Постанова

від 21.06.2024 по справі 907/1098/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2024 р. Справа №907/1098/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача)Якімець Г.Г.,

Суддів:Бойко С.М.,Бонк Т.Б.,

в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Управління міського господарства Мукачівської міської ради, вих.№678/01-04/18-24 від 09 квітня 2024 року

на додаткове рішення Господарського суду Закарпатської області від 26 березня 2024 року (повний текст підписано 26.03.2024), суддя Андрейчук Л.В.

у справі №907/1098/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Моя Земля, смт Вишково, Закарпатська область

до відповідача Управління міського господарства Мукачівської міської ради, м. Мукачево, Закарпатська область

про стягнення 84 467,07 грн

в с т а н о в и в :

В провадженні Господарського суду Закарпатської області перебувала справа №907/1098/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Моя Земля до Управління міського господарства Мукачівської міської ради.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 01 березня 2024 року у справі №907/1098/23 позов задоволено: присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 84 467,07 грн заборгованості, в т.ч. 79 978,50 грн основного боргу, пеню у розмірі 2 959,20 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 042,92 грн, 3% річних у розмірі 486,44 грн та 2684,00 грн судового збору.

Також, враховуючи клопотання позивача, суд дійшов висновку про можливість застосування у даному випадку механізму нарахування 3% річних відповідно до частини 10 статті 238 ГПК України.

На адресу Господарського суду Закарпатської області надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю Моя Земля від 11 березня 2024 року (вх. №02.3.1-02/1894/24) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішенням Господарського суду Закарпатської області від 26 березня 2024 року у справі №907/1098/23 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Моя Земля від 11 березня 2024 року (вх. №02.3.1-02/1894/24) про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Управління міського господарства Мукачівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Моя Земля 5 317,50 грн витрат за надання правничої допомоги. В іншій частині заявлених до стягнення витрат відмовлено.

Додаткове рішення суду в частині стягнення витрат мотивоване тим, що заявником здійснено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 635,00 грн, беручи до уваги факт розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, незначну складність справи, ціну позову у розмірі 84 467,07 грн., враховуючи, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є завищеним, оскільки не узгоджується з обсягом робіт, які адвокату необхідно було виконати по справі №907/1098/23, місцевий господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача про стягнення з відповідача 5 317,50 грн витрат за надання правничої допомоги.

Не погоджуючись з додатковим рішенням місцевого господарського суду, відповідач Управління міського господарства Мукачівської міської ради звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Закарпатської області від 26 березня 2024 року у справі №907/1098/23 та прийняти нове рішення про відмову позивачу у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі. Апелянт зазначає, що додаткове рішення суду прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, судом першої інстанції не враховано критерії об`єктивного визначення розміру заявленої стороною суми витрат на правничу допомогу та не надано жодної правової оцінки запереченням відповідача. Поряд з цим, апелянт не погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є завищеним, оскільки не узгоджується з обсягом робіт, які адвокату необхідно було виконати по справі №907/1098/23, однак, на переконання апелянта і присуджений розмір витрат за надання правничої допомоги у сумі 5 317,50 грн. також є необґрунтованим та надмірно завищеним, оскільки, на думку скаржника, суд першої інстанції при ухваленні додаткового рішення мав виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Крім цього, апелянт зазначає, що суд ухвалюючи додаткове рішення обмежився лише констатуванням того, що відповідач подав клопотання про зменшення розміру витрат за надання правничої допомоги, проте, жодної правової оцінки обставинам, викладеним у клопотанні про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, не надано, за таких обставин апелянт вважає часткове задоволення заяви про стягнення витрат за надання правничої допомоги в цій частині такими, що суперечать фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства України.

Ухвалою суду від 22 квітня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі №907/1098/23 за апеляційною скаргою Управління міського господарства Мукачівської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Закарпатської області від 26 березня 2024 року; позивачу надано строк (15 днів з дня вручення ухвали суду) для подання відзиву на апеляційну скаргу; справу №907/1098/23 призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на підставі ч.10 ст.270 ГПК України.

Судом встановлено, що ухвала суду належним чином надіслана сторонам у справі, доставлена до їх електронних кабінетів 23 квітня 2024 року, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, підписаними відповідальним працівником.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить оскаржуване додаткове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, зазначає щодо тверджень апелянта про неврахування судом заперечень відповідача щодо окремих видів наданої позивачу правничої допомоги, додаткове рішення першої інстанції містить зазначення про врахування таких заперечень, хоч й не містить відповідей на всі зазначені відповідачем аргументи, проте, вважає таку мотивацію суду достатньою, зважаючи на те, що додатковим рішенням зменшено на половину заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу, а ще більше зменшення розміру таких витрат, які він вимушений був понести для відновлення своїх порушених прав через протиправне ухилення відповідача від оплати спожитих ним послуг.

Західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено апеляційним судом та вбачається з матеріалів справи, 30 листопада 2023 року представником позивача адвокатом Олійник Р.Б. подано до суду позовну заяву, в якій зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи складається із сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу: у суді першої інстанції у розмірі 7 000,00 грн., у суді апеляційної інстанції у розмірі 5 000,00 грн., у суді касаційної інстанції у розмірі 5 000,00 грн. Також до позовної заяви долучено ордер серія АО №1108253 від 30 листопада 2023 року.

