Постанова

від 11.06.2024 по справі 920/728/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2024 р. Справа № 920/728/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Котенка О.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "ЛАН"

на рішення Господарського суду Сумської області від 14.12.2023 (повний текст рішення складений та підписаний 05.01.2024) (суддя Котельницька В.Л.)

у справі № 920/728/23 Господарського суду Сумської області

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "ЛАН"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЗС Обладнання"

про стягнення 554 061,19 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Приватне сільськогосподарське підприємство "ЛАН" (далі - ПСП "ЛАН", позивач) звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЗС Обладнання" (далі - ТОВ "РЗС Обладнання", відповідач) про стягнення 97 300,00 грн вартості пусконалагоджувальних робіт Теплогенератора потужністю 6 МВт з бункером завантажувальним, 356 411,19 грн пені, 16 626,30 грн 3 % річних та 83 723,70 грн інфляційних втрат.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки продукції № 24 від 29.06.2022 (далі - Договір), а саме невиконання відповідачем пусконалагоджувальних робіт, у зв`язку із чим при запуску обладнання виявилося, що воно не може виконувати свою робочу функцію за призначенням, та невчасну поставку товару.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

3. Рішенням Господарського суду Сумської області від 14.12.2023 у справі № 920/728/23 відмовлено в задоволенні позову.

4. Враховуючи відсутність в укладеному сторонами Договорі умов щодо відшкодування 10 % вартості продукції в розмірі 97 300,00 грн в разі невиконання відповідачем пусконалагоджувальних робіт, а також враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів, що зазначена сума була сплачена позивачем відповідачеві або третій особі, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 97 300,00 грн вартості пусконалагоджувальних робіт.

5. Крім того, враховуючи, що матеріали справи не містять доказів повної оплати позивачем відповідачу вартості продукції, специфікацією встановлений тільки термін виготовлення продукції, а умовами Договору відповідальність встановлена тільки за порушення загального строку виготовлення і передачі продукції, місцевий суд дійшов висновку, що застосування позивачем п. 10.1 Договору для нарахування відповідачу пені є неправомірним, а тому суд відмовив позивачу у стягненні з відповідача 356 411,19 грн пені за недоведеністю та необґрунтованістю.

6. Також, місцевий суд дійшов висновку, що у відповідача перед позивачем за Договором є обов`язок щодо виготовлення та відвантаження (поставки) продукції, що не є грошовим зобов`язанням, а тому відсутні правові підстави для застосування відповідачем 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та нарахування відповідачу 3 % річних та інфляційних втрат.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

7. Не погодившись із рішенням Господарського суду Сумської області від 14.12.2023 у справі № 920/728/23, ПСП "ЛАН" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення від 14.12.2023 у справі № 920/728/23 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача до відповідача в частині стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

8. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує на те, що суд першої інстанції не з`ясував обставин, що мають значення у справі, і протиправно та безпідставно відмовив позивачу в частині стягнення з відповідача пені, 3 % річних та інфляційних втрат, порушивши норми процесуального та матеріального права.

9. Фактично, апеляційна скарга позивача повторює викладене в позовній заяві, з деякими уточненнями позивача, що відображають його власне трактування обставин та подій.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

10. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) задоволено заяву ПСП "ЛАН" про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Сумської області від 14.12.2023 у справі № 920/728/23 та поновлено скаржнику зазначений строк; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПСП "ЛАН" на рішення Господарського суду Сумської області від 14.12.2023 у справі № 920/728/23; зупинено дію рішення Господарського суду Сумської області від 14.12.2023 у справі № 920/728/23 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку; розгляд апеляційної скарги призначено на 28.05.2024 о 10:40.

11. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 продовжено строк розгляду апеляційної скарги ПСП "ЛАН" на рішення Господарського суду Сумської області від 14.12.2023 у справі № 920/728/23; оголошено перерву в судовому засіданні до 11.06.2024 об 11:50.

Позиції учасників справи

12. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги заперечує і просить суд відмовити в її задоволенні, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Явка представників учасників справи

13. У судове засідання 11.06.2024 представники сторін не з`явились.

14. Усі учасники справи належним чином повідомлені судом про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

15. Станом на час судового засідання клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду не надходило.

16. Зважаючи на викладене та враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, а нез`явлення в судове засідання представників позивача та відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представників сторін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

17. 29.06.2022 між ТОВ "РЗС Обладнання" (виробник) та ПСП "ЛАН" (замовник) укладено договір поставки продукції № 24 (Договір).

18. Відповідно до п. 1.1 Договору за Договором виробник зобов`язується виготовити та передати у власність замовника продукцію, найменування, кількість та ціна якої визначаються сторонами у Специфікації (додаток до Договору), що є невід`ємною частиною Договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити продукцію на умовах Договору.

19. Згідно з п. 1.2 Договору предметом Договору є продукція, яка є у виробника на момент укладення Договору або буде створена (придбана, набута) ним у майбутньому.

20. Вартість продукції, що виготовляється, зазначається у підписаних та скріплених печатками сторін Специфікаціях (додатках до Договору), що є невід`ємною частиною Договору (п. 2.3 Договору).

21. Пунктами 4.1 та 4.2 Договору визначено, що відповідна партія продукції має бути виготовлена та передана замовнику у строк, що визначається у Специфікаціях (додатках до Договору). Про виготовлення продукції виробник повідомляє замовника протягом 3 днів з моменту виготовлення. Повідомлення здійснюється будь-яким доступним способом: електронною поштою, поштою або кур`єром.

22. Відповідно до п. 4.3 Договору відвантаження (поставка) продукції здійснюється виключно після внесення замовником на рахунок виробника повної вартості продукції.

23. Згідно з п. 4.5 Договору одночасно з поставкою продукції виробник передає замовнику (за вимогою): паспорт на продукцію та інші документи, що свідчать про технічні характеристики продукції (за вимогою); видаткову накладну.

24. Відповідно до п. 4.6 Договору обов`язок виробника передати продукцію вважається виконаним у момент надання продукції у розпорядження замовника. Продукція вважається наданою у розпорядження замовника, якщо у строк, визначений у порядку п. 4.1 Договору, вона готова до передання замовнику у належному місці, і покупець поінформований про це. Готова до передання продукція повинна бути відповідним чином ідентифікована для цілей Договору, зокрема, шляхом маркування. За окремою домовленістю сторін обов`язок виробника передати продукцію замовнику вважається виконаним у момент здачі продукції перевізникові або організації зв`язку для доставки замовнику.

25. Пунктом 4.7 Договору встановлено, що замовник зобов`язаний, після вчинення виробником дій, передбачених п. 4.6 договору, оплатити повну вартість продукції та протягом 5 днів з моменту зарахування коштів на рахунок виробника забрати продукцію. У випадку прострочення виконання цього обов`язку та несвоєчасного вивезення продукції зі складу виробника замовник зобов`язаний компенсувати виробнику збитки за зберігання продукції на складі виробника у розрахунку 200 грн за кожен день зберігання.

26. Згідно з п. 4.9 Договору за погодженням між сторонами, зобов`язання, встановлені договором, можуть прийматися частинами в обсягах та в строки, встановлені Специфікацією.

27. Передання виробником та прийняття (отримання) замовником продукції повинно відбуватися лише уповноваженими особами (уповноваженими представниками) сторін. Документом, що підтверджує повноваження представників(ка) замовника, є довіреність на отримання продукції від імені замовника зі строком дії, зазначеним у такій довіреності (підп. 4.11 п. 4.1 Договору).

28. Розділом 6 Договору визначені строки та умови оплати, а саме:

- замовник зобов`язаний оплатити продукцію у порядку та за ціною, встановленою у Специфікації, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно славляться, необхідні для здійснення платежу (п. 6.1 Договору);

- якщо Специфікацією встановлений обов`язок замовника частково або повністю оплатити продукцію до її передання виробником (попередня оплата) замовник повинен здійснити оплату в строк, встановлений Специфікацією. У випадку невиконання обов`язку щодо попередньої оплати продукції, виробник має право застосувати до замовленої продукції наслідки у вигляді притримання замовленої продукції згідно з параграфом 7 глави 49 ЦК України (п. 6.2 Договору);

- остаточні розрахунки між сторонами відбуваються після повідомлення замовника про готовність продукції і до моменту фактичного передання продукції замовнику (п. 6.3 Договору);

- якщо виробник, який одержав повну оплату продукції, не передав продукцію у встановлений Специфікацією строк, замовник має право вимагати передання оплаченої продукції. При цьому сума оплати за Договором не повертається (п. 6.4 Договору);

- у випадку, якщо після здійснення попередньої оплати за договором, замовник бажає припинити відносини за Договором, такі дії вчиняються за взаємною домовленістю сторін. У будь-якому випадку, сума попередньої оплати за Договором виробником замовнику не повертається (п. 6.5 Договору);

- датою виконання грошових зобов`язань замовника за Договором є дата зарахування в повному обсязі суми грошових коштів, передбачених Специфікацією, на банківський рахунок виробника (п. 6.6 Договору).

29. Відповідно до п. 8.1, 8.2 Договору сторона звільняється від відповідальності за повне чи часткове порушення Договору, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин, визначених у цьому Договорі, за умови, що їх настання було засвідчено у визначеному Договором порядку. Під форс-мажорними обставинами у Договорі розуміються випадок та непереборна сила.

30. Пунктом 8.4 Договору передбачено, що сторона, що має намір послатися на форс-мажорні обставини, зобов`язана невідкладно із урахуванням можливостей технічних засобів миттєвого зв`язку та характеру існуючих перешкод повідомити іншу сторону про наявність форс-мажорних обставин та їх вплив на виконання цього Договору, але не пізніше 1 місяця з дня виникнення таких обставин. У випадку неповідомлення іншої сторони про наявність форс-мажорних обставин, сторона втрачає право посилатися на ці обставини як на підставу невиконання своїх зобов`язань за Договором.

31. Згідно з п. 10.1 Договору у випадку порушення строків виготовлення та передачі продукції за Договором виробник сплачує на користь замовника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення виконання зобов`язання, від вартості непоставленої (несвоєчасно поставленої) продукції за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

32. Неустойка, передбачена умовами Договору, підлягає сплаті у повному розмірі незалежно від відшкодування збитків (п. 10.4 Договору).

33. Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2022. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про намір розірвати Договір за 10 календарних днів до закінчення терміну його дії, він вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих самих умовах. Закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (п. 11.1-11.3 Договору).

34. 29.06.2022 позивач та відповідач підписали додаток № 1 (Специфікація) до договору поставки продукції № 24 від 29.06.2022 (далі - Специфікація).

35. Відповідно до п. 1.1 Специфікації виробник прийняв на себе зобов`язання виготовити:

1) теплогенератор: потужність 6 МВт, довжина - 4,35 м, ширина - 2,34 м, висота -3,15 м, товщина обшивки - 5мм, камера горіння - футерована шамотною вогнетривкою цеглою марки - Ш, розмір цегли - 230*65*65 кількістю 1 шт., термін виготовлення 30 робочих днів, вартістю з ПДВ - 833 000,00 грн;

2) бункер завантажувальний: ширина - 3,2 м, довжина - 3 м, висота - 3 м, товщина стінки - 4 мм, шнек - 2 шт., діаметр - 300, товщ. - 8 мм, кількістю 1 шт., термін виготовлення 30 робочих днів, вартістю з ПДВ - 140 000,00 грн.

36. Загальна вартість продукції, виготовленої згідно з додатком (Специфікація) складає 973 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 162 166,66 грн (п. 1.2 Специфікації).

37. Пунктом 1.3 Специфікації визначено, що замовник зобов`язується оплатити вартість виготовленої виробником продукції на наступних умовах:

- передоплата 70 % від вартості продукції, у строк до 1 банківського дня з дня отримання рахунку і підписання додатку № 1 (Специфікації) (підп. 1.3.1 п. 1.3 Специфікації);

- передоплата 20 % вартості продукції проводиться не пізніше 3 банківських днів з моменту повідомлення замовника виконавцем про готовність продукції та її наявність у виробника (підп. 1.3.2 п. 1.3 Специфікації).

38. Відповідно до п. 1.4 Специфікації оплата 10 % проводиться після пусконалагоджувальних робіт (при умові якщо пуск проводить виробник).

39. 29.06.2022 відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру № СФ-24 на оплату в сумі 973 000,00 грн.

40. 01.07.2022 згідно з платіжною інструкцією № 4415 позивач сплатив відповідачу за Договором та підп. 1.3.1 п. 1.3 Специфікації 681 100,00 грн, що складає 70 % від вартості продукції.

41. 09.09.2022 замовником направлено виробнику лист-звернення за вих. № 66 для отримання інформації про причини невиконання замовником умов Договору та відсутність передбаченого повідомлення про готовність продукції.

42. 14.09.2022 у відповідь на лист позивача від 09.09.2022 відповідач зазначив, що в Договорі та Специфікації не визначено початкову точку відліку "30 робочих днів" для виготовлення продукції, та повідомив, що підприємство планує забезпечити готовність продукції за Договором до 28.09.2022, про що замовника буде повідомлено. Окрім того, у листі відповідач послався на п. 8.5 Договору, зазначивши, що загальновідомим є факт визнання Торгово-промисловою палатою України обставиною непереборної сили військову агресію РФ проти України, що стало підставою введення воєнного стану.

43. 04.11.2022 листом за вих. № 231 відповідач повідомив про готовність замовлення до відвантаження та про необхідність зробити доплату згідно з п. 1.3.2 Специфікації.

44. 04.11.2022 відповідно до платіжної інструкції № 4928 позивач перерахував відповідачу за договором та підп. 1.3.2 п. 1.3 Специфікації 194 600,00 грн, що складає 20 % від вартості продукції.

45. Як зазначено позивачем у позові, 07.11.2022 відповідна продукція, яка знаходилась у розібраному стані (частинами), була доставлена замовнику на територію ПСП "ЛАН", після чого представники ТОВ "РЗС Обладнання" до 26.11.2022 проводили роботи зі складання агрегатів та підготовку до пусконалагоджувальних робіт.

46. 26.11.2022 комісією ПСП "ЛАН" у складі інженера з експлуатації машино-тракторного парку ОСОБА_3, операторів сушильної установки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складено акт № 26/11-22 про виявлені недоліки та неможливість обладнання виконувати робочу функцію за призначенням.

47. 14.12.2022 позивач надіслав відповідачу лист-претензію № 81 від 28.11.2022, яким повідомив відповідача, що при запуску обладнання виявилося, що воно не може виконувати свою робочу функцію за призначенням.

48. 04.01.2023 відповідач надіслав повідомлення, в якому зазначив, що під час пусконалагоджувальних робіт була встановлена нестабільна робота нагнітаючих вентиляторів, наданих позивачем для встановлення на твердопаливний котел виробництва відповідача. Так як на підприємстві ТОВ "РЗС Обладнання" відсутні спеціалісти з ремонту вентиляторів, відповідач звернувся до ТОВ Вентиляторний завод "Горизонт", який провів обстеження вентиляторів та надав висновок, що надані вентилятори не підходять для нагрівання повітря в твердопаливному котлі виробництва відповідача. Відповідач запропонував позивачу звернутися до ТОВ Вентиляторний завод "Горизонт" для переобладнання вентиляторів на іншу модель. У повідомлені відповідач наголосив, що для завершення пусконалагоджувальних робіт ТОВ "РЗС Обладнання" вважає за необхідне встановити вентилятори, вказані саме ТОВ Вентиляторний завод "Горизонт", у зв`язку із чим просив позивача надати письмову згоду на переобладнання вентиляторів та закінчення пусконалагоджувальних робіт.

49. 23.01.2023 позивач направив відповідачу лист за вих. № 2, в якому відмовив у переобладнанні вентиляторів та зазначив, що надані ним вентилятори відповідають параметрам, встановленим заводом-виробником.

50. 06.02.2023 відповідач надіслав позивачу лист вих. № 19, в якому зазначив, що надані позивачем вентилятори не мають необхідної продуктивності при встановленні їх на 20 % потужності, як рекомендує ТОВ Вентиляторний завод "Горизонт". Підприємство відповідача має можливість встановити вентилятори на теплогенератор 6 МВт, але продуктивність теплогенератора буде складати приблизно 20 % від його номінальної потужності, а тому відповідач не може гарантувати 100 % спалювання палива. Якщо ПСП "Лан" згодне на встановлення вказаних вентиляторів та візьме на себе відповідальність за вказані недоліки, ТОВ "РЗС Обладнання" проведе роботи з їх встановлення та налагодження теплогенератора і здачі його замовнику. Якщо ПСП "Лан" не влаштує така пропозиція, відповідач поверне позивачу вентилятори.

51. 06.02.2023 позивач надіслав відповідачу претензію № 3/23 від 25.01.2023, в якій вимагав залучити третю особу для виконання пусконалагоджувальних робіт виробу відповідача, а саме встановлення Теплогенератора потужністю 6 МВт згідно з визначеними характеристиками в додатку № 1 (Специфікації) до договору поставки продукції № 24 від 29.06.2022 та можливим удосконаленням технічних особливостей конструкції, та здійснити оплату визначених вище робіт та/або послуг третьої особи, що пов`язані з пусконалагоджувальними роботами та введенням в експлуатацію Теплогенератора потужністю 6 МВт за рахунок фінансових санкцій у виді пені та інфляційних втрат без їх подальшого стягнення не пізніше наступного дня після отримання рахунку.

52. Відповідач надав відповідь на претензію, в якій претензію залишив без задоволення, зазначивши, що умовами Договору не передбачено здійснення робіт із залучення третіх осіб для проведення пусконалагоджувальних робіт. Відповідачем наголошено, що на вимогу позивача у виготовленні продукції відповідачем було використано нагнітаючі вентилятори 287-46-2.5, які згідно з листом ПСП "ЛАН" № 2 від 23.01.2023 відповідають параметрам, встановленим заводом-виробником. Разом із тим, відповідач зауважив, що виробник за Договором не може відповідати за якість виготовленої ним продукції, в якій використовуються зазначені вентилятори.

53. 13.03.2023 позивач надіслав відповідачу лист № 24 з проханням повернути вентилятори ПСП "ЛАН" у найкоротший термін.

54. 19.05.2023 між сторонами спору підписаний акт приймання-передачі, за яким відповідач передав, а позивач прийняв два вентилятори.

55. Відповідно до матеріалів справи на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № СФ-24 від 29.06.2022 на суму 973 000,00 грн на виконання підп. 1.3.1 та 1.3.2 п. 1.3 Специфікації згідно з платіжними інструкціями від 01.07.2022 № 4415 в сумі 681 100,00 грн та від 04.11.2022 № 4928 в сумі 194 600,00 грн позивач сплатив відповідачу 875 700,00 грн, що складає 90 % вартості продукції.

56. У матеріалах справи відсутні докази оплати позивачем відповідачу 10 % вартості продукції в розмірі 97 300,00 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

57. Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

58. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

59. Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

60. Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

61. Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

62. Згідно із ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

63. Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

64. Згідно зі ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

65. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар (ч. 1 ст. 664 ЦК України).

66. Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 ЦК України).

67. Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

68. Відповідно до статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

69. За ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

70. Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

71. Таким чином, обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 ГПК України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

72. Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

73. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, що суд першої інстанції не з`ясував обставини, що мають значення у справі, і протиправно та безпідставно відмовив позивачу в частині стягнення з відповідача пені, 3 % річних та інфляційних втрат, порушивши норми процесуального та матеріального права.

74. Однак, колегія суддів апеляційної інстанції критично ставиться до вказаних тверджень відповідача, у зв`язку з таким.

75. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що застосування позивачем п. 10.1 Договору для нарахування відповідачу пені є неправомірним з огляду на таке.

76. За ч. 2 ст. 216 Господарського кодексу України (далі - ГК України) застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

77. Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (ч. 3 ст. 216 ГК України).

78. За ч. 1, 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

79. Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

80. Пунктом 10.1 Договору встановлено, що у випадку порушення строків виготовлення та передачі продукції за Договором виробник сплачує на користь замовника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення виконання зобов`язання, від вартості непоставленої (несвоєчасно поставленої) продукції за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

81. Неустойка, передбачена умовами Договору, підлягає сплаті у повному розмірі незалежно від відшкодування збитків (п. 10.4 Договору).

82. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

83. Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

84. Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

85. Пунктом 1.1 Специфікації встановлений термін виготовлення продукції 30 робочих днів, у той час як пункт 4.3 Договору визначає, що відвантаження (поставка) продукції здійснюється виключно після внесення замовником на рахунок виробника повної вартості продукції.

86. В апеляційній скарзі позивач не заперечує проти відмови в задоволені позовних вимог про стягнення з відповідача 97 300,00 грн. Тобто позивач фактично погоджується, що ним дійсно не була повністю здійснена оплата продукції.

87. Вартість продукції, що виготовляється, зазначається у підписаних та скріплених печатками сторін Специфікаціях (додатках до Договору), що є невід`ємною частиною Договору (п. 2.3 Договору).

88. Специфікацією, що є додатком № 1 до Договору, визначено загальну вартість продукції та вказано, що після оплати 70 % продукції (передоплата) виконавець готує продукцію до відвантаження та повідомляє замовника про її готовність. У подальшому замовник перераховує виконавцю ще 20 % від ціни Договору. Остаточні 10 % оплачуються замовником після проведення пусконалагоджувальних робіт.

89. Проте, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач здійснив повну оплату вартості продукції, яка зазначена в додатку № 1 (Специфікації).

90. Відповідно до матеріалів справи позивач сплатив відповідачу 875 700,00 грн, що складає 90 % вартості продукції. Позивачем не було сплачено відповідачеві 97 300,00 грн, що складає 10 % вартості продукції.

91. Відтак, оскільки матеріали справи не містять доказів повної оплати позивачем відповідачу вартості продукції, Специфікацією встановлений тільки термін виготовлення продукції, а умовами Договору відповідальність встановлена тільки за порушення загального строку виготовлення і передачі продукції, суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 356 411,19 грн.

92. При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що зміст правочину або його частина підлягає тлумаченню за правилами, встановленими ст. 213 ЦК України. Крім того, у даному випадку, суд вважає за необхідне застосувати принцип сontra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін" (under the dоminant influence of one party).

93. Можливість застосування вказаного принципу при вирішені спору висловлена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц.

94. Крім того, Європейський суд з прав людини зауважив, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

95. У зв`язку з наведеним, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого суду щодо того, що Договір та додаток № 1 до нього не містять строків для здійснення відповідачем поставки продукції. Ні в тексті Договору, ні в додатку № 1 до Договору не зазначається, що строк поставки продукції відліковується саме від моменту підписання Договору та додатків до нього. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач здійснив повну оплату вартості продукції.

96. Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат колегія суддів зазначає таке.

97. Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

98. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

99. При цьому застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

100. Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3 % річних не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3 % річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

101. Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18.03. 2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), нарахування на суму боргу інфляційних втрат та 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

102. Зокрема, Верховний Суд вказав, що за змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

103. Разом із тим, як правильно встановлено судом першої інстанції, у відповідача перед позивачем за Договором є обов`язок щодо виготовлення та відвантаження (поставки) продукції, що не є грошовим зобов`язанням, а тому відсутні правові підстави для застосування ст. 625 ЦК України та нарахування відповідачу 3 % річних та інфляційних втрат.

104. З огляду на викладене, місцевий господарський суд правомірно відмовив позивачу у задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача 16 626,30 грн 3 % річних та 83 723,70 грн інфляційних нарахувань.

105. Виходячи з наведеного вище, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення місцевого господарського суду у справі № 920/728/23, при ухваленні якого, з огляду на встановлені судом обставини, відсутні порушення норм матеріального та процесуального права, а висновки суду зроблені на підставі повно та належно досліджених доказів із встановленням всіх необхідних обставин. Натомість доводи апеляційної скарги не спростовують висновки, викладені судом першої інстанції.

106. У рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

107. Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

108. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами, доводи скаржника про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду не знайшли свого підтвердження.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

109. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

110. Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

111. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Сумської області від 14.12.2023 у справі № 920/728/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

112. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги ПСП "ЛАН" відсутні.

Судові витрати

113. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "ЛАН" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 14.12.2023 у справі № 920/728/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Поновити дію рішення Господарського суду Сумської області від 14.12.2023 у справі № 920/728/23.

5. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

У зв`язку з тривалими повітряними тривогами і плановими та екстреними відключеннями електроенергії по місту Києву, повний текст постанови складено та підписано - 24.06.2024.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко