Рішення

від 26.03.2024 по справі 911/2282/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2282/23

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Нікітіна С.В., розглянув матеріали справи

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельпласт-Львів"

82000, Львівська область, місто Городок, вулиця Героїв УПА, будинок 4, код ЄДРПОУ 23957545

адреса для листування:79005, місто Львів, вулиця Поповича, будинок 2/10

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "Євротехнології"

08133, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Балукова, будинок 23, код ЄДРПОУ 24373295

про стягнення заборгованості

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "Євротехнології"

08133, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Балукова, будинок 23, код ЄДРПОУ 24373295

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельпласт-Львів"

82000, Львівська область, місто Городок, вулиця Героїв УПА, будинок 4, код ЄДРПОУ 23957545

про стягнення пені

за участі представників:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - Данілін Сергій Володимирович, ордер серія ВС № 1218131, договір від 03.07.2023,

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) Шабаровський Богдан Володимирович, посвідчення адвоката № 1397 від 25.05.2018, серія АА № 1290161 від 26.03.2024, Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія РН № 1397 від 25.05.2018

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №1962/23 від 26.07.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельпласт-Львів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "Євротехнології" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем строку виконання грошового зобов`язання за договором поставки №0605/1-ТЕR від 09.06.2021.

Судом перевірено позовну заяву і додані до неї документи на відповідність вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України та встановлена їх невідповідність вимогам пункту 2 частини 1 статті 164 та частині 1 статті 172 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.08.2023 позовну заяву (вх. №1962/23 від 26.07.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельпласт-Львів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "Євротехнології" про стягнення заборгованості залишено без руху.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання (вх. №16752/23 від 04.09.2023), яким позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.09.2023 позовну заяву (вх. №1962/23 від 26.07.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельпласт-Львів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "Євротехнології" про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2282/23 за правилами загального позовного провадження, а проведення підготовчого засідання суду призначено на 10.10.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання (вх. №18302/23 від 26.09.2023) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.10.2023 клопотання позивача (вх. №18302/23 від 26.09.2023) про проведення судового засідання 10.10.2023 в режимі відеоконференції задоволено.

У судове засідання 10.10.2023 шляхом відеоконференції з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлявся.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.10.2023 задоволено клопотання позивача про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції та відкладено підготовче засідання на 14.11.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява (вх. №19977/23 від 20.10.2023) про ознайомлення з матеріалами справи.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №20689/23 від 02.11.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшла зустрічна позовна заява (вх. №20690/23 від 02.11.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "Євротехнології" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельпласт-Львів" про стягнення пені.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.11.2023 прийнято зустрічний позов (вх. №20690/23 від 02.11.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "Євротехнології" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельпласт-Львів" про стягнення пені до спільного розгляду з первісним позовом у справі, об`єднано вимоги за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "Євротехнології" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельпласт-Львів" про стягнення пені в одне провадження з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельпласт-Львів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "Євротехнології" про стягнення заборгованості, встановлено відповідачу за зустрічним позовом строк подання відзиву на зустрічний позов, встановлено позивачу за зустрічним позовом строк подання відповіді на відзив та призначено до розгляду в підготовчому засіданні разом з первісним позовом на 14.11.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання (вх. №4375/23 від 10.11.2023) про можливість ознайомитися з матеріалами справи.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява (вх. №21338/23 від 13.11.2023).

Перед судовим засіданням 14.11.2023 у місті Києві оголошено повітряну тривогу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.11.2023 підготовче засідання відкладено на 12.12.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання (вх. №5356/23 від 11.12.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача за зустрічним позовом надійшла заява (вх. №9822/23 від 11.12.2023) про уточнення доповнення підстави первісного позову.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву (вх. №5386/23 від 12.12.2023) та клопотання (вх. №5387/23 від 12.12.2023) про витребування доказів.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання (вх. №2292/23 від 12.12.2023).

У судове засідання 12.12.2023 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлялись.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача за зустрічним позовом надійшло клопотання (вх. №5490/23 від 13.12.2023) про витребування доказів та відзив на зустрічну позовну заяву (вх. №5486/23 від 13.12.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача за зустрічним позовом надійшла заява (вх. №5492/23 від 13.12.2023) про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання (вх. №5601/23 від 18.12.2023) про ознайомлення з матеріалами справи.

Зважаючи на обставини справи, з метою надання сторонам можливості ознайомлення з матеріалами справи та підготовки заяв по суті справи, суд дійшов висновку про оголошення перерви у судовому засіданні до 21.12.2023.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.12.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельпласт-Львів" (вх. №18302/23 від 26.09.2023) про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції 21.12.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача за зустрічним позовом надійшло заперечення (вх. №23369/23 від 21.12.2023) та заява (вх. №23382/23 від 21.12.2023) про надання копії ухвали від 21.12.2023.

У судове засідання 21.12.2023 з`вились представники сторін.

Судом розглянуто питання продовження відповідачу за зустрічним позовом строку подання відзиву на зустрічний позов, продовження позивачу за зустрічним позовом строку подання відповіді на відзив на зустрічний позов та продовження відповідачу за зустрічним позовом строку на подання заперечень на відповідь на відзив на зустрічний позов, відповідно до частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

За результатами розгляду судом клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельпласт-Львів" (вх. №5490/23 від 13.12.2023) про витребування доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для його часткового задоволення, у зв`язку із відповідністю вимогам статті 81 Господарського процесуального кодексу України і тим, що такі докази стосуються обставин, що підлягають з`ясуванню у даній справі, оскільки строки оплат спірної у справі заборгованості за договором, що укладений між сторонами у справі, обумовлені обставинами виконання іншого договору: договору (контракту) за ідентифікаційним номером TER-ICB-02L3C, сторонами якого є Комунальне підприємство «Тернопільводоканал» та Товариство з обмеженою відповідальністю "ІБК "Євротехнології".

Також судом розглянуте клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельпласт-Львів" (вх. №9822/23 від 11.12.2023) про уточнення доповнення підстав первісного позову.

Відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

У зв`язку із відповідністю частині 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельпласт-Львів" (вх. №9822/23 від 11.12.2023) про уточнення доповнення підстав первісного позову підлягає задоволенню.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.12.2023 відкладене підготовче засідання на 30.01.2024.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача за (первісним позовом) надійшла відповідь на відзив (вх. №600/24 від 15.01.2024).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача за (первісним позовом) надійшло клопотання (вх. №684/24 від 22.01.2024) на виконання ухвали суду від 21.12.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Комунального підприємства «Тернопільводоканал» надійшов лист (вх. №976/24 від 23.01.2024).

У судове засідання 30.01.2024 з`явились представники сторін.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.01.2024 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 27.02.2024.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача за зустрічним позовом надійшло клопотання (вх. №1758/24 від 20.02.2024) про витрати на правничу допомогу.

У судове засідання 27.02.2024 з`явились представники обох сторін.

У судовому засіданні 27.02.2024 розпочато стадію з`ясування обставин та дослідження доказів.

Враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку про оголошення перерви у судовому засіданні до 26.03.2024 о 14:40, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні представником позивача за первісним позовом заявлено усне клопотання про перегляд його заяви про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку.

Відповідно до частин 1-5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

У зв`язку із наявністю у Господарського суду Київської області технічної можливості для проведення судового засідання в режимі відеоконференції та відповідністю клопотання вимогам статті 197 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про задоволення вказаного клопотання.

У судове засідання 26.03.2024 з`явились представники обох сторін.

У судовому засіданні 26.03.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

За результатами розгляду матеріалів справи, дослідження доказів та оцінки їх у сукупності, суд

встановив:

1. Правовідносини сторін

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ельпласт-Львів» як продавцем (далі - позивач за первісним позовом/продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ІБК «Євротехнології» як покупцем (далі - відповідач за первісним позовом/продавець) укладений договір поставки товару №0605/1-TER від 09.06.2021 (далі-договір) та специфікація №1 від 09.06.2021 до договору поставки №0605/1-TER від 09.06.2021.

Відповідно до пункту 1.1. договору продавець зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки покупцю товар, для систем водопостачання, водовідведення тощо, який реалізує продавець на ринку України, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього на умовах Договору.

Згідно з пунктом 1.2. договору перелік товарів, які поставляються на умовах Договору, ціна та умови постачання визначаються у специфікаціях на товар, які є додатками до Договору і становлять його невід`ємну частину.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що поставка товарів здійснюється на умовах EXW - місто Городок, Львівська область (Інкотермс 2020) або на інших умовах, зазначених у відповідній Специфікації або у додатках до Договору.

Відповідно до пункту 1.4. договору продавець гарантує, що товар належить йому на правах власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним в Україні законодавством.

Згідно з пунктом 1.5. договору ціна товару включає в себе митне оформлення товару, податки та збори, що підлягають сплаті під час митного оформлення товару.

Пунктом 1.6. договору передбачено, постачальник повідомлений, що кінцевим споживачем (замовником) визначеного договором товару є Комунальне підприємство «Тернопільводоканал», в рамках укладеного контракту між покупцем та замовником №TER-ICB-02L3C.

Згідно з пунктом 3.6. договору якщо інше не погоджено сторонами у специфікації, поставка товарів має бути здійснена продавцем у місце поставки протягом строку, зазначеного у відповідній специфікації до цього договору. Продавець має право доставити товар раніше вказаного у Специфікації терміну.

Відповідно до пункту 4.1. договору покупець сплачує продавцю ціну товарів, вказану у специфікації, на таких умовах:

1) пунктом 4.1.1. договору передбачено 10 відсотків ціни товарів, вказаної у Специфікації №1, протягом 20 календарних днів з дати виставлення рахунку продавцем;

2) пунктом 4.1.2. договору передбачено 80 відсотків ціни поставлених товарів, вказаної у Специфікації №1, протягом 45 банківських днів з дати повної поставки відповідного товару згідно Специфікації №1 у місце поставки, або не пізніше десяти банківських днів після отримання грошових коштів згідно з тендерним договором за ідентифікаційним номером TER-ICB-02L3C, залежно від того, яка подія настане раніше;

3) пунктом 4.1.3. договору передбачено 5 відсотків ціни товарів, вказаної у Специфікації №1, протягом 45 банківських днів з дати завершення монтажних робіт щодо відповідного товару, поставленого повністю згідно із Специфікацією №1, або не пізніше десяти банківських днів після отримання грошових коштів згідно тендерного договору за ідентифікаційним номером TER-ICB-02L3C, залежно від того, яка подія настане раніше, але, в будь-якому випадку, не пізніше як 60 календарних днів із дати поставки товару в цілому;

4) пунктом 4.1.4. договору передбачено 5 відсотків ціни товарів, вказаної у Специфікації №1, протягом 45 банківських днів з дати введення в експлуатацію об`єкта в цілому, або не пізніше десяти банківських днів після отримання грошових коштів згідно з тендерним договором за ідентифікаційним номером TER-ICB-02L3C, залежно від того, яка подія настане раніше, але, в будь-якому випадку, не пізніше як 60 календарних днів із дати поставки товару в цілому.

Відповідно до пункту 4.3. договору товар оплачується покупцем на підставі договору, виставлених рахунків та специфікацій до договору. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок продавця.

Згідно з пунктом 5.1. договору передача товару здійснюється за видатковою накладною та товарно-транспортною накладною та іншою супровідною документацією.

Відповідно до пункту 5.5. договору право власності на товари переходить до покупця з моменту здійснення продавцем поставки товарів до місця поставки та підписання відповідної видаткової та товарно-транспортної накладної.

Згідно з пунктом 7.1. договору при порушенні продавцем попередньо погоджених термінів постачання товару, з продавця на вимогу покупця стягується пеня у розмірі подвійної ставки Національного банку України, яка діяла у відповідний період, в день від вартості товару, термін постачання якого був порушений.

Відповідно до пункту 7.2. договору у випадку, якщо покупець прострочив термін оплати продавець має право стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної ставки Національного банку України, яка діяла у відповідний період. Пеня нараховується від вартості товару оплату за який прострочено покупцем, за кожний день прострочення платежу.

2. Аргументи позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом)

Позивач за первісним зазначає, що Специфікацією №1 до договору передбачено постачання у чотири етапи.

На етапі №1 мав бути поставлений товар на суму 2031660,25 грн., з терміном поставки до 28 календарних днів від дати авансу, оплаченого згідно з договором.

На етапі №2 мав бути поставлений товар на суму 1879339,73 грн., з терміном поставки до 28 календарних днів від дати авансу, оплаченого згідно з договором.

Позивач за первісним позовом відзначає, що 07.12.2021 відповідач оплатив авансовий платіж в розмірі 391100,00 грн. Позивач відвантажив товар відповідачу за договором всього на суму 3941906,48 грн. та надав транспортні послуги в розмірі 7000,01 грн.

Позивач за первісним відзначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ельпласт-Львів» свої зобов`язання за договором виконало належним чином, зокрема, поставило обумовлений сторонами товар, що також оформлено відповідними товарно-транспортними накладними: № 7193 від 14.02.2022, № 7186 від 14.02.2022, № 7164 від 09.02.2022, № 7162 від 09.02.2022, №7148 від 08.02.2022, № 7148 від 08.02.2022, № 7112 від 03.02.2022, № 7110 від 03.02.2022 та видатковими накладними: № 140222/023 від 23.05.2022, № 140222/024 від 23.05.2022, № 140222/010 від 14.02.2022, № 140224/024 від 14.02.2022, №080222/006 від 14.02.2022, № 090222/026 від 14.02.2022, № 090222/028 від 14.02.2022. № 090222/023 від 09.02.2022, № 090222/025 від 09.02.2022, № 080222/026 від 09.02.2022, № 080222/021 від 09.02.2022, № 080222/023 від 08.02.2022. № 030222/018 від 08.02.2022, 030222/034 від 08.02.2022, 030222/019 від 03.02.2022, 030222/010 від 03.02.2022.

Транспортні послуги надані, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ЕЛ-0000093 від 09.02.2022.

За зазначений товар відповідач розрахувався з порушенням терміну оплати, що передбачений договором.

Оплати проводилась:

07.12.2021 на суму 391100,00 грн. - авансовий платіж;

07.06.2022 на суму 500000,00 грн.;

19.09.2022 на суму 650000,00 грн.;

26.09.2022 на суму 290616,05 грн.;

07.10.2022 на суму 200000,00 грн.;

31.10.2022 на суму 160000,00 грн.;

17.07.2023 на суму 2000000,00 грн.;

Крім того, 08.02.2022 сплачено 7000,01 грн. за надання транспортних послуг.

Позивач за первісним позовом подав заяву про зміну підстав позову, а саме: змінити підставу первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельпласт-Львів» про стягення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК «Євротехнології» пені, 3 % річних та інфляційних втрат з первісної підстави позову: несвоєчасна оплата товару за договором поставки №0605/1-TER від 09.06.2021, строк якої починається з дати поставки товару Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельпласт-Львів» на нову: несвоєчасна оплата товару за договором поставки №0605/1-TER від 09.06.202, строк якої починається, як із дати поставки товару Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельпласт-Львів», так і з дати отримання грошових коштів Товариством з обмеженою відповідальністю «ІБК «Євротехнології» згідно тендерного договору за ідентифікаційним номером TER-ICB-02L3C.

У відзиві на зустрічну позовну заяву позивач за первісним позовом зазначає, що у задоволенні зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК «Євротехнології» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельпласт-Львів» 71658,81 грн. пені слід відмовити у зв`язку із недобросовісністю відповідача.

Також позивачем за первісним позовом подане клопотання про зменшення судом пені за зустрічним позовом на 90% від заявленої.

3. Аргументи відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом)

Відповідач за первісним позовом подав зустрічну позовну заяву та зазначає, що продавцем несвоєчасно здійснена поставка товарів, за що договором передбачена відповідальність у вигляді сплати пені, відтак, покупець звертається до суду із цією зустрічною позовною заявою про стягнення з продавця пені за несвоєчасну поставку товарів.

Відповідач за первісним позовом відзначає, що за умовами договору, продавець зобов`язаний у зумовлені строки передати (поставити) товар покупцю (пункт 1.1. договору). Перелік товарів, ціна та умови постачання визначаються у специфікаціях на товар, які є додатками до договору та становлять його невід`ємну частину (пункт 1.2. договору). Згідно із пунктом 3.6. договору, поставка товарів мала бути здійснена продавцем протягом строку, зазначеного у відповідній специфікації до цього договору.

Відповідач за первісним позовом звертає увагу, що у специфікації №1 від 09.06.2021 зазначено, що товари будуть постачатися в чотири етапи, строк поставки за етапом № 1 та етапом № 2 визначено: двадцять вісім календарних днів від дати авансу, оплаченого згідно з договором, тоді як строк поставки за етапом № 3 та за етапом № 4 тридцять п`ять календарних днів від дати авансу, оплаченого згідно з договором.

Відповідач за первісним позовом зазначає, що датою сплати авансу є 07.12.2021, що підтверджується платіжною інструкцією №244 від 07.12.2021, згідно з якою покупець сплатив продавцю 391100,00 грн. авансу за договором. З огляду на це, враховуючи умови договору щодо строків поставки товарів, продавець повинен був поставити покупцеві товари загальною вартістю 3911000,00 грн. за етапом №1 та за етапом №2 упродовж двадцяти восьми календарних днів від 07.12.2021, тобто - у строк до 04.01.2022. Водночас, наявними у матеріалах справи доказами: товарно-транспортними та видатковими накладними, наданими продавцем до позовної заяви, підтверджується, що товари були поставлені продавцем із суттєвим простроченням, а саме:

товари на суму 975 374,40 грн. - 03.02.2022;

товари на суму 1016263,46 грн. - 08.02.2022;

товари на суму 1036157,31 грн. - 09.02.2022;

товари на суму 899665,00 грн. - 14.02.2022;

товари на суму 14446,31 грн. - 23.05.2022.

Таким чином, відповідач за первісним позовом відзначає, що продавцем порушені погоджені у договорі строки поставки товарів, отже, продавець зобов`язаний сплатити покупцеві пеню за порушення строку поставки товарів.

Відповідач за первісним позовом відзначає, що у пункті 7.1. договору передбачено, що при порушенні продавцем попередньо погоджених термінів постачання товарів, з продавця на вимогу покупця сплачується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у відповідний період, в день від вартості товару, термін постачання якого був порушений.

Відповідач за первісним позовом зазначає, що продавець зобов`язаний сплатити покупцеві пеню за порушення строку поставки товарів.

У відзиві на позовну заяву відповідач за первісним позовом зазначає, що не дивлячись на прострочення поставки позивачем, відповідач добросовісно здійснив оплати за поставлені позивачем товари: 07.06.2022 на суму 500000,00 грн., 19.09.2022 на суму 650000,00 грн., 26.09.2022 на суму 290616,05 грн., 07.10.2022 на суму 200000,00 грн., 31.10.2022 на суму 160000,00 грн., 17.07.2023 на суму 2000000,00 грн. Заперечує проти задоволення первісних позовних вимог, вважає доводи, викладені в первісній позовній заяві, необґрунтованими і такими, що суперечать обставинам справи, а тому первісна позовна заява має бути залишена судом без задоволення.

Відповідач за первісним позовом відзначає, що не визнає прострочення оплати зі свого боку, оскільки вважає, що у нього не виник обов`язок з оплати товарів, що поставлені позивачем не в тому обсязі (за якими не настав строк оплати), а тому у нього відсутня прострочена заборгованість.

Відповідач за первісним позовом заявляє про зменшення судом розміру пені, нарахованої позивачем за первісним позовом.

Відповідач за первісним позовом подав відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву в якій зазначає, що враховуючи умови договору щодо строків поставки товарів, продавець повинен був поставити покупцеві товари загальною вартістю 3911000,00 грн. за першим етапом та другим етапом упродовж двадцяти восьми календарних днів від 07.12.2021, тобто, у строк до 04.01.2022.

Відповідач за первісним позовом звертає увагу, що наявними матеріалами справи - доказами: товарно транспортними та видатковими накладними підтверджується, що товари були поставлені продавцем із суттєвим простроченням, а тому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ельпласт-Львів» зобов`язане сплатити Товариству з обмеженою відповідальністю «ІБК «Євротехнології» пеню за порушення строку поставки товарів.

4. Норми права, що підлягають застосуванню

Згідно статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. Сторонами договору поставки можуть бути суб`єкти господарювання, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу. Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Укладені сторонами договори за своєю правовою природою є договором поставки товару та є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов`язків, обумовлених цим договором.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

5. Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи

5.1. Щодо оплати вартості товару, що поставлений за договором

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з пунктом 1.2. договору перелік товарів, які поставляються на умовах договору, ціна та умови постачання визначаються у специфікаціях на товар, які є додатками до договору і становлять його невід`ємну частину.

Відповідно до пункту 1.3. договору передбачено, що поставка товарів здійснюється на умовах EXW - місто Городок, Львівська область (Інкотермс 2020) або на інших умовах, зазначених у відповідній Специфікації або у додатках до Договору.

Згідно з пунктом 1.5. договору ціна товару включає в себе митне оформлення товару, податки та збори, що підлягають сплаті під час митного оформлення товару.

Згідно з пунктом 3.6. договору якщо інше не погоджено сторонами у специфікації, поставка товарів має бути здійснена продавцем у місце поставки протягом строку, зазначеного у відповідній специфікації до цього договору. Продавець має право доставити товар раніше вказаного у Специфікації терміну.

Відповідно до пункту 4.1. договору покупець сплачує продавцю ціну товарів, вказану у специфікації, на таких умовах:

1) пунктом 4.1.1. договору передбачено 10 відсотків ціни товарів, вказаної у Специфікації №1, протягом 20 календарних днів з дати виставлення рахунку продавцем;

2) пунктом 4.1.2. договору передбачено 80 відсотків ціни поставлених товарів, вказаної у Специфікації №1, протягом 45 банківських днів з дати повної поставки відповідного товару згідно Специфікації №1 у місце поставки, або не пізніше десяти банківських днів після отримання грошових коштів згідно з тендерним договором за ідентифікаційним номером TER-ICB-02L3C, залежно від того, яка подія настане раніше;

3) пунктом 4.1.3. договору передбачено 5 відсотків ціни товарів, вказаної у Специфікації №1, протягом 45 банківських днів з дати завершення монтажних робіт щодо відповідного товару, поставленого повністю згідно із Специфікацією №1, або не пізніше десяти банківських днів після отримання грошових коштів згідно з тендерним договором за ідентифікаційним номером TER-ICB-02L3C, залежно від того, яка подія настане раніше, але, в будь-якому випадку, не пізніше як 60 календарних днів із дати поставки товару в цілому;

4) пунктом 4.1.4. договору передбачено 5 відсотків ціни товарів, вказаної у Специфікації №1, протягом 45 банківських днів з дати введення в експлуатацію об`єкта в цілому, або не пізніше десяти банківських днів після отримання грошових коштів згідно з тендерним договором за ідентифікаційним номером TER-ICB-02L3C, залежно від того, яка подія настане раніше, але, в будь-якому випадку, не пізніше як 60 календарних днів із дати поставки товару в цілому.

5) пунктом 4.3. договору передбачено, що товар оплачується покупцем на підставі договору, виставлених рахунків та специфікацій до договору. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок продавця.

Згідно з пунктом 7.1. договору при порушенні продавцем попередньо погоджених термінів постачання товару, з продавця на вимогу покупця стягується пеня у розмірі подвійної ставки Національного банку України, яка діяла у відповідний період, в день від вартості товару, термін постачання якого був порушений.

Відповідно до пункту 7.2. договору у випадку, якщо покупець прострочив термін оплати, продавець має право стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної ставки Національного банку України, яка діяла у відповідний період. Пеня нараховується від вартості товару оплату за який прострочено покупцем, за кожний день прострочення платежу.

Згідно з умовами договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Ельпласт-Львів» взяло на себе зобов`язання передати Товариству з обмеженою відповідальністю «ІБК "Євротехнології» товар, погоджений сторонами у Специфікації №1 до договору.

Специфікацією №1 до договору передбачено постачання товару у чотири етапи.

На першому етапі мав бути поставлений товар на суму 2031660,25 грн., з терміном поставки до двадцяти восьми календарних днів від дати авансу, оплаченого згідно з договором.

На другому етапі мав бути поставлений товар на суму 1879339,73 грн., з терміном поставки до двадцяти восьми календарних днів від дати авансу, оплаченого згідно з договором.

На третьому етапі мав бути поставлений товар на суму 5328309,40 грн., з терміном поставки до тридцяти п`яти календарних днів від дати авансу, оплаченого згідно з договору. Сторони узгодили, що постачальник влачними силами та за власний рахунок постачає товар, згідно з пунктом 7 договору, за вказаною покупцем адресою у Тернопільській області.

На четвертому етапі мав бути поставлений товар на суму 1911896,96 грн., з терміном поставки до тридцяти п`яти календарних днів від дати авансу, оплаченого згідно з договором.

Наявними у матеріалах справи доказами, а саме: товарно-транспортними та видатковими накладними, підтверджується поставка такого товару:

03.02.2022 на суму 975374,40 грн. згідно з видаткових накладних №030222/010 від 03.02.2022 на суму 487687,20 грн., №030222/019 від 03.02.2022 на суму 487687,20 грн;

08.02.2022 на суму 1016263,46 грн. згідно з видатковими накладними №080222/023 від 08.02.2022 на суму 502163,06 грн., №030222/034 від 08.02.2022 на суму 146229,60 грн.;

09.02.2022 на суму 1036157,31 грн. згідно з видатковими накладними від 09.02.2022 №090222/025 на суму 15089,38 грн., № 080222/026 від 09.02.2022 на суму 456574,14 грн., №080222/021 від 09.02.2022 на суму 113834,63 грн., №090222/023 від 09.02.2022 на суму 450659,16 грн.;

14.02.2022 на суму 899665,00 грн. згідно з видатковими накладними від 14.02.2022 №080222/024 на суму 96546,19 грн., №080222/006 від 14.02.2022 на суму 162757,75 грн., №090222/026 від 14.02.2022 на суму 202796,63 грн., №090222/028 від 14.02.2022 на суму 297220,45 грн., №140222/010 від 14.02.2022 на суму 140343,98 грн.;

23.05.2022 на суму 14446,31 грн. згідно з видатковими накладними від №140222/023 від 23.05.2022 на суму 3985,67 грн., №140222/024 від 23.05.2022 на суму 10460,64 грн.

товарно-транспорта накладна №7193 від 14.02.2022;

товарно-транспорта накладна №7186 від 14.02.2022;

товарно-транспорта накладна №7164 від 09.02.2022;

товарно-транспорта накладна №7162 від 09.02.2022;

товарно-транспорта накладна №7148 від 08.02.2022;

товарно-транспорта накладна №7147 від 08.02.2022;

товарно-транспорта накладна №7112 від 03.02.2022.

товарно-транспорта накладна №7110 від 03.02.2022.

Суд зауважує, що датою сплати авансу є 07.12.2021, що підтверджується платіжною інструкцією №244 від 07.12.2021, згідно з якою покупець сплатив продавцю 391100,00 грн. авансу за договором. Тобто, у строк до 04.01.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ельпласт-Львів» мало поставити товар загальною вартістю 3911000,00 грн. за першим та за другим етапом упродовж двадцяти восьми днів від 07.12.2021.

За зазначений товар Товариство з обмеженою відповідальністю «ІБК «Євротехнології» розрахувався:

07.12.2021 на суму 391100,00 грн. - авансовий платіж;

07.06.2022 на суму 500000,00 грн.;

19.09.2022 на суму 650000,00 грн.;

26.09.2022 на суму 290616,05 грн.;

07.10.2022 на суму 200000,00 грн.;

31.10.2022 на суму 160000,00 грн.;

17.07.2023 на суму 2000000,00 грн.

Акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2022-30.06.2023 підписаний обома сторнами договору поставки.

5.2. Щодо нарахування пені, інфляційних витрат та 3% річних за первісним позовом

Позивачем за первісним позовом заявлені до стягнення за порушення відповідачем строків виконання грошових зобов`язань за договором: 586146,55 грн. пені, 456854,58 грн. інфляційних втрат, 84312,98 грн. 3 % річних.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статті 549, 611 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Суд зауважує, що у статті 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.03.2021 у справі №904/2073/19.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 629 Цивільного кодексу України визначається, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Також, в юриспруденції широко застосовується принцип "pacta sunt servanda" або у перекладі з латини - договорів необхідно дотримуватись. Так наприклад, статтею 26 Віденської конвенції про право міжнародних договорів закріплено принцип pacta sunt servanda, відповідно до якого кожен чинний договір є обов`язковим для його учасників і повинен добросовісно виконуватися.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Підписаними договорами підтверджується, що при укладенні договору сторонами досягнуто згоди з усіх його істотних умов, включаючи предмет, ціну, відповідальність сторін тощо.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц виклала свої висновки про те, що положеннями статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання, незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт).

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох процентів річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання (постанова Верховного Суду від 12.09.2018 у справі №712/5856/15-ц).

У постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №910/18557/20 зазначається, що визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (зроблений позивачем розрахунок заборгованості, інфляційних втрат та % річних), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок.

Керуючись статтями 79 та 86 Господарського процесуального кодексу України суд має встановити правильність здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи, при цьому, за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Аналогічні правові висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 27.05.2019 у справі №910/20107/17, від 21.05.2019 у справі №916/2889/13, від 16.04.2019 у справах №922/744/18 та №905/1315/18, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 14.02.2019 у справі №922/1019/18, від 22.01.2019 у справі №905/305/18.

Суд враховує положення пункту 7.2. договору про те, що у випадку, якщо покупець прострочив термін оплати продавець має право стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної ставки Національного банку України, яка діяла у відповідний період. Пеня нараховується від вартості товару оплату за який прострочено покупцем, за кожний день прострочення платежу.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ІБК «Євротехнології» оплати проводилась:

07.12.2021 на суму 391100,00 грн. - авансовий платіж;

07.06.2022 на суму 500000,00 грн.;

19.09.2022 на суму 650000,00 грн.;

26.09.2022 на суму 290616,05 грн.;

07.10.2022 на суму 200000,00 грн.;

31.10.2022 на суму 160000,00 грн.;

17.07.2023 на суму 2000000,00 грн.;

Суд зауважує, що датою сплати авансу є 07.12.2021, що підтверджується платіжною інструкцією №244 від 07.12.2021, згідно з якою покупець сплатив продавцю 391100,00 грн. авансу за договором.

З урахуванням вищезазначених обставин справи та умов договору, суд перевірив розрахунок пені за первісним позовом та дійшов висновку про його правильність та правильність визначення строків оплати товару за договором, які настали: згідно з пунктами 4.1.2., 4.1.3., 4.1.4. договору (45 та 60 календарних днів відповідно, з дати поставки товару) відтак, належна пеня за період прострочення оплати товару покупцем становить 586146,55 грн.

При цьому, стосовно доводів відповідача за застрічним позовом щодо відсутності у нього зобов`язань з повної оплати товару у зв`язку з тим, що продавцем поставлений не увесь товар, що погоджений сторонами у Специфікації до договору, судом враховане таке.

Згідно з статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

За пунктом 5.5. договору право власності на товари переходить до покупця з моменту здійснення продавцем поставки товарів до місця поставки та підписання відповідної видаткової та товарно-транспортної накладної.

Як вказано судом вище, договором передбачені 4 етапи поставки товару та, з огляду на оплачений аванс, з урахуванням положень абзацу 2 частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України, і узгоджені дії обох сторін, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, що складені між ними, спірні у справи поставки - це погоджені сторонами поставки за етапами № 1 та № 2.

З огляду на вимоги статті 692 Цивільного кодексу України та умови розділу 5 договору, після прийняття товару покупець зобов`язаний його оплатити у строки, що встановлені договором.

Одночасно, судом враховане клопотання відповідача за зустрічним позовом про зменшення неустроки судом та оцінені доводи його обгрунтованості.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 Цивільного кодексу України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (постанова Верховного Суду від 26.08.2021 у справі № 911/378/17).

При вирішенні питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов`язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов`язання (постанова Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 910/11733/18).

При вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Водночас вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду (постанова Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18).

Зважаючи на вказане, суд врахував повне виконання основного грошового зобов`язання боржника, порушення негрошових зобов`язань з поставки товару кредитором та співвідношення розміру заборгованості боржника і розміру пені та дійшов висновку про наявність підстав для зменшення пені за первісним позовом на 50 відсотків до 293073,28 грн.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що у розрахунку інфляційних витрат за періоди: з 19.04.2022- 07.06.2022 на суму заборгованості 3534714,16 грн. становить 95437,28 грн., з 07.06.2022-26.07.2022 на суму заборгованості 3034714,16 грн. становить 115977,67 грн., з 26.07.2022-16.09.2022 на суму заборгованості 3047715,84 грн. становить 92068,45 грн., з 07.10.2022-31.10.2022 на суму заборгованості 1907099,79 грн. становить 47677,49 грн., з 31.10.2022-01.07.2023 на суму заборгованості 1747099,79 грн. становить 105693,69 грн.

Також суд зазначає, що у розрахунку інфляційних збитків позивачем арифметично правильно здійснено розрахунок, відтак, позов і у цій частині підлягає задоволенню в сумі 456854,58 грн.

Суд зауважує, що у розрахунку 3% річних за періоди: з 19.04.2022-07.06.2022 на суму заборгованості 3534714,16 грн. становить 14235,70 грн., з 07.06.2022-26.07.2022 на суму заборгованості 3034714,16 грн. становить 12222,00 грн., з 26.07.2022-16.09.2022 на суму заборгованості 3047715,84 грн. становить 13025,86 грн., з 16.09.2022-26.09.2022 на суму заборгованості 2397715,84 грн. становить 1970,73 грн., з 26.09.2022-07.10.2022 на суму заборгованості 2107099,79 грн. становить 1905,05 грн., з 07.10.2022-31.10.2022 на суму заборгованості 1907099,79 грн. становить 3761,95 грн., з 31.10.2022-17.07.2023 на суму заборгованості 1747099,79 грн. становить 37191,69 грн.

Суд зазначає, що у розрахунку 3% річних позивачем арифметично правильно здійснений розрахунок, відтак, позов і у цій частині підлягає задоволенню в заявленій сумі 84312,98 грн.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельпласт-Львів» обгрунтований у повному обсязі, підлягає частковому задоволенню у зв`язку із зменшенням пені судом.

5.3. Щодо розподілу судових витрат позивача на професійну правничу допомогу

Позивачем за первісним позовом долучений до позовної заяви договір про надання юридичних (адвокатських) послуг від 03.07.2023, що укладений між позивачем та адвокатським об`єднанням «ДЕ ЛЕКС». Також ним долучений Акт наданих послуг до договору від 03.07.2023 про надання юридичних (адвокатських) послуг на суму 30000,00 грн.

Позивач відзначає, що вказані витрати є фактично понесеними ним та заявляє їх до стягнення.

У постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №686/28627/18 зазначено таке: «Відповідно до частин першої, другої статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Аналогічні положення викладені в частинах першій, другій статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року (зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 15 лютого 2019 року) (далі - Правила адвокатської етики). Відповідно до частини третьої статті 28 Правил адвокатської етики розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. З огляду на викладене, Верховний Суд зауважує, що правовідносини щодо домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах яких розглядаються питання щодо зобов`язання про сплату та строки сплати.».

Також у даній постанові зазначається: «Також Верховний Суд враховує практику та рекомендації Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). У своїй практиці ЄСПЛ керується трьома ключовими принципами під час вирішення питань про відшкодування судових витрат. Звернення про відшкодування таких витрат задовольняються тоді, коли судові витрати, що підтверджено доказами: фактично понесені; необхідні, щоб запобігти порушенню або отримати відшкодування за нього; визначені у розумному розмірі. У Практичних рекомендаціях: вимоги щодо справедливої компенсації (стаття 41 Конвенції), виданих Головою Європейського суду з прав людини відповідно до Правил 32 Регламенту Суду від 28 березня 2007 року, з поправками від 09 червня 2022 року, ЄСПЛ зазначає, що витрати, понесені (як на національному рівні, так і під час розгляду справи в самому Суді) у спробі запобігти порушенню чи з метою отримання компенсації після того, як воно сталося, мають бути фактично понесені. Фактично понесені означає, що «заявник мав сплатити їх або бути зобов`язаним сплатити їх відповідно до юридичного або договірного зобов`язання. Документи, що підтверджують те, що заявник сплатив або зобов`язаний сплатити такі витрати, мають бути надані суду» (пункт 18) (офіційний сайт ЄСПЛ, за посиланням: https://www.echr.coe.int/Documents/PD_satisfaction_claims_eng.pdf). Що стосується гонорарів адвокатів, ЄСПЛ вказує, що заявник повинен показати, що гонорари сплачені або тільки будуть сплачені адвокату.».

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відображеною в пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34 - 36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд зауважує, що відповідно до пункту 1.1. договору про надання правової (правничої) допомоги від 03.07.2023 адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надати правничу допомогу позивачу в справі по стягненню з ТОВ "ІБК "Євротехнології" на користь позивача пені, інфляційних втрат та 3 % річних по договору поставки №0605/1-ТЕR від 09.06.2021.

Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що гонорар за надання правничих послуг, передбачених пунктом 1.1. договору (в суді першої інстанції) є фіксованим та складає 30000,00 грн, та не залежить від обсягу послуг та часу витраченого виконавцем.

В акті наданих послуг від 20.02.2024 до договору від 03.07.2023 про надання юридичних (адвокатських) послуг викладено перелік послуг та їх найменування та погоджена їх вартість - 30000,00 грн.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висовку, що включенню до судових витрат у справі підлягає сума у розмірі 30000,00 грн. витрат позивача за первісним позовом на правничу допомогу, яка не є завищеною, є обґрунтованою та співмірною зі складністю справи.

З огляду на те, що висновки суду про часткове задоволення первісного позову пов`язані виключно зі зменшенням неустойки судом, а не з його необгрунтованістю, судові витрати обох сторін за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом у повному обсязі, відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

5.4. Щодо нарахування пені за зустрічним позовом

Позивачем за зустрічним позовом заявлено до стягнення за порушення строків виконання зобов`язання з поставки покупцю товару за договором поставки пеню у розмірі 71658,81 грн.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статті 549, 611 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Суд зауважує, що у статті 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.03.2021 у справі №904/2073/19.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 629 Цивільного кодексу України визначається, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Також, в юриспруденції широко застосовується принцип "pacta sunt servanda" або у перекладі з латини - договорів необхідно дотримуватись. Так наприклад, статтею 26 Віденської конвенції про право міжнародних договорів закріплено принцип pacta sunt servanda, відповідно до якого кожен чинний договір є обов`язковим для його учасників і повинен добросовісно виконуватися.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Підписаними договорами підтверджується, що при укладенні договору сторонами досягнуто згоди з усіх його істотних умов, включаючи предмет, ціну, відповідальність сторін тощо.

Суд враховує пункт 7.1. договору, за яким при порушенні продавцем попередньо погоджених термінів постачання товару, з продавця на вимогу покупця стягується пеня у розмірі подвійної ставки Національного банку України, яка діяла у відповідний період, в день від вартості товару, термін постачання якого був порушений.

Суд зауважує, що датою сплати авансу є 07.12.2021, що підтверджується платіжною інструкцією №244 від 07.12.2021, згідно з якою покупець сплатив продавцю 391100,00 грн. авансу за договором. Тобто, у строк до 04.01.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ельпласт-Львів» мало поставити товар загальною вартістю 3911000,00 грн. за першим та за другим етапом упродовж двадцяти восьми днів від 07.12.2021.

