Постанова

від 02.05.2024 по справі 392/152/20

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 травня 2024 року м. Кропивницький

справа № 392/152/20

провадження № 22-ц/4809/462/24

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Чельник О. І.,

за участю секретаря судового засідання Савченко Н. В.,

учасники справи:

позивач Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Маловисківської міської ради,

відповідачі: ОСОБА_1 , Селянське фермерське господарство «Лісовий Сергій Леонідович»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник адвокат Назаренко Юрій Володимирович, на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області (суддя Березій Ю. А.) від 17.11.2023,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог

31.01.2020 заступник керівника Знам`янської місцевої прокуратури, діючи в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, звернувся з позовом до ОСОБА_1 , Селянське фермерське господарство «Лісовий Сергій Леонідович» і з урахуванням заяви від 01.02.2022 просив суд про таке:

-визнати недійсним договір суборенди землі № б/н від 29.08.2018, укладений між ОСОБА_1 та Селянським фермерським господарством « ОСОБА_2 », щодо земельної ділянки площею 24,424 га, кадастровий номер 3523182800:02:000:0656, що розташована на території Маловисківської міської ради (колишня територія Лозуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області),

-зобов`язати Селянське фермерське господарство « ОСОБА_2 » повернути державі в особі Маловисківської міській раді земельну ділянку з цільовим призначенням для городництва площею 24,424 га, кадастровий номер 3523182800:02:000:0656, що розташована на території Лозуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області,

-стягнути з ОСОБА_1 та Селянського фермерського господарства «Лісовий Сергій Леонідович» на користь Кіровоградської обласної прокуратури сплачений за подання до суду позовної заяви судовий збір у розмірі 6306,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що за повідомленням Головного управління Держгеокадаструу Кіровоградськійобласті 19.12.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 358 КК України, та розпочато кримінальне провадження № 42018121160000066 під час якого встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3523182800:026000:0656 загальною площею 24,424 га, розташована на території Лозуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, перебуває у державній власності.

29.08.2018 ОСОБА_1 звернулася із заявою до відділу з питань державної реєстрації виконавчого комітету Маловисківської міської ради про державну реєстрацію іншого речового права на цю земельну ділянку, до заяви додала: договір оренди земельної ділянки від 05.05.2015, укладений між нею, як орендарем, і Головним управлінням Держземагенства у Кіровоградській області, як орендодавцем; договір суборенди зазначеної земельної ділянки від 29.08.2018, укладений між нею та СФГ « ОСОБА_2 ».

29.08.2018 державний реєстратор Слуцьким С. О. на підставі поданих документів здійснив державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3523182800:026000:0656 за ОСОБА_1 , а також державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки за СФГ « ОСОБА_2 ».

Допитаний як свідок у кримінальному провадженні колишній перший заступник керівника Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області Збаржевецький Ігор Віталійович повідомив, що він не підписував договір оренди землі від 5.05.2015 з орендарем ОСОБА_1 . За інформацією, яку надало Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Головне управління Держземагенства у Кіровоградській області не видавало довіреність Збаржевецькому І. В. на підписання договору оренди вказаної земельної мідянки, договір оренди не оформлявся і від імені орендодавця уповноваженою особою не підписувався, наказ про передачу ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду не видавався.

Прокурор вважає договір оренди землі від 05.05.2015 є неукладеним через його не підписання орендодавцем, а договір суборенди землі від 29.08.2018, на його переконання, має бути визнаний судом недійсним так, як ОСОБА_1 не мала права його укладати.

Прокурор також вказав, що за наведених ним обставин було порушено інтереси держави, оскільки земельна ділянка державної форми власності вибула з користування уповноваженого державою органу всупереч встановленому законом порядку. При цьому Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області заходи на захист інтересів держави та повернення земельної ділянки впродовж чотирьох років не здійснювалися, що дає право прокурору на звернення до суду з позовом в інтересах держави.

2.Короткий зміст рішення суду

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 17.11.2023 позов прокурора задоволено. Суд ухвалив: визнати недійсним договір суборенди землі від 29.08.2018, укладений між ОСОБА_1 та Селянським фермерським господарством « ОСОБА_2 » щодо земельної ділянки площею 24,424 га, кадастровий номер 3523182800:02:000:0656, що розташована на території Маловисківської міської ради (колишня територія Лозуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області); зобов`язати Селянське фермерське господарство « ОСОБА_2 » повернути Маловисківській міській раді земельну ділянку з цільовим призначенням для городництва площею 24,424 га, кадастровий номер 3523182800:02:000:0656, що розташована на території Маловисківської міської ради (колишня територія Лозуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області); стягнути з ОСОБА_1 на користь Кіровоградської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 3153,00 грн, а з Селянського фермерського господарства «Лісовий Сергій Леонідович» на користь Кіровоградської обласної прокуратури - у розмірі 3153,00 грн.

Суд вважав, що позивач довів матеріалами кримінального провадження, зокрема показаннями свідка ОСОБА_3 , ту обставину, що уповноважений представник Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області Збаржевецький І. В. не підписував договір оренди землі від 05.05.2015, на підставі якого здійснено державну реєстрацію права оренди 29.08.2018, а тому цей договір є неукладеним і не створює юридичних наслідків.

Судтакож виснував,що ОСОБА_1 не набулаправ таобов`язків орендаряземельної ділянки,а томуне малаправа укладатидоговір суборендиземельної ділянки від 29.08.2018. Відтак оспорюваний договір суборенди землі є недійсним, а земельна ділянка, яка була об`єктом суборенди, підлягає поверненню СФГ « ОСОБА_2 » державі в особі Маловисківської районної ради.

3.Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Відповідач по справі ОСОБА_1 , від імені якої діє представник адвокат Назаренко Юрій Володимирович, подала апеляційну скаргу в якій просить суд апеляційної інстанції рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 17.11.2023 скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову прокурора повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що, на його думку, суд першої інстанції порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права.

Зокрема, суд безпідставно відмовив у прийнятті зустрічного позову та наданих відповідачем доказів.

Суд не взяв до уваги, що розпорядженням голови Маловисківської РДА від 14.09.2012 № 784-р затверджено проєкт землеустрою щодо передачі ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду для городництва, а 05.05.2015 між нею та Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області укладено відповідний договір оренди.

З часу укладення цього договору сторони виконували його умови, зокрема їх надсилалися податкові повідомлення про сплату орендної плати за землю, а вона її регулярно сплачувала.. Крім того, 20.02.2023 між Маловисківською міською радою і нею укладено додаткову угоду до договору, що вказує на схвалення орендарем усіх попередніх дій та рішень стосовно цього договору.

Крім того, висновок суду про те, що договір оренд землі від 05.05.2015 підписаний від імені орендодавця не першим заступником начальника Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області Збаржевецьким І. В., а кимось іншим, є безпідставним. Ця обставина, яку суд першої інстанції вважав доведеною, не підтверджена належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.

4.Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції надійшов від Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області, яку суд першої інстанції своєю ухвалою від 28.03.2022 залучив до участі у справі як правонаступника Знам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області (Т. 1, а.с. 193).

У відзиві викладено заперечення проти доводів та вимог апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 , а саме: відповідач не подав до суду клопотання про безпосередній допит ОСОБА_3 , а отже докази, які надав до суду прокурор відповідачем не спростовані. Суд правильно врахував, що факт реєстрації права оренди на підставі договору, який не укладався Головним управлінням Держземагенства у Кіровоградській області, розслідується у кримінальному провадженні, зареєстрованому за заявою Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, яке не визнає факт укладення такого договору. Докази не укладення договору оренди землі були здобуті у кримінальному провадженні, зокрема, це підтверджено протоколом допиту свідка ОСОБА_3 . Висновки суду про те, що договір оренди є неукладеним, а договір суборенди недійсний, правильні.

Від інших учасників справи відзиви на апеляційну скаргу, яку подала ОСОБА_1 , до суду апеляційної інстанції не надійшли.

Відсутністьвідзиву наапеляційну скаргуне перешкоджаєперегляду рішеннясуду першоїінстанції (ч.3ст.360ЦПК України).

5.Короткий зміст пояснень учасників справи, висловлених у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції

Апелянт ОСОБА_1 особисто у судове засідання не з`явилася, а її представник адвокат Назаренко Ю. В. підтримав апеляційну скаргу.

Прокурор ОСОБА_4 вимоги апеляційної скарги не визнала, надала усні пояснення на спростування доводів апелянта.

Маловисківська міська рада, яку суд першої інстанції своєю ухвалою від 28.03.2022 залучив до участі у справі як правонаступника Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (Т. 1, а. с. 195), явку свого представника у судове засідання не забезпечила, просила суд розглянути справу за його відсутності (Т. 2, а. с. 194).

Представник відповідача СФГ «Лісовий Сергій Леонідович» - адвокат Попович П. О. висловив згоду з доводами апеляційної скарги, яку подала ОСОБА_1 . На його думку, рішення суду першої інстанції є помилковим.

6.Суд першої інстанції встановив такі неоспорювані обставини:

14.09.2012 розпорядженнями голови Маловисківської РДА № 777-р та № 784-р затверджено проєкти землеустрою щодо передачі в оренду громадянці ОСОБА_5 земельних ділянок площами відповідно 10 та 25,4240 га (Т. 1, а. с. 55 - 56).

05.02.2014 зареєстровано зніму прізвище ОСОБА_5 на «Бабічева» (Т. 1, а. с. 58).

Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 3523182800:02:000:0656, площею 24,424 га, її державну реєстрацію здійснено 23.10.2013 відділом Держземагенства у Маловисківському районі на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 23.05.2011, форма власності - державна (Т. 1, а. с. 41 - 45).

05.05.2015 від імені першого заступника начальника Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області Збаржевецького Ігоря Віталійовича, який діє на підставі Положення «Про головне управління Держземагенства у Кіровоградській області», як Орендодавця, і ОСОБА_1 , як Орендаря, укладено договір оренди землі об`єктом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 3523182800:02:000:0656, площею 25,4240 га (Т. 1, а. с. 18-20).

Згідно з п. 5.4 цього договору передача в заставу, внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, передача земельної діляни в суборенду в період дії цього договору здійснюється без додаткового погодження Сторонами. Право орендаря на передачу земельної ділянки в суборенду передбачено також у п. 9.3. цього договору.

На неодноразові звернення ОСОБА_1 до керівника Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у 2016 2017 роках їй було відмовлено у передачі в оренду земельної ділянки площею 25,4240 га (Т. 1, а. с. 59-72).

29.08.2018 державний реєстратор Маловисківської міської ради Слуцьким Сергій Олександрович провів державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 3523182800:02:000:0656, площею 24,424 га, цільове призначення для городництва, місце розташування на території Лозуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, орендодавець Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, підстава внесення запису розпорядження голови Маловисківської РДА від 14.09.2012 № 784-р та договір оренди б/н від 05.05.2015, строк дії 15 років (Т. 1, а. с. 17, 21-23).

29.08.2018 між ОСОБА_1 і СФГ « ОСОБА_2 » укладено договір суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 3523182800:02:000:0656, площею 25,4240 га, яка перебуває у державній власності в право оренди якої належить ОСОБА_1 на підставі договору оренди № б/н від 05.05.2015 (Т. 1, а. с. 25-27).

29.08.2018 державний реєстратор Маловисківської міської ради Слуцьким Сергій Олександрович провів державну реєстрацію права суборенди СФГ « ОСОБА_2 » на земельну ділянку з кадастровим номером 3523182800:02:000:0656, площею 24,424 га, цільове призначення для городництва, місце розташування на території Лозуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, орендар - ОСОБА_1 , орендодавець Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, підстава внесення запису розпорядження голови Маловисківської РДА від 14.09.2012 № 784-р та договір оренди б/н від 05.05.2015, строк дії до закінчення строку дії оренди землі (Т. 1, а. с. 21-23).

Заяву про державну реєстрацію речових прав державному реєстратору подала ОСОБА_1 (Т. 1, а. с. 28 - 32).

Відповідно до витягу з технічної документації станом на 18.05.2017 нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3523182800:02:000:0656, площею 24,424 га складала 755189 грн (Т. 1, а. с. 50).

Відповідно до інформації Лозуватської сільської ради від 12.11.2019 та відділу в Маловисківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 13.11.2019 земельна ділянка з кадастровим номером 3523182800:02:000:0656 перебуває в оренді фізичної особи ОСОБА_1 (Т. 1, а. с. 35, 36).

Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 25.06.2019 № 10-11-0.63-6044/2-19, який адресований Маловисківському відділу Знам`янської місцевої прокуратури, під час перевірки було виявлено, зокрема, факт використання ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 3523182800:02:000:0656 без правовстановлюючих документів за користування якою вона сплачує орендну плату. Оскільки оригінал договору оренди земельної ділянки від 05.05.2015 з ОСОБА_1 у Головному управлінні відсутній, прокуратуру повідомлено про можливий факт договору (Т. 1, а. с. 39-40).

Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 03.12.2019 № 10-11-0.63-11268/2-19 земельна ділянка з кадастровим номером 3523182800:02:000:0656, площею 24,424 га в оренду ОСОБА_1 не передавалася (Т. 1, а. с. 37 38).

Громадянин ОСОБА_3 перебував на посаді першого заступника начальника Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області з 23.07.2013 до 23.08.2016 (Т. 1, а. с. 48 - 49).

Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 22.01.2019 № 10-11-0.63-571/2-19, який адресований Маловисківському відділу Знам`янської місцевої прокуратури, станом на 05.05.2015 ОСОБА_3 обіймав посаду першого заступника начальника Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області та на підставі розподілу функціональних обов`язків мав повноваження підписувати договори оренди земельних ділянок від імені Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області та мав доступ до печатки (Т. 1, а. с. 46-47).

19.12.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження № 42018121160000066 стосовно вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, за фактом підробки договорів оренди земельних ділянок, розташованих на території Лозуватської сільської ради Маловисківського району, розпорядником яких є ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області (Т. 1, а. с. 51).

Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, він не підписував договір оренди земельної ділянки від 05.05.2015 оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3523182800:02:000:0656, площею 24,424 га (Т. 1, а. с. 52-54).

Постановою прокурора від 27.01.2020 надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування (Т. 1, а. с. 78).

20.02.2023, у зв`язку зі зміною розпорядника земельної ділянки з кадастровим номером 3523182800:02:000:0656, між Маловисківською міською радою і ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 8 до договору оренди землі б/н від 05.05.2015 щодо особи орендодавця та зміну розміру орендної плати (Т. 1, а. с. 43 - 44).

7.Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частин 1, 2, 4 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Привиборі ізастосуванні нормиправа доспірних правовідносинсуд враховуєвисновки щодозастосування відповіднихнорм права,викладені впостановах ВерховногоСуду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Переглянувши справу в межахдоводів тавимог апеляційноїскаргизанаявними уній доказами,заслухавши поясненняпредставників сторін,колегія суддівапеляційного судудійшла висновку,що рішення судупершої інстанціїне відповідаєзазначеним нормамзакону,апеляційна скаргаобґрунтована,а томуїївимоги підлягають задоволенню.

8.Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

8.1.Норми права та акти законодавства, які підлягають застосуванню

Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 ЦК України).

У ст. 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У ч. 1 ст. 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Аналогічне визначення права оренди земельної ділянки закріплено і в ст. 1 Закону України «Про оренду землі».

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (ч. 6 ст. 93 ЗК України).

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч. 1 ст. 116 ЗК України).

У ст. 6 Закону України «Про оренду землі» зазначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (ст. 6 Закону України «Про оренду землі»).

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається в письмовій формі.

Відповіднодо ч.1ст.19Закону України«Про орендуземлі» строкдії договоруоренди землі визначається за згодою сторін.

У ч. 6 ст. 93 ЗК України редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, закріплено, що орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватися орендарем у володіння та користування іншої особи (суборенда).

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про оренду землі» орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється. Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

8.2.Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду першої інстанції

У цій справі, яка переглядається в апеляційному порядку, спір виник щодо правомірності набуття відповідачем ОСОБА_1 права оренди земельної ділянки державної форми власності, а також дійсності договору суборенди земельної ділянки, який вона уклала з СФГ « ОСОБА_2 », а отже й правомірності набуття речового права на земельну ділянку останнім.

Прокурор обгрунтував свій позов, зокрема, тим, що договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3523182800:02:000:0656 від 05.05.2015 є неукладеним через те, що представник Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області перший заступник начальника управління Збаржевецький Ігор Віталійович його не підписував.

Цю обставину відповідачі, зокрема ОСОБА_1 , як сторона договору оренди землі від 05.05.2015, не визнали.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.10.2022 у справі № 227/3760/19-ц вказала: «6.15. Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми правочину, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

6.16. Відсутність на письмовому тексті правочину (паперовому носії) підпису його учасника чи належно уповноваженої ним особи означає, що правочин у письмовій формі не вчинений.

