Рішення

від 14.06.2024 по справі 193/1495/23

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/1495/23

Провадження 2/193/73/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 червня 2024 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Томинця О.В.,

за участі: секретаря судового засідання Оселедець О.І.,

представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 ,

представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах позивача ОСОБА_3 до Девладівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про визнання переважного права на укладення договору оренди земельної ділянки водного фонду та визнання відмову і зволікання відповідача щодо укладення такого договору протиправними та за зустрічним позовом Девладівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області до ОСОБА_3 про повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

26.09.2023представник позивачів ОСОБА_1 звернулася досуду вінтересах позивача ОСОБА_3 ізвищевказаним цивільнимпозовом довідповідача Девладівськоїсільської радиКриворізького районуДніпропетровської області(надаліДевладівської сільськоїради,сільської ради)в обґрунтуванняякого вказала,що напідставі договоруоренди земельноїділянки водногофонду,укладеного 01.07.2007між СофіївськоюРДА та ОСОБА_4 (надалідоговір),у користуванніостаннього строкомдо 01.07.2022перебувала земельнаділянка,з кадастровимномером 1225284100:01:003:0096для веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва,загальною площею75,86га.,у томучислі воднедзеркало площею49,50га та прибережна смуга - 26,36 га., що розташована на території Мар`є - Дмитрівської сільської ради Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області

18.10.2016 ОСОБА_4 склав заповіт про те, що на випадок його смерті всі права та обов`язки за вищевказаним договором, у тому числі реалізація права переходу на орендовану вищевказану земельну ділянку водного фонду він заповів позивачу ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Після його смерті позивач в установлений законом строк подав заяву до Софіївської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини за вищевказаним заповітом.

Але при зверненні позивача до державного нотаріуса Третьої Криворізької державної нотаріальної контори в.о. Софіївської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за постановою державного нотаріуса від 17.12.2021 ОСОБА_3 було відмовлено у вчиненні вищевказаної нотаріальної дії.

Не погоджуючись з вказаною постановою державного нотаріуса, ОСОБА_3 оскаржив її до Софіївського районного суду Дніпропетровської області. Водночас позивач також звернувся до цього ж суду з окремим позовом до Девладівської сільської ради з вимогами про визнання права оренди згаданої вище земельної ділянки у порядку спадкування.

Вказані справи судом були об`єднані в одне провадження за №193/6/22 і 24.02.2023 суд ухвалив рішення про відмову у задоволенні всіх вищевказаних позовних вимог ОСОБА_3 .

Проте, 16.05.2023 Дніпровський апеляційний суд вищевказане рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове, за яким позовні вимоги ОСОБА_3 до Третьої Криворізької державної нотаріальної контори, Девладівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, про визнання незаконною та скасування постанови державного нотаріуса та про визнання права оренди земельної ділянки в порядку спадкування задоволено частково. Зокрема, визнано за ОСОБА_3 право оренди земельної ділянки водного фонду, загальною площею 75,86 га за кадастровим номером №1225284100:01:003:0096 і розташованим на ній об`єктом орієнтовною площею водного дзеркала 49,50 га, що розташована на території Марє-Дмитрівської сільської ради Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , яка перебувала у нього в оренді на підставі договору оренди земельної ділянки водного фонду від 01.07.2007. У задоволенні решти частини вимог відмовлено.

Представником позивача наголошено, що судовий розгляд вказаної цивільної справи припав на період закінчення строку дії Договору оренди земельної ділянки від 01.07.2007, проте ще до ухвалення вищевказаного судового рішення, ОСОБА_3 , з метою забезпечення свого переважного права на укладення Договору оренди земельної ділянки на новий строк, 31.05.2022, тобто у межах строків та порядку передбачених ст. 33 Закону України «Про оренду землі», звернувся до Девладівської сільської ради з листом - повідомленням про укладення договору оренди землі на новий строк до якого було додано також і проект нового договору на той самий строк зі збільшеним розміром орендної плати.

Однак, за результатом розгляду цього повідомлення Девладівською сільською радою 27.06.2022 прийнято рішення про відмову в укладенні з ОСОБА_3 договору оренди землі на новий строк, мотивуючи свою відмову недосягненням домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору; ненаданням правовстановлюючого документа (свідоцтва про право на спадщину) на підтвердження набуття права оренди земельної ділянки в порядку спадкування; невідповідністю наданого заявником проекту договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом типовому договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2021 р. №572; відсутністю паспорту водного об`єкта; ненаданням відомостей щодо нормативної грошової оцінки.

