Рішення

від 12.06.2024 по справі 904/607/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2024м. ДніпроСправа № 904/607/24За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМВЕКТОР"

до Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ"

про стягнення коштів

Суддя Юзіков С.Г.

При секретарі судових засідань Морозі А.О.

Представники:

Позивача Васьківський Л.М.

Відповідача не прибув

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 1 608 207,67 грн., з яких: 1 484 436,78 грн. - боргу за Договором №155459 поставки хімічної продукції від 15.12.2021, 48 305,03 грн. - 3 % річних, 75 465,86 грн. - індексу інфляції та судових витрат.

Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що сторонами укладено Договір поставки хімічної продукції № 155459 від 15.12.2021, відповідно до якого Постачальник зобов`язався поставити Покупцю кислоту соляну синтетичну технічну марки А, а Покупець зобов`язався прийняти таку продукцію та оплачувати її вартість в порядку і в строки, передбачені Договором та додатками до нього. За Специфікацією № 1 від 15.12.2021 до Договору Постачальник зобов`язався поставити Покупцю Кислоту соляну синтетичну технічну марки А в обсязі 3 500,00 (тонн) +/- 10% по ціні 6 685,00 грн. на суму 28 077 000,00 грн. +/- 10%. Строк постачання Хімічної продукції згідно з даною Специфікацією № 1 - з 01.01.2022 по 31.12.2022. На виконання умов Договору Покупець у період з 14.01.2022 по 23.02.2022 вніс попередню оплату на користь Постачальника за поставку Хімічної продукції на загальну суму 3 452 233,38 грн., Постачальник в цей період поставив Покупцю частину Хімічної продукції за цим Договором на загальну суму 1 967 796,60 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними. Таким чином, залишок попередньої оплати, на яку не відбулося постачання Хімічної продукції за Договором, складає 1 484 436,78 грн. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, в подальшому строк продовжувався. Згідно з п. 6.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за порушення зобов`язань, передбачених цим Договором, якщо таке порушення сталося внаслідок випадку або дії обставин непереборної сили. Згідно з п. 6.5 Договору при настанні зазначених в п. 6.2., 6.4. Договорів обставин, якщо вони безпосередньо негативно впливають на можливість виконання стороною своїх зобов`язань за цим Договором, строк виконання зобов`язань для сторони продовжується на весь час дії таких обставин. Якщо зазначені в п. 6.2., 6.4. Договору обставини діятимуть протягом 3 місяців поспіль і не виявлять ознак припинення, кожна зі сторін має право відмовитися на майбутнє від виконання своїх зобов`язань і від цього Договору шляхом направлення іншій стороні повідомлення про таку відмову. При цьому жодна зі сторін не має права на відшкодування їй збитків, спричинених відмовою іншої сторони від виконання зобов`язань і від цього Договору. Відповідач зазначає, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України АТ "ДНІПРОАЗОТ" позбулося можливості безпечно та належним чином забезпечувати власну виробничо-господарську діяльність необхідними ресурсами і матеріалами та відновлення такого забезпечення найближчим часом дуже ускладнено. 01.06.2022 Позивач направив на адресу Відповідача лист № 01/06-1, в якому просив повернути залишок попередньої оплати за Договором в сумі 1 484 436,78 грн. У відповідь на вказаний лист Відповідач листом від 20.06.2022 № 1192/01-6 повідомив Позивача про те, що з початком військової агресії РФ проти України АТ "ДНІПРОАЗОТ" призупинив свою роботу і дана вимушена зупинка призвела до неможливості виробництва продукції, тому в зв`язку з настанням форс-мажорних обставин підприємство відвантажить недопоставлену продукцію одразу після закінчення цих обставин і повернення АТ "ДНІПРОАЗОТ" до роботи. Однак, листом № 21/10-1 від 21.10.2022 Позивач повторно вимагав від Відповідача повернути вказаний залишок попередньої оплати за Договором. Звернення Позивача до Відповідача листами від 01.06.2022 та від 21.10.2022 з вимогами про повернення залишку попередньої оплати за Договором, Відповідач вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки Відповідач мав право і час на виконання поставок Позивачеві Хімічної продукції до 31 грудня 2022 року. Після 31.12.2022 вимог про повернення коштів до Відповідача не надходило. Також Відповідач стверджує, що нарахування штрафних санкцій є незаконним.

Від Позивача надійшла відповідь на відзив, з якої вбачається, що Відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, виникли форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання ним своїх обов`язків по Договору. Однак, п. 6.3. Договору передбачено комплекс дій, які сторона договору повинна вчинити у випадку настання форс-мажору, а саме повідомити іншу сторону протягом 20 днів та підтвердити факт настання випадку дії обставин непереборної сили належним доказом. Проте, Відповідачем не дотримано даного порядку визначеного Договором (повідомлення не направлено, доказ настання форс-мажору не надано). Крім того, Лист Торгово-промислової палати від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, на який посилається Відповідач є документом загального інформаційного характеру та не може вважатися сертифікатом ТПП, виданим відповідно до положень ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" і не є доказом настання форс-мажору (обставин непереборної сили) для певного суб`єкта господарювання у конкретному зобов`язанні. Також Позивач звертає увагу, що сторони, укладаючи Договір, погодили всі його істотні умови, в тому числі ціну, штрафні санкції, строки поставки. Відтак Відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за Договором погодився з передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань. Крім того, строк постачання товару згідно зі специфікацією до Договору закінчився 31.12.2022. Натомість, позовну заяву подано лише в грудні 2023 року, тобто майже через рік. Таким чином, Позивач надав Відповідачеві більш ніж достатній розумний строк для повернення грошових коштів. Щодо досудового врегулювання, Позивач зазначає, що можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору.

12.06.2024 від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що на даний час сторонами ведуться переговори відносно мирного врегулювання спору і, наразі, досягнута домовленість щодо розстрочення виплати боргу, в рамках якої Відповідачем 10.06.2024 сплачено перший платіж 175 000,00 грн.

У судовому засіданні 12.06.2024 представник Позивача підтвердив оплату Відповідачем 175 000,00 грн., та зазначив, що жодних переговорів сторони не вели, ніяких домовленостей немає, на думку останнього, дане клопотання подане для затягування розгляду справи.

Беручи до уваги, що розгляд справи вже відкладався за клопотання Відповідача, можливість укладання мирової угоди та розстрочення виконання рішення на стадії виконання рішення, суд вважає клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи необґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню.

За клопотанням Позивача судові засідання проводилися в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні досліджено надані сторонами докази.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.12.2021 сторони уклали Договір поставки хімічної продукції № 155459 (далі Договір), за п. 1.1. якого Постачальник (Відповідач) зобов`язується протягом строку дії Договору поставляти (передавати у власність) Покупцю (Позивачеві) визначену цим Договором та невід`ємними додатками до нього продукцію виробничо-технічного призначення, а Покупець - зобов`язується приймати таку продукцію та оплачувати її вартість у порядку і в строки, передбачені Договором та невід`ємними додаткам до нього.

Предметом поставок за Договором є визначена родовими ознаками продукція виробничо-технічного призначення кислота соляна синтетична технічна марки А (далі - хімічна продукція) (п. 1.2. Договору).

Кількість та ціна хімічної продукції, що підлягає поставці за Договором, узгоджується сторонами у специфікаціях на поставку хімічної продукції (далі - специфікації на поставку хімічної продукції). Специфікації на поставку хімічної продукції підписуються повноважними представниками обох сторін, скріплюються печатками сторін (зі їх наявності) та є невід`ємними частинами (додатками) до Договору (п. 1.3. Договору).

Загальна сума цього Договору обчислюється як вартість всієї хімічної продукції, що зазначена у всіх підписаних сторонами специфікаціях на поставку хімічної продукції за договором (п. 2.1. Договору).

Оплата хімічної продукції здійснюється Покупцем у безготівковій формі, в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. В платіжних дорученнях Покупець повинен обов`язково вказувати номер цього Договору, дату його укладання та призначення платежу (п. 2.2. Договору).

Хімічна продукція повинна бути оплачена Покупцем на умові повної (стовідсоткової) попередньої оплати. Попередня оплата вартості хімічної продукції здійснюється Покупцем лише після погодження сторонами графіку поставки (відвантаження) хімічної продукції. Здійснення Покупцем повної сплати попередньої оплати за хімічну продукцію є необхідною умовою виконання Постачальником своїх зобов`язань по поставці хімічної продукції Покупцю (п. 2.3. Договору).

Перерахування Покупцем грошових коштів до погодження сторонами графіку поставки (відвантаження) хімічної продукції не вважається сплатою попередньої оплати за хімічну продукцію і не створює у Постачальника зобов`язань по поставці хімічної продукції Покупцю. У даному випадку хімічна продукція залишається неоплаченою, а грошові кошти повертаються Покупцю на його письмову вимогу (п. 2.4. Договору).

Постачання хімічної продукції Покупцеві здійснюється Постачальником на умові (базисі) поставки СРТ - перевезення залізничним транспортом оплачене до залізничної станції на території України, вказаної у письмовій заявці на поставку (відвантаження) хімічної продукції, згідно Правил Міжнародної Торгової Палати (ІСС) з використанням термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі, в редакції 2010 року (далі - Інкотермс 2010). Хімічна продукція постачається покупцеві окремими партіями (п. 3.1. Договору).

Сторони звільняються від відповідальності за порушення зобов`язань, передбачених цим Договором, якщо таке порушення сталося внаслідок випадку або дії обставин непереборної сили (п. 6.1. Договору).

Сторона, що внаслідок випадку або дії обставин непереборної сили позбавлена можливості належним чином виконати свої зобов`язання за цим Договором, повинна повідомити про це іншу сторону протягом 20-ти календарних днів від дня виникнення у неї неможливості виконання зобов`язань за Договором та підтвердити факт настання випадку або дії обставин непереборної сили належними доказами (як-от: документами, що видаються центральними або місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, ТПП України та її територіальними органами; актами, листами, телеграмами, будь-якими іншими офіційними письмовими записами, що містять в собі відомості про настання відповідних обставин тощо) (п. 6.3. Договору).

Сторони, відповідно до ст. 219 ГК України, погодили, що окрім випадку та дії обставин непереборної сили підставою для звільнення Постачальника від відповідальності за порушення зобов`язань по Договору є наступні обставини надзвичайного характеру, за умови, якщо вони безпосередньо негативно впливають на можливість належного виконання Постачальником своїх зобов`язань і виникли без його умислу: зупинка роботи всіх або окремих виробництв (цехів) Постачальника, пов`язаних з виробництвом хімічної продукції; припинення, перерви чи обмеження урядом України або газопостачальними організаціями постачання чи транспортування природного газу Постачальникові. Факт виникнення таких обставин засвідчується Постачальником в тому ж самому порядку, що передбачений пунктом 6.3. Договору (п. 6.4. Договору).

При настанні зазначених у п.п. 6.2., 6.4. Договору обставин, якщо вони безпосередньо негативно впливають на можливість виконання стороною своїх зобов`язань за цим Договором, строк виконання зобов`язань для сторони продовжується на весь час дії таких обставин. Якщо зазначені у п.п. 6.2., 6.4. Договору обставини діятимуть протягом 3-х місяців поспіль і не виявлять ознак припинення, кожна зі сторін має право відмовитися на майбутнє від виконання своїх зобов`язань і від цього Договору шляхом направлення іншій стороні повідомлення про таку відмову. При цьому, жодна зі сторін не має права на відшкодування їй збитків, спричинених відмовою іншої сторони від виконання зобов`язань від Договору (п. 6.5. Договору).

Цей Договір набирає чинності з моменту його укладання сторонами та діє по 31.12.2022. Вся передплачена покупцем згідно з умовами договору хімічна продукція має бути поставлена у строк не пізніше останнього дня строку дії Договору (п. 8.1. Договору).

Відповідно до Специфікації № 1 від 15.12.2021 до Договору, Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві Кислоту соляну синтетичну технічну марки А на суму 28 077 000,00 грн.

Строк постачання кислоти соляної синтетичної технічної марки А згідно з даною Специфікацією з 01.01.2022 по 31.12.2022 (п. 2 Специфікації).

Термін дії Специфікації № 1 з 01.01.2022 по 31.12.2022 (п. 3 Специфікації).

Позивач вніс передоплату у загальному розмірі 3 452 233,38 грн., що підтверджується платіжними інструкціями в національній валюті: № 59067 від 14.01.2022 на суму 480 000,00 грн., № 59259 від 21.01.2022 на суму 490 000,00 грн., № 59337 від 25.01.2022 на суму 490 000,00 грн., № 59338 від 25.01.2022 на суму 10 000,00 грн., № 59528 від 31.01.2022 на суму 490 000,00 грн., № 60110 від 23.02.2022 на суму 520 000,00 грн. та угодою від 28.01.2022.

Позивач листами № 31/01-1 від 31.01.2022 та № 22/02-2 від 22.02.2022 просив забезпечити поставку кислоти соляної технічної в обсязі 2 цистерн у лютому 2022 році (11.02.202, 21.02.2022) та 3 цистерни у березні 2022 році (04.03.2022, 12.03.2022, 22.03.2022).

Відповідач поставив товар на загальну суму 1 967 796,60 грн., що підтверджується видатковими накладними № 463 від 14.01.2022 на суму 462 067,20 грн., № 463 від 17.01.2022 на суму 462 067, № 630 від 19.01.2022 на суму 521 430,00 грн., № 1023 від 25.01.2022 на суму 467 682,60 грн., № 1845 від 07.02.2022 на суму 516 616,80 грн.

Позивач направив Відповідачеві листа № 01/06-1 від 01.06.2022, в якому просив повернути залишок попередньої оплати по Договору № 155459 від 15.12.2021 в сумі 1 484 436,78 грн.

На зазначеного листа, Відповідач надав відповідь № 1102/016 від 20.06.2022, в якій повідомив, що з початком військових дій внаслідок військової агресії РФ проти України наступили форс-мажорні обставини, після закінчення яких підприємство повернеться до роботи і відвантажить недопоставлену продукцію.

Позивач направив Відповідачеві вимогу про виконання грошового зобов`язання № 21/10-1 від 21.10.2022, в якій пропонував терміново сплатити заборгованість у розмірі 1 484 436,78 грн.

У листі № 1077/01-6 від 13.07.2023 Відповідач повідомив Позивачеві, що його підприємство перебуває у вимушеному простої та пропонував поставити інший доступний для поставки товар.

На борг Відповідача Позивач, з посиланням на ст. 625 ЦК України, нарахував 75 465,86 грн. індексу інфляції за період з січня 2023 року по січень 2024 року, 48 305,03 грн. 3 % річних за період з 01.01.2023 по 31.01.2024.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є факт передоплати Позивачем, часткової поставки товару Відповідачем, настання/ненастання строку поставки товару, обґрунтованість стягуваних сум.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

В силу приписів ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 611 ЦК України встановлено, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач позов заперечує з викладених у відзиві підстав.

Перевіривши доводи і докази сторін, суд погоджується з Позивачем та не приймає позицію Відповідача.

Так, 15.12.2021 сторони уклали Договір поставки хімічної продукції № 155459, за п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується протягом строку дії Договору поставляти (передавати у власність) Покупцю визначену цим Договором та невід`ємними додатками до нього продукцію виробничо-технічного призначення, а Покупець - зобов`язується приймати таку продукцію та оплачувати її вартість у порядку і в строки, передбачені Договором та невід`ємними додаткам до нього.

Відповідно до Специфікації № 1 від 15.12.2021 до Договору, Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві Кислоту соляну синтетичну технічну марки А на суму 28 077 000,00 грн.

Строк постачання кислоти соляної синтетичної технічної марки А згідно з даною Специфікацією з 01.01.2022 по 31.12.2022 (п. 2 Специфікації).

Термін дії Специфікації № 1 з 01.01.2022 по 31.12.2022 (п. 3 Специфікації).

Позивач вніс передоплату у загальному розмірі 3 452 233,38 грн., що підтверджується платіжними інструкціями в національній валюті: № 59067 від 14.01.2022 на суму 480 000,00 грн., № 59259 від 21.01.2022 на суму 490 000,00 грн., № 59337 від 25.01.2022 на суму 490 000,00 грн., № 59338 від 25.01.2022 на суму 10 000,00 грн., № 59528 від 31.01.2022 на суму 490 000,00 грн., № 60110 від 23.02.2022 на суму 520 000,00 грн. та угодою від 28.01.2022.

Відповідач поставив товар на загальну суму 1 967 796,60 грн., що підтверджується видатковими накладними № 463 від 14.01.2022 на суму 462 067,20 грн., № 463 від 17.01.2022 на суму 462 067, № 630 від 19.01.2022 на суму 521 430,00 грн., № 1023 від 25.01.2022 на суму 467 682,60 грн., № 1845 від 07.02.2022 на суму 516 616,80 грн.

Позивач направив Відповідачеві листа № 01/06-1 від 01.06.2022, в якому просив повернути залишок попередньої оплати по Договору № 155459 від 15.12.2021 в сумі 1 484 436,78 грн.

На зазначеного листа, Відповідач надав відповідь № 1102/016 від 20.06.2022, в якій повідомив, що з початком військових дій внаслідок військової агресії РФ проти України наступили форс-мажорні обставини, після закінчення яких підприємство повернеться до роботи і відвантажить недопоставлену продукцію.

Позивач направив Відповідачеві вимогу про виконання грошового зобов`язання № 21/10-1 від 21.10.2022, в якій пропонував терміново сплатити заборгованість у розмірі 1 484 436,78 грн.

Беручи до уваги надані сторонами докази (Договір, платіжні інструкції в національній валюті, видаткові накладні, листи), настання строку поставки товару, відсутність заперечень Відповідача щодо суми та яку не поставлено товар, суд вважає вимоги щодо основного боргу обґрунтованими.

Однак, після звернення Позивачем з позовом, Відповідач частково повернув 175 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 2266 від 10.06.2024.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, провадження у справі, в частині вимог про стягнення основного боргу в розмірі 175 000,00 грн., підлягає закриттю за відсутністю предмету спору.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (п. 4 ст. 231 ГПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Посилання Відповідача на форс-мажорні обставини не приймаються судом, оскільки доказів повідомлення Позивача у порядку, визначеному п. 6.3. Договору, Відповідач до матеріалів справи не надав.

Крім того, відповідно до ст.42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.

Таким чином, судом розцінюється критично посилання Відповідача на його незадовільний фінансовий стан, пов`язаний із запровадженням воєнного стану та простою.

Слід також враховувати, що сторони, укладаючи Договір, погодили всі його істотні умови, в тому числі ціну, штрафні санкції, строки поставки. Відтак, Відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за Договором, погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань.

Необхідно врахувати, що АТ "Дніпроазот", як юридична особа, яка проводить свою господарську діяльність на власний ризик, приймаючи попередню оплату від Позивача, усвідомлювало необхідність поставки товару у передбачені договором строки у обумовлених обсягах, з огляду на що, повинно було розумно оцінити цю обставину з урахуванням виду своєї діяльності та можливості виконання зобов`язання у погоджені сторонами строки.

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Статтею 218 ГК України унормовано, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 617 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (ч. 1 ст. 617 ЦК України).

Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язання, а не від виконання самого зобов`язання. У будь-якому випадку, сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер, саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 по справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 ГПК України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із Позивачем по Договору, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання Відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором.

Слід відзначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що Відповідач не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти, адже протилежного Відповідачем не доведено відповідними доказами. Слід також відзначити що держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). Відповідач не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.

У даному випадку сторона не надала доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

Окрім цього, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять відомостей про те, що Позивач перебуває в кращому становищі порівняно з Відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі форс-мажорні обставини, стосуються обох сторін договору.

Перевіривши розрахунки Позивача, за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство", судом встановлено, що розрахунки індексу інфляції проведено правильно, за перерахунком суду, 3 % річних за період з 01.01.2023 по 31.01.2024 становить 48 304,70 грн.

З урахуванням викладеного, позов підлягає частковому задоволенню, до стягнення належать; 1 309 436,78 грн. основного боргу, 75 465,86 грн. індексу інфляції, 48 304,70 грн. 3 % річних, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМВЕКТОР" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2А, пов. 13, оф. 4, код 41556090) до Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" (51909, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. С.Х. Горобця, буд. 1, код 05761620) про стягнення коштів в частині стягнення 175 000,00 грн. основного боргу.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" (51909, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. С.Х. Горобця, буд. 1, код 05761620) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМВЕКТОР" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2А, пов. 13, оф. 4, код 41556090) 1 309 436,78 грн. основного боргу, 75 465,86 грн. індексу інфляції, 48 304,70 грн. 3 % річних, 21 498,11 грн. судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.

Повне судове рішення складене 24.06.2024

Суддя С.Г. Юзіков