Сума несвоєчасно поставлених товарів 3941906,48 грн. (975374,40 + 1016263,46 + 1036157,31 + 899665,00 + 14446,31).

Нарахована пеня на суму 3941906,48 складає 71658,81 грн.

Суд зазначає, що позивачем за зустрічним позовом арифметично правильно здійснений розрахунок пені за пунктом 7.1. договору, відтак, зустрічний позов підлягає задоволенню повністю в сумі 71658,81 грн., при цьому, з огляду на співмірність заявленої суми пені розміру та строкам порушеного зобов`язання з поставки товару та відсутності обгрунтованих підстав для такого порушення, суд не вбачає підстав для зменшення нарахованої покупцем пені.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК «Євротехнології».

6. Результати розгляду справи

6.1. Згідно з статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. У справі "Руїс Торіха проти Іспанії", Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Водночас, необхідно враховувати, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), Трофимчук проти України (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Водночас, Верховний Суд зазначає, що такий висновок Європейського суду з прав людини звільняє суди від обов`язку надавати детальну відповідь на кожен аргумент скаржника, проте не свідчить про можливість взагалі ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18 та від 12.02.2019 у справі № 911/1694/18).

Інші доводи і докази сторін, що наведені ними у справі, не оцінюються судом окремо, позаяк не покладені судом в основу рішення.

6.2. Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи у їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог первісного позову та повне задоволення позовних вимог зустрічного позову, у зв`язку з чим, в порядку частини 11 статті 238 Господарського процесуального кодексу України провести також у рішенні суду зустрічне зарахування сум, що просуджені до стягнення.

7. Розподіл судових витрат

Згідно із статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за первісним позовом покладаються повністю на відповідача за первісним позовом, судові витрати за зустрічним позовом покладаються повністю на відповідача за зустрічним позовом.

Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи та керуючись статтями 13, 52, 73, 74, 77-79, 86, 129, 232, 237, 238, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Первісний позов (вх. №1962/23 від 26.07.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельпласт-Львів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "Євротехнології" про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК «Євротехпології» (08133, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Балукова, будинок 23, код ЄДРПОУ 24373295) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельпласт-Львів» (82000, Львівська область, місто Городок, вулиця Героїв УПА, будинок 4, код ЄДРПОУ 23957545) 3 % річних від суми заборгованості в розмірі 84312,98 грн. (вісімдесят чотири тисячі триста дванадцять гривень дев`яносто вісім копійок), інфляційних втрат за весь час прострочення в розмірі 456854,58 грн. (чотириста п`ятдесят шість тисяч вісімсот п`ятдесят чотири гривні п`ятдесят вісім копійок), 293073,28 грн. (двісті дев`яносто три тисячі сімдесят три гривні двадцять вісім копійок) пені, відшкодування судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 16909,71 грн. (шістнадцять тисяч дев`ятсот дев`ять гривень сімдесят одна копійка) та відшкодування судових витрат на правничу допомогу в розмірі 30000,00 грн. (тридцять тисяч гривень).

3. У задоволенні іншої частини первісного позову відмовити.

4. Зустрічний позов (вх. №20690/23 від 02.11.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "Євротехнології" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельпласт-Львів" про стягнення пені задовольнити повністю.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельпласт-Львів» (82000, Львівська область, місто Городок, вулиця Героїв УПА, будинок 4, код ЄДРПОУ 23957545) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК «Євротехпології» (08133, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Балукова, будинок 23, код ЄДРПОУ 24373295) 71658,81 грн. (сімдесят одна тисяча шістсот п`ятдесят вісім гривень вісімдесят одна копійка) пені, 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) відшкодування судових витрат зі сплати судового збору.

6. Провести зустрічне зарахування сум, що присуджені до стягнення за первісним та зустрічним позовом: зустрічно зарахувати: 293073,28 грн. (двісті дев`яносто три тисячі сімдесят три гривні двадцять вісім копійок) пені, що присуджені до стягнення за первісним позовом та 71658,81 грн. (сімдесят одна тисяча шістсот п`ятдесят вісім гривень вісімдесят одна копійка) пені, що присуджені до стягнення за зустрічним позовом, а також 16909,71 грн. (шістнадцять тисяч дев`ятсот дев`ять гривень сімдесят одна копійка) відшкодування судових витрат зі сплати судового збору, що присуджені до стягнення за первісним позовом та 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) відшкодування судових витрат зі сплати судового збору, що присуджені до стягнення за зустрічним позовом.

7. Після зустрічного зарахування сум, що присуджені до стягнення, остаточно за рішенням у справі:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК «Євротехпології» (08133, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Балукова, будинок 23, код ЄДРПОУ 24373295) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельпласт-Львів» (82000, Львівська область, місто Городок, вулиця Героїв УПА, будинок 4, код ЄДРПОУ 23957545) 3 % річних від суми заборгованості в розмірі 84312,98 грн. (вісімдесят чотири тисячі триста дванадцять гривень дев`яносто вісім копійок), інфляційних втрат за весь час прострочення в розмірі 456854,58 грн. (чотириста п`ятдесят шість тисяч вісімсот п`ятдесят чотири гривні п`ятдесят вісім копійок), 221414,47 грн. (двісті двадцять одна тисяча чотириста чотирнадцять гривень сорок сім копійок) пені, відшкодування судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 14225,71 грн. (чотирнадцять тисяч двісті двадцять п`ять гривень сімдесят одна копійка) та відшкодування судових витрат на правничу допомогу в розмірі 30000,00 грн. (тридцять тисяч гривень).

8. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 24.06.2024.

Суддя С.О. Саванчук