ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.06.2024 року м.Дніпро Справа № 904/4080/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.,
при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.
представники учасників провадження:
від позивача: Федорчук К.Ю., довіреність №7/10-66 від 11.01.2024, адвокат;
інші учасники в судове засідання не з`явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватної фірми "Нік Ан" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2023 (суддя Крижний О.М., повне рішення складено 17.04.2023) у справі №904/4080/22
за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до відповідачів:
1. Приватної фірми "Нік Ан", м. Дніпро
2. Департаменту адміністративних послуг та Дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м. Дніпро
3. Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвої Ганни Олегівни, м. Дніпро
4. Фізичної особи-підприємця Кузьмінова Володимира Олександровича, м. Дніпро
5. Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко Валентини Володимирівни, м. Дніпро
6. Державного реєстратора Комунального підприємства "Будинок Юстиції" Дніпропетровської обласної ради Колесник Інги Миколаївни, м. Дніпро
7. Товариства з обмеженою відповідальністю "Коваленко і Ко", м. Дніпро
8. Державного реєстратора виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяни Василівни, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Маломихайлівка
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1) Комунальне підприємство "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради, м. Дніпро
2) Відділ комунального господарства Ленінської районної у місті ради, м. Дніпро
про скасування рішень державних реєстраторів,
ВСТАНОВИВ:
Дніпровська міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить:
- скасувати рішення державного реєстратора Лісоволенка Романа Михайловича Дніпропетровського міського управління юстиції, індексний номер: 13122706 від 19.05.2014 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за Приватною фірмою "Нік Ан" та запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про право власності: 5690833 від 30.04.2014;
- скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Андрєєвої Ганни Олегівни Дніпровського міського нотаріального округу, індексний номер: 15949001 від 22.09.2014 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за Товариством з обмеженою відповідальністю "Пеле груп", номер запису про право власності: 7073554 від 22.09.2014;
- скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Лозенко Валентини Володимирівни Дніпровського міського нотаріального округу, індексний номер рішення: 26331898 від 20.11.2015 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за Кузьміновим Володимиром Олександровичем, номер запису про право власності: 12146503 від 20.11.2015;
- скасувати рішення державного реєстратора Кривошей Анастасії Анатоліївни Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, індексний номер: 34628421 від 05.04.2017 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за Кучеренко Тарасом Романовичем, номер запису про право власності: 22135011 від 03.04.2017;
- скасувати рішення державного реєстратора Колесник Інги Миколаївни Комунального підприємства "Будинок юстиції" Дніпропетровської обласної ради, індексний номер: 36874234 від 01.09.2017 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за Приватною фірмою "Нік Ан", номер запису про право власності: 22132156 від 01.09.2017;
- скасувати рішення державного реєстратора Третяк Тетяни Василівни Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області індексний номер: 40870034 від 27.04.2018 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за Товариством з обмеженою відповідальністю "Коваленко і Ко", номер запису про право власності: 25938952 від 27.04.2018.
Позовні вимоги мотивовані тим, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно, а саме автомобільну стоянку, яка складається з А-1 - вартова, Б - бокси (тимчасові, В, Г - склад (тимчасовий), Д - вартовий пост, Е - сарай (тимчасовий), Ж - навіс, №1, 3, І - споруди, за Приватною фірмою "Нік Ан" є незаконною, оскільки свідоцтво про право власності на автомобільну стоянку від 29.10.1998, видане виконкомом Дніпропетровської міської ради, не підтверджує набуття права власності відповідачем-1 на нерухоме майно в цілому.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2023 позов задоволено частково.
Скасовано рішення державного реєстратора Лісоволенка Романа Михайловича Дніпропетровського міського управління юстиції про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за Приватною фірмою "Нік Ан", щодо наступних об`єктів: Б - бокси (тимчасові), В, Г - склад (тимчасовий), Д - вартовий пост (тимчасовий), Е - сарай (тимчасовий), Ж - навіс, № 1-3-споруди, І-мостіння.
Скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Андрєєвої Ганни Олегівни Дніпровського міського нотаріального округу, індексний номер: 15949001 від 22.09.2014 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за Товариством з обмеженою відповідальністю "Пеле груп" щодо наступних об`єктів: Б - бокси (тимчасові), В, Г - склад (тимчасовий), Д - вартовий пост (тимчасовий), Е - сарай (тимчасовий), Ж - навіс, № 1-3-споруди, І-мостіння.
Скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Лозенко Валентини Володимирівни Дніпровського міського нотаріального округу, індексний номер рішення: 26331898 від 20.11.2015 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за Кузьміновим Володимиром Олександровичем ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) щодо наступних об`єктів: Б - бокси (тимчасові), В, Г - склад (тимчасовий), Д - вартовий пост (тимчасовий), Е - сарай (тимчасовий), Ж - навіс, № 1-3-споруди, І-мостіння.
Скасовано рішення державного реєстратора Колесник Інги Миколаївни Комунального підприємства "Будинок юстиції" Дніпропетровської обласної ради, індексний номер: 36874234 від 01.09.2017 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за Приватною фірмою "Нік Ан" щодо наступних об`єктів: Б - бокси (тимчасові), В, Г - склад (тимчасовий), Д - вартовий пост (тимчасовий), Е - сарай (тимчасовий), Ж - навіс, № 1-3-споруди, І-мостіння.
Скасовано рішення державного реєстратора Третяк Тетяни Василівни Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області індексний номер: 40870034 від 27.04.2018 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за Товариством з обмеженою відповідальністю "Коваленко і Ко", номер запису про право власності: 25938952 від 27.04.2018 щодо наступних об`єктів: Б - бокси (тимчасові), В, Г - склад (тимчасовий), Д - вартовий пост (тимчасовий), Е - сарай (тимчасовий), Ж - навіс, № 1-3,І-споруди.
У задоволенні решти позовних вимог Дніпровської міської ради до Приватної фірми "Нік Ан", Фізичної особи-підприємця Кузьмінова Володимира Олександровича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Коваленко і Ко" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради та Відділу комунального господарства Ленінської районної у місті ради про скасування рішень державних реєстраторів - відмовлено.
У задоволенні позову до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвої Ганни Олегівни, Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко Валентини Володимирівни, Державного реєстратора Комунального підприємства "Будинок Юстиції" Дніпропетровської обласної ради Колесник Інги Миколаївни, Державного реєстратора виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяни Василівни - відмовлено.
Стягнуто з Приватної фірми "Нік Ан" на користь Дніпровської міської ради судовий збір у розмірі 2 481,00 грн.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Кузьмінова Володимира Олександровича на користь Дніпровської міської ради судовий збір у розмірі 1 240,50 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коваленко і Ко" на користь Дніпровської міської ради судовий збір у розмірі 2 481,00 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася Приватнаї фірма "Нік Ан", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2023 по справі № 904/4080/22 в частині скасування рішення державного реєстратора Лісоволенка Романа Михайловича Дніпропетровського міського управління юстиції (правонаступник Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 58, каб. 213)),індексний номер: 13122706 від 19.05.2014 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за Приватною фірмою "Нік Ан" (49128, м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, буд. 92, ідентифікаційний код 20225362), щодо наступних об`єктів: Б - бокси (тимчасові), В, Г - склад (тимчасовий), Д - вартовий пост (тимчасовий), Е - сарай (тимчасовий), Ж - навіс, № 1-3-споруди, І-мостіння.
В задоволенні позовних вимог Дніпровської міської ради до Приватної фірми «Нік Ан» в частині скасування рішення державного реєстратора Лісоволенка Романа Михайловича Дніпропетровського міського управління юстиції (правонаступник Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 58, каб. 213)), індексний номер: 13122706 від 19.05.2014 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за Приватною фірмою "Нік Ан" (49128, м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, буд. 92, ідентифікаційний код 20225362), щодо наступних об`єктів: Б - бокси (тимчасові), В, Г - склад (тимчасовий), Д - вартовий пост (тимчасовий), Е - сарай (тимчасовий), Ж -навіс, № 1-3-споруди, І-мостіння відмовити повністю.
При цьому, заявник апеляційної скарги посилається на те, що ані в описовій, ані в мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення не вказано про те, які саме права чи інтереси Дніпровської міської ради було порушено рішенням державного реєстратора Лісоволенка Романа Михайловича Дніпропетровського міського управління юстиції з індексним номером 13122706 від 19.05.2014 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за Приватною фірмою «Нік Ан», щодо наступних об`єктів: Б - бокси (тимчасові), В, Г - склад (тимчасовий), Д - вартовий пост (тимчасовий), Е - сарай (тимчасовий), Ж - навіс, № 1-3-споруди, І-мостіння.
