Ухвала

від 21.06.2024 по справі 914/140/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

УХВАЛА

21.06.2024 Справа № 914/140/24

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Прайм Альянс», м. Київдо відповідача-1:Товариства з обмеженою відповідальністю «Домусгруп», Львівська обл., с. Старий Добротвірдо відповідача-2:