Ухвала

від 24.06.2024 по справі 911/1569/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"24" червня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1569/15

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про видачу дублікату наказу

в справі №911/1569/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергофінанс СІА»

про стягнення суми

без повідомлення (виклику) представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.06.2015 в справі № 911/1569/15 позов задовольнити частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Енергофінанс СІА на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 13 309, 02 грн пені, 2 754, 63 грн 3% річних, 2 075, 78 грн втрат від інфляції, а також 1 827, 00 грн судового збору.

28.07.2015 на виконання вказаного вище рішення Господарським суду Київської області було видано наказ.

17.06.2024 від Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» надійшла заява про видачу дублікату наказу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №226 «Деякі питання акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», яка набрала чинності 20.03.2019, тип акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» змінено з публічного на приватне, про що внесені зміни до Статуту НАК «Нафтогаз України».

Відповідно до абз.3 ч.2 ст.5 Закону України «Про акціонерні товариства» зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

Отже, в силу абз.3 ч.2 ст.5 Закону України «Про акціонерні товариства» правовий статус НАК «Нафтогаз України» як позивача/стягувача в справі №911/1569/15 не змінився.

Відповідно до ч.2 ст.170 Господарського процесуального кодексу України письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подається на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Згідно із ч.7 ст.42 Господарського процесуального кодексу України якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

При цьому, абзацом 2 частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено підстави для звільнення від обов`язку надсилання копій документів учаснику справи якщо особа зобов`язана, проте не зареєструвала свій електронний кабінет. Проте, юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергофінанс СІА», не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Вказане вище на думку представника Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» свідчить проте, останній, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, в тому числі, заяву про видачу дублікату наказу, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи відповідно до абзацу 2 частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України.

Суд не приймає викладені вище твердження, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно частини 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси в спосіб, визначений законом або договором.

Норми ст. 42 ГПК України є загальними та регламентують права та обов`язки учасників справи.

Господарським процесуальним кодексом України визначено чіткий перелік дій та порядок подання документів на стадії виконання судового рішення.

Положення частини 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України мають імперативний характер, що відповідно свідчить про обов`язковість надсилання заяви на стадії виконання судового рішення чи то через електронний кабінет, чи то засобами поштового зв`язку у випадку відсутності такого кабінету, іншим учасникам справи (провадження).

Відповідно до ч.2 ст.170 Господарського процесуального кодексу України письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подається на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

При цьому неповідомлення сторони у справі про звернення із заявою до суду порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (Рішення ЄСПЛ у справі "Салов проти України" від 06 вересня 2005 року).

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Тобто, посилаючись на положення абзацу 2 частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» залишає поза увагою положення абзацу 1 частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, якою також закріплено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншому учаснику в паперовій формі листом з описом вкладення у випадку відсутності в такого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у такого учасника справи електронного кабінету, та частину 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України яка має імперативний характер.

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Згідно частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.

Відповідно до частини 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно пункту 6 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Підпунктом 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України передбачено, в разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Суд приймає до уваги, що не повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергофінанс СІА» про звернення із про видачу дублікату наказу до суду порушує процесуальні права останнього, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені устатті 2 Господарського процесуального кодексу України, адже не надсилання копії відповідної заяви Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергофінанс СІА», позбавляє останнього, за відсутності її тексту, можливості надати свої заперечення, пояснення тощо.

Положеннями частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Враховуючи викладені вище обставини, суд повертає подану до суду заяву Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про видачу дублікату наказу в справі №911/1569/15 без розгляду в порядку приписів частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.170, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Заяву Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про видачу дублікату наказу в справі №911/1569/15 повернути заявнику без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.М. Антонова