Хоч в самій позовній заяві Дніпровської міської ради в розділі «Нормативне обґрунтування порушення саме прав позивача» має місце посилання на Земельний кодекс України і той факт, що земельна ділянка по АДРЕСА_2 (під спірною автостоянкою) належить територіальній громаді міста Дніпра, будь-якого згадування про це в мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення немає.
Посилається на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2010 по справі № 10/346-9 (12/173-06), постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.10.2010 по справі № 10/346-9 (12/173-06) та постанова Вищого господарського суду України від 19.01.2011 по справі № 10/346-9 (12/173-06) щодо встановленого факту відсутності порушення земельного законодавства з боку ПФ «Нік Ан».
Предметом позову Дніпровської міської ради є скасування рішень державних реєстраторів, отже, висновок суду першої інстанції про те, що Дніпровською міською радою подано негаторний позов (про усунення перешкод у користуванні майном) є помилковим, оскільки предмет позову Дніпровської міської ради не становить вимоги володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.
Більш того, Дніпровській міській раді про існування рішення державного реєстратора Лісоволенка Р.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19 травня 2014 року було відомо вже з 2014 року, оскільки Дніпропетровським окружним адміністративним судом розглядалася справа № 804/9251/14 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/40717763) порушена за позовом Комунального підприємства «Міськавтопарк» до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради та згаданого державного реєстратора про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Лісоволенка Р.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 13122706 від 19.05.2014.
У 2015 році Дніпровська міська рада в якості третьої особи приймала участь в розгляді справи № 904/2404/15 за позовом ПФ «Нік Ан» до ТОВ «Пеле Груп», що вбачається з ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2015 у справі № 904/2404/15 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/43207206).
Приймаючи до уваги все вищенаведене, Приватна фірма «Нік Ан» просить суд застосувати до спірних правовідносин строки позовної давності.
Зазначає, що рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів «Про закріплення за Ленінським районним відділом комунального господарства меж території автостоянки в районі мікрорайону Парус» від 21.05.1992 № 454 відповідно до листа Ленінського райвиконкому від 05.11.1991 №3/7-178 вирішено:
1. Вилучити із земель лісгоспзагу земельну ділянку площею 1,5 га в районі мікрорайону «Парус» на якій фактично розташована автостоянка та закріпити її межі за Ленінським відділом комунального господарства.
2. Зобов`язати Ленінський відділ комунального господарства замовити в міськвиконкомі державний акт на право користування землею.
Із «Висновку № 10 по відводу земельної ділянки під будівництво» від 16.02.1992 вбачається відомча приналежність автостоянки на 450 місць до комунального господарства Ленінського району. Площа земельної ділянки під автостоянкою - 1,48 га.»
Отже, в розумінні статті 128 ЦК УРСР (в редакції чинній станом, на 18.04.1996), та з огляду на принцип contra proferentem, в момент передачі 28 березня 1996 року у Приватної фірми «Нік Ан» виникло право власності на автостоянку, яка складається із майна вказаного в «Акті приймання-передачі автостоянки «Парус»» від 28.03.1996, а саме:
- огорожа вартістю 102 000 000 крб.;
- 96 критих навісів вартістю 319 000 000 крб.;
- асфальто-бетонне покриття вартістю 327 000 000 крб.;
- зовнішнє освітлення вартістю 65 000 000 крб.;
- сторожилка вартістю 387 000 000 крб.
Все перелічене майно, в розумінні cт. 131 ЦК УРСР, є складовою частиною автостоянки по АДРЕСА_2 оскільки не може бути відділене від неї без пошкодження й істотного знецінення речі. Більш того, сумарна вартість майна, зазначеного в згаданому Акті приймання-передачі (1,2 млрд. крб.), точно співпадає із кошторисною вартістю автостоянки та розміром одночасно погашеної заборгованості (1,2 млрд. крб.), про що зазначено в Наказі № 3 від 26.03.1996 Відділу комунального господарства Ленінської районної у місті ради, яке було залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи.
Затверджуючи поштову адресу розпорядженням міського голови Дніпропетровської міської ради від 21.10.1998 № 1052р, Дніпровська рада також визнавала фактичну площу автостоянки в розмірі 1,472 га, що вбачається із схеми поштової адресації автостоянки по АДРЕСА_2, яка є додатком до цього розпорядження.
12 вересня 1996 року між Приватною фірмою «Нік Ан» та Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради народних депутатів укладено Договір № 730/9 на право тимчасового використання землі площею 1,472 га (під автостоянку) на умовах оренди.
17 березня 1998 року між Приватною фірмою «Нік Ан» та Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради народних депутатів укладено Договір № 149 на право тимчасового користування землею площею 1,472 га (під автостоянку) на умовах оренди.
10 січня 2000 року між Приватною фірмою «Нік Ан» та Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради народних депутатів укладено Договір № 1678 на право тимчасового користування землею площею 1,472 га (для фактичного розміщення автостоянки).
Підставою для укладення зазначених договорів оренди вказано рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 505 від 18.04.1996.
В матеріалах справи також міститься лист Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 07.12.2022 за вих. № 28-4-0.223-5146/2-22, яким повідомлено, що згідно з відомостями з Державного реєстру земель м. Дніпропетровська станом на 31.12.2012 за Приватною фірмою «Нік Ан» зареєстровано право користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: м. Дніпро, АДРЕСА_2, площею 1,4465 га, код цільового призначення (інші землі транспорту та зв`язку) на підставі рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 20.12.2001 № 2956 терміном на 10 років.
Апелянт зазначає, що вищенаведені договори оренди земельної ділянки підтверджують фактичну площу автостоянки в розмірі 1,472 га, якою володів відповідач-1.
Відповідно до пункту 94 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868 (в редакції чинній станом- на 30.04.2014) під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор використовує дані Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна для цілей справляння державного мита та/або перенесення відомостей із зазначених реєстрів до Державного реєстру прав.
Державний реєстратор у разі відсутності відомостей у Державному реєстрі прав та Реєстрі прав власності на нерухоме майно використовує реєстраційні дані,, які містяться на паперовому носії інформації (реєстрові книги та реєстраційні справи,, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації), - у разі їх наявності в органі державної реєстрації праві.
Позовна заява Дніпровської міської ради не містить будь-якого обґрунтування невідповідності дій державного реєстратора Дніпропетровського міського управління юстиції Лісоволенка Романа Михайловича вимогам нормативно-правових актів наведених вище.
Позивач, Дніпровська міська рада, у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. Зазначає, що рішення господарського суду має пряме посилання на норми чинного законодавства України, яким визначається коло охоронюваних законом прав та інтересів Дніпровської міської ради, як органу місцевого самоврядування, який є уповноваженим власником земель комунальної власності.
В рішенні детально обґрунтовано те, що підставою для звернення Дніпровської міської ради до суду стало триваюче порушення її прав та законних інтересів, і, відповідно, обчислення строку для звернення до суду здійснювалось з моменту, коли Дніпровській міській раді стало відомо про таке порушення.
Посилання апелянта не невірний спосіб захисту порушеного права позивачем не відповідає дійсності.
Апелянт намагається ввести суд в оману шляхом свавільної інтерпретації офіційних документів без належного обґрунтування та законодавчого підґрунтя.
Інші учасники справи правом, передбаченим ст. 263 ГПК, не скористались, відзив на апеляційну скаргу не надали.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 (доповідач), судді - ОСОБА_2, Дармін М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2023 апеляційну скаргу залишено без руху, наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання ухвали.
31.05.2023 надійшла заява про усунення недоліків та надані докази сплати судового збору.
За розпорядженням керівника апарату суду від 05.06.2023, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Дарміна М.О. відповідно до пункту 2.4.6. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 зі змінами, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого для розгляду справи №904/4080/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - ОСОБА_1., (доповідач), судді - Іванов О.Г., ОСОБА_2
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2023 (колегія суддів у складі: ОСОБА_1 (доповідач), судді - ОСОБА_2, Іванов О.Г.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватної фірми "Нік Ан" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2023 у справі №904/4080/22; розгляд справи призначений у судовому засіданні на 05.07.2023.
Ухвалою суду від 05.07.2023 розгляд справи відкладено на 21.08.2023.
02.08.2023 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/4080/22 у зв`язку відставкою судді ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2023, справу №904/4080/22 передано колегії суддів у складі: ОСОБА_2 (головуючий, доповідач), Дармін М.О., Чус О.В., якою ухвалою від 03.08.2023 справу прийнято до свого провадження.
02.08.2023 до суду засобами електронного зв`язку з накладенням кваліфікованого електронного підпису від Приватної фірми "Нік Ан" надійшла заява про відвід судді Чус О.В. від розгляду справи, яка мотивована п.5 ч.1 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, зокрема іншими обставинами, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Ухвалою суду від 03.08.2023 заяву Приватної фірми "Нік Ан" про відвід судді Чус Оксани Володимирівни від розгляду справи №904/4080/22 визнано необґрунтованою. Заяву Приватної фірми "Нік Ан" про відвід судді Чус Оксани Володимирівни від розгляду справи №904/4080/22 для вирішення питання про відвід передано судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу і визначається в порядку, встановленому ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України. На час вирішення заяви про відвід провадження у справі № 904/4080/22 - зупинено.
Ухвалою суду від 07.08.2023 відмовлено в задоволенні заяви Приватної фірми "Нік Ан" про відвід судді Чус О.В. у справі №904/4080/22.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2023 (ОСОБА_2 (головуючий, доповідач), Дармін М.О., Чус О.В.) судове засідання з розгляду апеляційної скарги призначено на 27.09.2023.
16.10.2023 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/4080/22 у зв`язку з відставкою судді ОСОБА_2 .
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2023, справу №904/4080/22 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А., якою ухвалою від 24.10.2023 справу прийнято до свого провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 17.01.2024.
В судовому засіданні 17.01.2024 оголошено перерву до 19.03.2024.
У судовому засіданні 19.03.2024 оголошено перерву до 28.05.2024.
06.04.2024 до Центрального апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» надійшла заява Приватної фірми "Нік Ан" про відмову від апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2023 у справі №904/4080/22, підписана представником Відповідача-1 - адвокатом Начиняним Вадимом Станіславовичем.
08.04.2024 безпосередньо до канцелярії до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява Приватної фірми "Нік Ан" про відмову від апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2023 у справі №904/4080/22, підписана директором Відповідача-1 - ОСОБА_9.
Також 08.04.2024 до Центрального апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» надійшла заява Приватної фірми "Нік Ан" про відмову від апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2023 у справі №904/4080/22, підписана директором Відповідача-1 - ОСОБА_9.
У заяві від 10.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Коваленко і Ко" не заперечувало проти задоволення заяви Приватної фірми "Нік Ан" про відмову від апеляційної скарги. Розгляд справи просило провести без його участі.
У заяві від 10.04.2024 Фізична особа-підприємець Кузьмінов Володимир Олександрович не заперечував проти задоволення заяви Приватної фірми "Нік Ан" про відмову від апеляційної скарги. Розгляд справи просило провести без його участі.
Ухвалою суду від 11.04.2024 задоволено заяву Дніпровської міської ради, розгляд апеляційної скарги призначено на 23.04.2024.
15.04.2024 до Центрального апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» надійшла заява Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради про розгляд справи без його участі.
22.04.2024 до Центрального апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» надійшла заява Приватної фірми "Нік Ан", підписана директором Відповідача-1 - ОСОБА_9, про розгляд справи без її участі.
Також 22.04.2024 до Центрального апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» надійшла заява Приватної фірми "Нік Ан", підписана директором Відповідача-1 - ОСОБА_9, у якій Приватна фірма «Нік Ан» повідомила суд про відкликання та скасування раніш поданих заяв про відмову від апеляційної скарги та просила не приймати будь-яких відмов від апеляційної скарги чи визнання позову відповідачем у разі подання таких адвокатом Начиняним В.С., оскільки такі його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Повідомленням про скасування довіреності від 22.04.2024, яке надійшло до суду засобами електронної пошти та підписано електронним цифровим підписом, директор Приватної фірми «Нік Ан» повідомив суд про скасування раніше виданої довіреності на ім`я адвоката Начиняного Вадима Станіславовича та заборону останньому приймати участь у судових засіданнях від імені Відповідача-1 при розгляді цієї справи.
Також від Відповідача-1 до суду надійшла заява про постановлення окремої ухвали, яке містить ознаки кримінального правопорушення, відносно діяльності Дніпровської міської ради, її депутатського корпусу та осіб, які виконують представницькі функції в суді від імені Дніпровської міської ради, та надіслати її до органу досудового розслідування.
З урахуванням поданих заяв, та з огляду на визнання обов`язковою явки в судове засідання директора ПФ «Нік Ан» ОСОБА_9., який в судове засідання не прибув, у справі оголошено перерву до 23.05.2024.
09.05.2024 до суду від апелянта надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, з урахуванням неможливості явки директора Фірми (перебування на військовій службі) та неможливості участі у засіданні дистанційно.
В судове засідання 23.05.2024 директор ПФ «Нік Ан» не прибув. Натомість, представник позивача в судовому засіданні 23.05.2024 надав повний витяг з Єдиного реєстру довіреностей (щодо перевірки дійсності довіреності) стосовно нотаріально посвідченої довіреності відповідача-1 на представника Начиняного В.С., яка досі є чинною (не скасованою).
Таким чином, нотаріальна довіреність ПФ «Нік Ан» на представника Начиняного В.С. від 06.04.2024, зі строком дії до 31.12.2027 є досі чинною, і у справі наявна відмова представника від апеляційної скарги, в той час, як від відмови від скарги за підписом директора фірми сам відповідач-1 відмовився. З наведеного вбачається, непослідовна та суперечлива поведінка апелянта. З урахуванням наведених обставин та неявки директора апелянта, яку було визнано обов`язковою, колегія суддів оголосила перерву у судовому засіданні до 06.06.2024.
В судове засідання 06.06.2024 директор ПФ «Нік Ан» не прибув, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності,
Оскільки безпосередньо директором ПФ «Нік Ан» подано клопотання про відкликання та скасування раніш поданих заяв про відмову від апеляційної скарги, то колегією суддів не прийнято та залишено без розгляду заяви про відмову від апеляційної скарги, подані, як директором ПФ «Нік Ан» ОСОБА_9., так і представником Відповідача-1 адвокатом Начиняним В.С.
В судовому засіданні 06.06.2024 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судових засіданнях представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
Предметом доказування у дані справі є: встановлення правомірності вчинення реєстраційних дій щодо права власності на автомобільну стоянку за адресою: АДРЕСА_2 у цілому та щодо певних об`єктів нерухомого майна, що знаходяться за вказаною адресою.
Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи №362739512101 щодо об`єкта, розташованого у АДРЕСА_2, рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів "Про передачу автомобільної стоянки в районі мкр. "Парус" приватній будівельній фірмі "Нікан" від 18.04.1996 №505 вирішено передати автомобільну стоянку в районі мкр. "Парус" приватній будівельній фірмі "Нікан" за рахунок погашення заборгованості за виконані роботи по благоустрою району і 1995 році. Зобов`язано приватну будівельну фірму "Нікан" використовувати надану територію за цільовим призначенням.
Розпорядженням міського голови Дніпропетровської міської ради №4052р від 21.10.1998 присвоєно об`єкту приватної фірми приватній будівельній фірмі "Нік Ан" поштову адресу - автостоянці (раніше по АДРЕСА_2.
29.10.1998 на підставі рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 18.04.1996 №505 Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради видано Приватній фірмі "Нік Ан" Свідоцтво про право власності на автомобільну стоянку Літ. А-1 - будинок охорони по АДРЕСА_2.
30.04.2014 представник за довіреністю Приватної фірми "Нік Ан" звернувся із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на автомобільну стоянку по АДРЕСА_2.
13.05.2014 державним реєстратором прав на нерухоме майно Лісоволенко Романом Михайловичем прийнято рішення №13002474 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у зв`язку з тим, що не додано підтвердження права власності.
Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно листом №10.11-20/2661 від 017.05.2014 звернулося до Комунального підприємства "Дніпропетровського міжміського бюро технічної інвентаризації", у якому просив надати інформацію про те, за ким та на підставі чого була проведена державна реєстрація на автомобільну стоянку, що розташована у АДРЕСА_2. Також відділ реєстрації просив надати технічний опис вказаної автомобільної стоянки.
15.05.2014 Комунальне підприємство "Дніпропетровського міжміського бюро технічної інвентаризації" надало відповідь №5129 на запит №10.11-20/2661 від 07.05.2014, у якій зазначило, що станом на 30.12.2012 в інвентаризаційній справі містяться відомості про право власності за адресою: АДРЕСА_2 на автомобільну стоянку літ.А-1 - будинок охоронника за ПФ "Нік Ан" на підставі свідоцтва про право власності від 29.10.1998 виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради. До листа додано ксерокопію плану земельної ділянки, який знаходиться в інвентаризаційній справі.
19.05.2014 державним реєстратором прав на нерухоме майно Лісоволенко Романом Михайловичем прийнято рішення №13121994 про відновлення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
19.05.2014 державним реєстратором Лісоволенко Р.М. здійснено реєстрацію права власності за Приватною фірмою "Нік Ан" на автомобільну стоянку по АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 29.10.1998, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради. Опис об`єкта нерухомого майна: автомобільна стоянка складається з: А-1 - вартова, Б-бокси (тимчасові), В,Г- склад (тимчасовий), Д- вартовий пост (тимчасовий), Е-сарай, Ж-навіс, №1-3,І - споруди.
19.05.2014 державним реєстратором Лісоволенко Р.М. прийнято рішення №13147981 щодо внесення змін до запису про нерухоме майно. Відповідно до даного рішення доповнено опис об`єкта нерухомого майна: І-мостіння.
Позивач зазначає, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно, а саме автомобільну стоянку, яка складається з А-1 - вартова, Б - бокси (тимчасові), В, Г - склад (тимчасовий), Д - вартовий пост, Е - сарай (тимчасовий), Ж - навіс, №1, 3, І - споруди, за Приватною фірмою "Нік Ан" є незаконною, оскільки свідоцтво про право власності на автомобільну стоянку від 29.10.1998, видане виконкомом Дніпропетровської міської ради, не підтверджує набуття права власності відповідачем-1 на нерухоме майно в цілому.
Позивач просить скасувати рішення державного реєстратора Лісоволенка Романа Михайловича Дніпропетровського міського управління юстиції, індексний номер: 13122706 від 19.05.2014 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за Приватною фірмою "Нік Ан" та запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про право власності: 5690833 від 30.04.2014 та подальші реєстраційні дії з приводу даного об`єкту нерухомого майна.
Вказане і стало причиною виникнення спору.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що з детального огляду Свідоцтва про право власності, виданого 29.10.1998 виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, вбачається, що приватній фірмі "Нік Ан" належить лише автомобільна стоянка, яка складається з літ. А-1 - будинок охорони. Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Дніпропетровської міської ради від 18.04.1996 №505. Відомостей про інші складові частини спірного нерухомого майна, ані Свідоцтво від 29.10.1998, ані Рішення Виконкому від 18.04.1996 №505 не містять, що свідчить про відсутність належного та передбаченого законом документу щодо виникнення права власності Приватної фірми "Нік Ан" на такі зареєстровані частини нерухомого майна, як: Б - бокси (тимчасові), В, Г - склад (тимчасовий). Д - вартовий пост (тимчасовий), Е - сарай (тимчасовий), Ж - навіс, № 1,3,І- споруди. А отже, Свідоцтво від 29.10.1998, видане Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради - не є документом, що породжує виникнення речового права на нерухоме майно, а саме на об`єкти: Б - бокси (тимчасові), В, Г - склад (тимчасовий), Д - вартовий пост (тимчасовий), Е - сарай (тимчасовий), Ж - навіс, № 1, 3, І - споруди, у Приватної фірми "Нік Ан", відповідно, державна реєстрація якого була проведена державним реєстратором Лісоволенко Романом Михайловичем Дніпропетровського міського управління юстиції, індексний номер: 13122706 від 19.05.2014.
З урахуванням викладеного, реєстрація права власності на нерухоме майно, а саме: автомобільна стоянка яка складається з А-1 - вартова, Б - бокси (тимчасові), В, Г - склад (тимчасовий), Д - вартовий пост (тимчасовий), Е - сарай (тимчасовий), Ж - навіс, № 1-3-споруди, І-мостіння за Приватною фірмою "Нік Ан" - є безпідставною, оскільки Свідоцтво про право власності на автомобільну стоянку від 29.10.1998 не підтверджує набуття права власності Приватної фірми "Нік Ан" на нерухоме майно в цілому.
Інших же правовстановлюючих документів на зазначені об`єкти нерухомого майна суду не надано.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, яка діяла на момент проведення державної реєстрації та прийняття рішення (2014 рік)) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою: фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У відповідності з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, яка діяла на момент проведення державної реєстрації ти прийняття рішення) - державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.
Положеннями ч. 4 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, яка діяла на момент проведення державної реєстрації та прийняття рішення) права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, яка діяла на момент проведення державної реєстрації та прийняття рішення), державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Положення ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, яка діяла на момент проведення державної реєстрації та прийняття рішення) передбачають, що державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані права і обтяження, суб`єктів прав, об`єкти нерухомого майна, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав. Невід`ємною складовою частиною Державного реєстру прав є база даних про реєстрацію заяв і запитів та реєстраційні справи.
Відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, мають відповідати даним реєстраційної справи, яка містить документовані записи щодо прав на нерухоме майно та їх обтяжень. У разі їх невідповідності пріоритет мають дані реєстраційної справи.
Державний реєстр прав є державного власністю, складовою Національного архівного фонду і підлягає довічному зберіганню. Вилучення будь-яких документів або частин Державного реєстру прав не допускається, крім випадків, передбачених законом. Органи державної реєстрації прав, державні реєстратори забезпечують достовірність інформації, її захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних, їх оперативний пошук і документальне відтворення процедури державної реєстрації прав, оперативне надання витягів про зареєстровані права та/або їх-обтяження з Державного реєстру прав.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, під державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно розуміється офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру, які вважаються достовірними та можуть використовуватись у спорі з третьою особою, поки не будуть скасовані у встановленому законом порядку.
Також положення ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, яка діяла на момент проведення державної реєстрації та прийняття рішення) встановлюють, що державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих, відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом: 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Беручи до уваги, що підставою для набуття права власності Приватної фірми "Нік Ан" було Свідоцтво про право власності від 29.10.1998 видане виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, яким підтверджується право власності на автомобільну стоянку лише щодо Літ-1 - будинок охорони, відповідно реєстрація інших об`єктів нерухомого майна вчинена державним реєстратором Лісоволенко Романом Михайловичем Дніпропетровського міського управління юстиції, при реєстрації права власності за індексним номером: 13122706 від 19.05.2014 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за Приватною фірмою "Нік Ан" та запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про право власності 5690833 від 30.04.2014 безпідставно.
Таким чином, апелянт некоректно зазначає у апеляційній скарзі про те, що в оскаржуваному судовому рішенні не наведено порушень державного реєстратора Лісоволенко Романом Михайловичем Дніпропетровського міського управління юстиції при прийнятті рішення про державну реєстрацію права власності за індексним номером: 13122706 від 19.05.2014.
Приватна фірма "Нік Ан" у відзиві на позовну заяву та у апеляційній скарзі позовні вимоги не визнає з наступних підстав.
Відповідач-1 стверджує, що рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів "Про закріплення за Ленінським районним відділом комунального господарства меж території автостоянки в районі мікрорайону Парус" від 21.05.1992 № 454 відповідно до листа Ленінського райвиконкому від 05.11.1991 № 3/7-178 вирішено: вилучити із земель лісгоспзагу земельну ділянку площею 1,5 га в районі мікрорайону "Парус" на якій фактично розташована автостоянка та закріпити її межі за Ленінським відділом комунального господарства та зобов`язати Ленінський відділ комунального господарства замовити в міськвиконкомі державний акт на право користування землею.
Заявник апеляційної скарги стверджує, що із "Висновку № 10 щодо відведення земельної ділянки під забудову" від 16.03.1992 вбачається відомча приналежність автостоянки на 450 місць до комунального господарства Ленінського району. Площа земельної ділянки під автостоянкою - 1,48 га.
Колегія суддів вважає, що таке твердження Апелянта засноване на припущеннях, не має документального підґрунтям щодо існування єдиного майнового комплексу, до якого входять машиномісця, оскільки автостоянка на 450 місць не є об`єктом нерухомого майна, так як машиномісця не є елементом об`єкту нерухомого майна.
Машиномісця - це спеціально відведена територія, означена дорожньою розміткою для паркування транспортних засобів. Машиномісця не можуть бути в розумінні закону об`єктом нерухомого майна. Таким чином, апелянт, будучи обізнаним в тому, що машиномісця не є елементом об`єкту нерухомості, за відсутності будь-яких правовстановлюючих документів на дані машиномісця, намагається на власний розсуд розтлумачити рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів «Про закріплення за Ленінським районним відділом комунального господарства меж території автостоянки в районі мікрорайону Парус» від 21.05.1992 № 454, що, в свою чергу, не може бути належним та допустимим доказом у судовому процесі відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України.
1 червня 1992 року на виконання рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 21.05.1992 № 454 Головним архітектурно-планувальним управлінням було складено "Акт на встановлення меж та червоних ліній в натурі". На автомобільну стоянку в мкр. «Парус» в АДРЕСА_2 Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради було сформовано матеріали технічної інвентаризації № 33661 в кв. (1205) 1196а, в якій перші документи (в т.ч. графічні) датовані 17.12.1992, а останні - 03.07.1998.
З метою погашення фінансової заборгованості Приватній фірмі "Нік Ан" за виконані будівельно-монтажні роботи в 1995 році по облаштуванню водопровідних та каналізаційних мереж в обсязі 11,4 млрд. крб., з яких оплачено 54,5% (приблизно 6,2 млрд. крб.) Відділом комунального господарства видано Наказ від 26.03.1996 № 3, яким вирішено: передати Приватній фірмі "Нік Ан" автостоянку розташовану по вул. Набережній Леніна в районі мкр. "Парус" площею 1,4215 га кошторисною вартістю 1,2 млрд. крб.
28 березня 1996 року спільною комісією відділу комунального господарства Ленінського району та Приватної фірми "Нік Ан" відповідно до Наказу відділу комунального господарства від 26.03.1996 № 3 складено "Акт приймання-передачі автостоянки "Парус", згідно якого Приватній фірмі "Нік Ан" передана автостоянка розташована в районі мікрорайону "Парус", земельна ділянка під яку відведена рішенням виконкому від 21.05.1992 № 454 відділу комунального господарства, який за період експлуатації виконав наступні будівельно-монтажні роботи: - Будівництво огорожі вартістю 102 000 000 крб.; - Будівництво 96 критих навісів вартістю 319 000 000 крб.; - Будівництво асфальто-бетонного покриття вартістю 327 000 000 крб.; - Облаштування зовнішнього освітлення вартістю 65 000 000 крб.; - Будівництво сторожки вартістю 387 000 000 крб. Разом - 1 200 000 000 крб. (1,2 млрд. крб.).
18 квітня 1996 року Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради народних депутатів прийняв рішення № 505 "Про передачу автомобільної стоянки в мікрорайоні "Парус" Приватній фірмі "Нік Ан". Розпорядженням міського голови Дніпропетровської міської ради від 21.10.1998 № 1052р "Про присвоєння поштових адрес об`єктам приватної фірми "Нік Ан" по вул. Набережній Заводській (Ленінський район)" автостоянці присвоєно адресу: АДРЕСА_2.
29 жовтня 1998 року Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради на підставі рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів видало Приватній фірмі "Нік Ан" Свідоцтво про право власності на автомобільну стоянку за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_2 (реєстровий № 1388-130 у реєстровій книзі № 28 ЮН).
Згідно зі ст. ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на викладене колегія суддів констатує, що Свідоцтвом про право власності від 29.10.1998, виданим виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, підтверджується право власності Відповідача-1 на автомобільну стоянку лише щодо Літ-1 - будинок охорони, а 19.05.2014 державним реєстратором Лісоволенко Р.М. без відповідної на те підстави здійснено реєстрацію права власності за Приватною фірмою "Нік Ан" на автомобільну стоянку по АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 29.10.1998, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради з описом об`єкта нерухомого майна: автомобільна стоянка, яка складається з: А-1 - вартова, Б-бокси (тимчасові), В,Г- склад (тимчасовий), Д- вартовий пост (тимчасовий), Е-сарай, Ж-навіс, №1-3,І - споруди, І-мостіння.
Заявник апеляційної скарги посилається на те, що згідно з інвентарною справою автомобільна стоянка знаходиться на земельній ділянці площею 1,42 га і складається з об`єктів: А-1 будинок охорони площею 18,8 м2, Б - бокси площею 44,7 м2, В - склад площею 28,7 м2, Г- склад площею 28,3 м2, Е - металевий сарай площею 1220 м2, Ж - навіси площею 2396 м2, Д - сторожовий пост площею 3,4 м2, а також №№1, 2 ворота, №3 огорожа, І - мостіння. Також відповідач зауважує, що на підставі вказаного суди, зокрема у справах №32/89-08 та 10/346-09(12/173-06) встановили обставини набуття відповідачем права власності на нерухоме майно - автостоянку, яка використовується за цільовим призначенням.
Також заявник апеляційної скарги зазначає, що за висновком спеціаліста з будівельно-технічних досліджень №8754 від 05.10.2006, автостоянка знаходиться на земельній ділянці площею 1,4215 га за кадастровим номером 1210100000:08:836:0005 (81036002) по АДРЕСА_2 і складається з будівель та споруд: А-1 будинок охорони площею основи 18,8 м2; а-1 ганок будинку охорони; а'-1 балкон будинку охорони; Б -бокси площею основи 44,7 м2; В склад площею основи 28,7 м2; Г склад площею основи 28,3 м2; Е металевий сарай площею основи 1220 м2; Ж навіси площею основи 2396 м2; Д сторожовий пост площею основи 3,4 м2; №1 ворота площею 4,5 м2; №2 ворота площею 4,5 м2; №3 огорожа площею 915 м2; І - мостіння площею 10087 м2, які є невід`ємними частинами автостоянки і утворюють єдиний об`єкт нерухомості - цілісний майновий комплекс.
Проте, з детального огляду Свідоцтва про право власності, виданого 29.10.1998 виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, вбачається, що приватній фірмі "Нік Ан" належить лише автомобільна стоянка, яка складається з літ. А-1 - будинок охорони. Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Дніпропетровської міської ради від 18.04.1996 №505; відомостей про інші складові частини спірного нерухомого майна, ані Свідоцтво від 29.10.1998, ані Рішення Виконкому від 18.04.1996 №505 не містять, що свідчить про відсутність належного та передбаченого законом документу щодо виникнення права власності Приватної фірми "Нік Ан" на такі зареєстровані частини нерухомого майна, як: Б - бокси (тимчасові), В, Г - склад (тимчасовий), Д - вартовий пост (тимчасовий), Е - сарай (тимчасовий), Ж - навіс, № 1,3,І- споруди.
А отже, Свідоцтво від 29.10.1998, видане Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради - не є документом, що породжує виникнення речового права на нерухоме майно, а саме на об`єкти: Б - бокси (тимчасові), В, Г - склад (тимчасовий), Д - вартовий пост (тимчасовий), Е - сарай (тимчасовий), Ж - навіс, № 1, 3, І - споруди, у Приватної фірми "Нік Ан", відповідно, державна реєстрація якого була проведена державним реєстратором Лісоволенко Романом Михайловичем Дніпропетровського міського управління юстиції, індексний номер: 13122706 від 19.05.2014.
Доводи заявника апеляційної скарги про те, що в момент передачі 28 березня 1996 року у Приватної фірми «Нік Ан» виникло право власності на автостоянку, яка складається із майна, вказаного в «Акті приймання-передачі автостоянки «Парус»» від 28.03.1996; все перелічене в акті майно в розумінні cт. 131 ЦК УРСР є складовою частиною автостоянки по АДРЕСА_2, оскільки не може бути відділене від неї без пошкодження й істотного знецінення речі, є передчасними, оскільки засновані на припущеннях, не мають жодного документального обґрунтування.
Так, у наведеному апелянтом акті від 28.03.1996 зазначено саме перелік виконаних будівельних робіт, а не опис об`єкту нерухомості, що передається у власність ПФ «Нік Ан».
В той же час, правовстановлюючим документом у відповідності до чинного на 1996 рік законодавства було саме свідоцтво про право власності.
Як вже зазначалося, свідоцтво про право власності від 29.10.1998, видане Приватній фірмі «Пік Ан», не містить будь-яких будівель чи споруд, окрім літери А-1 - будинку охорони.
Таким чином, посилання апелянта на будь-які інші документи, окрім правовстановлюючих на об`єкт нерухомого майна є безпідставними та такими, що не можуть бути належним та допустимим доказом в судовому процесі.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що реєстрація права власності на нерухоме майно, а саме: автомобільна стоянка яка складається з А-1 - вартова, Б - бокси (тимчасові), В, Г - склад (тимчасовий), Д - вартовий пост (тимчасовий), Е - сарай (тимчасовий), Ж - навіс, № 1-3-споруди, І-мостіння за Приватною фірмою "Нік Ан" - є безпідставною, оскільки Свідоцтво про право власності на автомобільну стоянку від 29.10.1998 не підтверджує набуття права власності Приватної фірми "Нік Ан" на нерухоме майно в цілому.
Інших же правовстановлюючих документів на зазначені об`єкти нерухомого майна суду не надано.
Доводи заявника апеляційної скарги про те, що затверджуючи поштову адресу розпорядженням міського голови Дніпропетровської міської ради від 21.10.1998 № 1052р, міська рада також визнавала фактичну площу автостоянки в розмірі 1,472 га, що вбачається із схеми поштової адресації автостоянки по АДРЕСА_2, яка є додатком до цього розпорядження, є передчасними, оскільки апелянт на власний розсуд некоректно інтерпретує інформацію, зазначену у даному розпорядженні з огляду на наступне.
По-перше, розпорядження міського голови Дніпропетровської міської ради від 21.10.1998 № 1052р про присвоєння поштової адреси не є правовстановлюючим документом, не породжує будь-яких прав та не наділяє заявника будь-якими правами щодо власності, користування або розпорядження нерухомим майном.
По-друге, зазначена у розпорядженні площа є орієнтовною площею земельної ділянки, а не площею об`єкту нерухомого майна. Слід відзначити, що в гектарах площа об`єкта нерухомого майна не обчислюється.
Колегія суддів звертає увагу, що 28 березня 1996 року спільною комісією відділу комунального господарства Ленінського району та Приватної фірми "Нік Ан" відповідно до Наказу відділу комунального господарства від 26.03.1996 № 3 складено "Акт приймання-передачі автостоянки "Парус" згідно якого Приватній фірмі "Нік Ан" передана автостоянка, розташована в районі мікрорайону "Парус", на якій знаходилася огорожа, криті навіси, асфальто-бетонне покриття, зовнішнє освітлення та сторожка.
Однак, у вказаному акті приймання-передачі автостоянки "Парус" вказано, що оскільки будівельно-монтажні роботи по будівництву стоянки не були виконані у повному обсязі, стоянка в експлуатацію прийнята не була.
А відповідно до даних технічного паспорту, виготовленого на замовлення Приватної фірми "Нік Ан", інші об`єкти, а саме Б - бокси (тимчасові), В, Г - склад (тимчасовий), Д - вартовий пост (тимчасовий), Е - сарай (тимчасовий), Ж - навіс, № 1-3-споруди, І-мостіння були побудовані у 1997 році (а.с.36-39, т.5).
Відповідно до приписів ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (стаття 331 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п.1.6 Правил державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 №56 державній реєстрації підлягають тільки ті об`єкти, які закінчені будівництвом та прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, незалежно від форм власності і відомчого підпорядкування та при наявності матеріалів інвентаризації.
Отже, законодавством визначено, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності немає.
Таким чином, системний аналіз наведених положень чинного законодавства дозволяє стверджувати, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом, як необхідних для виникнення права власності.
Тож, у зв`язку з тим, що рішення державного реєстратора щодо первинної реєстрації нерухомого майна за адресою: м. Дніпро, АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 362739512101), з наступним описом: автомобільна стоянка яка складається з: Б - бокси (тимчасові). В, Г - склад (тимчасовий), Д - вартовий пост (тимчасовий), Е - сарай (тимчасовий), Ж.- навіс, № 1, 3, І - споруди, за Приватною фірмою "Нік Ан" прийнято за відсутності документа, який породжує право власності на зареєстроване нерухоме майно, то і всі подальші рішення про реєстрацію переходів цього протиправно зареєстрованого майна підлягають також скасуванню.
Посилання заявника апеляційної скарги на договори про тимчасове використання земельної ділянки площею 1,472 га, які укладались виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради з ПФ «Нік Ан», є безпідставними, оскільки площа орендованої землі відповідно до чинних на момент укладання договорів нормативно-правових актів не мала відповідати площі об`єкту нерухомості, розташованому на земельній ділянці. В силу положень чинних на моменту укладання договорів про тимчасове використання земельної ділянки земельна ділянка відводилась для розміщення об`єкту нерухомого майна з урахуванням території, необхідної для його обслуговування. Таким чином, твердження про те, що площа земельної ділянки 1,472 га повністю відповідала площі об`єкту нерухомого майна є безпідставним, заснованим на припущеннях та не підкріпленим будь-якими належними та допустимими доказами.
Заявник апеляційної скарги, аргументуючи свою позицію, посилаються на встановлені, на думку Відповідача-1, факти судовими рішеннями, які, на думку Відповідача-1 є преюдиційними, зокрема, щодо встановленого факту відсутності порушення земельного законодавства з боку ПФ «Нік Ан».
Апелянт посилається, зокрема, на судові рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2008 у справі №32/89-08, від 20.07.2010 по справі № 10/346-9 (12/173-06), постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.10.2010 по справі № 10/346-9 (12/173-06), постанову Вищого господарського суду України від 19.01.2011 по цій же справі та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.10.2022 у справі №904/4134/20.
Колегія суддів звертає увагу, що вказані судові рішення, на які посилається Відповідач-1 як на преюдиційні та такі, у яких встановлені факти належності йому на праві власності автомобільної стояки, яка складається з А-1 - вартова, Б - бокси (тимчасові), В, Г - склад (тимчасовий), Д - вартовий пост (тимчасовий), Е - сарай (тимчасовий), Ж - навіс, № 1, 3, І - споруди, не підтверджують належність Приватній фірмі "Нік Ан" права на не введені в експлуатацію об`єкти, оскільки у вказаних рішеннях суди не досліджували підставу набуття відповідачем права власності не введені в експлуатацію об`єкти, а лише констатували факт передання відповідачу автостоянки у власність на підставі свідоцтва від 29.10.1998 та процитували опис об`єктів на підставі інвентаризаційних даних. У той же час, доказів введення в експлуатацію таких складових автостоянки як Б - бокси (тимчасові), В, Г - склад (тимчасовий), Д - вартовий пост (тимчасовий), Е - сарай (тимчасовий), Ж - навіс, № 1, 3, І - споруди матеріали даної справи та матеріали вказаних справ не містять.
Крім того, зазначені судові рішення ухвалювались до прийняття рішення державного реєстратора Лісоволенка Романа Михайловича Дніпропетровського міського управління юстиції від 19.05.2014 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за Приватною фірмою "Нік Ан" щодо наступних об`єктів: Б - бокси (тимчасові), В, Г - склад (тимчасовий), Д - вартовий пост (тимчасовий), Е - сарай (тимчасовий), Ж - навіс, № 1,3-споруди, І-мостіння.
Окрім цього, наведені судові рішення ухвалювались в рамках судових справ з іншим суб`єктним складом (суб`єктивні межі), що унеможливлює застосування преюдиції.
Суб`єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду. Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови:
- обставина встановлена судовим рішення;
- судове рішення набрало законної сили;
- у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини (постанова КЦС ВС від 11.12.2019 по справі №320/4938/17).
Враховуючи те, що у наведених судових справах брали участь інші особи, застосування в даній справі фактів, встановлених у зазначених судових рішеннях, є недопустимим.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що сумнівів у виникненні у відповідача прав на автомобільну стоянку, на якій розташований об`єкт А-1, відсутні як у зазначених рішеннях, так і при розгляді даної справи.
Однак, колегія суддів зауважує, що крім рішень, на які посилається заявник апеляційної скарги, існують і судові рішення у справі №10/5005/10928/2012, де зокрема надано оцінку преюдиційності судових рішень у справі №10/346-09(12/173-06) та зроблено висновок, що позивачу на праві власності належить лише будинок охорони (літ. А-1). Так, Вищий господарський суд України ц постанові від 26 березня 2014 року у справі №10/5005/10928/2012 зазначив наступне:
"Здійснюючи перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, суд керуючись положеннями ЗК України, ЦК України, Закону України "Про благоустрій населених пунктів", перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в повному обсязі в межах повноважень, наданих ст.ст. 99, 101 ГПК України, надавши оцінку всім матеріалам справи в сукупності дійшов висновку, що позивачу на праві власності належить лише будинок охорони (літ. А-1), тоді як відомості про належність останньому іншого нерухомого майна та його реєстрацію у відповідності до вимог законодавства України, матеріалами справи не підтверджено. Факти, встановлені судовим рішенням у справі №10/346-09(12/173-06) не можуть братись до уваги на підставі ст. 35 ГПК України, оскільки суб`єктний склад у даній справі та згаданій є різним."
Також заявник апеляційної скарги посилається на порушення позивачем принципу venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки). Відповідач-1 вважає, що Дніпровська міська рада раніше визнавала право власності відповідача, а тому зараз не може змінити свою позицію.
Щодо даного аргументу колегія суддів зазначає наступне. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
Заявник апеляційної скарги посилається на суперечливу поведінку позивача, оскільки у справі №32/89-08 останній вказував про відсутність спору між Приватною фірмою "Нік Ан" та міською радою щодо права власності на спірне майно.
Колегія суддів звертає увагу, що у розділі "Суть спору" рішення у справі №32/89-08 вказана позиція Дніпровської міської ради: Відповідач (Дніпропетровська міська рада) у відзиві на позов зазначив, що відповідно до приписів ст.331 ЦК України: право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Позивачем не було здійснено заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташовані об`єкти нерухомості, що є порушенням ч.1 ст.116 ЗКУ, відповідно до якої громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування. На цей час позивачем не надано документу, що посвідчує його право власності, або користування земельною ділянкою, на якій розташовані спірні об`єкти нерухомості. Відповідно до приписів ст.392 ЦК України: власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Оскільки ж позивач не звертався до Дніпропетровської міської ради щодо визнання права власності на спірний об`єкт, то спору між сторонами не виникло і тому Дніпропетровська міська рада права та охоронювані інтереси позивача не порушувала. А тому провадження у справі підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.
Отже, позиція Дніпровської міської ради у зазначеній справі не є суперечливою. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що станом на час розгляду справи №32/89-08 нерухоме майно, крім об`єкта А-1 - будинок охорони, зареєстроване не було. Відповідно, не можна визнати те, чи заперечувати проти того, чого не існує.
Справи №904/5912/15, 904/2661/19, 904/2811/17, 904/4134/20 щодо набуття іншими відповідачами права власності на спірне майно не стосувалися правомірності першої реєстрації права на нерухоме майно. У них не розглядалося питання щодо першої реєстрації, предмет спору, яке стосувалося об`єкту у цілому.
Згідно з п. 1.6 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 №121 (чинної на момент спірних правовідносин), державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна в бюро технічної інвентаризації є обов`язковою для власників, незалежно від форми власності.
Відповідно до п. 1.8 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, державній реєстрації підлягають тільки ті об`єкти нерухомості, будівництво яких закінчено, та прийняті в експлуатацію у встановленому порядку незалежно від форм їхньої власності та при наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим бюро технічної інвентаризації, яке проводить державну реєстрацію права власності на ці об`єкти.
В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт введення об`єктів нерухомого майна, крім об`єкту А-1, в експлуатацію, а тому твердження відповідача про те, що Приватна фірма "Нік Ан" набула право власності на це майно є безпідставним.
Згідно з наявним у реєстраційній справі листом комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради від 15.05.2014 №5129 станом на 31.12.2012 в інвентаризаційній справі містяться відомості про право власності за адресою: АДРЕСА_2, автомобільна стоянка, літера А-1 (будинок охорони) за приватною фірмою "Нік Ан" на підставі свідоцтва про право власності від 29.10.1998, видане виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради на підставі рішення виконкому Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 18.04.1996 №505 та записано в реєстрову книгу № 28 ЮН за реєстровим № 1388-130 (т.2, а.с. 48).
Таким чином, на момент проведення державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в квітні 2014 року державним реєстратором Лісоволенко Романом Михайловичем Приватній фірмі "Нік Ан" на праві власності належала автомобільна стоянка, яка складається лише з літ. А-1 - будинку охорони.
Позиція Приватної фірми "Нік Ан", яка декілька раз у тій чи іншій інвентаризації повторюється у відзиві на позов, поясненнях, апеляційній скарзі, що Відповідач-1 сам нічого не будував, а все отримав за Актом, спростовується технічним паспортом, де вказано рік побудови всіх об`єктів, крім А-1, - 1997 рік.
Щодо поданої Приватною фірмою "Нік Ан" заяви про застосування строку позовної даності суд зазначає наступне.
Відповідно до Висновку Великої палати Верховного Суду, зокрема, у постанові від 07.04.2020 по справі № 916/2791/13 реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного.
Відповідно, існування у державному реєстрі інформації про реєстрацію об`єктів, не введених в експлуатацію, може поставити під загрозу життя та здоров`я людей, оскільки безпечність об`єкту не була перевірена при введенні в експлуатацію. Тому, вимога власника землі, на якому розташовані об`єкти нерухомого майна, не може бути обмежена будь-яким строком.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України).
Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.
Колегія суддів звертає увагу, що господарським судом вірно зазначено, що предметом позову є скасування рішень державних реєстраторів щодо державної реєстрації нерухомого майна. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, на якій розташоване спірне майно, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про скасування реєстраційних дій щодо спірного майна. Отже, заявлений позивачем позов розцінюється колегією суддів як негаторний.
Допоки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном, зокрема і шляхом скасування рішень реєстраторів щодо внесення записів про реєстрацію права власності, а тому негаторний позов може бути пред`явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення (вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №653/1096/16-ц від 04.07.2018).
Таким чином, оскаржуване судове рішення має обґрунтоване посилання на порушене права позивача, описує його триваючий характер і визначає його правовий зміст.
Виходячи з вищезазначеного, посилання апелянта на те, що в оскаржуваному рішенні відсутня пряма вказівка на суть порушеного права позивача не відповідає дійсності.
Заявник апеляційної скарги зазначає про невірно обраний спосіб захисту позивача та не погоджується з тим, що позивачем заявлено саме негаторний позов.
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
У постанові ВП ВС від 13 липня 2022 року у справі № 199/8324/19 зазначено, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.
Втім, за Відповідачем-1 не зареєстровано право власності на земельну ділянку, власником якої є територіальна громада міста в особі Дніпровської міської ради.
У випадку, якщо б суть порушення прав та законних інтересів Дніпровської міської ради була б у неправомірній державній реєстрації права власності на земельну ділянку за відповідачем - мав би місце віндикаційний позов.
В даному ж випадку, існують усі обставини для заявлення і задоволення саме негаторного позову з огляду на наступне.
Негаторний позов (ст. 391 ЦК України) - це вимога власника, який володіє річчю, про усунення перешкод у здійсненні користування і розпорядження нею. Власник, який звертається за захистом, зберігає майно у своєму володінні та вимагає від відповідача припинити протиправні дії щодо свого майна, які не пов`язані із порушенням володіння. Ознаками негаторного позову є: подається власником або титульним володільцем; стосовно майна, яке перебуває у власника (володільця); інша особа заважає користуванню або розпорядженню цією річчю; для створення таких перешкод немає правових підстав.
Об`єктом негаторного позову є усунення триваючого правопорушення, що збереглося до моменту подання позову до суду.
Позивачем у негаторному позові є власник майна або особа, яка володіє майном на підставі інших прав на майно (титульний власник). До останніх належать як суб`єкти речових прав (наприклад, підприємство, організація, установа, що не є власником майна, але володіє ним на праві повного господарського відання або оперативного управління, що позбавлена можливості користуватися чи розпоряджатися майном), так і суб`єкти зобов`язальних прав, які пов`язані з володінням (наприклад, орендар, охоронець, перевізник). У разі порушення третьою особою права користування і розпорядження майном- і власник, і володілець цього майна набувають права на подання негаторного позову. У цьому випадку при вирішенні питання про те, хто з них може бути позивачем за негаторним позовом, слід виходити з обсягу правомірності обох названих осіб.
Відповідачем у негаторному позові є особа, яка власними протиправними діями перешкоджає позивачу здійснювати правомірність щодо користування чи розпорядження майном.
Позовна давність до вимог за негаторним позовом не застосовується, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі.
У постанові від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що допоки особа є власником нерухомого майна, тобто за нею зареєстровано право власності на це майно, вона не може бути обмежена в праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування й розпорядження цим майном.
В силу вищенаведеного, посилання апелянта не невірний спосіб захисту порушеного права позивачем не відповідає дійсності.
Оскільки у даному випадку існує триваюче правопорушення, так як першочергово у 2014 році за Приватною фірмою "Нік Ан" прийнято рішення державного реєстратора щодо первинної реєстрації нерухомого майна за адресою: м. Дніпро, АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 362739512101), з наступним описом: автомобільна стоянка яка складається з: Б - бокси (тимчасові). В, Г - склад (тимчасовий), Д - вартовий пост (тимчасовий), Е - сарай (тимчасовий), Ж.- навіс, № 1, 3, І - споруди, за відсутності документа (оскільки правомірною реєстрацію було лише на майно літ.А - будинок охорони, відповідно до свідоцтва про право власності), такий позов (про скасування неправомірних реєстраційних дій), можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав позивача.
До того ж, колегія суддів звертає увагу на дотримання суспільного інтересу та соціального балансу у даній справі, оскільки відповідачами використовувалося дане майно без відповідного введення в експлуатацію, а отже, могли бути порушені державні та технічні норми при будівництві цих об`єктів, що може призвести до непоправних наслідків.
Враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).
У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Тому колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що інші доводи та міркування заявника апеляційної скарги судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржувані судові рішення слід залишити без змін.
Щодо клопотання Приватної фірми "Нік Ан" про постановлення окремої ухвали колегія суддів зазначає наступне.
У відповідному клопотанні директор Приватної фірми "Нік Ан" зазначив, що 30 березня 2024 року він зі свого телефону ( НОМЕР_2 ) зателефонував за телефонним номером ( НОМЕР_3 ) і за голосом переконався, що дійсно розмовляє з ОСОБА_3 , який являється секретарем постійної комісії Дніпровської міської ради з питань транспорту та зв`язку.
Їх розмова звелась до того, що ОСОБА_3 , який на рівних частках є партнером ОСОБА_5 ( ОСОБА_5 ) в автостоянці (мається на увазі автостоянка по АДРЕСА_2 ), готовий вплинути на ОСОБА_5 , аби той розрахувався з ним за автомобільну стоянку. ОСОБА_3 зазначив, що йому з цього питання передзвонять від імені ОСОБА_5 .
Зазначає, що ОСОБА_5 у минулому займав посаду заступника начальника Департаменту транспорту та зв`язку Дніпропетровської міської ради.
Дійсно, 30 березня 2024 року на його телефонний номер ( НОМЕР_2 ) зателефонував чоловік з телефонного номеру ( НОМЕР_4 ), який представився ОСОБА_8 та зазначив, що має певні напрацьовані варіанти мирового врегулювання спірних питань, які пов`язані з Приватною фірмою «Нік Ан» та автомобільною стоянкою. В телефонній розмові вказаний чоловік підтвердив ту обставину, що його попросив передзвонити Паша.
30 березня 2024 року на його телефонний номер ( НОМЕР_2 ) зателефонував ОСОБА_3 з телефонного номеру ( НОМЕР_3 ), який поцікавився, чи передзвонили директору ПФ «Нік Ан» та попросив «тримати його в курсі, щоб мене не образили».
У період з 01 квітня 2024 року по 05 квітня 2024 року він спілкувався з чоловіком на ім`я ОСОБА_7 через застосунок «Signal». Суть спілкування звелась до того, що останній підготував документи, які він мав підписати у нотаріуса задля врегулювання спору та виплати Приватній фірмі «Нік Ан» грошових коштів у сумі 150 000,00 грн. в якості компенсації вартості будинку охорони на автостоянці, яку було знищено.
06 квітня 2024 року (субота) ОСОБА_8 приїхав у м. Житомир, де вони повинні були зустрітися у приватного нотаріуса Пріми Ніни Василівни ( АДРЕСА_3 ) і саме при особистій зустрічі він зрозумів, що приїхав ОСОБА_8 , який є представником Дніпровської міської ради у справі № 904/4080/22, порушеній Господарським судом Дніпропетровської області за позовом Дніпровської міської ради до Приватної фірми «Нік Ан» про скасування рішень державних реєстраторів.
З ноутбука (Apple), який привіз із собою ОСОБА_8 , в ЄСІТС були сформовані процесуальні заяви у справах № 904/4080/22 та № 904/1526/23 (справа за позовом Приватної фірми «Нік Ан» до Приватного підприємства «Дружба 2017» про усунення перешкод у користуванні майном). Вказані заяви були підписані цифровим підписом ОСОБА_9 .
Під час засвідчення процесуальних документів цифровим підписом на його носій інформації (флешнакопичувач) автоматично збереглися певні файли згенеровані ноутбуком (Apple), який привіз із собою ОСОБА_8 .
У згаданого приватного нотаріуса ним ( ОСОБА_9 ) були підписані нотаріально посвідчені документи (у справах № 904/4080/22 та № 904/1526/23), які були передані особисто в руки ОСОБА_8 .
Також саме ОСОБА_8 через мобільний банківський додаток у своєму телефоні здійснив адміністративний платіж зі свого банківського рахунку за оформлення нотаріальних документів.
Після підписання у нотаріуса документів ОСОБА_8 особисто передав йому конверт із грошовими коштами.
Про факт знищення об`єкта нерухомого майна (автомобільна стоянка, розташована за адресою: АДРЕСА_2 ), за що йому і було передано суму компенсації, повідомив йому саме ОСОБА_8 .
Поведінка ОСОБА_8 у нотаріуса не дала йому змоги визначити, чиї саме інтереси він представляє у цей момент: чи то Дніпровської міської ради, чи Приватного підприємства «Дружба 2017».
Хто та за яких обставин знищив об`єкт нерухомого майна (автомобільна стоянка, розташована за адресою: АДРЕСА_2 ) йому невідомо, оскільки він із серпня 2023 року і по даний час перебуває в лавах ЗСУ та не має можливості фізично контролювати згаданий об`єкт нерухомості.
Вважає, що цілком очевидно, що і депутат Дніпровської міської ради, який займає посаду секретаря постійної комісії Дніпровської міської ради з питань транспорту та зв`язку ОСОБА_3 , і юрист Дніпровської міської ради ОСОБА_8, діючи спільно, порушують покладені на них Статутом громади обов`язки і їх діяння містить ознаки корупції (в розумінні Закону України «Про запобігання корупції»).
Також зазначає, що рейдери фактично «задвоїли» один і той самий об`єкт нерухомого майна (автомобільну стоянку) та вчинили спробу оформити землю під таким об`єктом нерухомості, через що Приватна фірма «Нік Ан» 23.10.2021 звернулася до Дніпровської міської ради з проханням скасувати рішення Дніпровської міської ради VII скликання від 15.11.2017 № 188/26.
Натомість, листом від 11.11.2021 за вих. № 7/9-1567 Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради відмовив у задоволенні згаданого звернення.
Приватна фірма «Нік Ан» вважає, що зазначені вище факти вказують на суттєві недоліки в діяльності Дніпровської міської ради, його депутатського корпусу та осіб, які виконують представницькі функції в суді від імені Дніпровської міської ради.
Дії ОСОБА_8 також вказують на неналежне виконання професійних обов`язків.
Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст. 246 ГПК України, просить суд постановити окрему ухвалу стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення та надіслати її до органу досудового розслідування.
Відповідно до частини 1 статті 246 Господарського процесуального кодексу України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення (ч. 5 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року в справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19) вказано, що суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу (частина перша статті 262 ЦПК України). Отже, постановлення окремої ухвали є процесуальною дією суду, вчинення якої не залежить від наявності клопотань учасників справи. Суд постановляє окрему ухвалу лише тоді, якщо встановить порушення певним органом чи іншою особою вимог законодавства або недоліки в їхній діяльності під час вирішення спору.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2018 року в справі № 761/32388/13-ц (провадження № 61-3251св18) зазначено, що «при вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов`язком.
Зазначені висновки підтверджені й у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного цивільного суду від 22.04.2024 №346/2744/21.
Аналіз заявленого директором Відповідача-1 клопотання свідчить, що підстави для постановлення окремої ухвали необґрунтовані, оскільки матеріали даної справи не містять доказів порушення Дніпровською міською радою чи її представниками вимог законодавства при розгляді даної конкретної справи. Всі доводи заявника підтверджені лише його особистою письмовою заявою. Інших доказів матеріали справи не містять.
Як наслідок, у задоволенні клопотання про постановлення окремої ухвали належить відмовити. При цьому, директор Відповідача-1 не позбавлений права звернутися з відповідною заявою до правоохоронних органів.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватної фірми "Нік Ан" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2023 у справі №904/4080/22 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2023 у справі №904/4080/22 - залишити без змін.
Судові витрати Приватної фірми "Нік Ан" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 24.06.2024.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Ю.Б. Парусніков
Суддя Т.А. Верхогляд
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2024 |
Оприлюднено | 26.06.2024 |
Номер документу | 119926107 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Крижний Олександр Миколайович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні