Ухвала

від 20.06.2024 по справі 148/1425/21

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 148/1425/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,

за участю секретаря Семенової М.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ майна подружжя.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про зміну позовних вимог, та просить:

- розділити 1/3 частину житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 62,9 кв.м., житловою 35,3 кв.м. і складається з: 1-1 веранда площею 7,9 кв.м., 1-2 коридор площею 9,8 кв.м., 1-3 кімната площею 17,2 кв.м., 1-4 кухня площею 9,9 кв.м., 1-14 кімната площею 18,1 кв.м., залишивши дану частину житлового будинку у власності ОСОБА_2 та стягнути з неї на його користь грошові компенсацію вартості частини вказаного нерухомого майна в розмірі 346469 грн;

- розділити земельні ділянки площею 0,0236 га, кадастровий номер 0524310100:01:005:0228 та площею 0,0111 га, кадастровий номер 0524310100:01:005:0229, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , залишивши дані земельні ділянки у власності ОСОБА_2 та стягнути з неї на його користь грошову компенсацію вартістю частини вказаних земельних ділянок в розмірі 164485 грн;

- всі витрати стягнути з відповідача.

Також, відповідач ОСОБА_2 подала до суду клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи, яка мотивована тим, що у справі вже була проведена будівельно-технічна експертиза, однак експертом не враховано те, що ОСОБА_2 провела ремонт усієї частини будинку, а також, відповідач вважає, що наявна різниця у визначенні вартості майна, що викликає сумніви в об`єктивності даних експертиз.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_1 адвокат Мовчан В.В. не з`явився, від нього надійшло клопотання про проведення підготовчого судового засідання за відсутності позивача та представника, клопотання позивача про зміну позовних вимог підтримує, також зазначив, що позивач заперечує щодо задоволення клопотання відповідача ОСОБА_2 про призначення повторної будівельно-технічної експертизи, оскільки відсутні будь-які підстави для його задоволення, вирішення даного клопотання можливе виключно після дослідження всіх письмових доказів, та після допиту експерта, який проводив дані експертизи.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Стоян А.С. у судове засідання не з`явилася, подала клопотання про проведення підготовчого судового засідання за відсутності відповідача та представника, щодо задоволення клопотання позивача про зміну позовних вимог не заперечує.

За таких обставин, суд вважає за можливе проводити підготовче засідання та вирішувати клопотання сторін без участі учасників справи.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України.

Ознайомившись з клопотаннями, дослідивши матеріалами справи, суд приходить до наступних висновків.

Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України, тож відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Верховний Суд у постанові від 09.07.2020 по справі №922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у постанові від 16.03.2018 в справі №916/1764/17.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2020 у справі №922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22.07.2021 по справі №910/18389/20.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Вивчивши заяву про зміну позовних вимог у даній справі, суд вважає, що така заява не суперечить закону, не виходить за межі спірних правовідносин, сторона позивача змінила предмет позову, не змінюючи підстави позову, відповідач та її представник щодо задоволення даного клопотання не заперечили, тому суд вважає за необхідне заяву позивача задовольнити та прийняти її до провадження.

Щодо клопотання відповідача ОСОБА_2 про призначення будівельно-технічної експертизи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до п.1, 2 ч.1, ч. 2 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу в справі за сукупності таких умов, як для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 08.11.2021 призначено будівельно-технічну експертизу. На адресу суду 11.12.2023 надійшов висновок № 923-22/06/2022-ЕД від 30.11.2023 (а.с. 102).

Дослідивши матеріали справи, з врахуванням того, що у даній справі ще не досліджувалися докази в тому числі і висновок № 923-22/06/2022-ЕД від 30.11.2023, суд вважає, що клопотання відповідача про проведення будівельно-технічної експертизи є передчасним, та за можливе його розглянути під час розгляду справи по суті та після дослідження письмових доказів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 49, 103, 104, 108, 109, 252, 253, 260, 279, 353 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Прийняти заяву про змінупозовних вимогу цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

У подальшому розглядати справу з урахуванням змінених позовних вимог.

Роз`яснити відповідачу, що вона має право надати відзив на змінені позовні вимоги у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали суду про прийняття заяви про зміну позовних вимог. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Відкласти підготовче судове засідання у справі на 24.07.2024 о 11:00 годині.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою сторінки: http://tl.vn.court.gov.ua/sud0226/.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя: