Постанова

від 01.09.2010 по справі 2а-8874/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 01 вересня 2010 року           10:30           № 2а-8874/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Степанюка А.Г. при секретарі судового засідання  Шейко К.В.  розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

 Закритого акціонерного товариства "Київгазпостач"

до

 Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва

про

 визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2009р. №0001562380/1

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ ОСПРАВИ:

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач посилається на неправомірність податкового повідомлення-рішення №0001562380/1 від 30.12.2009 року та вважає, що розрахунок суми збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ не є податковою декларацією і на нього не можуть поширюватись норми Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ (із змінами та доповненнями) далі по тексту Закону України № 2181-ІІІ.

Відповідач позов не визнав та виклав свої заперечення письмово. Вважає, що оскаржуване рішення винесене правомірно та у відповідності до п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ. Зазначає, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларацій… йдеться мова саме про податкову декларацію, а не розрахунок. Проте позивач не врахував, що відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону України № 2181-ІІІ податкова декларація, розрахунок –документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата   податку, збору (обов’язкового платежу). Вважає, що податковий розрахунок і декларація фактично тотожні поняття оскільки далі узагальнюються одним терміном податкова декларація. Просить у задоволенні позову відмовити податку.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті Окружний адміністративний суд м. Києва -

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Київгазпостач»зареєстроване у Подільській районній у місті Києві державній адміністрації 06.08.2001 року, ідентифікаційний код 31608063, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 042681.

Згідно довідки серії АА № 264757 з ЄДРПОУ Головного управління статистики у м. Києві видами діяльності за КВЕД є: розподілення та постачання газу; оптова торгівля паливом, інші види оптової торгівлі.

ДПІ у Подільському районі м. Києва  було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року за результатом якої складено акт № 183/23-811/31608063 від 04.11.2009 року.

В ході перевірки було виявлено порушення п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ у частині несвоєчасної сплати збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ за березень 2008 р. у сумі 62 788,00 грн., за квітень 2008 р. у сумі 49,25 грн. Загальна сума узгодженого податкового зобов’язання із затримкою сплати від 31 до 90 календарних днів становить 49,25 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001562380/1 від 30.12.2009 року, яким зобов’язано Позивача сплатити штраф у розмірі 9,85 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням № 0001562380/1 від 30.12.2009 року Позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДПІ у Подільському районі м. Києва, ДПА у м. Києві та до ДПА України. Рішеннями про результати розгляду скарги від 25.12.2009 р. №28102/10/25-007, від 04.03.2010 р. №1166/10/25-214, від 25.05.2010 р. №4502/6/25-0215 відповідно, скарги Позивача були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0001562380/1 від 30.12.2009 року без змін.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.   

Відповідно до п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Форма податкової декларації (розрахунку) згідно п.4.4.2 «ї»п.4.4 ст. 4 Закону №2181-ІІІ встановлюється центральним (керівним) органом контролюючого органу за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Форма розрахунку суми збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності встановлена відповідно до Постанови КМУ України від 11.06.2005 р. №442 (наявна у матеріалах справи).

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що розрахунок суми збору у вигляді цільової надбавки не є податковою декларацією і на нього не можуть поширюватись норми Закону України №2181-ІІІ щодо штрафних (фінансових) санкцій за не подання такого розрахунку до контролюючого податкового органу та не своєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання.   

За наведених обставин суд вважає, що висновки Відповідача про несвоєчасну сплату Позивачем збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ до бюджету є помилковими.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням  права особи  на участь  у  процесі  прийняття  рішення;  своєчасно,  тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Приписом ч. 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірності своїх дій при винесенні оскаржуваних рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова особа чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 69, 70, 71, 86, 94, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 30.12.2009 року № 0001562380/1.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Київгазпостач»(м. Київ, вул. Патриса Лумумби, 4/6 копр. В, офіс 410, код ЄДРПОУ 31608063) 3,40 грн. (три гривні 40 копійок) відшкодування сплаченого судового збору.  

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково,  крім випадків, встановлених цим Кодексом. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено  цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя                                                                                             А. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 17.09.2010 р.