Постанова

від 10.06.2024 по справі 924/747/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2024 року Справа № 924/747/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Гудак А.В. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Гладка Л.А.

за участю представників сторін:

позивача: Мартинкова О.Л., Думітращук В.М.

відповідача: не з`явився

третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтел" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.02.2024 р. у справі №924/747/23, ухвалене суддею Грамчуком І.В., повний текст рішення складено 01.03.2024 р.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтел" с.Олешин Хмельницького району Хмельницької області

до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, м. Хмельницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача Чорноострівської селищної ради

про визнання незаконною та скасування державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки кадастровий номер 6825082200:05:002:2361 площею 10,0600 га та земельної ділянки кадастровий номер 6825082200:05:002:2362 площею 2,9400 га, з цільовим призначенням для ведення підсобного сільського господарства, що розташовані за межами населених пунктів Грузевицької сільської ради (Чорноострівської об`єднаної територіальної громади);

зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ: 39767479, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1) поновити у Державному земельному кадастрі запис про земельну ділянку, площею 13,0000 га з цільовим призначенням для ведення підсобного сільського господарства, в межах, координатах та конфігурації земельної ділянки, якій присвоювався кадастровий номер 6825082200:05:002:2357

На адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтел", м.Хмельницький до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, м.Хмельницький про визнання незаконною та скасування державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки кадастровий номер 6825082200:05:002:2361 площею 10,0600 га та земельної ділянки кадастровий номер 6825082200:05:002:2362 площею 2,9400 га, з цільовим призначенням для ведення підсобного сільського господарства, шо розташовані за межами населених пунктів Грузевицької сільської ради (Чорноострівської об`єднаної територіальної громади), а також зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ: 39767479, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1) поновити у Державному земельному кадастрі запис про земельну ділянку площею 13,0000 га з цільовим призначенням для ведення підсобного сільського господарства, в межах, координатах та конфігурації земельної ділянки, якій присвоювався кадастровий номер 6825082200:05:002:2357.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.02.2024 р. у справі №924/747/23 у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.02.2024 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Олтел" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.02.2024 р. у справі №924/747/23 скасувати, прийняти нове рішення, про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №924/747/23 у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р., суддя Гудак А.В.

Листом №924/747/23/2013/24 від 25 березня 2024 р. апеляційний господарський суд витребував матеріали справи №924/747/23 з Господарського суду Хмельницької області.

28.03.2024 р. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №924/747/23.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтел" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.02.2024 р. у справі №924/747/23, розгляд апеляційної скарги призначено на 16.05.2024 р. о 10:00 год..

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 р. виправлено описку, допущену у резолютивній частині ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 р. у справі №924/747/23. Пункт 1 резолютивної частини ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 р. у справі №924/747/23 викладено у такій редакції: Розгляд апеляційної скарги призначити на "30" травня 2024 р. о 10:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №2..

29.04.2024 р. через систему «Електронний суд» представник Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду віл 19.02.2024 р. у справі №924/747/23 залишити без змін.

09.05.2024р. в системі "Електронний суд" було сформовано клопотання від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтел", про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції забезпечення проведення якої просить доручити Господарському суду Хмельницької області або Хмельницькому апеляційному суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтел" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №924/747/23 - задоволено. Доручено забезпечити проведення відеоконференції Господарському суду Хмельницької області (місцезнаходження: майдан Незалежності, 1, м.Хмельницький, 29000).

У зв`язку із перебуванням у відрядженні головуючого судді Філіпової Т.Л. судове засідання у справі №924/747/23 30 травня 2024 року не відбулося.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 розгляд апеляційної скарги призначено на "10" червня 2024 р. о 14:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №2(ВКЗ).

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтел" у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції підтримали доводи апеляційної скарги та надали додаткові пояснення по суті апеляційної скарги. Вважають, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.02.2024 р. у справі №924/747/23 винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явилися та не реалізували процесуальне право на участь в судовому засіданні, хоча про дату час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлений належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням суду першої інстанції відмовлено у задоволенні позову. Зокрема, суд першої інстанції не встановив порушеного права позивача, оскільки за висновком суду внаслідок оскаржуваних у цій справі рішень (дій) суб`єкта владних повноважень не відбулось зміни або припинення цивільних правовідносин, а також ці рішення не вплинули на цивільні права та обов`язки ТОВ "Олтел", яке не позбавлене можливості отримати земельні ділянки у користування на умовах оренди з її власником з дотриманням вимог чинного законодавства.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення іншого учасника справи.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Олтел" наголошує, що наказом Держгеокадастру №22-8732-СГ від 26 травня 2020 року (надалі - Наказ) Товариству було надано згоду на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. 09 липня 2020 року на підставі поданої технічної документації Держгеокадастром було зареєстровано дві окремих земельних ділянки: №1 площею 10,0600 га к.н.6825082200:05:002:2361 та №2 площею 2,9400га к.н. 6825082200:05:002:2362.

Проте, з часу поділу земельної ділянки, яка перебувала в користуванні Товариства, договір оренди землі так і не був укладений, зокрема і через те, що вся земельна ділянка перейшла в підпорядкування Чорноострівської селищної ради. ТОВ "Олтел" для отримання земельних ділянок в оренду звернулось до селищної ради з клопотанням про надання дозволу для об`єднання земельних ділянок, оскільки підстава їх поділу відпала, проте рішення з цього питання так і не було прийнято.

Наразі ТОВ "Олтел" не має змоги оформити право користування на дві окремі новостворені ділянки, оскільки на земельній ділянці к.н.6825082200:05:002:2362 площею 2,9400 га відсутні об`єкти нерухомого майна, а тому вона підлягає передачі в оренду виключно на конкурентних засадах. Однак, як уже було зазначено вище, земельна ділянка використовується Товариством у комплексі, була передана в оренду саме для цілей вирощування багаторічних насаджень більше 20 років тому, а тому неотримання її у користування є втручанням у господарську діяльність Товариства.

В ході судового розгляду в суді першої інстанції представник Чорноострівської селищної ради підтвердив, що ТОВ "Олтел" наразі користується земельною ділянкою, яка має загальну площу 13,00 га, здійснює оплату за неї і третя особа не проти укласти договір оренди з Товариством, проте через поділ не має можливості передати в користування на позаконкурсних засадах земельну ділянку площею 2,9400 га к.н. 6825082200:05:002:2362, на якій відсутнє нерухоме майно.

Суд, натомість, приймаючи рішення у справі, проігнорував наявність фактичних договірних відносин.

Проте, на переконання позивача, неможливість отримання землі в оренду напряму пов`язане з протиправними діями Держгеокадастру, який приймаючи Наказ №22- 8732-СГ від 26 травня 2020 року, та реалізуючи його, порушив порядок формування земельних ділянок та ввів Товариство в оману, стверджуючи те, що отримати в оренду земельну ділянку можна лише після її поділу. В результаті Товариство і досі не змогло оформити договірні відносини на користування земельною ділянкою, яка необхідна для обслуговування нерухомого майна та багаторічних насаджень. При поданні позову ТОВ "Олтел" посилався на те, що Наказ Відповідача не міг стати підставою для проведення поділу землі, відповідно до вимог профільного законодавства.

Із доданих до позовної заяви відповідей Держгеокадастру вбачається, що частина земельної ділянки (щодо якої був вчинений поділ), на той момент перебувала в комунальній власності, а тому відповідач не мав повноважень надавати згоду на поділ земельної ділянки без відповідного погодження власника земельної ділянки Чорноострівської селищної ради.

В даному випадку скаржник просить звернути увагу на те, що коли Товариство мало на меті отримати цю земельну ділянку в оренду, відповідач вимагав погодження із власником, а вчиняючи її поділ проігнорував норми профільного законодавства, що призвело до порушення інтересу ТОВ "Олтел" (через неможливість оформлення договірних відносин).

Крім того, судом було проігноровано, що і здійснювати поділ цієї земельної ділянки відповідач не мав права з тих самих причин. Натомість цю обставину в судовому засіданні визнала представник Держгеокадастру, посилаючись на те, що процедури поділу земельної ділянки, яка перебуває частково у державній, частково у комунальній власності, не існує.

Натомість, у Наказі не тільки не зазначалось про необхідність отримання дозволу власника на поділ, а й містилась вказівка забезпечити внесення відомостей про новостворені земельні ділянки до Державного земельного кадастру після надходження технічної документації. Це є неприпустимим порушенням норм Земельного кодексу України, які призвели до неможливості оформлення договірних відносин щодо земельних ділянок, які перебувають у фактичному користуванні Товариства. Оскільки зазначений Наказ не міг стати підставою для проведення реєстрації поділу земельної ділянки, вчинений на його підставі поділ не відповідає нормам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню, як такий, що вчинений без законної підстави, з порушенням порядку та прав власника землі і власника об`єктів нерухомого майна.

Наразі на новостворені земельні ділянки не зареєстровано жодне речове право (зокрема і право комунальної власності), що є черговим доказом неможливості оформлення щодо них права користування. В чергове наголошуємо, що відповідно до договорів оренди (діючих до 2015 року), Товариству було надано земельну ділянки для садівництва, вирощування посадкового матеріалу плодовоягідних культур, обслуговування господарських приміщень та місця по реалізації та збуту сільськогосподарської продукції. Усі 13 га використовувались ТОВ "ОЛТЕЛ" для досягнення мети використання цієї земельної ділянки. Частина земельної ділянки на якій не розміщений об`єкт нерухомого майна (2,9400га), використовується для розміщення системи зрошування саду та садівництва. Оскільки земельна ділянка використовується, як цілісний комплекс, відмова у передачі частини на якій розміщені сади призведе до неможливості здійснення господарської діяльності в цілому, а це, в свою чергу, є беззаперечною підставою для об`єднання земельної ділянки.

З наведеного вбачається, що відповідач протиправно провів поділ землі, і визнав, що вчинив його не маючи для цього відповідної норми матеріального права (тобто, діяв на власний розсуд, а не у спосіб передбачений чинним законодавством).

Суд першої інстанції при прийнятті рішення взагалі не надав оцінку застосуванню до спірних правовідносин п.2 ч.5 ст. 186 ЗК України, на яку посилався позивач, а лише процитував у рішенні ряд загальних норм, які не мають жодного відношення до спірних правовідносин, без обґрунтування щодо застосування норм відмінних, від тих, на які посилався позивач при поданні позову. Це свідчить про порушення судом процесуального права та невірне застосування норм матеріального права, що стало підставою прийняття необґрунтованого, протиправного рішення.

Також суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки ухвалою суду від 17.07.2023р. було відкрито провадження у справі №924/747/23, та надано Держгеокадастру строк на подання відзиву, до 01 серпня 2023 року.

На виконання цієї ухвали відповідач 18.09.23 подав відзив на позовну заяву, однак у вказаному відзиві не було зазначено причин пропуску встановленого судом строку, а також не було клопотання про продовження встановленого судом строку. І не зважаючи на це, суд прийняв відзив та доєднав його до матеріалів справи, порушивши при цьому вимоги процесуального кодексу.

Заперечуючи доводи апеляційної скарги, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку підтверджено, що станом на момент звернення позивача із цим позовом до суду, земельна ділянка загальною площею 13 га з кадастровим номером 6825082200:05:002:2357 не зареєстрована. Наразі витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку також підтверджено, що інформація про зареєстроване право власності в Державному земельному кадастрі відсутня.

Наказом Головного управління від 03.03.2020 № 22-3452-СГ позивачу було відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду у зв`язку із невідповідністю місця розташування земельної ділянки з кадастровим номером 6825082200:05:002:2357 вимогам п. 21 розділу Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні».

Відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю Серії ХМ, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю від 13.04.1998 року за №1, земельна ділянка, на яку претендує Позивач, частково накладається на земельний масив, який перебуває у колективній власності. Так, частина спірної земельної ділянки перебуває у комунальній власності на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» (далі - Закон) від 10 липня 2018 року № 2498-VIII, який набрав чинності з 01.01.2019 року.

Відповідним Законом внесено зміни до Земельного кодексу України, зокрема, розділ X "Перехідні положення" доповнено пунктом 21 такого змісту: "21. Установити, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані.

Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Тобто склалася ситуація, що частина земельної ділянки з кадастровим номером 6825082200:05:002:2357 відносилася до земель державної власності, а частина до комунальної власності.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Головне управління не наділено повноваженнями розпоряджатися земельними ділянками, які перебувають у колективній власності, а тому відсутні повноваження щодо укладення договору оренди на частину спірної земельної ділянки.

Щодо стосується поділу земельної ділянки, то свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач ввів його в оману, стверджуючи те, що отримати в оренду земельну ділянку можна лише після її поділу.

Однак, по-перше, жодного доказу того, що Головним управлінням були надані позивачу такі рекомендації не додано до матеріалів справи позивачем, по-друге, відсутні будь-які судові рішення, які набрали законної сили, якими б було визнано діяльність Головного управління щодо надання позивачу відмов у затвердженні проекту землеустрою протиправною.

Більше того, саме за результатами розгляду заяви позивача від 13.05.2020 року Головним управлінням надано згоду на поділ земельної ділянки з кадастровим номером 6825082200:05:002:2357 на підставі наказу від 26.05.2020 року № 22-8732- СГ «Про надання згоди на поділ земельної ділянки».

На підставі цього наказу ПП «Діоріт Плюс 1» розроблено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок ТОВ «Олтел» за межами населених пунктів Грузевицької сільської ради за замовленням позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 цього Закону зміни до відомостей про земельну ділянку (крім випадків, визначених у частині другій цієї статті) вносяться до Поземельної книги за заявою власника або користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на підставі документації, передбаченої цим Законом.

Так, державна реєстрація у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 6825082200:05:002:2361, площею 10,0600 га та земельної ділянки з кадастровим номером 6825082200:05:002:2362, площею 2,9400 га здійснена за заявою позивача на підставі розробленої технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок ТОВ «Олтел» за межами населених пунктів Грузевицької сільської ради.

Тобто, саме за заявою позивача було здійснено поділ земельної ділянки з кадастровим номером 6825082200:05:002:2357 в Державному земельному кадастрі та утворено нові земельні ділянки з кадастровим номером 6825082200:05:002:2361, площею 10,0600 га та земельної ділянки з кадастровим номером 6825082200:05:002:2362, площею 2,9400 га.

З огляду на викладене, в діях Державного кадастрового реєстратора щодо внесення відомостей про земельні ділянки з кадастровими номерами 6825082200:05:002:2361, 6825082200:05:002:2362 не вбачається незаконність, а навпаки, він діяв в межах норм чинного законодавства.

3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом

Відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-8732-СГ від 26 травня 2020 року ТОВ "Олтел" надано згоду на поділ земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 13,0000 га кадастровий номер 6825082200:05:002:2357, що розташована за межами населених пунктів Грузевицької сільської ради (Чорноострівської об`єднаної територіальної громади) Хмельницького району Хмельницької області, в результаті поділу якої буде утворено 2 земельні ділянки, а саме ділянка № 1 орієнтовною площею 10,0600 га; ділянка № 2 орієнтовною площею 2,9400 га.

09 липня 2020 року на підставі виготовленої приватним підприємством Діоріт Плюс 1 м.Хмельницький на замовлення ТОВ "Олтел" і поданої позивачем технічної документації Держгеокадастром було зареєстровано дві окремих земельних ділянки: № 1 площею 10,0600 га кадастровий номер 6825082200:05:002:2361 та № 2 площею 2,9400 га кадастровий номер 6825082200:05:002:2362 за межами населених пунктів Грузевицької сільської ради (Чорноострівської об`єднаної територіальної громади) Хмельницького району Хмельницької області.

Наявні у матеріалах справи та отримані ТОВ "Олтел" Витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за №НВ-6811972032020 від 09.07.2020р. і №НВ-6811972042020 від 09.07.2020р., підтверджують відсутність інформації про зареєстроване за позивачем будь-яке право у Державному земельному кадастрі на вказані ділянки, віднесені до земель сільськогосподарського призначення для ведення підсобного сільського господарства.

Аналогічно відсутня інформація і щодо прав позивача на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 13,0000 га кадастровий номер 6825082200:05:002:2357, поділ якої відбувся за спірним наказом № 22-8732-СГ від 26.05.2020р.

Наразі доказів внесення товариством орендної плати за землю матеріали справи не містять, що додатково підтверджується листом Чорноострівського селищного голови за вих. № 381 від 13.03.2023р. керівнику ТОВ "Олтел" про фактичне використання землі з 2016р. без договорів оренди. Протилежного позивачем не доведено та в установленому порядку не спростовано.

З огляду на викладене, товариству рекомендовано в найкоротші строки звернутись до Чорноострівської селищної ради з клопотанням про передачу земельної ділянки з кадастровим номером 6825082200:05:002:2361 площею 10,0600 га в оренду так як на даній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності ТОВ Олтел. Що стосується ділянки з кадастровим номером 6825082200:05:002:2362 площею 2,9400 га, товариство не позбавлено можливості набути право оренди на неї на конкурентних засадах згідно чинного законодавства.

У пояснювальній записці до розробленої технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок ТОВ "Олтел" зазначено, що підставою для розроблення технічної документації є Наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-8732-СГ від 26 травня 2020 року та Заява позивача про розроблення технічної документації від 10.06.2020р. за № 595. При цьому на час обстеження ділянка №1 площею 10,0600 га кадастровий номер 6825082200:05:002:2361 забудована, а ділянка №2 площею 2,9400 га кадастровий номер 6825082200:05:002:2362 не забудована.

При цьому наявний у матеріалах справи Наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 03.03.2020 №22-3452-СГ підтверджує попередню відмову позивачу в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду у зв`язку із невідповідністю місця розташування земельної ділянки з кадастровим номером 6825082200:05:002:2357 вимогам п.21 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні.

Враховуючи вище викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Олтел" звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання незаконною та скасування державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки кадастровий номер 6825082200:05:002:2361 площею 10,0600 га та земельної ділянки кадастровий номер 6825082200:05:002:2362 площею 2,9400 га, з цільовим призначенням для ведення підсобного сільського господарства, що розташовані за межами населених пунктів Грузевицької сільської ради (Чорноострівської об`єднаної територіальної громади), а також зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ: 39767479, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1) поновити у Державному земельному кадастрі запис про земельну ділянку площею 13,0000 га з цільовим призначенням для ведення підсобного сільського господарства, в межах, координатах та конфігурації земельної ділянки, якій присвоювався кадастровий номер 6825082200:05:002:2357.

На переконання позивача, неможливість отримання землі в оренду напряму пов`язане з протиправними діями Держгеокадастру, який приймаючи Наказ № 22-8732-СГ від 26 травня 2020 року, та реалізуючи його, порушив порядок формування земельних ділянок та ввів Товариство в оману, стверджуючи те, що отримати в оренду земельну ділянку можна лише після її поділу.

Рішенням суду першої інстанції відмовлено у задоволенні позову.

4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.

У відповідності з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Так само кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, що прямо передбачено у ч. 2 ст. 15 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до положень статті 80 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом частини першої, абзаців першого, другого частини другої, частин дев`ятої, десятої статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 193 ЗК України Державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Аналогічні положення визначені у статті 1 Закону України Про Державний земельний кадастр (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Крім того, цією ж статтею вказаного Закону передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до статті 2 Закону України Про Державний земельний кадастр Державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при: регулюванні земельних відносин; управлінні земельними ресурсами; організації раціонального використання та охорони земель; здійсненні землеустрою; проведенні оцінки землі; формуванні та веденні містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів; справлянні плати за землю.

Згідно з частиною першою статті 5 цього ж Закону ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом: створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону; внесення відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру; внесення змін до відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру; оброблення та систематизації відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У спірних правовідносинах, звертаючись до суду з позовом про визнання незаконною та скасування державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки кадастровий номер 6825082200:05:002:2361 площею 10,0600 га та земельної ділянки кадастровий номер 6825082200:05:002:2362 площею 2,9400 га, з цільовим призначенням для ведення підсобного сільського господарства, що розташовані за межами населених пунктів Грузевицької сільської ради (Чорноострівської об`єднаної територіальної громади), зобов`язанні Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ: 39767479, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1) та про поновлення у Державному земельному кадастрі запис про земельну ділянку, що розташована за адресою: площею 13,0000 га з цільовим призначенням для ведення підсобного сільського господарства, в межах, координатах та конфігурації земельної ділянки, якій присвоювався кадастровий номер 6825082200:05:002:2357, позивач наполягав на протиправності рішень відповідача, внаслідок яких його було позбавлено прав на отримання в оренду земельної ділянки, що існувала до поділу за заявою товариства.

Обравши визначений ним спосіб захисту порушеного права, позивач зобов`язаний довести суду протиправність наказу відповідача про поділ земельної ділянки, порушення його прав та/або законних інтересів стосовно користування земельною ділянкою, яка існувала до поділу.

У цьому зв`язку колегія суддів зазначає наступне.

ТОВ «Олтел» було користувачем земельної ділянки площею 34,15 га по вул. Західно-Окружній у м.Хмельницькому на підставі договору оренди №89 від 22.06.2004,строк дії якого закінчився. Пізніше позивач був користувачем земельної ділянки розміром 33,00 га на території Грузевицької сільської ради на підставі договору оренди земельної ділянки №398 від 21.01.2010, строк дії якого закінчився у 2015 році. Земельні ділянки використовувались товариством для господарської діяльності для садівництва, вирощування посадкового матеріалу плодоягідних культур, реалізації та збуту сільськогосподарської продукції, обслуговування господарських будівель.

На час звернення до суду позивач не має юридично оформлених прав користування земельними ділянками.

Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права полягає у поверненні до попереднього стану земельної ділянки розміром 13,00 га кадастровий номер 6825082200:05:002:2357, на права користування якою позивач претендує, оскільки здійснював там господарську діяльність, має у власності будівлі господарського призначення, розташовані на цій ділянці, багаторічні насадження та зрошувальні системи.

Як встановив апеляційний суд, відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю Серії ХМ, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю від 13.04.1998 року за № 1, земельна ділянка, на яку претендує позивач, частково накладається на земельний масив, який перебуває у колективній власності. Так, частина спірної земельної ділянки перебуває у комунальній власності на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні (далі - Закон) від 10 липня 2018 року № 2498-VIII, який набрав чинності з 01.01.2019 року.

Відповідним Законом внесено зміни до Земельного кодексу України, зокрема, розділ X "Перехідні положення" доповнено пунктом 21 такого змісту: "21. Установити, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані.

Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Вищевикладене підтверджує, що частина земельної ділянки з кадастровим номером 6825082200:05:002:2357 відносилася до земель державної власності, а частина до комунальної власності.

При цьому відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що Головне управління не наділено повноваженнями розпоряджатися земельними ділянками, які перебувають у колективній власності, а тому відсутні повноваження щодо укладення договору оренди на частину спірної земельної ділянки.

Водночас, колегія суддів приймає до уваги, що Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Відповідно до пункту 1 цього Положення Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи (підпункт 31 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру).

Відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333, Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Головне управління Держгеокадастру в області відповідно до покладених на нього завдань, крім іншого, здійснює ведення Державного земельного кадастру, інформаційну взаємодію Державного земельного кадастру з іншими інформаційними системами в установленому порядку; здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації; розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Зазначений висновок узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.11.2019 у справі № 823/1984/16.

Окрім цього, відповідно до висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №128/3751/14-а, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку підтверджено, що станом на момент звернення позивача із цим позовом до суду, земельна ділянка загальною площею 13 га з кадастровим номером 6825082200:05:002:2357 не зареєстрована.

Наразі витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку також підтверджено, що інформація про зареєстроване право власності в Державному земельному кадастрі відсутня.

При цьому, колегія суддів підкреслює, що за змістом частини першої, абзаців першого, другого частини другої, частин дев`ятої, десятої статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).

Державна ж реєстрація земельної ділянки шляхом внесення до Державного земельного кадастру передбачених законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера не є тотожним поняттю державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, вжитому у пункті 1 статті 1 Закону України від 01.07.2004 №1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Отже, прийняття рішення щодо державної реєстрації земельної ділянки або відмови у здійсненні такої реєстрації саме собою не породжує виникнення жодних речових прав на цю земельну ділянку.

Така правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 04.05.2022 у справі № 817/154/18, від 27.07.2022 у справі № 640/10412/21.

Враховуючи вище наведені норми чинного законодавства, суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що кадастр має забезпечувати необхідною інформацією органи державної влади та органи місцевого самоврядування, зацікавлені підприємства, установи та організації, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю та цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що, в діях Державного кадастрового реєстратора щодо внесення відомостей про земельні ділянки з кадастровими номерами 6825082200:05:002:2361, 6825082200:05:002:2362 не вбачається незаконності або порушення будь-яких норм чинного законодавства.

Також суд апеляційної інстанції враховує, що рішенням 10 сесії Чорноострівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області від 28.01.2021 року №137 відмовлено позивачу у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок ТОВ «Олтел». Листом селищного голови Чорноострівської селищної ради від 13.03.2023 року №381 позивачу повідомлено, що відповідно до рішення сесії селищної ради №78 від 03.03.2023 року депутатами селищної ради не підтримано клопотання позивача про надання дозволу виготовлення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок, та рекомендовано укласти договір оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 6825082200:05:002:2361.

Доводи апелянта стосовно того, що поділ спірної земельної ділянки був проведений без згоди селищної ради апеляційний суд оцінює критично, оскільки відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав та їх обтяжень на момент поділу земельна ділянка з кадастровим номером 6825082200:05:002:2357 належала до державної форми власності, комунальна власність на частину земельної ділянки не була оформлена у відповідності до законодавства, тому повноваженнями щодо поділу цієї земельної ділянки з метою приведення її у відповідність до вимог чинного законодавства наділений власник спірної земельної ділянки (на той час Головне управління Держгеокадастру).

Також колегія суддів критично ставиться до інших доводів апелянта щодо протиправності поділу земельної ділянки, враховуючи, що цей поділ земельної ділянки здійснювався саме за заявою позивача до Головного управління Держгеокадастру як органу, наділеного на той час повноваженнями розпоряджатися спірною земельною ділянкою.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи не підтверджується порушення прав та/або законних інтересів позивача, пов`язаних з прийняттям уповноваженим органом рішення про поділ земельної ділянки з кадастровим номером 6825082200:05:002:2357 на дві земельні ділянки, а відтак немає підстав для задоволення позовних вимог.

Також, в апеляційній скарзі апелянт акцентує увагу на тому, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки ухвалою суду від 17.07.2023р. було відкрито провадження у справі №924/747/23, та надано Держгеокадастру строк на подання відзиву, до 01 серпня 2023 року. Однак, на виконання цієї ухвали відповідач 18.09.2023 подав відзив на позовну заяву, однак у вказаному відзиві не було зазначено причин пропуску встановленого судом строку, а також не було клопотання про продовження встановленого судом строку. І не зважаючи на це, суд прийняв відзив та приєднав його до матеріалів справи, порушивши при цьому вимоги процесуального кодексу.

Розглянувши вказаний довід колегія суддів звертає увагу, що відповідно до абзацу другого частини 2 статті 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

До того ж, відповідно до ч.3 ст.277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: 1) справу розглянуто неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; 4) суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі; 5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні; 6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу; 7) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи положення частин 2,3 ст.277 ГПК України , колегія суддів не вважає довід апеляційної скарги підставою для скасування рішення, оскільки таке порушення не призвело до помилкових висновків суду, і ця обставина не віднесена до обов`язкових підстав для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Таким чином, дослідивши доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції безпідставними.

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, надав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.

У Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Отже, судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Таким чином, у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст.ст.269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтел" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.02.2024 р. у справі №924/747/23 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Хмельницької області - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №924/747/23 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "17" червня 2024 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Василишин А.Р.