01 березня 2024 року Господарським судом Закарпатської області прийнято рішення у справі №907/1098/23 про задоволення позовних вимог повністю.

11 березня 2024 року представник позивача подав до суду першої інстанції заяву, до якої долучив докази понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а саме: копію договору про надання правової допомоги від 01 липня 2020 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Моя Земля та адвокатським об`єднанням «Греца і Партнери»; копію додаткової угоди №1 до договору; копію рахунку №003490 від 14 листопада 2023 року; копію акту виконаних робіт №003490 від 14 листопада 2023 року; копію рахунку №003799 від 28 лютого 2024 року; копію акту виконаних робіт №003799 від 28 лютого 2024 року; копію платіжної інструкції №1397 від 15 листопада 2023 року на суму 1 875,00 грн.; копію платіжної інструкції №1518 від 07 березня 2024 року на суму 630,00 грн.; копію платіжної інструкції №1521 від 07 березня 2024 року на суму 750,00 грн.; копію платіжної інструкції №1520 від 07 березня 2024 року на суму 3 750,00 грн.; копію платіжної інструкції №1519 від 07 березня 2024 року на суму 375,00 грн.; копію платіжної інструкції №1517 від 07 березня 2024 року на суму 3 255,00 грн.; копію детального опису виконаних робіт (послуг) від 08 березня 2024 року та витяг зі статуту АО Греца і Партнери.

Додатковим рішенням Господарського суду Закарпатської області від 26 березня 2024 року у справі №907/1098/23 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Моя Земля від 11 березня 2024 року (вх. №02.3.1-02/1894/24) про ухвалення додаткового рішення задоволено частково: присуджено до стягнення з Управління міського господарства Мукачівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Моя Земля 5 317,50 грн витрат за надання правничої допомоги. В задоволенні решти вимог суд відмовив.

Відповідно до ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

В силу положень ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом ч.1 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).

Відповідно до ч.6 ст.126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно з ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Судом встановлено, що між позивачем та адвокатським об`єднанням Греца і Партнери укладено договір від 01 липня 2020 року про надання правової допомоги позивачу, додатковою угодою до якого було внесено зміни у частині тарифів на надання послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 635,00 грн, що підтверджується рахунками №003490 від 14 листопада 2023 року та №003799 від 28 лютого 2024 року, актами виконаних робіт №003490 від 14 листопада 2023 року та №003799 від 28 лютого 2024 року, копіями платіжних інструкцій №1397 від 15 листопада 2023 року на суму 1 875,00 грн., №1518 від 07 березня 2024 року на суму 630,00 грн., №1521 від 07 березня 2024 року на суму 750,00 грн., №1520 від 07 березня 2024 року на суму 3 750,00 грн., №1519 від 07 березня 2024 року на суму 375,00 грн., №1517 від 07 березня 2024 року на суму 3 255,00 грн., витягом зі статуту АО Греца і Партнери та детальним описом виконаних робіт (послуг) від 08 березня 2024 року.

Відповідач скористався своїм правом на подання заперечення на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в яких він посилався, що заявлений позивачем розмір понесених витрат є завищеним та неспівмірним, зважаючи на предмет спору, складність справи, об`ємність та аналіз судової практики.

За наслідками з`ясування фактичних обставин справи, враховуючи що визначений розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є завищеним, оскільки не узгоджується з обсягом робіт, які адвокату необхідно було виконати по справі №907/1098/23.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, або є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч.4 ст.126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного додаткового рішення, врахувавши обставини даної справи, зокрема, факт розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, незначну складність справи, ціну позову у розмірі 84 467,07 грн, керуючись критерієм реальності (дійсності та необхідності) наданих послуг, пов`язаності цих послуг із розглядом даної справи та розумності їх розміру, дійшов обґрунтованого висновку, що розумним та справедливим буде відшкодування позивачу витрат на правову допомогу в розмірі 5 317,50 грн. та підставно відмовив у задоволенні решти вимог.

Поряд з тим, доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

Щодо доводів скаржника про те, що присуджені до стягнення витрати є неспівмірними зі складністю справи та наданими адвокатом послугами, то такі колегія суддів до уваги не бере, оскільки вони не обґрунтовані жодними обставинами.

Твердження апелянта про те, що судом не надано жодної правової оцінки запереченням відповідача у клопотанні про зменшення розміру витрат за надання правничої допомоги, є безпідставними, оскільки судом першої інстанції обґрунтовано зменшено розмір заявлених до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу на 50%, відтак, колегія суддів не погоджується з позицією скаржника про повну відмову позивачеві у стягненні витрат на правничу допомогу адвоката.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Беручи до уваги все наведене вище, доводи скаржника не спростовують висновків місцевого господарського суду про часткове задоволення клопотання позивача та стягнення з відповідача на користь позивача 5 317,50 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення додаткового рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись ст.ст.123, 126, 129, 221, 233, 236, 244, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Додаткове рішення Господарського суду Закарпатської області від 26 березня 2024 року у справі №907/1098/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу Управління міського господарства Мукачівської міської ради без задоволення.

Матеріали справи №907/1098/23 повернути до Господарського суду Закарпатської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

СуддяБойко С.М.

СуддяБонк Т.Б.