Ухвала

від 17.06.2024 по справі 14/86/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"17" червня 2024 р. Cправа № 14/86/2012/5003

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А., суддів Міліціанова Р.В., Маслія І.В.,

за участю секретаря судового засідання Макогін О.І.,

стягувача (скаржника) - Забари Ю.С.,

боржника - Шевчук О.В.,

у відсутності головного державного виконавця Парубок Я.С. та третіх осіб,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" на бездіяльність головного державного виконавця Тульчинського відділу ДВС у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м.Київ) Парубок Я.С. №б/н від 23.05.2024 (вх. канцелярії суду №01-39/9/24 від 23.05.2024), подану у справі

за позовом: Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-а)

до: Товариства з додатковою відповідальністю "Брацлав" (22870, Вінницька область, Немирівський район, смт Брацлав, вул. Леніна, буд. 124)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Національний університет біоресурсів та природокористування України та Науково-дослідне господарство "Ворзель"

про повернення майна, переданого згідно договору відповідального зберігання №84-10вз/1006 від 09.12.2010р., та стягнення 163612 грн 40 коп. неустойки за неповернення майна,

В С Т А Н О В И В :

На розгляді Господарського суду Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А., суддів Міліціанова Р.В., Маслія І.В. перебуває скарга Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" на бездіяльність головного державного виконавця Тульчинського відділу ДВС у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м.Київ) Парубок Я.С. №б/н від 23.05.2024 (вх. канцелярії суду №01-39/9/24 від 23.05.2024), подана у справі №14/86/2012/5003.

Ухвалою від 28.05.2024 вказану скаргу призначено до розгляду у судовому засіданні на 06.06.2024 о 14:00 год.

Ухвалою від 30.05.2024 за клопотанням представника Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" Забари Юрія Сергійовича останньому забезпечено участь у судовому засіданні 06.06.2024 о 14:00 год. у справі №14/86/2012/5003 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Окрім того, ухвалою від 30.05.2024 представнику скаржника за його клопотанням забезпечено участь у судовому засіданні 06.06.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку EasyCon.

За результатами проведеного судового засідання 06.06.2024, враховуючи невиконання головним державним виконавцем Тульчинського відділу ДВС у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м.Київ) Парубок Я.С. вимог ухвали від 28.05.2024 щодо надання витребуваних документів, розгляд скарги відкладено на 17.06.2024 о 15:30 год., про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

Ухвалою від 07.06.2024 повідомлено головного державного виконавця Тульчинського відділу ДВС у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м.Київ) Парубок Я.С. про призначене судове засідання для розгляду скарги на 17.06.2024. Цією ж ухвалою повторно зобов`язано Головного державного виконавця Тульчинського відділу ДВС у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м.Київ) Парубок Я.С. в строк до 12.06.2024 надати суду письмове пояснення на скаргу Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" №б/н від 23.05.2024, а також належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №74228559 щодо примусового виконання ухвали Господарського суду Вінницької області від 19.02.2013 по справі №14/86/2012/5003.

Зазначену ухвалу 07.06.2024 доставлено до Електронного кабінету ЄСІТС державного виконавця Тульчинського відділу ДВС у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м.Київ) Парубок Я.С., про що в матеріалах справи міститься відповідна довідка.

На визначений час у судове засідання 17.06.2024 з`явилися представники стягувача (скаржника) та боржника, державний виконавець та треті особи правом участі у судовому засіданні не скористалися.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Представником скаржника подано для долучення до матеріалів справи Акт державного виконавця Парубок Я.С. від 05.06.2024. При цьому представник Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" подану скаргу підтримав у повному обсязі.

В обґрунтування мотивів поданої скарги стягувач зазначає про протиправність відмови державного виконавця Парубок Я.С. щодо проведення товарознавчої експертизи у ВП №74228559.

До судового засідання в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшло пояснення Товариства з додатковою відповідальністю "Брацлав" на подану скаргу (вх. №01-34/6229/24), відповідно до якого боржник акцентує увагу, що серед обов`язків державного виконавця відсутній обов`язок призначати експертизу, а отже не призначення експертизи не може розцінюватися як бездіяльність. Мирова угода також не містить умови щодо передачі майна за наслідками проведення товарознавчої чи іншої експертизи.

У судовому засіданні представник боржника підтримав подане пояснення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Ухвалою суду від 19.02.2013 затверджено мирову угоду від 18.02.2013 у справі №14/86/2012/5003, укладену між позивачем - Державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" та відповідачем - Відкритим акціонерним товариством "Брацлав". Провадження у справі №14/86/2012/5003 припинено на підставі п. 7 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

21.02.2024 постановою головного державного виконавця Тульчинського відділу ДВС у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м.Київ) Парубок Я.С. відкрито виконавче провадження ВП №74228559 з виконання ухвали суду від 19.02.2013 у справі №14/86/2012/5003, відповідно до якої зобов`язано ТДВ "Брацлав" (код ЄДРПОУ 05768237) повернути Державному публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (код ЄДРПОУ 30401456) комплект обладнання для утримання дійного стада ОДС у кількості 160 одиниць (умовних місць) загальною вартістю 4 674 640 грн.

Стягувач звернувся до головного державного виконавця Парубок Я.С. із клопотанням (вих. №14/374 від 26.04.2024) про залучення експерта для проведення товарознавчої експертизи у ВП №74228559. Заявник просив провести товарознавчу експертизу з визначенням наявності та комплектності доїльного обладнання за зовнішнім оглядом та при можливості перевірити його технічну працездатність.

У відповідь на таке звернення головний державний виконавець Парубок Я.С. повідомила НАК "Украгролізинг" (вих. №18928/22.21-24 від 01.05.2024), що в ухвалі суду про затвердження мирової угоди не вказано про проведення товарознавчої експертизи.

Наведена відмова у проведенні експертизи за фактом невиконання зверненої до примусового виконання мирової угоди у справі №14/86/2012/5003 слугувала підставою для подання стягувачем скарги на бездіяльність головного державного виконавця Тульчинського відділу ДВС у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м.Київ) Парубок Я.С. №б/н від 23.05.2024 (вх. канцелярії суду №01-39/9/24 від 23.05.2024).

Окрім того, відповідно до Акту державного виконавця Парубок Я.С. від 05.06.2024 за фактом здійснення виїзду до стягувача - Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" останній відмовився приймати майно з підстав відсутності інформації щодо кількості та стану майна. У ході проведення виконавчих дій було подано клопотання про залучення експерта для проведення товарознавчої експертизи.

Визначаючись щодо поданої скарги, суд враховує, що умови і порядок виконання рішень судів регламентовані Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (ст. 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").

Згідно із ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" та п. 6 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5) під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

В силу приписів ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Приписами статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що заходами примусового виконання рішень, серед іншого, є вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Враховуючи, що предметом виконання у виконавчому провадженні була передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, до застосування у спірних правовідносинах полягають положення ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до ч. 1 якої під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі. У разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу.

При цьому суд вважає за необхідне акцентувати увагу, що положення ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" визначають різні наслідки вжитих виконавцем дій з пошуку майна, яке підлягає передачі стягувачу, зокрема:

- у разі наявності предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі;

- у разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження;

- у разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу.

Отже, за правилами ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» в першу чергу слід визначитись із можливістю застосування частини першої вказаної статті шляхом встановлення обставин знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, або встановлення факту відсутності предмета. Лише після встановлення відповідних обставин слід оцінювати наявність підстав для застосування ст.60 вказаного Закону.

На переконання суду, можливість встановлення наведених обставин, з огляду на тривалість зберігання майна та невиконання судового рішення з 2013 року, без залучення спеціаліста (експерта) у галузі товарознавства відсутня.

Крім того, реалізація дискреції та прав органу примусового виконання рішень має здійснюватися на засадах верховенства права, обов`язковості виконання рішень суду, законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Оскільки в даному спірному випадку мова йде про комплект обладнання для утримання дійного стада ОДС (160 од.), то, на думку суду, для встановлення його наявності, факту знищення або відсутності необхідні спеціальні знання, якими може володіти лише експерт або спеціаліст.

Так, пунктом 15 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Поряд з цим відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судового рішення.

Згідно із ч. 1, 2 ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

В силу приписів ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до п. 4.2 рішення Європейського суду від 27.07.2004 у справі "Ромашов проти України" невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Як зазначив Європейський суд у рішенні, ухваленому у справі "Горнсбі проти Греції", виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Відтак, невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

В силу приписів ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Суд бере до уваги, що ухвала суду від 19.02.2013 у цій справі неодноразово пред`являлася стягувачем до виконання, в результаті чого неодноразово відкривалось виконавче провадження (наведені обставини встановлені в ухвалі суду від 10.11.2016 у справі №14/86/2012/5003, відповідно до якої стягувачу було відмовлено у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання ухвали від 19.02.2013).

Поряд з цим фактичне виконання ухвали від 19.02.2013 не відбулося, наслідком чого є відкрите виконавче провадження ВП №74228559.

Вирішуючи питання про законність дій державного виконавця, суд має враховувати, що Законом України "Про виконавче провадження" на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усіх передбачених законом заходів у межах встановлених повноважень.

Матеріали справи не містять доказів щодо вжиття державним виконавцем усіх необхідних заходів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", до примусового виконання рішення.

При цьому встановлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дає підстав для висновку про можливість ставити його виконання в залежність від волевиявлення боржника або будь-яких інших осіб на вчинення чи не вчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів. Стадія виконання рішення продовжується до моменту виконання рішення або до вичерпання всіх можливих законних механізмів щодо його виконання.

Так, подання стягувачем клопотання про призначення у виконавчому провадженні товарознавчої експертизи вказує на доцільність її проведення в контексті ст. 60 Закону "Про виконавче провадження".

З огляду на зміст відповіді державного виконавця у формі листа вих. №18928/22.21-24 від 01.05.2024, а також вжиті заходи щодо виконання рішення суду, які систематично обмежуються складенням актів обстеження майна, колегія суддів приходить до висновку про не дотримання відповідних принципів організації та здійснення виконавчого провадження. Тому відмова у призначення експертизи не ґрунтується на профільному Законі.

Суд розглядає скаргу, керуючись принципом диспозитивності, а саме в межах заявлених вимог, з урахуванням доказів та аргументації скаржника.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що скарга Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" на бездіяльність головного державного виконавця Тульчинського відділу ДВС у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м.Київ) Парубок Я.С. №б/н від 23.05.2024 (вх. канцелярії суду №01-39/9/24 від 23.05.2024 є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково: в частині вимог, що кореспондуються із приписами ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" шляхом зобов`язання державного виконавця призначити товарознавчу експертизу з метою встановлення факту знищення або відсутності предметів, що підлягають передачі стягувачу. В решті вимог скарги слід відмовити.

Слід відмітити, що частково задовольняючи скаргу стягувача, суд не втручається у компетенцію органу виконання в частині формулювання питань до експерта, вибору експертної установи, а лише на основі тлумачення змісту ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» та правової природи виконання рішення суду про передачу майна в натурі визначає наявність відповідної доцільності отримання спеціальних знань з метою досягнення мети вчинення виконавчих дій.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 18, 232, 233, 234, 235, 240, 242, 326, 339, 342, 343, 345 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Скаргу Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" на бездіяльність головного державного виконавця Тульчинського відділу ДВС у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м.Київ) Парубок Я.С. №б/н від 23.05.2024 (вх. канцелярії суду №01-39/9/24 від 23.05.2024) у справі № 14/86/2012/5003 задовольнити частково.

2. Зобов`язати головного державного виконавця Тульчинського відділу ДВС у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м.Київ) Парубок Я.С. призначити товарознавчу експертизу у виконавчому провадженні №74228559 з метою визначення обставин знищення предметів, що мали бути передані відповідно до мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Вінницької області від 19.02.2013 по справі № 14/86/2012/5003, або встановлення факту їх відсутності.

3. В решті вимог скарги відмовити.

4. Відповідно до ч.1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

5. За приписами п. 25 ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвалу про розгляд скарги на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця може бути оскаржено окремо від рішення суду першої інстанції до Північно-західного апеляційного господарського суду.

6. Згідно із положеннями ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник ухвали надіслати сторонам та головному державному виконавцю Тульчинського відділу ДВС у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м.Київ) Парубок Я.С. до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Дата складання повного тексту ухвали 24.06.2024.

Головуючий суддя Тварковський А.А.

судді Міліціанов Р.В.

Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи.