Ухвала

від 24.06.2024 по справі 904/2651/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24.06.2024м. ДніпроСправа № 904/2651/24

Суддя Бєлік В.Г. , розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-СВІТЛО УКРАЇНА", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ ПРОЕКТНЕ БЮРО "НОВИЙ ДІМ", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № ССУ-064/0509 від 01.09.2023 у загальному розмірі 529 657,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-СВІТЛО УКРАЇНА" (надалі - Позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у які просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ ПРОЕКТНЕ БЮРО "НОВИЙ ДІМ" (надалі - Відповідач) заборгованість у загальному розмірі 529 657,22 грн., з яких: основний борг у розмірі 437 836,78 грн, пеня у розмірі 40 413,94 грн, 3% річних у розмірі 3 069,24 грн, інфляційні втрати у розмірі 4 553,59 грн, штраф у розмірі 43 783,67 грн.

Також просить покласти на відповідача сплачений при подані позовної заяви судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за Відповідачем обліковувалась заборгованість в розмірі 437 836,78 грн. перед Позивачем, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу № ССУ-064/0509 від 01.09.2023 щодо повної та своєчасної оплати отриманого від позивача товару.

Дана позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Статтями 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України визначено вимоги щодо оформлення позовної заяви та комплектність документів, які повинні додаватися до неї.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Вирішуючи питання щодо сплати судового збору, господарський суд повинен виходити, зокрема, з такого.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.1, п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").

Згідно з ч.1 ст.163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Відповідно до п. 3.1. Інструкції Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 року № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції. Платіжне доручення оформляється платником згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення поштового зв`язку, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Як встановлено судом позивачем заявлено майнову вимогу, а саме стягнення заборгованості у загальному розмірі 529 657,22 грн.

Відтак, розмір судового збору за подання даного позову становить 7 944,85 грн (529 657,22 грн х 1,5%).

Однак, на підтвердження сплати судового збору Позивачем надано до позовної заяви платіжну інструкцію № 744 від 07.06.2024 лише на суму 7 894,30 грн, тобто у меншому розмірі, ніж передбачено Законом України "Про судовий збір".

Таким чином, позивачем не доплачено судовий збір у розмірі 50,55 грн.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).

Виходячи з вищевикладеного, позивачу необхідно доплатити судовий збір за подання до господарського суду даної позовної заяви в розмірі 50,55 грн.

Так, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України (в чинній редакції) позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін та інших учасників справи.

Частиною 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Таким чином, суд констатує, що представник позивача є особою (адвокатом), яка в обов`язковому порядку повинна зареєструвати електронний кабінет. Проте, матеріали позову містять зазначення щодо наявності у адвоката позивача електронного кабінету, однак не містять ідентифікаційний код адвоката, за яким суд зміг би самостійно перевірити наявність у такого адвоката електронного кабінету.

Отже, позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Національним законодавством України (ст. 172 Господарського процесуального кодексу України) передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права шляхом встановлення обов`язку позивача надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.

Таким чином, право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції, включає в себе обов`язок позивача належним чином інформувати відповідача про подання позову до суду шляхом направлення на його адресу копії позовної заяви з додатками. При чому, таке інформування повинно бути здійснене позивачем до порушення судом провадження по справі.

Також суд зазначає, що згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у Постанові від 04.12.2012 року по справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов`язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.

Отже, порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обов`язку, не буде відповідати ст. 6 Конвенції

Відповідно до частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 174, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Позивачу протягом семи днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати докази сплати (доплати) судового збору у встановлених порядку та у розмірі 50,55 грн.;

- відомостей у порядку п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України щодо іншого учасника справи (представника позивача - адвоката) наявності електронного кабінету.

3. Роз`яснити, що у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя В.Г. Бєлік