наполягав на задоволенні позовних вимог.

Треті особи: КМУ та голова Сумської обласної державної адміністрації ОСОБА_2 (далі - Голова ОДА) у поданих до Суду письмових поясненнях підтримали позицію відповідача, проти доводів та вимог позовної заяви ОСОБА_1 заперечили, вважаючи їх безпідставними, просили відмовити у її задоволенні у повному обсязі. Стверджували, що звільнення позивача з посади відбулося з дотриманням вимог чинного законодавства України на підставі заяви та згідно його волевиявленням.

ІІІ. КЛОПОТАННЯ СТОРІН ТА ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Відповідно до частини 4 статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів призначення суддів Конституційного Суду України у процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, а також Дорадчої групи експертів щодо оцінювання таких кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.

Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановлено у статті 266 КАС України, згідно з пунктами 1 та 2 частини 1 якої її правила поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Адміністративні справи, зазначені у пунктах 1-3, 5 частини першої цієї статті, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п`яти суддів (частина 2 статті 266 КАС України).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями (з урахуванням повторних розподілів) остаточно для розгляду даної справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Пасічник С.С., судді: Васильєва І.А., Гімон М.М., Дашутін І.В., Хохуляк В.В.

Верховний Суд відкрив провадження в адміністративній справі, призначивши її розгляд в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження; в подальшому, у зв`язку із необхідністю витребування додаткових доказів, а також вчинення інших процесуальних дій, спрямованих на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин у справі, розгляд останньої відкладався та оголошувалися перерви в судовому засіданні, провадження у справі зупинялося.

В судовому засіданні 26 травня 2021 року Судом задоволено клопотання позивача та залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - КМУ та Голову ОДА, так як рішення у справі може вплинути на права та обов`язки цих суб`єктів, що брали участь у процедурі звільнення позивача.

Ухвалою Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів задоволено й призначено таку експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Проте згодом до Верховного Суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про надання дозволу на проведення експертного дослідження із застосуванням методик, які призведуть до знищення наданих (досліджуваного та порівняльних) документів (здійснення вирізання штрихів рукописних записів та підписів, після чого вирізані фрагменти будуть необоротно втрачені), яке Суд не знайшов підстав для задоволення, оскільки відповідні методи призведуть до пошкодження, у тому числі об`єкта дослідження - заяви про звільнення ОСОБА_1 з посади голови Сумської районної державної адміністрації Сумської області від 02 лютого 2021 року, після чого остання буде втрачена як доказ.

З метою з`ясування обставини щодо того, хто саме ( ОСОБА_1 або інша особа) написав заяву від 02 лютого 2021 року про звільнення з посади голови Сумської районної державної адміністрації Сумської області, встановлення якої, в свою чергу, потребує спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2023 року було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

09 квітня 2024 року до Суду надійшов висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою від 15 лютого 2023 року.

Позивач та його представник під час розгляду справи висловили свої доводи та міркування стосовно обставин справи, які за своїм змістом є аналогічними тим, що вже були наведені в самій позовній заяві, вимоги якої вони просили задовольнити.

Представники відповідача та третіх осіб (КМУ та Голови ОДА) проти доводів та вимог позовної заяви заперечили, вважаючи їх необґрунтованими та безпідставними, й, надавши відповідні пояснення, просили відмовити в задоволенні позову.

Голова ОДА особистої участі у засіданнях не брав, просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, підтримавши позицію щодо безпідставності позову, викладену в письмових поясненнях.

IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.

Розпорядженням Президента України від 01 липня 2020 року №408/2020-рп «Про призначення ОСОБА_1 головою Сумської районної державної адміністрації Сумської області» позивача призначено на вказану посаду.

ОСОБА_1 на ім`я Президента України було подано заяву про звільнення із займаної посади за власним бажанням.

У зв`язку із цим Сумською обласною державною адміністрацією підготовлено та направлено Офісу Президента України та Прем`єр-міністру України матеріали на звільнення позивача з посади голови Сумської районної державної адміністрації Сумської області згідно з поданою ним заявою.

В свою чергу КМУ на підставі пропозиції Прем`єр-міністра України від 08 лютого 2021 року №4865/1/1-21 та відповідно до частини 4 статті 118 Конституції України внесено Президенту України подання від 09 лютого 2021 року за №3897/0/2-21 з пропозицією звільнити, зокрема, ОСОБА_1 з посади голови Сумської районної державної адміністрації Сумської області за власним бажанням згідно з поданою ним заявою, а також проект відповідного Розпорядження.

Розпорядженням Президента України від 16 лютого 2021 року №67/2021-рп «Про звільнення ОСОБА_1 з посади голови Сумської районної державної адміністрації Сумської області» позивача звільнено з займаної посади.

На виконання зазначеного Розпорядження тимчасово виконуючий обов`язки голови Сумської районної державної адміністрації Сумської області 23 лютого 2021 року видав розпорядження за №08-К «Про припинення повноважень голови Сумської районної державної адміністрації», в якому вказав, що ОСОБА_1 припинив повноваження голови Сумської районної державної адміністрації 16 лютого 2021 року.

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем Розпорядженням про його звільнення, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у даній справі.

V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ, ОЦІНКА СУДУ.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 118 Конституції України голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням КМУ.

Згідно із частиною п`ятою статті 118 Конституції України голови місцевих державних адміністрацій при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом України і КМУ, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.

За змістом пункту 31 частини першої статті 106 Конституції України Президент України здійснює повноваження, визначені Конституцією України.

Частиною третьою вказаної вище статті Конституції України встановлено, що Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов`язковими до виконання на території України.

Водночас організація, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначаються Законом №586, за частинами першою і другою статті 8 якого місцеві державні адміністрації очолюють голови відповідних місцевих державних адміністрацій. Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду Президентом України за поданням КМУ на строк повноважень Президента України.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №586 повноваження голів місцевих державних адміністрацій припиняються Президентом України, зокрема, у разі подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням.

За змістом пункту 4 частини другої статті 23 Закону №794 КМУ розглядає питання щодо призначення на посаду або звільнення з посади голів місцевих державних адміністрацій і внесення Президенту України відповідних подань.

КМУ на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акти КМУ нормативного характеру видаються у формі постанов КМУ. Акти КМУ з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень КМУ (частини перша - третя статті 49 Закону №794).

Частиною третьою статті 4 Закону №794 визначено, що КМУ відповідно до Конституції України та цього Закону затверджує Регламент КМУ, який визначає порядок проведення засідань КМУ, підготовки та прийняття рішень, інші процедурні питання його діяльності, а також визначає порядок розроблення, виконання та моніторингу виконання програмних документів КМУ.

Згідно абзацу одинадцятого пункту 2 параграфа дев`ятого Регламенту КМУ, затвердженого постановою КМУ від 18 липня 2007 року №950 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) Прем`єр-міністр вносить на розгляд Президента України подання за рішенням КМУ шляхом надсилання листа за своїм підписом та завізований проект Указу або розпорядження Президента України про призначення на посаду та звільнення з посади голів місцевих держадміністрацій.

Порядок №298 визначає процедуру розгляду подання щодо, зокрема, призначення на посаду та звільнення з посади голів місцевих держадміністрацій. Відповідно до підпункту 7 пункту 2 цього Порядку (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) голова місцевої держадміністрації призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за поданням КМУ.

За правилами підпункту 4 пункту 7 Порядку №298 (у відповідній редакції) подання щодо призначення на посаду та звільнення з посади або погодження призначення на посаду (звільнення з посади) стосовно голови місцевої держадміністрації вноситься КМУ Президентові України.

У відповідності до пункту 7 Порядку підготовки пропозицій та попереднього розгляду кандидатур для призначення на посади та звільнення з посад керівників місцевих державних адміністрацій, затвердженого Указом Президента України від 04 серпня 2006 року №675/2006, у разі внесення КМУ подання Президентові України про звільнення з посади голови місцевої державної адміністрації Офіс Президента України протягом п`ятнадцяти календарних днів здійснює підготовку та подає на розгляд Президентові України в установленому порядку відповідні пропозиції. До подання КМУ про звільнення з посади голови місцевої державної адміністрації додаються такі документи: обґрунтування причини неможливості перебування особи на займаній посаді разом із поясненням особи, яку звільняють, у разі потреби - матеріалами службового розслідування, медичною довідкою, чи заява особи про звільнення за власним бажанням, про відставку, інші документи, що безпосередньо стосуються питання.

Зміст наведених законодавчих положень свідчить про те, що питання звільнення голів місцевих державних адміністрацій віднесено до компетенції Президента України й вказане повноваження реалізовується ним шляхом прийняття відповідного Розпорядження.

Конституційний Суд України у Рішенні від 27 лютого 2001 року №1-рп/2001 (справа про правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим), зокрема, зазначив, що реалізація вказаного вище повноваження Президента України зумовлена лише однією конституційною вимогою - наявністю подання КМУ.

Тобто Конституція України і закони України не вимагають від Президента України у такому разі проводити будь-які процедури з вирішення питання про звільнення голови місцевої державної адміністрації, які б передбачали обов`язкову перевірку фактів, з яких КМУ виходив при прийнятті рішення про внесення Президенту України подання, заслуховування особи, щодо якої внесено подання, витребування у неї відповідних пояснень тощо.

Такої ж позиції дотримується й Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 березня 2020 року у справі №9901/791/18.

Процедура припинення повноважень голови районної державної адміністрації за пунктом 9 статті 9 Закону №586 (подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням) складається з декількох стадій, а саме власне наявності такої заяви голови відповідної районної державної адміністрації, внесення подання КМУ до Президента України та видання Президентом України Розпорядження.

Під час розгляду цієї справи встановлено, що прийняттю (виданню) оспорюваного Розпорядження передувало підготовка та направлення Сумською обласною державною адміністрацією Прем`єр-міністру України матеріалів на звільнення позивача з посади голови Сумської районної державної адміністрації Сумської області згідно з поданою ним заявою, подання Прем`єр-міністром України до КМУ відповідної пропозиції та внесення КМУ на розгляд Президента України подання від 09 лютого 2021 року за №3897/0/2-21 з пропозицією звільнити ОСОБА_1 з посади голови Сумської районної державної адміністрації Сумської області за власним бажанням.

Зазначене подання КМУ позивач не оскаржував у судовому порядку, тобто воно є чинним.

Отже обставини, встановлені в цій справі, в сукупності з вказаними вище правовими положеннями свідчать про дотримання відповідачем законодавчо встановленої процедури звільнення ОСОБА_1 з посади голови Сумської районної державної адміністрації Сумської області.

При оцінці доводів позивача про те, що заяви про своє звільнення він не подавав, важливим для правильного вирішення цього спору було з`ясування обставини щодо того, хто саме ( ОСОБА_1 або інша особа) написав заяву про звільнення з посади голови Сумської районної державної адміністрації Сумської області, встановлення якої, в свою чергу, потребує спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2023 року, як вже зазначалося вище по тексту даного рішення, було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

У складеному за результатами проведеної судової почеркознавчої експертизи висновку від 28 березня 2024 року №2942/21-32 судові експерти дійшли наступних висновків:

1. Рукописний текст, а саме «Президентові України Зеленському В.О . голови Сумської районної державної адміністрації Сумської області ОСОБА_1 Заява Прошу Вас звільнити мене з посади голови Сумської районної державної адміністрації Сумської області за власним бажанням ОСОБА_1 », який міститься у Заяві від 02 лютого 2021 року, складеної від імені ОСОБА_1 до Президента України Зеленського В.О. , про звільнення з посади голови Сумської районної державної адміністрації Сумської області, - виконаний ОСОБА_1 .

2. Підпис від імені ОСОБА_1 , який міститься між рукописними записами «02.02.21» та « ОСОБА_1 » у Заяві від 02 лютого 2021 року, складеної від імені ОСОБА_1 до Президента України Зеленського В.О. , про звільнення з посади голови Сумської районної державної адміністрації Сумської області, - виконаний ОСОБА_1 .

3. Встановити, чи виконаний рукописний цифровий запис: «02.02.21», який міститься між рукописним текстом та «підписом» у Заяві від 02 лютого 2021 року, складеної від імені ОСОБА_1 до Президента України Зеленського В.О. , про звільнення з посади голови Сумської районної державної адміністрації Сумської області, - не виявляється за можливе з причин, викладених у пункті 3 дослідної частини, а саме: «При оцінці результатів порівняльного дослідження встановлено, що ні співпадіння, ні розбіжності не можуть слугувати підставою для позитивного або негативного висновку. Ознаки, що збігаються хоч і численні, їх ідентифікаційна значимість невисока, що обумовлено простотою будови елементів цифр, тому вони, при наявності ознак, що розрізняються, не можуть бути покладені в основу позитивного (категоричного або ймовірного) висновку. Розбіжні ознаки, не можуть слугувати підставою для негативного висновку, так, як через обмежений об`єм графічної інформації у досліджуваному цифровому записі, не можливо перевірити їх стійкість і дати їм однозначну оцінку: чи є вони варіантами ознак почерку одного виконавця, або це ознаки почерку різних осіб. Відсутність однозначної оцінки розбіжностей не надала можливість вирішити питання ні в категоричній, ні в імовірній формі».

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина друга вказаної статті Кодексу).

Частинами першою, другої статті 72 КАС України установлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відтак, здійснюючи оцінку сукупності обставин справи у взаємозв`язку з наявними доказами на їх підтвердження, Судом визнано висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 28 березня 2024 року №2942/21-32 належним доказом того, що рукописний текст та підпис на заяві від 02 лютого 2021 року про звільнення з посади голови Сумської районної державної адміністрації Сумської області виконаний ОСОБА_1 , тобто позивачем у справі, що, у свою чергу, спростовує покладені останнім в основу свого позову заперечення щодо такого факту та наявності його волевиявлення на звільнення. Натомість неможливість під час проведеної експертизи надання ні в категоричній, ні в імовірній формі однозначної оцінки питанню виконання рукописного цифрового запису дати, який міститься в заяві від 02 лютого 2021 року, не може свідчити про її неподання та нівелювати наведений вище висновок Суду.

За наведеного й залучений до матеріалів справи висновок спеціаліста науково-дослідної лабораторії експертних досліджень ПП «Агенція 007» Мухи О.Г. від 25 жовтня 2021 року №11, складений за наслідками дослідження, проведеного за ініціативою позивача, не може бути взятий Судом до уваги як такий, що мав би значення для вирішення даного спору та свідчив про обґрунтованість позовних вимог. Більше того об`єктом даного дослідження була відповідна заява від 02 лютого 2021 року, складена від імені ОСОБА_1 , представлена у роздрукованому вигляді та у вигляді електронних файлів різних форматів, а не її оригінал, й у зазначеному висновку не вказано, що спеціаліст обізнаний саме про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що останній підготовлено для подання до суду, вимоги щодо чого передбачені частиною шостою статті 104 КАС України, й про такий підхід в контексті недотримання зазначених вимог процесуального закону свідчить позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 18 грудня 2019 року по справі №522/1029/18 (провадження №14-270цс19).

Разом з тим матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що заява ОСОБА_1 про звільнення була написана та подана ним внаслідок вчинення на нього тиску чи примусу зі сторони третіх осіб. Тобто останній не довів, а Суд не встановив обставин, які б давали підстави для висновку, що ОСОБА_1 при призначенні на посаду чи у будь-який інший час зі сторони посадових осіб чи будь-яких інших осіб були висловлені умови, погрози чи вчинені інші дії, які б могли реально вплинути на його волевиявлення щодо написання заяви про звільнення за власним бажанням, а також не надав доказів звернення до компетентних органів з приводу здійснення на нього відповідного тиску. Відсутні й докази існування конфлікту між позивачем як головою Сумської районної державної адміністрації Сумської області та іншими органами чи їх посадовими особами, який міг би спричинити написання вищезазначеної заяви.

Позивачем не надано й доказів ухвалення обвинувального вироку, яким би встановлювався злочинний умисел посадових осіб (особи) Сумської обласної державної адміністрації чи будь-яких інших осіб щодо підроблення офіційних документів чи внесення до них завідомо неправдивих відомостей, зокрема щодо заяви, складеної від імені ОСОБА_1 до Президента України Зеленського В.О. , про звільнення з посади голови Сумської районної державної адміністрації Сумської області, іншою особою від імені позивача. Натомість кримінальне провадження, внесене 10 липня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021205520000931 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 172 (грубе порушення законодавства про працю), частиною першою статті 366 (службове підроблення) Кримінального кодексу України, наявністю якого, у тому числі, й обґрунтовував ОСОБА_1 свою позицію, закрито 27 серпня 2022 року слідчим СВ Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області на підставі пункту 2 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, тобто у зв`язку із відсутністю ознак складу кримінальних правопорушень. У постанові слідчого зазначено, що в ході проведення досудового розслідування будь-яких фактів, які б можна було використати як доказ та які б вказували чи прямо свідчили про вчинення злочинів, не встановлено.

Доказів оскарження постанови слідчого та її скасування, як і наявності інших кримінальних проваджень чи рішень уповноважених органів стосовно окреслених питань учасниками справи до Суду не надано.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 19 частини першої статті 4 цього Кодексу індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, враховуючи наведене нормативне регулювання підстав та порядку звільнення з посади голови районної державної адміністрації, зважаючи на положення Конституції України, Законів №586, №794, Порядків №298, №675/2006, що регламентують повноваження Президента України та в яких прописана процедура прийняття (видання) ним відповідного Розпорядження, Верховний Суд в межах змісту та обсягу встановлених фактичних обставин, а також з огляду на наведені підстави, якими позивач обґрунтовував позовні вимоги, його позицію по суті спору та надані ним й його представником пояснення у ході судового розгляду, дійшов висновку, що звільнення ОСОБА_1 з посади Сумської районної державної адміністрації Сумської області відбулося з дотриманням вимог чинного законодавства України на підставі заяви позивача та згідно його волевиявленням.

Наведене доводить правомірність прийнятого Президентом України Розпорядження Президента України від 16 лютого 2021 року №67/2021-рп «Про звільнення ОСОБА_1 з посади голови Сумської районної державної адміністрації Сумської області» й, як наслідок, вказує на відсутність правових підстав для його скасування, як і для поновлення позивача на посаді, вимога щодо чого є похідною від основної; зазначені ж ОСОБА_1 в позовній заяві та у ході розгляду справи доводи та мотиви спростовуються наведеним вище в цьому рішенні.

Відтак Суд доходить висновку, що позов ОСОБА_1 є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

При цьому за правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору та пов`язані із проведенням експертизи, враховуючи результат вирішення спору, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241, 243, 244, 245, 246, 255, 257, 262, 266 КАС України, Суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправним та скасування Розпорядження від 16 лютого 2021 року №67/2021-рп «Про звільнення ОСОБА_1 з посади голови Сумської районної державної адміністрації Сумської області» та поновлення на посаді - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

...........................

...........................

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник,

І.В. Дашутін,

М.М. Гімон,

І.А. Васильєва,

В.В. Хохуляк,

Судді Верховного Суду