Після визнання за згаданою постановою Дніпровського апеляційного суду від 16.05.2023 за ОСОБА_3 права оренди земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом, останній 05.06.2023 повторно звернувся до Девладівської сільської ради з листом - повідомленням про укладення договору оренди земельної ділянки водного фонду на новий строк, проте і цього разу сільська рада своїм рішенням від 27.06.2023 знову відмовила в укладенні з ОСОБА_3 договору оренди землі на новий строк.

Ця відмова відповідача знову, як і вперше, була обґрунтована недосягненням домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору; ненаданням правовстановлюючого документа (свідоцтва про право на спадщину) на підтвердження набуття права оренди земельної ділянки в порядку спадкування; невідповідністю наданого заявником проекту договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом типовому договору оренди землі, затвердженому постановою КМУ від 02.06.2021 р. №572; відсутністю паспорту водного об`єкта; ненаданням відомостей щодо нормативної грошової оцінки; невиконанням обов`язків орендаря за умовами договору щодо не сплати орендної плати з 01.01.2022 р.; не дотриманням заявником визначеного строку, передбаченого статтею 33 Закону України «Про оренду землі» для повідомлення про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі - направлено пізніше аніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі; неприпустимим домінування переважного права орендаря на укладення на новий строк договору оренди землі над виключним правом орендодавця як власника земельної ділянки щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди.

При цьому представником позивача зауважено, що жодних перемовин щодо узгодження розміру орендної плати та інших істотних умов договору між ОСОБА_3 та Девладівською сільською радою не проводилися. У проекті договору, який додавався до листа повідомлення від 05.06.2023, ОСОБА_3 передбачався згідно вимог Податкового кодексу України максимально можливий розмір орендної плати за землю під час реалізації переважного права оренди - 12 % від її нормативно грошової оцінки. Крім того ОСОБА_3 було долучено до вказаного повідомлення також копію постанови Дніпровського апеляційного суду від 16.05.2023 якою визнано за останнім право оренди земельної ділянки у порядку спадкування, а тому за наявності такого рішення суду вважає вимоги сільської ради про надання саме свідоцтва про право на спадщину необґрунтованими та незаконними.

Зазначила, що наданий позивачем проект договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, повною мірою узгоджується з відповідним типовим договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2021 №572.

Також вважає, що не зазначення у договорі відомостей про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та відсутність паспорту водного об`єкта не може бути самостійною підставою для відмови в укладенні договору оренди землі на новий строк.

При цьому зауважила, що згідно п.3 Порядку розроблення паспорта водного об`єкта, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №99 від 18.03.2013 р., об`єм та площа водного об`єкта (водного простору), у тому числі рибогосподарської технологічної водойми; перелік гідротехнічних споруд, лінійних споруд, мостових переходів, а також інших об`єктів інфраструктури, розташованих на земельній ділянці (за наявності), їх характеристики та стан (істотні умови договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом) визначається виключно під час розробки паспорту водного об`єкта, замовником якого, є орган, що здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, тобто в даному випадку сам відповідач, Девладівська сільська рада, яка натомість не вчинила жодних дій, направлених на розробку паспорту водного об`єкту, що як наслідок не дає можливості визначити розмір орендної плати за водний об`єкт; об`єм та площу водного об`єкта (водного простору), тощо. Відповідач зволікає з розробкою паспорту водного об`єкта при тому, що сам ОСОБА_3 заявив про готовність виступити інвестором для розробки паспорту такого водного об`єкта.

Наголосила, що обов`язки орендаря, передбачені ст. 25 Закону України «Про оренду землі» та договором оренди землі від 01.07.2007 ОСОБА_3 виконувались належним чином у повному обсязі, а відтак останній безумовно має переважне право на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, реалізацією якого скористався як і за один місяць до закінчення дії згаданого договору, так і після визнання у судовому порядку за собою права оренди земельної ділянки водного фонду в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 орендаря ОСОБА_4 , а отже відмова Девладівської сільської ради з підстав наведених у рішенні від 27.06.2023 №1845-34/V111 є незаконною, так як і зволікання в укладенні з ОСОБА_3 договору оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом у порядку ст. 33 Закону України «Про оренду земель» (переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк), що призводить до порушення гарантій ОСОБА_3 на переважне право на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк та його прав щодо користування земельною ділянкою.

З огляду на викладене, представник позивача просила визнати за позивачем ОСОБА_3 переважне право на укладення договору оренди земельної ділянки водного фонду загальною площею 75,86 га з кадастровим номером 1225284100:01:003:0096 із розташованим на ній об`єктом водного дзеркала орієнтованою площею 49,50 га, що розташована на території Мар`є-Дмитрівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області на новий строк, а також визнати протиправними відмову та зволікання Девладівської сільської ради щодо укладення з ОСОБА_3 договору оренди земельної ділянки водного фонду загальною площею 75,86 га.

Представник Девладівської сільської ради вищевказаний позов не визнав, подав на нього відзив згідно якого вказав, що спірний договір оренди землі було укладено 01 липня 2007 року. У самому договорі вказано, що договір укладено на 15 років та зазначено, що він дійсний з 01.07.2007 по 01.07.2022. Договір зареєстровано у Софіївському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040713300973. При цьому, відповідно до відомостей із Державного земельного кадастру, які були внесені з самого початку, строк дії речового права складав лише 5 років, тобто вважає, що цифра «15» та запис «договір дійсний з 01.07.2007 по 01.07.2022» було дописано кульковою ручкою і почерки, якими виконано два записи, візуально відрізняються. Після здійснення корегування відомостей ДЗК за ініціативою позивача строк було виправлено із «5» на «15». Враховуючи відсутність у органів Держгеокадастру оригіналу спірного Договору відповідач знаходить дане виправлення неправомірним та таким, що не ґрунтується на достовірних і безспірних доказах. Однак, і за умовами строку у 15 років строк дії Договору припинився у липні 2022 року, тобто строк спірного договору сплив у будь-якому випадку яким би чином не здійснювалося його обчислення. Тобто право оренди земельної ділянки як таке припинено.

Наголосив, що відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Проте обов`язки орендаря, зокрема, зі сплати орендної плати позивач у якості орендаря ОСОБА_3 належно не виконував, зокрема доказів сплати орендної плати не надав.

Крім того, зважаючи на те, що між сторонами не було досягнуто домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору, то переважне право позивача, як орендаря, у відповідності до вимог частини 4 статті 33 названого Закону, припиняється. Листи-повідомлення позивача стосовно укладення на новий строк договору оренди земельної ділянки водного фонду розглядалися сільською радою неодноразово. Останнє рішення Девладівської сільської ради від 27 червня 2023 містить вичерпний перелік підстав неможливості укладення на новий строк договору оренди земельної ділянки водного фонду, які вже зазначалися самим позивачем вище.

До того ж наголошено, що згідно правової позиції Верховного Суду у постанові від 28.09.2020 р. у справі № 272/440/18, було підкреслено неприпустимість домінування переважного права орендаря на укладення на новий строк договору оренди землі над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди. Так, переважне право на укладення договору оренди реалізується лише при вирішенні питання укладання орендодавцем такого договору із суб`єктом переважного права або іншими особами. Проте до цього часу Девладівською сільською радою питання надання у користування на умовах оренди будь-яким особам земельної ділянки площею 75,86 га з кадастровим номером 1225284100:01:003:0096 не вирішувалося, а отже і відсутнє кореспондуюче підґрунтя для застосування переважного права як такого.

З таких обставин, просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Крім того, представником відповідача, подано зустрічний позов до ОСОБА_3 , який подальшому було уточнено, згідно вимог якого, посилаючись на те, що строк дії договору оренди земельної ділянки від 01.07.2007, укладеного між Софіївською РДА та ОСОБА_4 сплив і відповідач ОСОБА_3 не набув в установлений законом строк і порядок права на переважне поновлення такого договору, а відтак утримує земельну ділянку водного фонду загальною площею 75,86 га з кадастровим номером 1225284100:01:003:0096 із розташованим на ній водним об`єктом без законних на те підстав і добровільно повертати її сільській раді відмовляється, просив суд зобов`язати відповідача повернути Девладівській сільській раді вищевказану спірну земельну ділянку у стані не гіршому, аніж у тому, у якому її було одержано в оренду.

Представником позивачаза первіснимпозовом подановідзив назустрічний позов,згідно якогознову булонаголошено навизнанні запостановою Дніпровськогоапеляційного судувід 16.05.2023за ОСОБА_3 права орендиспірної земельноїділянки упорядку спадкуванняпісля померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 орендаря ОСОБА_4 ,що безумовнонадає ОСОБА_3 можливості заявляти про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк.

Проте, саме незаконне зволікання Девладівської сільської ради на укладення договору оренди землі на новий строк з ОСОБА_3 , зумовило для останнього порушувати перед судом питання про визнання такого права у судовому порядку, а тому вважає вимоги зустрічного позову передчасними і у їхньому задоволенні просила повністю відмовити.

Заяви (клопотання) сторін та процесуальні дії суду у справі.

28.09.2023 відкрито провадження у справі за первісним позовом та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с.59);

13.10.2023 до суду надійшов вищевказаний відзив від представника відповідача, Девладівської сільської ради (а.с.64-72);

13.10.2023 до суду надійшов згаданий вище зустрічний позов Девладівської сільської ради до ОСОБА_3 про зобов`язання повернути земельну ділянку (а.с.78-82), який за ухвалою суду від 19.10.2023 залишено без руху (а.с.85);

30.10.2023 надійшла уточнена зустрічна позовна заява з додатками, що свідчили про усунення недоліків цього позову (а.с.90-99);

01.11.2023 за ухвалою суду прийнято зустрічну позовну заяву до свого провадження та об`єднано її в одне провадження із первісним позовом. Постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

17.11.2023 надійшов також згаданий вище відзив на зустрічний позов від представника відповідача за ним, ОСОБА_1 (а.с.133-136);

27.11.2023 надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву від представника Девладівської сільської ради (а.с.139-140);

20.12.2023 до суду надійшли додаткові пояснення від представника відповідача, Девладівської сільської ради (а.с. 146-148);

19.01.2024 за ухвалою суду підготовче судове засідання закрито і справу призначено до судового розгляду (а.с.161-162);

16.05.2024 до суду надійшли додаткові пояснення від представника відповідача, Девладівської сільської ради.

Представник позивача ОСОБА_3 адвокат Ряснянська І.С. у судовому засіданні, посилаючись на обставини та доводи, викладені нею у своєму позові та відзиві на зустрічний позов, заявлений первісний позов підтримала і просила його задовольнити у повному обсязі, наголосила, що ОСОБА_3 огли готовий до діалогу щодо укладення договору оренди спірної землі фактично на будь-яких умовах, однак сільська рада двічі отримуючи пропозицію від позивача про укладення договору, не запропонувала жодних своїх умов для його укладення і своїми рішеннями, вважає, що безпідставно щоразу відмовляла у його укладенні. Натомість у задоволенні зустрічного позову просила відмовити.

Представник відповідача, Девладівської сільської ради - Єремєєв А.В., під час судового розгляду справи, проти пред`явленого до сільської ради заперечував, посилаючись на доводи, викладені ним у своєму відзиві, крім того додатково пояснив, що позивач, двічі отримавши оформленні у вигляді рішень сільської ради відмови на укладення з ним договору спірної земельної ділянки, жодне з цих рішень в установлений законом строк і порядок не оскаржив, а тому вимоги про визнання протиправними відмови та зволікання сільської ради щодо укладення договору оренди спірної земельної ділянки є безпідставним та в цілому неефективним обраним способом захисту своїх прав, які він вважає порушеними. Крім того наголосив, що постанову Дніпровського апеляційного суду від 16.05.2023, за якою за ОСОБА_3 визнано право оренди на спірну земельну у порядку спадкування скасовано згідно постанови КЦС ВС від 17.04.2014 та ухвалено у цій частині нове рішення згідно якого у задоволенні відповідних позовних вимог відмовлено. З огляду на викладене, вважає, що ОСОБА_3 до цього часу користується спірною земельною ділянкою безпідставно, тому зустрічний позов підтримав і просив його задовольнити у повному обсязі.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом установлено,що 01липня 2007року міжСофіївською районноюдержавною адміністрацієюДніпропетровської областіта ОСОБА_4 укладено договіроренди земельноїділянки водногофонду,з кадастровимномером 1225284100:01:003:0096,для веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва,загальною площею75,86га.,у томучислі воднедзеркало площею49,50га та прибережна смуга - 26,36 га., що розташована на території Мар`є Дмитрівської сільської ради Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області. Строк дії вказаного договору складав 15 років, тобто до 01.07.2022 (а.с.9-11).

Згідно абз. 2 п. 40 вказаного договору, право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи орендодавця, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, яку використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.

Порядок і строки використання переважного права орендаря на укладення договору на новий строк положення цього договору не містять.

27 травня 2021 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», яким внесено зміни, у тому числі і до Земельного кодексу України. Зокрема, відповідно до пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України в редакції згаданого Закону, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад. Дане положення поширюється і на землі водного фонду.

Так, як встановлено матеріалами справи, згадана вище земельної ділянка водного фонду, перебуває у комунальній власності Девладівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (а.с.100-105).

18.10.2016 ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу за № 1279, згідно якого, всі права та обов`язки за вищевказаним Договором, у тому числі реалізація права переходу на орендовану земельну ділянку водного фонду загальною площею 75,86 га, з кадастровим номером 1225284100:01:003:0096, у тому числі водне дзеркало 49,50 га та прибережна смуга 26,36 га він заповів ОСОБА_3 , позивачу у справі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, проте при зверненні позивача до державного нотаріуса Третьої Криворізької державної нотаріальної контори в.о. Софіївської державної нотаріальної контори Рикової Т.В. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за згаданим заповітом за постановою державного нотаріуса від 17.12.2021 ОСОБА_3 було відмовлено у вчиненні вищевказаної нотаріальної дії.

Не погоджуючись з вказаною постановою державного нотаріуса, ОСОБА_3 оскаржив її до Софіївського районного суду Дніпропетровської області. Крім того, позивач також звернувся до цього ж суду з окремим позовом до Девладівської сільської ради Криворізького району з вимогами про визнання права оренди згаданої вище земельної ділянки у порядку спадкування. Вказані справи судом були об`єднані в одне провадження і 24.02.2023 Софіївський районний суд Дніпропетровської області ухвалив рішення про відмову у задоволенні всіх вищевказаних позовних вимог.

Дніпровський апеляційний суд своєю постановою від 16.05.2023 вищевказане рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове за яким позовні вимоги ОСОБА_3 до Третьої Криворізької державної нотаріальної контори та Девладівської сільської ради Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області про визнання незаконною та скасування постанови державного нотаріуса та про визнання права оренди земельної ділянки в порядку спадкування, задоволено частково. Зокрема, визнано за ОСОБА_3 право оренди на спірну земельну ділянку у порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , яка перебувала у нього в оренді на підставі Договору оренди земельної ділянки водного фонду від 01.07.2007. У задоволенні решти частини вимог відмовлено.

За постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 17.04.2014 скасовано постанову вказану апеляційного суду та ухвалено нове рішення згідно якого відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання права оренди на спірну земельну ділянку.

До подання вищевказаних позовів, ОСОБА_3 31.05.2022 звертався до Девладівської сільської ради з листом - повідомленням про укладення договору оренди землі на новий строк до якого було додано також і проект договору (а.с. 28-32).

Вказане звернення ОСОБА_3 , було предметом розгляду на пленарному засіданні Девладівської сільської ради 27.06.2022, яка цього ж дня прийняла рішення про відмову в укладенні з ОСОБА_3 договору оренди спірної земельної ділянки на новий строк.

Дане рішення ради було мотивоване недосягненням домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору; ненаданням правовстановлюючого документа (свідоцтва про право на спадщину) на підтвердження набуття права оренди земельної ділянки в порядку спадкування; невідповідністю наданого заявником проекту договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом типовому договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2021 р. №572; відсутністю паспорту водного об`єкта; ненаданням відомостей щодо нормативної грошової оцінки (а.с.34-36).

Пізніше, 05.06.2023, ОСОБА_3 повторно звернувся до Девладівської сільської ради з листом - повідомленням про укладення договору оренди земельної ділянки водного фонду на новий строк, надавши окрім іншого також проект Типового договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, затвердженого постановою КМУ від 02.06.2021 за № 572 та копію постанови Дніпровського апеляційного суду від 16.05.2023 (а.с.37-43).

Розглянувши вказане повідомлення та наданий до нього пакет документів Девладівська сільська рада своїм рішенням від 27.06.2023 знову відмовила в укладенні з ОСОБА_3 договору оренди землі на новий строк.

Така відмова сільської ради, разом з вже приведеними раніше мотивами у попередньому рішенні ради, була також обґрунтована ненаданням ОСОБА_3 відомостей щодо нормативної грошової оцінки; невиконанням обов`язків орендаря за умовами договору щодо не сплати орендної плати з 01.01.2022 р.; не дотриманням заявником визначеного строку, передбаченого статтею 33 Закону України «Про оренду землі» для повідомлення про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі - направлено пізніше аніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі; неприпустимим домінування переважного права орендаря на укладення на новий строк договору оренди землі над виключним правом орендодавця як власника земельної ділянки щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди (а.с.44-46).

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Вирішення первісного позову у частині вимог про визнання переважного права оренди на укладення договору оренди спірної земельної ділянки.

Предметом судового розгляду є розв`язання спору щодо наявності у ОСОБА_3 огли підстав на переважне право на укладення договору оренди спірної земельної ділянки водного фонду, яке, як він вважає, останній набув у порядку спадкування за заповітом після смерті орендаря ОСОБА_4 за попереднім договором оренди цієї землі від 01.07.2007.

Згідно до вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В обґрунтуваннянеобхідності задоволеннясвоїх позовнихвимог позивачта йогопредставник посилалисяна постанову Дніпровського апеляційного суду від 16.05.2023, за якою апеляційний суд, переглядаючи рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 24.02.2023 у цивільній справі № 193/6/22 за позовом ОСОБА_3 до Третьої Криворізької державної нотаріальної контори та Девладівської сільської ради Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області про визнання незаконною та скасування постанови державного нотаріуса та про визнання права оренди земельної ділянки в порядку спадкування, це рішення скасував та ухвалив нове за яким визнано за ОСОБА_3 право оренди на спірну земельну ділянку у порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , яка перебувала у нього в оренді на підставі Договору оренди земельної ділянки водного фонду від 01.07.2007.

Проте за постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 17.04.2014 цю постанову суду апеляційної інстанції скасовано та ухвалено нове рішення згідно якого відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання права оренди на спірну земельну ділянку. В іншій частині постанову апеляційного суду, якою відмолено у задоволенні позовних вимог про визнання незаконною та скасування постанови державного нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача касаційний суд дійшов висновку, що право оренди земельної ділянки за своєю правовою природою є правом строковим і діє лише протягом періоду, визначеного у договорі оренди. Спадкодавець позивача ОСОБА_4 мав право оренди, яке було дійсне протягом певного часу, тобто його право орендувати земельну ділянку не було безстроковим і обмежувалося визначеними часовими рамками. У свою чергу спадкоємець не може отримати у спадщину більший обсяг прав, ніж належав самому спадкодавцеві. Таким чином, оскільки після подання позову та до прийняття судом першої інстанції рішення у справі строк дії договору оренди сплив, тобто між сторонамиу зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань, тому неправильним є визнання апеляційним судом права оренди земельної ділянки і у задоволенні цієї вимоги має бути відмовлено.

Погоджуючись з постановою апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання незаконною та скасування постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17 грудня 2021 року, касаційний суд також зазначив, що відмовляючи ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , державний нотаріус Третьої криворізької державної нотаріальної контори в.о. Софіївської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 встановила, що договір оренди земельної ділянки водного фонду, загальною площею 75,86 га, за кадастровим № 1225284100:01:003:0096 із розташованим на ній об`єктом, орієнтовною площею водного дзеркала 49,50 га, що знаходиться на території Мар`є-Дмитрівської сільської ради Криворізького (Софієвського) району Дніпропетровської області, містить невідповідності, а саме: договір оренди належним чином не прошитий та не скріплений печаткою відповідного органу, аркуші не пронумеровані; частина тексту усього договору оренди земельної ділянки надрукована за допомогою технічних засобів, а частина дописана від руки кульковою ручкою. Дописки ручкою, закреслені слова, виправлення не застережені належним чином; в розділі III договору оренди земельної ділянки, строк дії договору взагалі дописаний кульковою ручкою іншого кольору, ніж основний дописаний текст, де візуально відрізняється почерк; невід`ємною складовою договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній об`єктом є паспорт водного об`єкта, який в цьому випадку спадкоємцем не надавався. Відтак державний нотаріус вважала, що документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, не відповідають статті 47 Закону України «Про нотаріат», а тому вказане свідчить, що державний нотаріус при прийнятті оскаржуваної постанови діяла відповідно до вимог законодавства.

З огляду на викладене, під час розгляду вже теперішньої справи, суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_3 не набув переважного права на укладення договору оренди на спірну земельну ділянку, оскільки так і не набув загалом статусу орендаря за основним договором оренди земельної ділянки водного фонду від 01.07.2007 ні на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого в органах нотаріату, ні на підставі судового рішення, а відтак подальше з`ясування дотримання позивачем процедури реалізації переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, визначеної устатті 33 Закону України "Про оренду землі", є беззмістовним.

Між тим, суд вважає за необхідне все ж зазначити, що при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина 4статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 5статті 33 цього Законупередбачено, що орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, для продовження договірних відносин на підставі положень частин 1-5статті 33 Закону України "Про оренду землі"необхідно волевиявлення на це сторін договору, досягнення ними згоди щодо продовження договору із застосуванням переважного права орендаря на продовження договору оренди, у тому числі на змінених умовах.

Тобто умови договору оренди землі можуть бути змінені лише за згодою сторін, а у разі недосягнення такої домовленості щодо істотних умов переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється; недосягнення сторонами домовленостей щодо істотних умов договору при їх зміні виключає поновлення договору оренди землі з підстав переважного права (частина 4статті 33 Закону України "Про оренду землі").

При вирішенні спору між сторонами договору оренди землі, який стосується реалізації орендарем переважного права на поновлення договору, з`ясуванню судом підлягає, зокрема, обставина, чи досягнуто між сторонами згоди в процесі погодження нових істотних умов.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у справі № 925/803/18 (постанова від 19.06.2019).

Суд зауважує, що для продовження договірних відносин на підставі положень частин 1- 5статті 33 Закону України "Про оренду землі"необхідно волевиявлення на це сторін договору, яку можна оцінити як повну та безумовну, досягнення ними згоди щодо продовження договору із застосуванням переважного права орендаря на продовження договору оренди, у тому числі на змінених умовах. Але в матеріалах справи докази такої згоди відсутні.

Крім того,суд зазначає,що згідно ч. 2 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановленихчастинами другою,третьоюстатті 134 цього Кодексу. Відтак, позивач ОСОБА_3 не позбавлений у праві взяти участь на відповідних конкурентних засадах для отримання в оренду вищезгаданої земельної ділянки у разі подання Девладівською сільською радою на земельні торги права на її оренду.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання за ним переважного права оренди земельної ділянки водного фонду, загальною площею 75,86 га, за кадастровим № 1225284100:01:003:0096 із розташованим на ній об`єктом, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, а тому у їх задоволенні належить відмовити.

При цьому, слід відмітити, що якщо орендодавець відмовляється чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною восьмоюстатті 33 Закону України «Про оренду землі», то належним способом захисту порушеного праває визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту.

Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 530/212/17 (провадження № 14-330цс18).

Проте звертаючись до суду, позивач не звернув належної уваги на зазначені положення закону та не врахував їх, обравши невірний спосіб захисту порушеного права.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними відмову та зволікання відповідача на укладення договору оренди спірної земельної ділянки.

Як вже цитувалося судом вище, відповідно до ч. 5ст. 33 ЗаконуУкраїни «Прооренду землі»передбачено,що орендодавецьу місячнийтермін розглядаєнадісланий орендаремлист-повідомленняз проектомдодаткової угоди,перевіряє йогона відповідністьвимогам закону,узгоджує зорендарем (занеобхідності)істотні умовидоговору і,за відсутностізаперечень,приймає рішенняпро поновленнядоговору орендиземлі (щодоземель державноїта комунальноївласності),укладає зорендарем додатковуугоду пропоновлення договоруоренди землі.За наявностізаперечень орендодавцящодо поновленнядоговору орендиземлі орендарюнаправляється лист-повідомленняпро прийнятеорендодавцем рішення. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно ізстаттею 122Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Судом установлено, що вперше ОСОБА_3 звертався до Девладівської сільської ради з листом - повідомленням про укладення договору оренди землі на новий строк до якого було додано також і проект договору 31.05.2022 (а.с. 28-32).

Вказане звернення позивача було розглянуто на пленарному засіданні Девладівської сільської ради 27.06.2022, яка прийняла рішення про відмову в укладенні з ОСОБА_3 договору оренди спірної земельної ділянки на новий строк.

У подальшому, 05.06.2023, ОСОБА_3 повторно звернувся до Девладівської сільської ради з листом - повідомленням про укладення договору оренди земельної ділянки водного фонду на новий строк, надавши окрім іншого також проект Типового договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, затвердженого постановою КМУ від 02.06.2021 за № 572, яке Девладівська сільська рада розглянула 27.06.2023 на пленарному засіданні та знову прийняла рішення про відмову в укладенні з ОСОБА_3 договору оренди землі на новий строк.

Тобто, що першого, що другого разу Девладівська сільська рада розглянула відповідні повідомлення ОСОБА_3 в установлений для цього ч. 5ст. 33 ЗаконуУкраїни «Про оренду землі» строк. А тому доводи представника позивача на зволікання з розгляду таких звернень позивача суд знаходить безпідставними.

Крім того, положення приведеної статті не містять обов`язку орендодавця винятково лише задовольняти вимоги орендаря та укладати запропоновану ним угоду на умовах зазначених у ній. Відтак, з огляду на те, що під час судового розгляду справи, не було установлено у позивача ОСОБА_3 взагалі права орендаря на (переважне) укладення чи поновлення договору спірної земельної ділянки, суд вважає рішення Девладівської сільської ради про відмову в укладені з позивачем договору оренди цієї земельної ділянки з підстав зазначених у них, у підсумку є правомірними.

До того ж варто відмітити, що самі рішення відповідача від 27.06.2022 та від 27.06.2023 про відмову в укладенні з ОСОБА_3 договору оренди земельної ділянки за кадастровим № 1225284100:01:003:0096 із розташованим на ній об`єктом, позивачем в установленому законом порядку не оскаржувалися.

Таким чином, суд виснував, що у задоволенні і цієї частини вимог слід також відмовити.

Вирішення зустрічних позовних вимогю

Згідно статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти зава власності рівні перед законом.

Статтею 14 Конституції України наголошено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певнийстрок, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із статтею 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі серед іншого припиняється в разізакінчення строку, на який його було укладено.

Договір оренди земельної ділянки водного фонду, з кадастровим номером 1225284100:01:003:0096, що укладений 01 липня 2007 року між Софіївською РДА та ОСОБА_4 терміном на 15 років за спливом вказаного строку припинив свою дію ще у липні 2022 року.

11.11.2020 орендар за цим договором ОСОБА_4 помер, а відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_3 після його смерті, як вже зазначалося судом вище, не встиг набути у порядку спадкування право оренди згідно вказаного вище договору на час ще його дії, а відтак не набув права на переважне поновлення такого договору, у зв`язку з чим, на переконання суду, ОСОБА_3 використовує належну позивачу за зустрічним позовом на праві комунальної власності спірну земельну ділянку без будь-яких на то правових підстав.

Відповідно дост. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У постановіВеликої ПалатиВерховного Судувід 16червня 2020року усправі №145/2047/16-цзазначено,що зайняттяземельних ділянокфактичним користувачем(тимчасовимволодільцем)треба розглядатияк таке,що неє пов`язаниміз позбавленнямвласника йогоправа володінняна цюділянку.Тож уцьому випадкуефективним способомзахисту права,яке позивачяк власникземельних діляноквважає порушеним,є усуненняперешкод укористуванні належнимйому майном,зокрема шляхомзаявлення вимогипро поверненнятаких ділянок.Більше того,негаторний позовможна заявитивпродовж усьогочасу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

З оглядуна викладене,зважаючи нате,що ОСОБА_3 безналежних правовихпередумов використовуєналежну Девладівськійсільській радіспірну земельнуділянку ідобровільно їїповертати відмовляється,суд доходитьвисновку,що зустрічнийпозов Девладівськоїсільської радипро покладанняобов`язку ОСОБА_3 повернутисільській радіспірну земельнуділянку,ґрунтується назаконі,а томупідлягає задоволеннюу повномуобсязі.

Розподіл судових витрат.

Згідно положеньч.1та 2ст.141ЦПК України,судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, а у разі відмови в позові - на позивача.

Таким чином, у зв`язку з повною відмовою у задоволенні первісних позовних вимог позивача ОСОБА_6 , всі судові витрати, які він поніс зокрема на оплату судового збору слід віднести на його рахунок.

Водночас, у зв`язку з задоволенням зустрічних позовних вимог Девладівської сільської ради у повному обсязі, судові витрати, які вона понесла у сумі 16534,82 грн. на сплату судового збору за подання зустрічного позову, слід стягнути на її користь з протилежної сторони відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 .

Керуючись ст. 259, 263-265, 268,354,355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Первісний позов представника позивача ОСОБА_1 ,яка дієв інтересахпозивача ОСОБА_3 доДевладівської сільськоїради Криворізькогорайону Дніпропетровськоїобласті провизнання переважногоправа наукладення договоруоренди земельноїділянки водногофонду тавизнання відмовуі зволіканнявідповідача щодоукладення такогодоговору протиправними, - залишити без задоволення.

Зустрічний позов Девладівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області до ОСОБА_3 про повернення земельної ділянки, - задовольнити повністю.

Зобов`язати ОСОБА_3 повернути Девладівській сільській раді Криворізького району Дніпропетровської області земельну ділянку водного фонду, загальною площею 75,86 га, за кадастровим номером 1225284100:01:003:0096 із розташованим на ній об`єктом водного дзеркала орієнтовною площею 49,50 га, що розташована на території Девладівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, у зв`язку із закінченням строку договору оренди земельної ділянки, укладеного 01.07.2007 між Софіївською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та ОСОБА_4 , повернувши її у стані не гіршому, аніж у тому, у якому її було передано в оренду.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Девладівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, понесені останньою судові витрати за подання зустрічного позову, у загальному розмірі 16 534 (шістнадцять тисяч п`ятсот тридцять чотири) гривні 82 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

У разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається у той же строк з дня виготовлення повного тексту рішення.

Відомості про сторін у справі:

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстроване місце постійного проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Девладівська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ: 04525219, місцезнаходження: вул. Привокзальна, буд. № 10, с-ще Девладове Криворізького району Дніпропетровської області, 53132.

Повний текст рішення суду складено 24.06.2024.

Суддя О.В. Томинець