Рішення

від 27.05.2024 по справі 331/2597/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 331/2597/24

Провадження № 2/331/1631/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Світлицької В.М.,

за участю секретаря - Солов`ян О.С.,

розглянувши в загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування позову, з урахуванням збільшення позовних вимог, зазначено, що 05.10.2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, який розірвано 11.09.2017 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області. Від шлюбу мають дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В лютому 2022 року ОСОБА_3 залишила проживати сина із позивачем і припинила приймати участь в його вихованні, ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не піклується про його фізичний та духовний розвиток, не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання. Батьківські обов`язки стосовно дитини виконує лише батько - ОСОБА_1 , з яким син зростає та розвивається в любові та повазі, для нього створені всі умови для повноцінного розвитку та виховання. Мати дитини проживає окремо, не сплачує аліменти, жодної матеріальної допомоги не надає, з дитиною ніяких стосунків не підтримує, не спілкується, не виявляє до нього батьківської уваги та турботи. Відповідач ОСОБА_3 без поважних причин свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, за власної ініціативою самоусунулась від їх виконання, без поважних причин залишила дитину без уваги та турботи, при цьому наявна відсутність перешкод у спілкуванні з дитиною. Син ОСОБА_2 проживає з позивачем та знаходяться на його утриманні, відповідач не надає матеріальну допомогу на утримання дитини. Посилаючись на зазначені обставини, просить суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу), але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини, щомісячно, починаючи з стягнення з 24.04.2024 р. і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01.05.2024 року провадження по справі відкрито та призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10.05.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без їх участі, на позовних вимогах наполягають та просять задовольнити в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася, поважну причину неявки суду не повідомила, відзив не надала.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явилася, раніше надала суду заяву про розгляд справи без їх участі, при вирішенні справи покладаються на розсуд суду.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 17.09.2014 року.

За змістом ч.3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень розміщеної за посиланням https://reуestr.court.gov.ua/Review/68759038, рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 11.09.2017 року по справі № 623/1771/17 розірвано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 05.10.2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ізюму реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 254.

09.03.2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 09.03.2023 року.

Згідно із висновком відділу «Служби у справах дітей» Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області, як органу опіки та піклування № 4 від 08.05.2024 року, ОСОБА_3 без поважних причин нехтує своїми батьківськими обов`язками, без поважних причин залишила дитину без батьківської уваги та турботи, при цьому наявна відсутність перешкод у спілкуванні з дитиною, а отже поведінка ОСОБА_3 відносно дитини є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками. Враховуючи зазначене, відділ «Служба у справах дітей» Кушугумської селищної ради, як представник органу опіки та піклування Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області, діючи виключно в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно її малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

В статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Частиною 4 ст. 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до вимог ст. 164 Сімейного Кодексу України батько, мати можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Жорстоке поводження полягає у фізичному або психічному насильстві, застосуванні недопустимих методів виховання, приниженні людської гідності дитини тощо. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При винесенні вказаного рішення суд враховує положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради УРСР № 789-ХХІІ від 27 лютого 1991 року, в яких зазначено, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей.

Зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_3 свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, не цікавиться життям дитини, не приймає участі у його вихованні, не надає матеріальної допомоги на його утримання, не піклується про його здоров`я та фізичний розвиток, не відвідує і взагалі не спілкується з дитиною без поважних причин, а тому суд знаходить, що зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини.

Таким чином, у матеріалах справи містяться докази винної поведінки ОСОБА_3 щодо ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню малолітньої дитини, що свідчить про наявність підстав для задоволення позову щодо позбавлення батьківських прав відповідача відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 .

Відповідно до положень ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно із ч. 1 ст. 180, ч. 3 ст. 181 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Зі змісту частини 1 статті 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Враховуючи вищевикладене, виходячи винятково з інтересів дитини, враховуючи наявність факту ухилення відповідача від свого обов`язку виховувати та утримувати дитину, а також те, що позбавлення батьківських прав не позбавляє батьківського обов`язку утримувати дитину до досягнення ним повноліття, то вимоги про стягнення аліментів у розмірі встановленому законодавством також підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Відповідно до п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України рішення суду в справі про стягнення аліментів підлягає обов`язковому негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Судові витрати по справі суд розподіляє у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 164-166, 180, 182, 183, 191 СК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 258-259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 25.04.2024 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення суду в межах стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 )на користь держави судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В.М. Світлицька