Постанова

від 09.06.2010 по справі 2а-2688/09/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВ НИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна , 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 червня 2010 року 12:00 № 2а-2688/09/2670

Окружний адміністрат ивний суд міста Києва у склад і головуючого - судді Степаню ка А.Г., при секретарі судового засідання Шейко К.В., розгляну вши справу

за адміністративним позов ом Державної податкової і нспекції у Святошинському ра йоні м. Києва

до Товариства з об меженою відповідальністю «В ПФ Метапродакшн»

до Товариства з об меженою відповідальністю «О птімал-Торг»

про стягнення з ТО В «ВПФ Метапродакшн»на корис ть ТОВ «Оптімал-Торг»вартост і наданих товарів в розмірі 42 466,00 грн.; про стягнення з ТОВ «Оп тімал-Торг»на користь держав и вартості наданих товарів у розмірі 42 466,00 грн.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резо лютивну частини постанови. В иготовлення постанови у повн ому обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після пр оголошення вступної та резол ютивної частини постанови в судовому засіданні з урахува нням вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного с удочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги обґрунтов ані тим, що, на думку Позивача, укладений між ТОВ «ВПФ Метап родакшн»(Відповідач 1) та ТОВ « Оптімал-Торг»(Відповідач 2) до говір купівлі-продажу товарі в № 30 від 01.01.2008 р. не спричинив реа льного настання правових нас лідків. Посилається на те, що п одаткові накладні, виписані ТОВ «Оптімал-Торг»на адресу ТОВ «ВПФ «Метапродакшн», не м ожуть бути використані ТОВ « Оптімал-Торг»в податковому о бліку, так як підписи від імен і гр. ОСОБА_1 (директора Від повідача 1) у даних податкових накладних виконано не ОСОБ А_1, а іншими не уповноважени ми на те особами. Стверджує, що вказаний факт є безсумнівни м підтвердженням мети завідо мо суперечною інтересам держ ави та суспільства.

Вважає, що вказаний договір є недійсним у відповідності до вимог ст. 203 Цивільного коде ксу України, а тому до нього не обхідно застосувати наслідк и, що передбачені ст. 208 Господа рського кодексу України.

Відповідач 1 й Відповідач 2 с воїми процесуальними правам и не скористались, повноважн их представників у засідання суду не направили, письмових заперечень проти позову не п одали, хоча про час, дату та мі сце розгляду справи повідомл ялися належним чином.

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення пр едставника позивача, з' ясув авши фактичні обставини, на я ких ґрунтуються позовні вимо ги і заперечення проти позов у, дослідивши докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою ві дповідальністю «ВПФ Метапро дакшн»зареєстроване Святош инською районною у м. Києві де ржавною адміністрацією 03.05.2007 р . та присвоєно ідентифікацій ний код юридичної особи 35081942.

Товариство з обмеженою від повідальністю «Оптімал-Торг »зареєстроване Печерською р айонною у м. Києві державною а дміністрацією 17.01.2007 р. та присво єно ідентифікаційний код юри дичної особи 34879958.

Як зазначає Позивач, Постан овою Святошинським районним судом м. Києва у справі №2а-184/08 в ід 03.09.2008 року визнано недійсним Свідоцтво та Статут ТОВ «ВПФ Метапродакшн»від 03.05.2007 року, що зареєстровані Святошинсько ю районною у м. Києві державно ю адміністрацією за реєстрац ійним № 10721020000020353 з дати їх державн ої реєстрації - 03.05.2007 року.

У зазначеній постанові вка зано, що ГВПМ ДПІ у Святошинсь кому районі м. Києва було пров едено податкове розслідуван ня фінансово-господарської д іяльності ТОВ «ВПФ Метапрода кшн». За результатами розслі дування було встановлено, що керівником та засновником В ідповідача 1 є громадянин Б ілорусії ОСОБА_1 Згідно його пояснень наданих підро зділу податкової міліції вба чається, що він самостійно ні якої господарської діяльнос ті не здійснював, підприємст во на себе зареєстрував за пр опозицією невстановлених ос іб і здійснював дії тільки що до, підписання деяких устано вчих документів не розуміючи їх змісту, фактично ОСОБА_1 фінансово-господарську дія льність не вів, засновником з начився формально і лише пос тавив свій підпис на підгото влених невстановленими особ ами реєстраційних документа х, з обіцянкою в подальшому от римувати від них за це винаго роду. Де знаходяться докумен ти фінансово-господарської д іяльності та печатка підприє мства громадянину ОСОБА_1 невідомо. Припускає що його д окументами можуть скористат ися невстановлені особи для здійснення протиправної" дія льності, переклавши при цьом у відповідальність на нього.

01.01.2008 року між ТОВ «ВПФ Метапр одакшн» та ТОВ «Оптімал-Торг »було укладено договір купів лі-продажу товарів №30, згідно умов якого покупцем (ТОВ «ВПФ Метапродакшн») було придбан о товар, вказаний у специфіка ції, що є невід' ємною частин ою зазначеного договору у пр одавця (ТОВ «Оптімал-Торг») на загальну суму 42 466,00 грн. в т.ч. ПД В - 7 078,00 грн.

05.01.2008 року ТОВ «ВПФ Метапрода кшн»отримало податкову накл адну №06/05. Вказаний договір та п ервинні документи підписано від імені ОСОБА_1

Позивач наголошує, що уклад ений договір між Відповідача ми призвів до порушення інте ресів держави і суспільства у цілому. У даному випадку йде ться про порушення фінансово -економічних інтересів держа ви, її бюджетної системи, оскі льки відповідно до п.п.19 п.1 ст.2 « Бюджетного кодексу України» від 21.06.2001р. доходи бюджету склад аються з усіх податкових, неп одаткових та інших надходжен ь на безповоротній основі сп равляння яких передбачено за конодавством України.

Враховуючи викладене, Пози вач просить суд застосувати до Відповідачів наслідки, що передбачені ст.ст. 207 та 208 ГК Укр аїни та стягнути із Відповід ача 1 на користь Відповідача 2 вартість наданих товарів у р озмірі 42 466,00 грн., а з останнього стягнути кошти в дохід Держа вного бюджету України.

Оцінивши докази, які є у спр аві за своїм внутрішнім пере конанням, що ґрунтується на ї х безпосередньому, всебічном у, повному та об' єктивному д ослідженні, суд прийшов до ви сновку, що у задоволенні позо ву необхідно відмовити виход ячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст.215 ЦК України пі дставою для недійсності прав очину є недодержання в момен т вчинення правочину стороно ю (сторонами) вимог, які встано влені частинами першою-треть ою, п' ятою та шостою ст.203 цьог о Кодексу.

Стаття 203 ЦК України зазнача є, що зміст правочину не може с уперечити цьому Кодексу, інш им актам цивільного законода вства, а також моральним заса дам суспільства. Особа, яка вч иняє правочин, повинна мати н еобхідний обсяг цивільної ді єздатності. Волевиявлення уч асника правочину має бути ві льним і відповідати його вну трішній волі.

Статтею 207 ГК України передб ачено, що господарське зобов ' язання, що не відповідає ви могам закону або вчинене з ме тою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспіль ства може бути, на вимогу відп овідного органу державної вл ади, визнано судом недійсним .

Згідно з частиною 1 статті 208 цього Кодексу, якщо господар ське зобов' язання визнано н едійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечи ть інтересам держави і суспі льства, то за наявності намір у в обох сторін - у разі викона ння зобов' язання обома стор онами - в доход держави за ріше нням суду стягується все оде ржане ними за зобов' язанням , а в разі виконання зобов' яз ання однією стороною з друго ї сторони стягується в доход держави все одержане нею, а та кож усе належне з неї першій с тороні на відшкодування одер жаного. У разі наявності намі ру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути по вернено другій стороні, а оде ржане останньою або належне їй на відшкодування виконано го стягується за рішенням су ду в доход держави.

Таким чином, положення ст.ст . 207 - 208 Господарського кодексу У країни підлягають застосува нню з урахуванням того, що пра вочин, який вчинено з метою, за відомо суперечною інтересам держави і суспільства, водно час суперечить моральним зас адам суспільства, а тому згід но з ч. 1 ст. 203 і ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемним , і визнання такого правочину недійсним судом не вимагаєт ься.

Органи державної податков ої служби, вказані в абзаці 1 с татті 10 Закону України від 4 гр удня 1990 року № 509-ХІІ «Про держав ну податкову службу в Україн і», можуть на підставі пункту 11 цієї статті звергатись до с удів із позовами про стягнен ня в доход держави коштів, оде ржаних за правочинами, вчине ними з метою, яка завідомо суп еречить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

За вчинення правочину з мет ою, яка завідомо суперечить і нтересам держави і суспільст ва, застосовуються санкції, п ередбачені частиною 1 етапі 208 ГК. За змістом статті це можли во лише в разі виконання прав очину хоча б однією стороною . Зазначені санкції не можна з астосовувати за сам факт нес плати податків (зборів, інших обов' язкових платежів) одн ією зі сторін договору, оскіл ьки за таких обставин правоп орушенням була б несплата по датків, а не вчинення правочи ну. Для стягнення цих санкцій є необхідною умовою наявніс ть умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо супереч ить інтересам держави і сусп ільства, наприклад з метою не правомірного одержання з дер жавного бюджету коштів шляхо м відшкодування податку на д одану вартість у разі його не сплати контрагентами до бюдж ету.

Враховуючи обставини, які б ули встановлені Святошинськ им районним судом м. Києва при вирішенні справи № 2а-184 03.09.08 р. а с аме, що громадянин ОСОБА_1 який згідно установчих доку ментів є засновником та дире ктором товариства, насправді не має будь-якого відношення до створення та діяльності Т ОВ «ВПФ Метапродакшн», оскіл ьки реєстрацію його в держав них установах не здійснював. Враховуючи дане рішення, суд ом встановлена наявність уми слу невстановлених осіб на у кладення угод з метою, яка зав ідомо суперечить інтересам д ержави і суспільства.

Відповідно до частини 1 стат ті 208 ГК передбачені нею санкц ії застосовує лише суд. Це пра вило відповідає статті 41 Конс титуції України, згідно з яко ю конфіскація майна може бут и застосована виключно за рі шенням суду у випадках, обсяз і та порядку, встановлених за коном.

Оскільки зазначені санкці ї є конфіскаційними, стягуют ься за рішенням суду в доход д ержави за порушення правил з дійснення господарської дія льності, то вони належать до а дміністративно-господарськ их санкцій як такі, що відпові дають визначенню, наведеному в частині 1 статті 238 ГК.

Крім того, встановлені част иною 1 статті 208 ГК санкції можу ть бути застосовані лише з до триманням строків, установле них статтею 250 цього Кодексу, - протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не п ізніше ніж через один рік з дн я порушення суб' єктом устан овлених законодавчими актам и правил здійснення господар ської діяльності, крім випад ків, передбачених законом.

Встановлено, що правочин на який посилається Позивач бу в укладений між Відповідачам и у 01.01.2008 року. Водночас позов по дано 02.04.2009 року. Отже, Позивач пр опустив строк, передбачений у ст. 250 ГК України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід ві дмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодекс у адміністративного судочин ства України у справах щодо о скарження рішень, дій чи безд іяльності суб' єктів владни х повноважень адміністратив ні суди перевіряють, чи прийн яті (вчинені) вони: на підставі , у межах повноважень та у спос іб, що передбачені Конституц ією та законами України; з вик ористанням повноваження з ме тою, з якою це повноваження на дано; обґрунтовано, тобто з ур ахуванням усіх обставин, що м ають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсто ронньо (неупереджено); доброс овісно; розсудливо; з дотрима нням принципу рівності перед законом, запобігаючи неспра ведливій дискримінації; проп орційно, зокрема з дотриманн ям необхідного балансу між б удь-якими несприятливими нас лідками для прав, свобод та ін тересів особи і цілями, на дос ягнення яких спрямоване це р ішення (дія); з урахуванням пр ава особи на участь у процес і прийняття рішення; своєча сно, тобто протягом розумног о строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодекс у адміністративного судочин ства України суд при вирішен ні справи керується принципо м законності, відповідно до я кого органи державної влади, органи місцевого самоврядув ання, їхні посадові і службов і особи зобов' язані діяти л ише на підставі, в межах повно важень та у спосіб, що передба чені Конституцією та Законам и України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС Укр аїни кожна сторона повинна д овести ті обставини, на яких ґ рунтуються її вимоги та запе речення, крім випадків, встан овлених статтею 72 цього Кодек су.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС Ук раїни, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністра тивного позову відмовити пов ністю.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС Україн и сторони та інші особи, які бе руть участь у справі мають пр аво оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеля ційне оскарження подається п ротягом 10 днів з дня проголоше ння, апеляційна скарга подає ться протягом 20 днів після под ання заяви про апеляційне ос карження. Подаються до апеля ційного суду через суд першо ї інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Пост анова, якщо інше не встановле но КАС України, набирає закон ної сили після закінчення ст року подання заяви про апеля ційне оскарження, якщо таку з аяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна с карга не була подана у строк, п останова суду першої інстан ції набирає законної сили пі сля закінчення цього строку. У разі подання апеляційної с карги судове рішення, якщо йо го не скасовано, набирає зако нної сили після закінчення а пеляційного розгляду справи .

Суддя А. Степанюк

Повний текст постано ви виготовлено 15.06.10 р.