Рішення

від 13.06.2024 по справі 912/706/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 24 46 63/32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 рокуСправа № 912/706/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянув у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу,

за позовом Фізичної особи-підприємця Кучугура Володимир Васильович ( АДРЕСА_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТРАНССЕРВІС-21" (вул. Бульварна, буд. 1, м. Олександрія, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28000)

про стягнення 321 078,02 грн,

секретар судового засідання - Коваленко Т.А.,

представники сторін участі в судовому засіданні не брали,

в судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини рішення, без проголошення,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Кучугура Володимир Васильович до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотранссервіс-21" про стягнення 321 078,02 грн заборгованості з яких: 157 268,00 грн - орендна плата у період з 31 січня 2022 року по 01.10.2023 року, 120 310,02 грн - нараховані відсотки, 43 500,00 грн - орендна плата у період з 01.10.2023 по 01.01.2024.

В обґрунтування позовних вимог Фізична особа-підприємець Кучугура Володимир Васильович зазначив, що у зв`язку із невиконання відповідачем умов Договору оренди транспортного засобу від 26.12.2021 в частині оплати орендних платежів з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотранссервіс-21" підлягає стягненню відповідна заборгованість.

Ухвалою суду від 22.03.2024 залишено позовну заяву без руху та встановлено строк для усунення виявлених при поданні позовної заяви недоліків.

У межах встановленого судом строку позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про що до суду 25.03.2024 надано відповідні докази.

Ухвалою від 01.04.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 23.04.2024.

23.04.2024 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 23.05.2024.

Ухвалою від 23.05.2024 господарський суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 912/706/24 та призначити справу до судового розгляду по суті на 13.06.2024.

Представники сторін участі в судовому засіданні не брали, хоча сторони належним чином повідомленні про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідками про вручення електронного листа.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відзив на позов відповідач не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу в судовому засіданні 13.06.2024 за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 13.06.2024 досліджено докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив таке.

26.12.2021 між Фізичною особою - підприємцем Кучугурою Володимиром Васильовичем (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотранссервіс-21" (далі - Орендар) укладено Договір оренди транспортного засобу, відповідно до якого Орендодавцем було передано, а Орендарем прийнято у строкове платне користування транспортний засіб - вантажний сміттєвоз - С (далі - Транспортний засіб), свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу № СХС 970506, марки та моделі ЗИЛ - 130, за VIN № 2063496, 1982 року випуску (далі -Договір) (а.с. 7-8).

Відповідно до пункту 2.3.4. Договору, до обов`язків Орендаря входить своєчасно та в повному розмірі вносити орендну плату.

Відповідно до пункту 3.1. Договору розмір орендної плати за Договором становить 14 500,00 (чотирнадцять тисяч п`ятсот) грн на місяць.

Орендну плату Орендар незалежно від наслідків своєї господарської діяльності сплачує у безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця наперед за наступний місяць (квартал, півріччя) не пізніше 15 числа поточного місяця. (пункт 3.2. Договору).

Відповідно до пункту 4.5. Договору за кожен календарний день прострочення у внесенні Орендодавцю орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі 5 % від суми боргу.

Строк дії Договору встановлений до 26 грудня 2023 року, разом з цим закінчення строку дії договору не звільняє Сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (пункт 5.3., 5.4. Договору).

Відповідно до пункту 5.9. Договору встановлено, що Договір вважається розірваним із моменту належного оформлення Сторонами відповідної додаткової угоди до Договору, якщо інше не встановлено у додатковій угоді, Договорі або у чинному законодавстві.

Договором встановлено, якщо Орендар продовжує користуватися Предметом оренди після закінчення строку Договору, то за відсутності заперечень Орендодавця протягом одного місяця, Договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений Договором (пункт 5.12 Договору).

Договір підписаний сторонами.

26.12.2021 на виконання умов Договору позивач передав відповідачу об`єкт оренди, що підтверджується Актом приймання-передачі транспортного засобу (а.с. 9).

Позивач зазначає, що 13.07.2023 відповідач надіслав лист позивачу про бажання розірвати договір оренди транспортного засобу від 26.12.2021, але враховуючи наявну заборгованість зі сплати оренди сторони не дійшли згоди (а.с. 10).

Також, позивач вказує, що відповідач порушив свої зобов`язання по сплаті оренди за використання транспортного засобу. Так, станом на 01.10.2023 заборгованість склала 157 268,00 грн, тому на адресу відповідача направлено досудову вимогу від 03.10.2023, якою встановлено семиденний термін сплати заборгованості з моменту отримання Досудової вимоги (а.с. 34). Вказану досудову вимогу відповідач отримав 10.10.2023 (а.с. 34-36).

Однак, досудова вимога проігнорована відповідачем, орендна плата у розмірі 157 268,00 грн, що утворена у період з 31.01.2022 по 01.10.2023 та орендна плата у розмірі 43 500,00 грн, що утворена у період з 01.10.2023 по 01.01.2024 до теперішнього часу не сплачена.

04.01.2024 відповідач повернув позивачу об`єкт оренди, відповідно до Акта приймання - передачі (а.с. 37).

Враховуючи відсутність оплати орендних платежів з боку відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи спір по суті, суд враховує таке.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні визначення містить норма ст. 759 Цивільного кодексу України, яка зокрема зазначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 760 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Договір найму відповідно до ст. 763 Цивільного кодексу України укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до приписів ст. 764 цього Кодексу якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічні приписи встановлені ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України, згідно з якою строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Матеріалами справи підтверджується передача позивачем відповідачу об`єкта оренди на виконання умов Договору.

Також, судом встановлено, що об`єкт оренди перебував у користуванні відповідача з 26.12.2021 до 04.01.2024.

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем орендних платежів в розмірі та за період, заявленому позивачем до стягнення. Відповідачем також не надано до суду доказів сплати орендних платежів у спірний період.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 200 768 грн орендних платежів за період з 31.01.2022 по 01.01.2024 (157 268,00 грн у період з 31.01.2022 по 01.10.2023 та 43 500,00 грн у період з 01.10.2023 по 01.01.2024) підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 4.5. Договору за кожен календарний день прострочення у внесенні Орендодавцю орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі 5 % від суми боргу.

Стосовно стягнення з відповідача відсотків у сумі 120 310,02 грн за період з 18.10.2023 до 18.03.2024 суд зазначає таке.

Позивач помилково визначає до стягнення зазначену заборгованість як відсотки, оскільки п. 4.5. Договору визначає вказану штрафну санкцію як пеню.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Господарський суд зазначає, що умовами Договору про нарахування пені за кожний день прострочення платежу не встановлено сторонами іншого строку, ніж передбачено ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 3.2. Договору Орендну плату Орендар незалежно від наслідків своєї господарської діяльності сплачує у безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця наперед за наступний місяць (квартал, півріччя) не пізніше 15 числа поточного місяця.

Судом встановлено, що позивачем помилково визначено період нарахування пені з 18.10.2023 по 18.03.2024 на всю суму заборгованості, оскільки пеня має нараховуватися по кожному орендному платежу окремо з моменту прострочення кожного орендного платежу протягом шести місяців, але в межах періоду заявленого позивачем.

Таким чином, стягнення пені за орендні платежі, які виходять з шестимісячного терміну з моменту виникнення заборгованості і до 18.10.2023 задоволенню не підлягають.

Отже, з урахуванням періоду нарахування визначеного позивачем з 18.10.2023 до 18.03.2024, пеня може бути стягнена за прострочення оплати таких платежів:

- платіж за червень 2023 року, підлягав оплаті до 15.05.2023, прострочення оплати - з 16.05.2023, таким чином, в межах шестимісячного строку, пеня може бути нарахована з 18.10.2023 до 16.11.2023;

- платіж за липень 2023 року, підлягав оплаті до 15.06.2023, прострочення оплати - з 16.06.2023, таким чином, в межах шестимісячного строку, пеня може бути нарахована з 18.10.2023 до 16.12.2023;

- платіж за серпень 2023 року, підлягав оплаті до 17.07.2023 (з урахуванням вихідних днів), прострочення оплати - з 18.07.2023, таким чином, в межах шестимісячного строку, пеня може бути нарахована з 18.10.2023 до 18.01.2024;

- платіж за вересень 2023 року, підлягав оплаті до 15.08.2023, прострочення оплати - з 16.08.2023, таким чином, в межах шестимісячного строку, пеня може бути нарахована з 18.10.2023 до 16.02.2024;

- платіж за жовтень 2023 року, підлягав оплаті до 15.09.2023, прострочення оплати - з 16.09.2023, таким чином, в межах шестимісячного строку, пеня може бути нарахована з 18.10.2023 до 16.03.2024.

Крім того, згідно з п. 4.5. Договору, за кожен календарний день прострочення у внесенні Орендодавцю орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі 5 % від суми боргу.

В той же час, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В порушення зазначеної норми, сторонами в Договору визначено більший розмір пені, а тому підлягає до нарахування пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Зробивши власний розрахунок за допомогою програми Ліга Закон, судом встановлено такий розмір пені:

- платіж за червень 2023 року на суму заборгованості 14 500,00 грн, у період з 18.10.2023 до 16.11.2023 складає 409,97 грн;

- платіж за липень 2023 року на суму заборгованості 14 500,00 грн, у період з 18.10.2023 до 16.12.2023 складає 789,75 грн;

- платіж за серпень 2023 року на суму заборгованості 14 500,00 грн, у період з 18.10.2023 до 18.01.2024 складає 1 182,45 грн;

- платіж за вересень 2023 року на суму заборгованості 14 500,00 грн, у період з 18.10.2023 до 16.02.2024 складає 1 527,13 грн;

- платіж за жовтень 2023 року на суму заборгованості 14 500,00 грн, у період з 18.10.2023 до 16.03.2024 складає 1 871,01 грн

всього на суму 5 780,31 грн.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення 200 768 грн орендних платежів та 5 780,31 грн пені.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТРАНССЕРВІС-21" (вул. Бульварна, буд. 1, м. Олександрія, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28000, ідентифікаційний код 44151407) на користь Фізичної особи-підприємця Кучугури Володимира Васильовича, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 200 768 грн орендних платежів, 5 780,31 грн пені та 3 098,24 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати позивачу направити сторонам через систему "Електронний суд".

Повне рішення складено 24.06.2024.

Суддя М.С. Глушков