Рішення

від 20.06.2024 по справі 731/148/23

ВАРВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №731/148/23

Провадження №2/731/3/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2024 року смт Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:

судді Савенка А.І.,

за участю секретаря Трохименко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -

В С Т А Н О В И В:

06 березня 2023 року позивач звернулась до суду з позовом про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

14 березня 2023 року від позивача надійшла заява про зміну предмета спору, у якій позивач просить прийняти позовну заяву до розгляду та змінити спосіб стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що від шлюбу з ОСОБА_2 у них народилося двоє дітей - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області від 05 грудня 2016 року шлюб розірвано. На підставі рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 08 квітня 2020 року з ОСОБА_2 на її користь стягуються аліменти на утримання двох дітей у твердій грошовій сумі у розмірі 1 200,00 гривень на кожну дитину. Вказаний розмір аліментів значно менший від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, що ставить її у скрутне матеріальне становище. Діти шкільного віку потребують більших коштів для нормального забезпечення їхнього навчання та розвитку.

На цих підставах просить змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області від 08 квітня 2020 року у цивільній справі № 731/51/20 про зменшення розміру аліментів, у твердій грошовій сумі у розмірі 1 200,00 гривень на кожну дитину щомісячно, встановивши спосіб стягнення аліментів у розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття.

Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 20 березня 2023 року цивільну справу прийнято до провадження, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, призначено справу до судового розгляду на 01 травня 2023 року.

30 травня 2023 року ухвалено заочне рішення по справі № 731/148/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, яким позов задоволено (а.с. 43-45).

Ухвалою суду від 05 вересня 2023 року (а.с. 78) заочне рішення від 30 травня 2023 року скасовано на підставі заяви відповідача (а.с. 55-56). У заяві відповідача ОСОБА_2 вказано, що він не має змоги сплачувати аліменти на утримання двох синів, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у розмірі 1/3 часток своїх доходів, оскільки на його утримання також знаходиться малолітній син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дружина ОСОБА_6 , яка тимчасово ніде не працює, а також дочка дружини, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Підготовче засідання призначено на 22 вересня 2023 року.

06 вересня 2023 року від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі (а.с. 83).

18 вересня 2023 року від представника позивача ОСОБА_8 надійшли письмові пояснення по справі, у яких просила відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі та задовольнити позов (а.с. 87-88, 91-93).

Ухвалою суду від 22 вересня 2023 року зупинено провадження у справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України (а.с. 97).

21 травня 2024 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про поновлення провадження у справі у зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_2 виключений із складу військової частини (а.с. 136).

Ухвалою суду від 31 травня 2024 року поновлено провадження у цивільній справі, зважаючи на те, що на теперішній час відповідач ОСОБА_2 не перебуває у складі Збройних Сил України (а.с. 141).

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, подала клопотання про розгляд справи без її участі, у якому підтримала позовні вимоги про зміну способу стягнення аліментів, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про місце, дату і час розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки за адресою зареєстрованого місця проживання (а.с. 149), відзиву на позов або заяв з процесуальних питань до суду не подав.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з такого.

Судом встановлено, що під час перебування в шлюбі у ОСОБА_9 та ОСОБА_2 народилося двоє дітей - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8, 9).

На підставі рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 05 грудня 2016 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_9 розірвано.

Рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області від 28 вересня 2017 року у справі № 731/391/17 ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання двох дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі у розмірі 1300 гривень щомісячно, на кожну дитину, до досягнення дітьми повноліття.

Рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області від 08 квітня 2020 року у справі № 731/51/20 ухвалено зменшити розмір аліментів, що стягується у твердій грошовій сумі з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 , на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області від 28 вересня 2017 року у справі №731/391/17 з 1 300 грн - до 1 200 грн щомісячно, на кожну дитину, починаючи з дати набрання рішенням законної сили до досягнення дітьми повноліття відповідно (а.с. 11).

Отримувач аліментів ОСОБА_9 05 липня 2022 року уклала новий шлюб, після чого змінила прізвище на ОСОБА_10 (а.с. 12).

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 27 Конвенції ООН Про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Також Конвенцією про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держава зобов`язується забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (ч. 1, 2 ст. 3).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною першою ст. 181 СК України визначено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Таким чином, саме одержувач аліментів наділений правом на звернення до суду із вимогою про зміну способу аліментів. При цьому положення ч. 3 ст. 181 СК України не пов`язують право особи, яка звертається до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів з обов`язком надання доказів про наявність підстав для зміни розміру аліментів, оскільки таке право одержувачу аліментів гарантовано ч. 3 ст. 181 СК України.

Згідно з ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

При визначенні розміру аліментів відповідно до ст. 182 СК України суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач не надав доказів на підтвердження обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів (ст. 182 СК України).

Суд зважає на те, що відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» було встановлено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 01 січня 2017 року - 1 355,00 гривень, з 01 травня 2017 року - 1 426,00 гривень, з 01 грудня 2017 року - 1 492,00 гривні; для дітей від 6 до 18 років: з 01 січня 2017 року - 1689,00 гривень, з 01 травня 2017 року - 1777,00 гривень, з 01 грудня 2017 року - 1860,00 гривень.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину у вересні 2017 року становив 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тобто 888,50 грн для старшого сина ОСОБА_3 і 713,00 грн для молодшого сина ОСОБА_4. При цьому визначена судом у 2017 році сума аліментів у розмірі 1 300,00 грн на кожну дитину значно перевищувала мінімальний розмір аліментів.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» було встановлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 01 січня 2020 року - 2218,00 гривень, з 01 липня 2020 року - 2318,00 гривень, з 01 грудня 2020 року - 2395,00 гривень.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину у квітні 2020 року також становив 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тобто для дітей від 6 до 18 років - 1 109,00 грн. При цьому зменшена судом у 2020 році сума аліментів до розміру 1 200,00 грн теж перевищувала мінімальний розмір аліментів.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років у сумі 3 196,00 гривні.

Отже, з 01 січня 2024 року гарантований мінімальний розмір аліментів на одну дитину від 6 до 18 років (50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку) становить 1 598,00 грн.

Тобто, на сьогоднішній день сума аліментів у розмірі 1 200,00 грн є меншою за встановлений законодавством гарантований мінімальний розмір аліментів, що порушує права дітей.

Ті обставини, що з віком потреби дітей зростають, а це, в свою чергу, тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживають діти, на їх утримання, на забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку, є загальновідомими та не потребують доказування.

Оскільки змінюються потреби в коштах для утримання і розвитку дітей, то виникли дійсні підстави для вимоги до платника аліментів про зміну способу їх стягнення та, відповідно, збільшення їх розміру.

Суд враховує, що на утриманні відповідача перебуває малолітній син від нового шлюбу - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також, відповідач одружений вдруге.

Водночас, суд критично оцінює твердження відповідача про те, що на його утриманні перебуває також дочка дружини, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки це нічим не доведено, зокрема відсутні відомості про усиновлення дитини та про відсутність коштів на утримання від рідного батька дитини, ОСОБА_11 .

Так само суд вважає недоречним твердження відповідача про утримання своєї теперішньої дружини ОСОБА_6 , адже у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що вона є непрацездатною чи з якихось причин не може працювати.

Зважаючи на інтереси дітей, враховуючи вимоги ст. ст. 181-183 СК України, зокрема те, що відповідно до положень ч. 3 ст. 181 СК України право вибору способу стягнення аліментів (у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі) належить тому з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина; беручи до уваги встановлений законодавством прожитковий мінімум для дітей відповідного віку, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів на двох дітей та встановлення способу стягнення аліментів у розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача.

На переконання суду вказаний розмір аліментів буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей. Крім того, суд зважає, що стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) платника автоматично регулює розмір стягнень залежно від рівня доходів платника і одночасно забезпечує обов`язкове стягнення аліментів у розмірі, не нижчому від гарантованого мінімального розміру, встановленого на рівні 50% від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

Позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а відповідач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». За таких обставин, відповідно до положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судові витрати відносяться на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 263, 265, 273, 280-283, 353, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області від 28 вересня 2017 року у цивільній справі № 731/391/17 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 аліментів на утримання двох дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі 1 300,00 гривень на кожну дитину щомісячно, яку рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області від 08 квітня 2020 року у цивільній справі № 731/51/20 зменшено до 1 200,00 гривень на кожну дитину щомісячно.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_12 аліменти на утримання двох дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дати набрання рішенням законної сили до досягнення дітьми повноліття відповідно.

Припинити з моменту набрання цим рішенням законної сили стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 аліментів на утримання двох дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за виконавчим листом, виданим на виконання рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 08 квітня 2020 року у цивільній справі № 731/51/20 про зменшення розміру аліментів, що стягуються у твердій грошовій сумі з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 , на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області від 28 вересня 2017 року у справі №731/391/17 з 1 300 грн - до 1 200 грн щомісячно, на кожну дитину, починаючи з дати набрання рішенням законної сили до досягнення дітьми повноліття відповідно.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І. Савенко