Справа № 161/21970/23
Провадження № 2-а/161/29/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 червня 2024 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі
головуючої судді Івасюти Л.В.
з участю секретаря судових засідань Вольської А.А.
позивача ОСОБА_1
представника позивача Кромського М.В.
представника відповідача Соколової К.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції України, про визнання протиправною та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Позов обґрунтовує тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 557520 від 29.11.2023 його визнано винним у вчиненні адміністративного стягнення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
Із вказаної постанови випливає, що він 29.11.2023 о 18 год. 45 хв. керуючи транспортним засобом марки «Peugeo Expert» д.н.з. НОМЕР_1 в смт. Рокині по вул. Мічуріна, 1, не мав при собі та не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії, а також не мав і не пред`явив реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив п.2.1, 2.18 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП.
Вказану постанову вважає протиправною, оскільки в нього був відсутній обов`язок з пред`явлення документів визначених у п. 2.1, 2.18 ПДР України, оскільки він не керував транспортним засобом, а перебував біля свого автомобіля. Таким чином в його діях відсутні будь-які ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
Посилаючись на викладене, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 557520 від 29.11.2023 та стягнути з відповідача понесені у справі судові витрати.
Ухвалою судді від 20.12.2023 адміністративний позов залишено без руху.
На виконання вимог ухвали, позивачем усунуто зазначені в ній недоліки у визначений строк.
Ухвалою судді від 23.01.2024 відкрито провадження у справі.
Від відповідача надійшов відзив, обґрунтований тим, що 29.11.2023 на лінію «102» надійшло повідомлення, що водій транспортного засобу марки «Peugeo Expert» д.н.з. НОМЕР_1 здійснив порушення ПДР України та керує автомобілем перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Транспортний засіб продовжив рух в напрямку с. Жидичин. Вказаний автомобіль було зупинено в смт. Рокині по вул. Мічуріна, 1, під час перевірки документів особи, яка перебувала за кермом, було виявлено факт адміністративного правопорушення водієм ОСОБА_1 , а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та відсутність і не пред`явлення посвідчення водія відповідної категорії, а також реєстраційного документу на транспортний засіб. Встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, розглянуто справу відносно позивача та винесено постанову. Постанова відповідає вимогам закону та містить усі визначені законом дані, а також факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, підтверджений відеозаписами, які долучені до матеріалів справи. Посилаючись на викладне, просить суд відмовити в задоволенні позову.
В судовому засіданні позивач та його представник заявлений позов підтримали та просили задовольнити з наведених у ньому підстав.
Представник відповідача позовних вимог не визнала та просила суд відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та подані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд установив таке.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 9, 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
29.11.2023 поліцейським взводу 1 роти 2 батальйону УПП у Волинській області ДПП сержантом поліції Гасюк О.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі, серія БАБ № 557520 про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
З оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 29.11.2023 о 18 год. 45 хв. в смт. Рокині по вул. Мічуріна, 1 керував транспортним засобом марки «Peugeot Expert» д.н.з. НОМЕР_1 не мав при собі та не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії, а також не мав і не пред`явив реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив вимоги п.п. 2.1, 2.1 б ПДР України.
Згідно статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Статтею 53 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки на території України відповідно до статті 41 Закону України «Про дорожній рух» регулюються Правилами дорожнього руху (даліПДР), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до п. 2.4 «а» ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Пунктом 2.1 ПДР визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб.
Згідно ч.1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством,- тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, вказаною нормою закону передбачена відповідальність, в тому числі за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб.
Щодо доводів позивача про те, що він не керував транспортним засобом марки «Peugeo Expert» д.н.з. НОМЕР_1 , то такі не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Судом встановлено, що 29.11.2023 о 18 год. 42 хв. надійшло повідомлення на службу 102 про те, що «29.11.2023 о 18 год. 42 хв. в м. Луцьку по вул. Героїв УПА, водій автомобіля марки «Пежо Експерт», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, зі слів заявника водій з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Заявник рухається за вказаним транспортним засобом, під час розмови повідомив, що рухається повз аеродром до с. Жидичин».
Як встановлено судом, заявником був ОСОБА_2 , який здійснюючи рух за вказаним автомобілем, проводив відео зйомку за допомогою свого мобільного телефону.
З оглянутого в судовому засіданні відеозапису JMG9306 вбачається як автомобіль марки «Peugeo Expert» д.н.з. НОМЕР_1 здійснює паркування, із вказаного автомобіля виходить особа, як пізніше було з`ясовано ним виявився позивач ОСОБА_1 , до якого пізніше підійшов працівник поліції.
Зазначений відеозапис події відповідає вимогам ст. 251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а відтак суд приймає його до уваги та вважає належним та допустимим доказом.
Відповідно до ч.1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.
Відтак, відеозапис, який був наданий поліції та використаний як доказ при розгляді патрульною поліцейською справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП відповідає вимогам закону, а тому пояснення позивача про неналежність такого доказу є необґрунтованими.
Крім цього, допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 , суду пояснив, що 29.11.2023 на автодорозі водій автомобіля марки «Peugeo Expert» д.н.з. НОМЕР_1 , як пізніше стало відомо ОСОБА_1 ,, порушив ПДР та звинуватив його у тому, що він чинить перешкоди у керуванні транспортним засобом. При розмові з водіям, він помітив, що в останнього присутні явні ознаки алкогольного сп`яніння, після чого зателефонував до поліції та продовжив рух за вказаним транспортним засобом до моменту його паркування та приїзду працівників поліції. Свідок підтвердив, що водієм, який керував автомобілем марки «Peugeo Expert» д.н.з. НОМЕР_1 та був в нетверезому стані є позивач ОСОБА_1 .
Допитана у судовому засіданні поліцейська взводу № 1 роти № 2 батальйону УПП у Волинській області ОСОБА_3 , суду пояснила, що 29.11.2023 на робочий планшет надійшло повідомлення про залучення додаткового екіпажу на виклик. Коли вона приїхала, то підійшла до ОСОБА_1 , запропонувала пред`явити документа на що він відмовився, в подальшому його особу було встановлено за допомогою бази данихполіції. При спілкуванні з ОСОБА_1 він стверджував, що автомобілем не керував, проте свідком події та заявником було надано відео, яке спростовувало твердження ОСОБА_1 . Оскільки в останнього вбачалися ознаки алкогольного сп`яніння, йому було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки автомобіля, проте він відмовився у зв`язку з чим його було доставлено на огляд до лікаря-нарколога. Саме біля закладу охорони здоров`я по вул. Карбишева у м. Луцьку було проведено розгляд справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, перед початком розгляду справи ОСОБА_1 повторно було запропоновано пред`явити посвідчення водія та реєстраційні документи на автомобіль, на що він повторно відмовився.
Надані ОСОБА_2 та ОСОБА_4 пояснення, суд приймає до уваги, оскільки вони є змістовними, послідовними та підтверджуються матеріалами справи.
Щодо покликань позивача на ненадання йому інспектором можливості реалізувати право на юридичну допомогу, суд зазначає наступне.
Положеннями КУпАП України, що стосуються розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачено спеціальну, спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності винесення постанови на місці вчинення правопорушення.
Тобто, провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом ІV КпАП України, не здійснювалося. Оскаржувана постанова складена на місці вчинення правопорушення, відповідно до положень ч. 4 ст. 258 КпАП України.
Європейський суд з прав людини в пункті 32 справи «Максименко проти України» обґрунтував необхідність забезпечення юридичної допомоги у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога. Інтереси правосуддя вимагають забезпечення обов`язкового представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення особи свободи.
Санкція ст.126КпАП України не передбачає застосування адміністративного арешту. Таким чином, відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя, оскільки позивач реалізував право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відтак, подальший захист прав і свобод особи може бути забезпечено в суді при оскарженні дій та рішень суб`єкта владних повноважень.
Так, законодавством у даній категорії справ передбачено здійснювати розгляд справи на місці вчинення правопорушення.
При цьому, суд звертає увагу на те, що законом не визнана обов`язкова участь адвоката у випадку розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення.
Суд також зазначає, що в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідач не перешкоджав реалізації права на отримання правової допомоги на місці розгляду справи чи в телефонному режимі.
Таким чином, відповідачем було забезпечено позивачу можливість реалізації прав, визначенихст. 268 КУпАП, при розгляді справи.
Отже, відповідачем доведено правомірність своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності. В той час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Частинами 1 та 2 ст.77КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно дост.72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право прийняти одне з передбачених ч. 3ст. 286 КАС Українирішення.
Враховуючи вищевикладене та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72-77, 139, 243-246, 250, 286, 293 КАС України, ч.1 ст.126 КУпАП, суд,-
У Х В А Л И В:
В задоволенніадміністративного позову ОСОБА_1 доУправління патрульноїполіції уВолинській областіДепартаменту патрульноїполіції України,про визнанняпротиправною таскасування постанови відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 21 червня 2024 року.
Учасники справи:
Позивач ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 );
Відповідач Управління патрульноїполіції уВолинській областіДепартаменту патрульноїполіції України (адреса: вул. Залізнична, 15, м. Луцьк)
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Л.В. Івасюта
Суд | Луцький міськрайонний суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2024 |
Оприлюднено | 25.06.2024 |
Номер документу | 119914118 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них дорожнього руху |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Пліш Михайло Антонович
Адміністративне
Луцький міськрайонний суд Волинської області
Івасюта Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні