Постанова

від 21.06.2024 по справі 904/998/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2024 року м.Дніпро Справа № 904/998/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 6-го Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 (суддя Фещенко Ю.В., дата підписання рішення 06.05.2024 ) у справі № 904/998/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (м. Київ)

до 6-го Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (м. Павлоград, Дніпропетровська область)

про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу № 41АВ200-1608-23 від 22.05.2023 у загальному розмірі 5 483 грн. 48 коп.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Дніпропетровської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" з позовною заявою до 6-го Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу № 41АВ200-1608-23 від 22.05.2023 у загальному розмірі 5 483 грн. 48 коп., з яких: 4 700 грн. 19 коп. - основний борг; 715 грн. 86 коп. - пеня; 67 грн. 43 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором постачання природного газу № 41АВ200-1608-23 від 22.05.2023 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений позивачем у період з червня по серпень 2023 року природний газ, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 4 700 грн. 19 коп. За прострочення виконання зобов`язання, на підставі пункту 7.2 договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 16.08.2023 по 06.03.2024 в сумі 715 грн. 86 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України, а також пункту 7.2 договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за загальний період прострочення з 16.08.2023 по 06.03.2024 у сумі 67 грн. 43 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 у справі №904/998/24 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" до 6-го Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу № 41АВ200-1608-23 від 22.05.2023 у загальному розмірі 5 483 грн. 48 коп. - задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з 6-го Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" 4 700 грн. 19 коп. основного боргу, 715 грн. 86 коп. пені, 67 грн. 43 коп. 3% річних та 3 028 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся 6-ий Державний пожежно-рятувального загін Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в позові.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що Указом Президента України № 266/2021 від 24.06.2021 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) стосовно осіб, згідно додатків. Звертає увагу суду на ту обставину, що в позиції 538 Додатку №1 рішення РНБО значиться прізвище кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" - «Фірташ Дмитро Васильович», щодо якого терміном на 3 роки прийнято рішення про: блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; обмеження торговельних операцій; обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення); запобігання виведенню капіталів за межі України; зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами; заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах; повна заборона заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів; заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави; припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави; заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності; позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України "Про санкції".

Правовою підставою прийняття Радою національної безпеки та оборони України рішення від 15.04.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів "санкцій" стосовно застосування, зокрема, до відповідача, обмежувальних санкцій та Указу Президента України від 21.04.2021 № 169/2021, яким зазначене рішення введено в дію, вказано положення статті 5 Закону України "Про санкції".

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України "Про санкції" рішення щодо застосування санкцій є обов`язковими для виконання. Відповідно до статті 4 Закону України "Про санкції" визначено види санкцій згідно з цим Законом, якими є, зокрема: зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Твій Газзбут" з відсотком частки статутного капіталу або права голосу 100 %.

В українському законодавстві є поняття «кінцевий бенефіціарний власник». Міністерство фінансів України розробило та видало наказ від 19.03.2021 №163 «Про затвердження Положення про форму та зміст структури власності», який набув чинності 11.07.2021. Структура власності є офіційним документом, який з метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи має в обов`язковому порядку надаватись державному реєстратору.

В даному випадку ОСОБА_1 , маючи відсоток частки статутного капіталу або права голосу 100 % у ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", має можливість використовуючи зазначену юридичну особу прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчинити дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними, отримати прибуток, створювати матеріальні активи та набувати майно в Україні при тих обставинах, що рішенням РНБО на нього були накладено обмеження у виді блокування активів, зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань та інші, передбачені Законом про санкції.

Відсутність ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" у Переліку не може бути беззаперечним підтвердженням того, що стосовно позивача не можуть бути застосовані обмеження, передбачені законом України "Про санкції".

Застосування на три роки санкції "зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань" унеможливлює переведення коштів 6 ДПРЗ на розрахункові рахунки стягувача на виконання умов договору № 41AB200-1608-23 постачання природного газу протягом трьох років від дати застосування до стягувача вказаної санкції.

Вказана обставина унеможливлює подальше виконання 6 ДПРЗ договору № 41AB200-1608-23 безпосередньо, протягом 3-х років дії санкцій, які застосовані до стягувача.

Відповідач внаслідок неправомірних дій з боку позивача, який при укладанні договору, навмисно приховав факт застосування санкцій стосовно його бенефіціарного власника, в силу виниклих обставин, не мав можливості знати про це.

За частину поставленого природного газу згідно договірних зобов`язань позивачу було сплачено відповідачем. Після того, як відповідач дізнався про наявність у позивача кінцевого бенефіціарного власника, до якого застосовано санкції, то подальше належне виконання зобов`язання виявилося неможливим для відповідача.

Саме ця обставина характеризується ознакою об`єктивної невідворотності (її негативному впливу на зобов`язання неможливо було запобігти за допомогою доступних відповідачу в конкретних умовах його діяльності засобів та його розумними зусиллями) та надзвичайності (вона виходить за межі звичайних умов (обставин) здійснення господарської діяльності).

Застосування санкцій стосовно кінцевого бенефіціарного власника позивача являються обставинами непереборної сили, які об`єктивно унеможливлюють належне виконання договірних зобов`язань відповідачем.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.03.2024 у справі

№904/998/24 залишити без змін.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 29.05.2024 здійснено запит матеріалів справи №904/998/24 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

03.06.2024 матеріали справи №904/998/24 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2024 (суддя доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу відповідача залишено без руху через неподання останнім доказів оплати судового збору у встановленому порядку і розмірі (визначена сума сплати 3633,60 грн). Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

10.06.2024 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 03.06.2024 надійшла заява про усунення недоліків скарги, до якої додана: платіжна інструкція №527 від 06.06.2024 про сплату 3633,60 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою 6-го Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 у справі №904/998/24; розглянути апеляційної скарги ухвалено здійснити у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

22.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" постачальник) та 9 Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (споживач) укладено договір постачання природного газу № 41АВ200-1608-23, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах договору. Природний газ, що постачається за договором, використовується споживачем для своїх власних потреб (пункти 1.1. та 1.2. договору).

Згідно з пунктом 1.3. договору за договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.

За умовами пункту 2.1. договору постачальник передає споживачу на умовах договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з 22.05.2023 по 31.08.2023 (включно) в кількості 0,400 тис. куб. метрів, у тому числі, по місяцях (далі - також - розрахункові періоди) (тис. куб. м): куб. метрів), а саме:

- у травні 2023 року - 0,04 тис. куб. м;

- у червні 2023 року - 0,12 тис. куб. м;

- у липні 2023 року - 0,12 тис. куб. м;

- у серпні 2023 року - 0,12 тис. куб. м;

- всього - 0,4 тис. куб. м.

Відповідно до пункту 2.2. договору загальний обсяг природного газу, замовлений споживачем за договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії договору.

У пункті 2.3. договору визначено, що підписанням договору споживач дає згоду постачальнику на включення Реєстру споживачів постачальника (далі - Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.

Згідно з умовами пункту 2.4. договору перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду. Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за договором. В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5 договору, вважається фактично використаним за договором обсягом природного газу.

Згідно з пунктом 2.6. договору за розрахункову одиницю газу приймається один метр кубічний (м3), приведений до стандартних умов: температура (t) 293,18 К (20°С), тиск газу (P) 101,325 кПа (760 мм рт. ст.).

У розділі 3 договору сторонами були погоджені умови щодо порядку та умов передачі природного газу, зокрема:

- постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ (пункт 3.1. договору);

- постачання газу за договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розмішеного на інформаційній платформі Оператора ГТС (пункт 3.2. договору);

- приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання - передачі газу (пункт 3.5. договору);

- споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ (пункт 3.5.1. договору);

- на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі - акт), підписані уповноваженим представником постачальника (пункт 3.5.2. договору);

- споживач протягом 2-х робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (пункт 3.5.3. договору);

- у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 договору (пункт 3.5.4. договору);

- звірка фактично використаного обсягу газу за договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС (пункт 3.6. договору).

У розділі 4 договору сторонами були визначені умови щодо ціни та вартості природного газу, а саме:

- викласти пункт 4.1. Розділу 4 "Ціна та вартість природного газу" договору у наступній редакції: "Ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за договором, встановлюється наступним чином: Ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 625 грн. 00 коп., крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, ціна природного газу за 1000 куб. м з ПДВ - 16 350 грн. 00 коп.; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124 грн. 16 коп. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,3152 грн., всього з ПДВ - 163,8912 грн. за 1000 куб. м. Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 513,8912 грн. (пункт 4.1. договору);

- у разі зміни тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи та/або коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді, вони є обов`язковими для сторін за договором з дати набрання чинності відповідних змін (пункт 4.1. договору);

- загальна вартість договору на дату укладання становить 5 504 грн. 63 коп., крім того ПДВ - 1 100 грн. 93 коп., разом з ПДВ - 6 605 грн. 56 коп. (пункт 4.3. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем у період з червня по серпень 2023 року було поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 4 700 грн. 19 коп., що підтверджується наступними актами:

- актом № ТГ383110506 від 30.06.2023 приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу № 41АВ200-1608-23 від 22.05.2023, в якому зазначено, що постачальник передав, а споживач прийняв у червні 2023 року природний газ обсягом 107,81 м3 на суму 1 780 грн. 37 коп. (а.с. 15);

- актом № ТГ383136023 від 31.07.2023 приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу № 41АВ200-1608-23 від 22.05.2023, в якому зазначено, що постачальник передав, а споживач прийняв у липні 2023 року природний газ обсягом 91,04 м3 на суму 1 503 грн. 42 коп. (а.с. 16);

- актом № ТГ383153886 від 31.08.2023 приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу № 41АВ200-1608-23 від 22.05.2023, в якому зазначено, що постачальник передав, а споживач прийняв у серпні 2023 року природний газ обсягом 85,77 м3 на суму 1 416 грн. 40 коп. (а.с. 17).

При цьому, об`єми, зазначені в актах приймання-передачі, підтверджуються скріншотом з платформи Оператора ГТС за червень, липень, серпень 2023 року по ЕІС коду споживача 56XS000122THО00G (а.с.19-21).

Як зазначає позивач у позовній заяві, та що не заперечується відповідачем, постачальником у встановлені договором строки надано споживачу два примірники актів приймання-передачі природного газу, але дані акти не підписані споживачем та повернуті постачальнику; письмової відмови споживача від підписання актів приймання-передачі природного газу на адресу постачальника не надходило.

Відповідно до пункту 5.1. договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

У пункті 13.1. договору сторони визначили, що договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.08.2023, а в частині поставки газу з 22.05.2023 до 31.08.2023 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору. Договір може бути підписаний також електронними цифровими підписами (ЕЦП) уповноважених представників сторін з урахуванням вимог чинного законодавства.

Позивач зазначає, що вказане зобов`язання виконане відповідачем не було.

Отже, позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором постачання природного газу № 41АВ200-1608-23 від 22.05.2023 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений позивачем у період з червня по серпень 2023 року природний газ, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 4 700 грн. 19 коп. За прострочення виконання зобов`язання, на підставі пункту 7.2 договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 16.08.2023 по 06.03.2024 в сумі 715 грн. 86 коп.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України, а також пункту 7.2 договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за загальний період прострочення з 16.08.2023 по 06.03.2024 у сумі 67 грн. 43 коп. Вказане і є причиною спору.

Задовольняючи позов, суд керувався законністю, обґрунтованістю та доведеністю вимог позивача та зазначив, що доказів на підтвердження повної оплати поставленого у період з червня по серпень 2023 року природного газу на суму 4 700 грн. 19 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Також, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що види санкцій, які передбачені статтею 4 Закону України "Про санкції", застосовуються лише до осіб, які визначені цим Законом та які внесені до санкційного списку. Позивач, як юридична особа, до такого списку (додаток 2 рішення РНБО України від 18.06.2021) не внесений, а тому підстави для несплати заборгованості на його користь відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частинами 1, 3 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Пунктом 2 глави 7 розділу XIІ Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 (далі Кодекс ГТС), визначено, що у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Отже, суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як продавець та покупець природного газу, відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).

Згідно з нормами статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено Господарським судом, підтверджується матеріалами справи та відповідачем не заперечується, що спожитий у період з червня по серпень 2023 року природний газ на суму 4 700 грн. 19 коп. не був оплачений відповідачем.

Отже, в порушення умов договору, відповідач у встановлений договором строк виставлені рахунки не оплатив, а тому господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений природний газ, у розмірі 4 700 грн. 19грн..

Згідно ч.1 ст. 199 ГК України, виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 ЦК України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

За прострочення виконання зобов`язання, на підставі пункту 7.2 договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 16.08.2023 по 06.03.2024 в сумі 715 грн. 86 коп.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив строки оплати за зобов`язанням щодо оплати газу у строки, визначені умовами договору, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, про стягнення на користь позивача 715 грн. 86 коп. пені, 67 грн. 43 коп. 3% річних та 3 028 грн. 00 коп.

Щодо доводів апеляційної скарги про не врахування обставин застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) стосовно бенефіціарного власника ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", колегія суддів зазначає наступне.

24 червня 2021 року Указом Президента України № 266/2021 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).

У Додатку № 1 до цього рішення зазначені фізичні особи, до яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), а у додатку №2 зазначені юридичні особи, до яких застосовані відповідні санкції.

Дійсно, в зазначений Перелік осіб (додаток №1) внесено Фірташа Д.В., який є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Твій Газзбут" з відсотком частки статутного капіталу або права голосу 100 %.

Також щодо нього введені обмежувальні заходи відповідно до Закону України "Про санкції" терміном на 3 роки, зокрема: прийнято рішення про блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; обмеження торговельних операцій; обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення); запобігання виведенню капіталів за межі України; зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами; заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах; повна заборона заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів; заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави; припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави; заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності; позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України «Про санкції».

В той же час, за нормами частин 1, 3 ст.96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями; учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Позивача ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", не внесено до додатку №2 рішення РНБО, відтак, доводи апелянта, що на момент винесення рішення по справі ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" знаходився та знаходиться під санкціями, чого не врахував господарський суд, є безпідставними.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Відповідача.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 " Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, Скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, на підставі ст. 129 ГПК України, покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу скаргу 6-го Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 у справі № 904/998/24 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 у справі № 904/998/24 - залишити без змін.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на Апелянта 6-ий Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 21.06.2024.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков