Постанова

від 24.06.2024 по справі 185/527/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5734/24 Справа № 185/527/24 Головуючий упершій інстанції: Бондаренко В.М. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляцій ного суду у складі:

головуючого Красвітної Т.П.,

суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров`я,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, позивач більше 23 років працював у відповідача ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» у шкідливих умовах і отримав професійне захворювання. Висновком МСЕК йому первинно, а потім безстроково, встановлено 60 відсотків втрати професійної працездатності за профзахворювання, з визначенням з 01.03.2021 року третьої групи інвалідності. Тому позивач просив стягнути з відповідача на його користь в якості відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання суму грошових коштів у розмірі 245000,00 грн.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров`я задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, 120 000 (сто двадцять тисяч) грн. 00 коп., без відрахування податків та інших обов`язкових платежів. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнено з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

В апеляційній скарзі ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, ставить питання про зміну оскаржуваного рішення шляхом зменшення розміру моральної шкоди зі 120000,00 грн до 60000,00 грн, розстрочивши виконання судового рішення на чотири місяці рівними частинами з граничною щомісячною виплатою в останній робочий день місяця.

Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги ціну позову, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить апеляційну скаргу - залишити без задоволення; рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2024 року - залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що ОСОБА_1 має трудовий стаж в умовах впливу шкідливих факторів, працюючи у структурних підрозділах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», 23 роки 06 місяців (а.с. 9-11).

12 червня 2019 року позивача був звільнений відповідачем з посади прохідника ВСП «Шахтоуправління Дніпровське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» за станом здоров`я, який перешкоджає продовженню даної роботи (п. 2 ст.40 КЗпП України), що підтверджується копією трудової книжки, виданої на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 9-11).

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 10 лютого 2020 року, ОСОБА_1 встановлено діагноз: 1) радикулопатія білатеральна шийна С6-С7 та поперекова-крижова L4-S1, на фоні полі сегментарної дископатії, з вираженими статико-динамічними порушеннями, часто рецидивуючий перебіг, зі стійким больовим і периферичним нейросудинним синдромами, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ другого ступеня) та остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових (ПФ другого ступеня) суглобів, двобічним плечолопатковим періартрозом з гіпотрофією м`язів плечового поясу (ПФ другого ступеня), код М54.1, М17-М19; 2) хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група В.ЛН першого-другого ступеня, код J44, J43.8; 3) нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху), код Н 90.3.

Вказаним актом встановлено обставини виникнення хронічного професійного захворювання: працюючи в підземних умовах шахти начальником дільниці підготовчих робіт № 3, виконував комплекс робіт згідно з технологічним процесом (навантаження гірничої маси вручну на транспортні засоби, перекидання породи у вироблений простір, зведення усіх видів кріплення). Внаслідок недосконалості технології підземного видобудку вугілля, роботи шахтних механізмів і машин (бурильна установка МОТ-120, прохідницький комбайн, конвеєра) підпадав під вплив підвищених концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони, підвищених рівнів виробничого шуму. Недосконалість технології передбачає значне використання ручної праці (піднесення матеріалів та обладнання тощо). Також внаслідок недосконалості механізмів гірничошахтного обладнання, робочого інструменту в підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати транспортувальні засоби та засоби малої механізації для переміщення вантажів внаслідок технологічного обмеження робочого простору, перешкоджаючого їх застосування.

Причини виникнення професійного захворювання: вміст пилу з вмістом вільного SiО2 кристалічного 15,0% в повітрі робочої зони в 33,9 раз перевищує ГДК (фактичне значення 67,8 мг/м3, при допустимій концентрації - 2 мг/м3) по ГОСТ 12.1.005-88 «Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони». Еквівалентний рівень шуму перевищує допустимий на 10 дБА (фактичне значення 90 дБА, при допустимому 80 дБА) по ДСН 3.3.6.037-99; відносна вологість повітря вище допустимих параметрів на 15% (фактичне значення 90%, при допустимому 75%) по ДСН 3.3.6.042-99, ДСП 3.3.1.095-2002. Зовнішнє фізичне динамічне навантаження при загальному навантаженні (за участю м`язів рук, тулуба, ніг) становить 48000 кг/м, при допустимому до 44000 кг/с. Маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну 40 кг, при нормі до 30 кг; величина статистичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладанні зусиль двома руками 96400 кг/с, при нормі до 70000 кг/с; перебування у вимушеній позі 45,6 % часу зміни, при допустимій до 25% часу зміни; перебування у вимушеній позі «навпочіпки» 13,9% часу зміни, при допустимій до 10% часу зміни; нахили тулуба (вимушені, більше 30 гр) становить 300 разів за зміну, при допустимому 51-100 разів на зміну.

Згідно довідки МСЕК серії 12 ААА №058105 від 28.02.2020 року ОСОБА_1 первинно встановлено третю групу інвалідності, а також 60 % відсотків втрати професійної працездатності сукупно, у тому числі: 45% - радикулопатія з ДПП; 10% - ХОЗЛ, 5% - туговухість, 0% - виробнича травма (акт Н-1 № 116 від 18.10.1996). Рекомендовано медикаментозне та санаторне лікування. Дата переогляду - 15.02.2021 (а.с. 14).

Відповідно до довідки МСЕК серії серії 12 ААВ №129696 від 19.02.2021, позивачу повторно встановлено третю групу інвалідності безстроково (а.с. 15 зворот).

Згідно довідки МСЕК серії 12 ААА №063830 від 19.02.2021 року, ОСОБА_1 повторно безстроково встановлено 60% відсотків втрати професійної працездатності сукупно, у тому числі: 45% - радикулопатія з ДПП; 10% - ХОЗЛ, 5% - туговухість. Рекомендовано медикаментозне та санаторне лікування (а.с. 15).

Згідно зі ст. 3 Конституцією України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Згідно ст. 237-1КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

У відповідності до ст. 4 ЗУ «Про охорону праці», державна політика в області охорони праці, базується; зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України» Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Згідно з пунктом 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року №1-рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши тяжкість ушкодження здоров`я, пов`язаного з виконанням ним трудових обов`язків в шкідливих умовах праці на підприємстві, у зв`язку з чим довідкою МСЕКсерії 12ААВ №129696від 19.02.2021,позивачу повторновстановлено третюгрупу інвалідностібезстроково тадовідкою МСЕКсерії 12ААА №063830від 19.02.2021року, повторнобезстроково встановлено60%відсотків втратипрофесійної працездатності;приймаючи доуваги станздоров`япозивача,неможливість відновленняпопереднього фізичногостану,тяжкість інезворотність зміну повсякденномужитті,необхідність реабілітації,глибину,інтенсивність,тривалість фізичнихта душевнихстраждань,істотність вимушенихзмін ужиттєвих стосунках;враховуючи дотриманнязасад розумностіі справедливості, - місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 120000,00 грн, яка спричинена втратою здоров`я, отриманням професійного захворювання під час перебування у трудових стосунках з відповідачем.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів підтвердження факту заподіяння позивачу моральної шкоди є безпідставними, оскільки місцевий суд на підставі медичних документів про лікування позивача у зв`язку з професійним захворюванням, правильно визнав, що позивачу була заподіяна моральна шкода, так як порушено та порушуються його нормальні життєві зв`язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, оскільки відчуває складності, внаслідок чого переносить моральні страждання, крім того, забезпечення безпечних умов праці є обов`язком відповідача.

Доводи про те, що позивач був повідомлений про важкі, шкідливі та небезпечні умови праці та можливі негативні наслідки на стан його здоров`я не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки це не впливає на обов`язок відповідача відшкодувати моральну шкоду працівникові, спричинену в результаті професійного захворювання, що прямо передбачено нормами матеріального права, і зокрема ст. 237-1 КЗпП України.

Щодо вимог ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" про розстрочення виконання судового рішення на чотири місяців рівними частинами з граничною щомісячною виплатою в останній робочий день місяця, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже, враховуючи що колегія суддів розглядає справу не як суд першої інстанції, то вона позбавлена можливості розглядати питання про розстрочення виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 7, 367, 369, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерноготовариства ДТЕКПавлоградвугілля залишити без задоволення.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складений 24 червня 2024 року.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді В.С. Городнича

М.Ю. Петешенкова