Рішення

від 21.06.2024 по справі 670/708/21

ВІНЬКОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/708/21

Провадження № 2/670/5/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2024 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Мамаєва В.А.

за участю секретаря судового засідання Корчової А.І.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача ОСОБА_3 , Теліцина А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства сільськогосподарського виробництва «ВІД-АГРО» про скасування запису про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ППСВ «ВІД-АГРО» про скасування запису про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, мотивуючи свої вимоги наступним. ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,4230 га, кадастровий № 6820685000:07:005:0015, що розташована на території колишньої Нетечинецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідно до Інформаційної довідки № 264822965 від 07.07.2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, у розділі: «Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права», номер запису про інше речове право: 11480826 від 02.10.2015 року було зареєстроване право оренди земельної ділянки, площею - 1,4230 га, кадастровий № 6820685000:07:005:0015, що розташована на території колишньої Нетечинецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за приватним підприємством сільськогосподарського призначення «ВІД-АГРО» строком на 25 років. Позивач зазначає, що між нею та відповідачем жодних договірних зобов`язань не виникало, будь-яких договорів вона не підписувала, в орендні відносини із ППСВ «ВІД-АГРО» не вступала та належної земельної ділянки відповідачеві в користування не передавала. В січні 2021 року ОСОБА_1 дізналась про існування договору оренди між нею та відповідачем, укладеного начебто на строк 25 років. 05.01.2021 року позивач звернулась з письмовим запитом до ППСВ «ВІД-АГРО» з проханням надати їй пакет документів, що пов`язані із укладенням договору оренди між сторонами, на що відповіді не отримала. Тому вважає обґрунтованою свою вимогу про усунення перешкод у користуванні належною їй земельною ділянкою шляхом повернення її із незаконного користування ППСВ «ВІД-АГРО», оскільки спірний договір не підписувала і його умови не погоджувала. Така позиція узгоджується з правовими висновками, викладених у постановах Великої Палати Верховного суду від 28.11.2018 р. № 504/2864/13-ц (п.71), від 04.07.2018 р. № 653/1096/16-ц (п.96). Позивач просить суд скасувати запис про державну реєстрацію іншого речового права за № 11480826 від 02.10.2015 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 605121768206, що визначає право оренди земельної ділянки площею 1,4230 га, кадастровий номер 6820685000:07:005:0015, що розташована на території колишньої Нетечинецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (на даний час Віньковецької селищної ради); усунути перешкоди у користуванні, володінні та розпорядженні земельною ділянкою площею 1,4230 га, кадастровий номер 6820685000:07:005:0015, що розташована на території колишньої Нетечинецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (на даний час Віньковецької селищної ради), шляхом припинення права оренди та повернення земельної ділянки власнику.

Ухвалою судді Волкової О.М. від 28.12.2021 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 16.11.2022 року справу призначено до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 05.12.2022 року провадження в справі зупинене до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 513/879/19 (провадження № 14-49цс22).

У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_4 у відставку, згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Віньковецького районного суду Хмельницької області від 25.10.2023 року головуючим суддею у вказаній справі визначено ОСОБА_5 .

Ухвалою судді Мамаєва В.А. від 01.11.2023 року справу прийнято до свого провадження.

Ухвалою судді від 20.03.2024 року провадження в справі поновлено та призначено підготовче судове засідання