6.17. Наявність же сама по собі на письмовому тексті правочину підпису, вчиненого замість учасника правочину іншою особою (фактично невстановленою особою, не уповноваженою учасником), не може підміняти належну фіксацію волевиявлення самого учасника правочину та створювати для нього права та обов`язки поза таким волевиявленням.

6.18. Відсутність вольової дії учасника правочину щодо вчинення правочину (відсутність доказів такого волевиявлення за умови заперечення учасника правочину) не можна ототожнювати з випадком, коли волевиявлення учасника правочину існувало, але не відповідало ознакам, наведеним у частині третій статті 203 ЦК України: волевиявлення не було вільним чи не відповідало його внутрішній волі.

6.19. Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання правочину недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил статей 229233 ЦК України про правочини, вчинені з дефектом волі під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

6.20. Тобто як у частині першій статті 215 ЦК України, так і в статтях 229233 ЦК України йдеться про недійсність вчинених правочинів у випадках, коли існує волевиявлення учасника правочину, зафіксоване в належній формі (що підтверджується, зокрема, шляхом вчинення ним підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає волі цього учасника правочину. Тож внаслідок правочину учасники набувають права і обов`язки, що натомість не спричиняють для них правових наслідків.

6.21. У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, то правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли».

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Докази у справі мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності, які встановлені статтями 77 80 ЦПК України.

У ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з оцінкою, яку суд першої інстанції надав доказам у справі та на підставі яких він встановив, що договір оренди землі від 05.05.2015 між Головним управлінням Держземагенства у Кіровоградській області та ОСОБА_1 не укладений через те, що він не підписаний від імені орендодавця першим заступником начальника управління Збаржевецьким І. В.

Стверджуючи про доведеність позивачем тієї обставини, місцевий суд послався на матеріали кримінального провадження, але які саме матеріали та й яке саме провадження не конкретизував.

Однак, очевидно, що суд мав на увазі матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42018121160000066, стосовно вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, за фактом підробки договорів оренди земельних ділянок, розташованих на території Лозуватської сільської ради Маловисківського району, розпорядником яких є ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Проте, всі матеріали вказаного кримінального провадження суду першої інстанції надано не було, відповідно він їх не досліджував.

Наявний у справі витяг з ЄРДР про внесення відомостей про кримінальне провадження № 42018121160000066 стосовно вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, за фактом підробки договорів оренди земельних ділянок, розташованих на території Лозуватської сільської ради Маловисківського району, розпорядником яких є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (Т. 1, а. с. 51), доводить лише факт існування такого кримінального провадження, але не являється доказом істинності розслідуваних обставин.

Долучена до справи копія протоколу допиту як свідка колишнього першого заступника начальника Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області Збаржевецьким І. В., у якому той стверджував, що договір оренди земельної ділянки від 05.05.2015 він ніколи не підписував і печаткою не скріплював, а печатки в нього взагалі не було (Т. 1, а. с. 52-54), викликає сумнів у з огляду на можливу заінтересованість цієї особи у наданні недостовірної інформації.

До того ж такі показання ОСОБА_3 суперечать змісту листа Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 22.01.2019 № 10-11-0.63-571/2-19, з якого вбачається, що станом на 05.05.2015 він обіймав посаду першого заступника начальника Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області та на підставі розподілу функціональних обов`язків мав повноваження підписувати договори оренди земельних ділянок від імені Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області, мав доступ до печатки (Т. 1, а. с. 46-47).

Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 25.06.2019 № 10-11-0.63-6044/2-19, який адресований Маловисківському відділу Знам`янської місцевої прокуратури, оригінал договору оренди земельної ділянки від 05.05.2015 з ОСОБА_1 у Головному управлінні відсутній (Т. 1, а. с. 39 - 40).

Проте, вказаний договір укладався Головним управлінням Держземагенства у Кіровоградській області, а не Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Відомості стосовно того чи передавалися договори оренди землі, укладені Головним управлінням Держземагенства у Кіровоградській області, до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у справі відсутні.

Відсутні також відомості щодо реєстрації/не реєстрації вказаного договору Головним управлінням Держземагенства у Кіровоградській області.

Оригінал договору оренди землі від 05.05.2015 між Головним управлінням Держземагенства у Кіровоградській області й ОСОБА_1 , копія якого міститься в матеріалах цивільної справи (Т. 1, с. 18 20), був наданий представником ОСОБА_1 адвокатом Назаренком Ю. В. у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції й оглянутий судом у присутності учасників процесу. При цьому представник апелянта повідомив суду, що оригінал договору у відповідача не вилучався і не досліджувався на предмет його можливої підробки.

Інших доказів, які б містили дані про підписання/не підписання договору оренди землі від 05.05.2015 заступником начальника Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області Збаржевецьким І. В. матеріали цивільної справи не містять.

Крім того, науковим методом ідентифікації виконавця підпису є почеркознавча експертиза, а науковим методом установлення способу нанесення відтисків печаток, ідентифікація печаток, відповідність часу нанесення відтисків печаток є технічна експертиза документів (експертиза друкарських форм). Проте висновків таких експертиз суду не надано, а з пояснень прокурора ОСОБА_4 у судовому засіданні такі висновки експертиз відсутні взагалі.

Водночас прокурор не був позбавлений процесуальної можливості звернутися до суду апеляційної інстанції (тобто після огляду в судовому засіданні оригіналу договору оренди) з відповідним клопотанням про призначення судової почеркознавчої експертизи, однак таке клопотання не заявив.

Будь-яких інших доказів неналежності підпису на договорі ОСОБА_3 у справі немає.

Отже, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що місцевий суд порушив приписи частин 2, 3 ст. 89 ЦПК України згідно з якими, суд мав оцінити належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, а також мав би надати оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивувати відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріали цивільної справи, яка переглядається в апеляційному порядку, не містить належних, допустимих, достатніх та переконливих доказів тієї обставини, що підпис у договорі оренди землі від 05.05.2015 від імені орендодавця - Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області виконаний не заступником начальника управління Збаржевецьким І. В., а будь-якою іншою особою. Доказів того, що нанесена на договір печатка не належить цій установі також відсутні.

За таких обставин висновок місцевого суду про доведеність прокурором факту неукладеності договору оренди землі від 05.05.2015, сторонами якого є Головне управління Держземагенства у Кіровоградській області і ОСОБА_1 , через те, що нібито Головне управління Держземагенства у Кіровоградській області, як розпорядник земель державної власності в межах його територіальної юрисдикції, не виявилосвою волюдо вчиненняцього правочину,не грунтується на доказах, тобто безпідставний.

Крім того, місцевий суд не дав належної оцінки доводам відповідача ОСОБА_1 про те, що рішення про передачу їй в оренду цієї земельної ділянки для городництва було прийнято ще 14.09.2012 розпорядженням голови Маловисківської РДА № 784-р на підставі п. «а» ст. 13, ч. 1 ст. 36, ч. 3 ст. 122 ЗК України в редакції, яка діяла на той час.

Цю обставину ніхто з учасників справи не оспорював.

Таким чином, рішення про передачу ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду з вказаною метою було прийняте належним суб`єктом, а реалізоване Головним управління Держземагенства у Кіровоградській області через зміни в законодавчому регулюванні повноважень державних органів з розпорядження землями державної власності.

Неодноразові звернення ОСОБА_1 впродовж 2015 2017 років до Головного управління Держгеокадастру у Кіроовградській області із заявами про укладення договору оренди земельної ділянки площею 25,42 га, що розташовані на території Лозуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області пояснені її представником адвокатом Назаренком Ю. В. в судовому засіданні апеляційного суду тим, що змінився суб`єкт орендних правовідносин, а саме: Головне управління Держземагенства у Кіровоградській області та Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградскій області, що вимагало змін в договорі, а до того ж оригіналу договору оренди землі відповідачка вважала втраченим, проте пізніше відшукала і наданий для огляду апеляційному суду.

Заперечуючи проти позову в суді першої інстанції відповідач ОСОБА_1 вказувала суду на те, що договір оренди землі від 05.05.2015 виконувався сторонами так, як починаючи з 2016 року їй регулярно надходили податкові повідомлення про необхідність сплату орендної плати за земельну ділянку, які вона виконувала.

Ця обставина прокурором та Маловисківською міською радою, позивачем по справі, не оспорювалася, ба більше, підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 25.06.2019 № 10-11-0.63-6044/2-19, який адресований Маловисківському відділу Знам`янської місцевої прокуратури, про те, що під час перевірки було виявлено, зокрема, факт використання ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 3523182800:02:000:0656 без правовстановлюючих документів за користуванняякою вонасплачує оренднуплату (Т. 1, а. с. 39-40).

Підтверджується ця обставина і довідкою Лозуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області від 20.03.2019 № 156,згідно з якою ОСОБА_1 своєчасно та в повному обсязі сплачує орендну плату за вказану ділянку землі (Т. а, а.с. 39).

Однак суд першої інстанції вважав цю обставину недоведеною, хоча спір щодо неї між сторонами по справі був відсутній.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 повторила цей свій аргумент, а прокурор у відзиві на апеляційну скаргу заперечень щодо цього не навів. Маловисківська міська рада також на нього не відреагувала, а отже не заперечила його.

У зв`язку із цим, на думку колегії суддів апеляційного суду, доречним є пояснення представника апелянта адвоката Назаренка Ю. В. про те, що податковий орган не міг здійснювати контроль за сплатою ОСОБА_1 орендної плати за земельну ділянку та надсилати їй податкові повідомлення, якби орендодавець не надав податковому органу відомості про існування договору оренди від 05.05.2015.

Таке пояснення представника апелянта узгоджується зі змістом п. 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України яким передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянкипереліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

У вже згаданій апеляційним судом постанові Велика Палата Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 227/3760/19-ц зазначено: «6.37. Тобто суду необхідно встановити не просто факт використання спірного майна орендарем, а й те, чи сплачував орендар за таке використання орендодавцю та його правонаступникам і чи приймали вони таку оплату.

6.38. У разіякщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладенимта може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше».

У постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 567/1437/19 Верховний Суд погодився з судами попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову про визнання договорів оренди землі недійсними, у тому числі, з тих підстав, що орендар користувався спірними земельними ділянками і виконував свої зобов`язання за договором в частині сплати орендної плати.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає, що факт неукладеності договору оренди землі від 05.05.2015 прокурором доведений не був.

У в`язку із цим право оренди земельної ділянки, яке винило у ОСОБА_1 на підставі договору від 05.05.015, яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а тому згідно з п. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» офіційно визнане і підтверджене державною, не спростоване у цій справі, яка переглядається в апеляційному порядку.

Згідно з пунктами 5.4, 9.3 договору від 05.05.2015 ОСОБА_1 мала згоду орендодавця на передачу орендованої нею земельної ділянки в суборенду без отримання додаткової згоди, що відповідає змісту ч. 6 ст. 93 ЗК України та ст. 8 Закону України «Про оренду землі» у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин.

З огляду на це твердження прокурора про те, що ОСОБА_1 не мала права передавати земельну ділянку в суборенду СФГ « ОСОБА_2 », що визначено ним як підстава визнання договору суборенди від 29.08.2018 недійсним та зобов`язання суборендатора повернути земельну ділянку державі, не знайшли свого підтвердження.

Однак суд першої інстанції помилково вважав підстави позову в цих частинах доведеними.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що загалом позов у цій справі є недоведеним, тому жодна із заявлених позовних вимог задоволенню не підлягає.

9.Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

У зв`язку з тим, що рішення суду першої інстанції не відповідає критеріям законності, обґрунтованості та справедливості, відповідно до приписів ст. 376 ЦПК України, таке рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

При цьому в позові прокурора належить відмовити через його недоведеність.

Керуючись ст.ст. 367,374,376,382-384ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 , від імені якої діє представник адвокат Назаренко Юрій Володимирович, задовольнити.

Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 17.11.2023 скасувати й ухвалити нове.

В задоволенні позову Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Маловисківської міської ради до ОСОБА_1 , Селянського фермерського господарства «Лісовий Сергій Леонідович» про визнання недійсним договору суборенди та зобов`язання Селянського фермерського господарства «Лісовий Сергій Леонідович» повернути земельну ділянку відмовити повністю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст цієї постанови складено 20.06.2024.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених уч. 3ст. 394 ЦПК України.

Головуючий О. Л. Карпенко

Судді: С. М. Єгорова

О. І. Чельник