17.04.2024 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити, пояснила, що у 2015 році чула від жителів с. Нетечинці про те, що керівник ППСВ «ВІД-АГРО» ОСОБА_3 бере в оренду земельні ділянки у жителів села. Вона зібрала необхідний пакет документів, у тому числі копію паспорту, коду та правовстановлюючий документ на належну їй земельну ділянку, та з метою укладення договору оренди землі передача ОСОБА_3 через свою двоюрідну сестру, яка працювала у останнього. Копію договору оренди їй не надали, але вона з 2015 року отримувала орендну плату за земельну ділянку. У 2021 року вона дізналася, що договір оренди з ППСВ «ВІД-АГРО» був укладений на 25 років. З цим вона не погоджується, оскільки вважала, що договір оренди землі укладений з ППСВ «ВІД-АГРО» на 10 років, інші умови договору оренди землі її влаштовували, в тому числі і розмір орендної плати. Звернулась з позовом, бо не хоче, щоб договір оренди тривав 25 років.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача ОСОБА_3 позов не визнав і пояснив, що у 2015 році він укладав договори оренди землі з жителями с. Нетечинці. Йому принесли пакет документів від позивача, на підставі них був складений договір оренди землі і переданий на підписання позивачу. Умови договору оренди землі були як і з іншими власниками землі. Договір для підписання передавався через двоюрідну сестру позивачки, яка працювала у нього на громадських засадах. Йому принесли договір з підписом, але хто його підписував він не знає. Порядок укладення був наступний, він складав договір оренди землі у трьох екземплярах, які передавалися на підпис орендодавцю. Якщо той погоджувався з мовами договору, то підписував договір і два екземпляри повертав для його реєстрації. Хто підписав договір за позивача він не знає, але поговір повернули з підписом. Договір він зареєстрував та добросовісно сплачував орендну плату, а позивач приймала її.

Представник ОСОБА_6 пояснив, що ОСОБА_1 з 2015 року отримує від ППСВ «ВІД-АГРО» орендну плату за вказану земельну ділянку та до 2021 року у неї претензій стосовно неукладення договору оренди не було. Вважає, що позивач діє недобросовісно. У правовій позиції Верховного суду, викладеній у постанові від 02.08.2023 року у справі № 607/16519/21, суд встановив, що якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, кваліфікація договору як неукладеного виключається. Просить відмовити у задоволені позову.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,423 га з кадастровим номером 6820685000:07:005:0015, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Нетечинецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області (в даний час Віньковецька селищна рада), що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно СТА від 25.03.2015 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ЕЕС від 25.03.2015 року та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 264822965 від 07.07.2021 року.

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 22.09.2015 року ОСОБА_1 передала приватному підприємству сільськогосподарського виробництва «ВІД-АГРО» земельну ділянку площею 1,4230 га з кадастровим номером 6820685000:07:005:0015 в оренду, договір укладено на 25 років. Право оренди зареєстровано 02.10.2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Віньковецького районного управління юстиції Хмельницької області Чайковською І.С., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 25060873, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 264822965 від 07.07.2021 року.

Відповідно до акту приймання-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди землі № б/н від 22.09.2015 року орендодавець ОСОБА_7 передала земельну ділянку за кадастровим номером 6820685000:07:005:0015 площею 1,4230 га ППСВ «ВІД-АГРО» в особі директора ОСОБА_3 .

Згідно висновку експерта Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 19.10.2021 року № 2166-2169/22-26 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи по матеріалам цивільної справи № 670/708/21: підпис від імені ОСОБА_7 в графі «Орендодавець» напроти прізвища « ОСОБА_1 » у розділі «Реквізити сторін» договору оренди землі від 22.09.2015 року, укладений між ОСОБА_7 та приватним підприємством сільськогосподарського виробництва «ВІД-АГРО» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6820685000:07:005:0015 площею 1,4230 га виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою; підпис від імені ОСОБА_7 в графі «Земельну ділянку передав» напроти прізвища « ОСОБА_1 » акту приймання-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди землі № б/н від 22.09.2015 року виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Згідно з ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, а згідно з ст. 90 ЗК України власники земельних ділянок мають право передавати їх в оренду.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Отже, користуватися чужою земельною ділянкою, яка належить особі на праві приватної власності, можливо на праві оренди, підставою для якої є відповідний договір оренди.

Звертаючись до суду з позовом про повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації за відповідачем ППСВ «ВІД-АГРО» її оренди, позивач ОСОБА_1 обґрунтовувала позовні вимоги тим, що вона не підписувала та не укладала договору оренди землі з орендарем, а тому вважає, що не було її волевиявлення на укладення цього правочину.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 ЦК України).

Відповідно до законодавчого визначення, правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі їх суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України встановлено загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, особисті підписи сторін договору є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми такого договору, наявність таких підписів зазвичай має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За ч. 1 ст. 14 Закону України «Про оренду землі», яка була чинною на момент виникнення правовідносин між сторонами, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Частиною 1 ст. 15 закону України «Про оренду землі», яка була чинною на момент виникнення правовідносин між сторонами, визначено, що істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Законодавець за загальним правилом, викладеним у статті 218 ЦК України, не передбачає наслідків у виді недійсності правочину у разі недотримання вимог щодо письмової форми правочину, встановлюючи водночас коло доказів, якими одна із сторін може заперечувати факт вчинення правочину або окремих його частин (письмові докази, засоби аудіо-, відеозапису, інші докази, крім свідчень свідків).

Натомість виконання правочину його учасниками може бути способом волевиявлення до вчинення правочину, відповідно до його суттєвих умов, передбачених законодавством.

Позивач ОСОБА_1 заперечує факт підписання договору оренди земельної ділянки від 22.09.2015 року із ППСВ «ВІД-АГРО», що підтверджується і висновком експерта № 2166-2169/22-26, але в той же час вказала, що бажала укласти договір оренди землі і надала відповідачу пакет документів для його складання; знала про наявність договірних відносин з відповідачем; вважала, що договір оренди складає десять років; її влаштовували усі умови договору оренди землі, в тому числі розмір орендної плати і вона виконувала умови договору до 2021 року, отримуючи орендну плату від відповідача.

Водночас, стверджуючи, що договір оренди земельної ділянки між сторонами не укладався та не підписувався, позивач повинна доводити не лише те, що вона не підписувала договір оренди, а й не укладала такий договір (тобто тут двосторонні правочини як результат домовленості двох сторін, спрямованої на встановлення певних цивільних прав та обов`язків), відповідно що між сторонами не виникли правові відносини з договору оренди землі, оскільки позивач не виявила своєї волі на укладення такого правочину. Натомість відповідач має доводити виникнення між сторонами правовідносин з договору оренди землі, виконання такого договору сторонами внаслідок досягнення домовленості з приводу користування земельною ділянкою орендодавця.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, що висловлена ним у постанові від 01.02.2023 року у справі № 530/130/21, згідно якої Верховний Суд наголосив на тому, що для встановлення факту укладення чи неукладення договорів оренди землі важливим є не тільки і не стільки встановлення відповідності підпису позивача на тексті договору, а важливим є встановлення наявності чи відсутності самого волевиявлення сторони на укладення відповідного договору. Наявність чи відсутність волевиявлення може доводитись різними доказами, в тому числі доказами, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору.

На спростування доводів ОСОБА_1 про те, що договір оренди землі від 22.09.2015 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6820685000:07:005:0015, вона не укладала, відповідач надав до суду докази виконання позивачем договору, зокрема: копію відомості на видачу зерна на паї за 2015 рік про отримання ОСОБА_1 800 кг зерна; копію відомості від 24.07.2015 року про отримання ОСОБА_1 орендної плати в натуральній формі - 50 кг цукру; копію відомості на видачу паїв за 2016 рік про отримання ОСОБА_1 800 кг зерна та 50 кг цукру; копію відомості на виплату грошей за паї 2017 р. про отримання ОСОБА_1 50 кг цукру та 3500 грн; копію відомості на виплату грошей за паї 2018 р. про отримання ОСОБА_1 50 кг цукру та 4500 грн; копію відомості на виплату грошей за паї 2019 р. про отримання ОСОБА_1 50 кг цукру та 4000 грн; копію відомості на виплату грошей за паї 2020 р. про отримання ОСОБА_1 50 кг цукру та 3500 грн; копію відомості на виплату грошей № ВпН-000009 за вересень 2021 року про отримання ОСОБА_1 4700 грн.

Оскільки позивач отримувала від орендаря ППСВ «ВІД-АГРО» орендну плату, фактично між сторонами виникли та тривалий час з 2015 року по теперішній час існують правові відносини за договором оренди землі.

Зазначені докази вказують на те, що між сторонами існували договірні відносини, що свідчить про наявність волевиявлення позивача на укладення спірного договору оренди землі, незважаючи на заперечення нею факту підписання цього правочину, та виконання договору оренди землі двома сторонами.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

При вирішенніспору судвраховує правовівисновки ВеликоїПалати ВерховногоСуду, викладені у постанові від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) у якій суд дійшов до висновку, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону. За змістом законодавчого регулювання, наведеного як у загальних положеннях про правочини, так і в спеціальних приписах глави 58 ЦК України, якщо договір оренди (найму) будівлі хоча й має ознаки неукладеного, але виконувався обома його сторонами, то така обставина захищає відповідний правочин від висновку про неукладеність і в подальшому він розглядається як укладений та чинний, якщо тільки не є нікчемним чи оспорюваним з інших підстав. Тобто суду необхідно встановити не просто факт використання спірного майна орендарем, а й те, чи сплачував орендар за таке використання орендодавцю та його правонаступникам і чи приймали вони таку оплату. У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше)».

У п. 6.38 постанови від 26.10.2022 року у справі № 227/3760/19-ц Велика Палата Верховного суду дійшла до висновку, що у разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

Також у постанови від 26.04.2023 року у справі № 192/1903/19 Верховний Суд дійшов висновку, що якщо договір хоч і не був укладений, але виконувався його сторонами, то така обставина захищає відповідний правочин від висновку про неукладеність, і в подальшому він розглядається як укладений та чинний, якщо тільки не є нікчемним чи оспорюваним з інших підстав.

При вирішенні справи суд враховує, що позивач мала волевиявлення на укладення договору оренди землі з відповідачем, для чого надала відповідачу пакет документів (свій паспорт, ідентифікаційний код, правовстановлюючий документ на земельну ділянку та інші) для складання договору оренди землі; знала про наявність договірних відносин з відповідачем; позивача влаштовували всі умови договору оренди землі; обидві сторони тривалий час виконували умови договору оренди землі (позивач шляхом передачі земельної ділянки та отримання орендної плати), а тому суд враховуючи викладені правові позиції Верховного суду приходить до висновку, що договір оренди землі від 22.09.2015 року є укладеним та чинним. Тому позовна вимога про усунення перешкод у користуванні, володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом припинення права оренди та повернення земельної ділянки власнику є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про скасування запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

Позивачем не вказано підстави для скасування запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 1,4230 га, кадастровий № 6820685000:07:005:0015.

Укладений договір оренди землі від 22.09.2015 року відповідає вимогам ст.ст. 14, 15 закону України «Про оренду землі», здійснена державна реєстрація права оренди земельної ділянки відповідачем відповідно до вимог ч. 5 ст. 6 закону України «Про оренду землі», п. 2 ч. 1 ст. 4 закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», тому відсутні будь-які підстави для скасування запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 1,4230 га, кадастровий № 6820685000:07:005:0015, а вказана позовна вимога задоволенню не підлягає. Суд не погоджується з доводами представника відповідача про те, що підставою для відмови в задоволені вказаної вимоги є обрання позивачем неналежного способу захисту, оскільки така підстава може застосовуватись лише у разі порушення цивільного права позивача, яке в дійсності порушено не було.

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, то відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір, витрати на проведення експертизи, витрати на правничу допомогу, понесені позивачем покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 279, 352, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до приватного підприємства сільськогосподарського виробництва «ВІД-АГРО» про скасування запису про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовити.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - приватне підприємство сільськогосподарського виробництва «ВІД-АГРО», ідентифікаційний код юридичної особи 38884757, місце знаходження: вул. Хмельницька, 6, с-ще Ярмолинці, Хмельницький район Хмельницька область.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складання безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення абоу разірозгляду справи(вирішенняпитання)без повідомлення(виклику)учасників справи,зазначений строкобчислюється здня складенняповного судовогорішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду виготовлено 21.06.2024 року.

Суддя В.А. Мамаєв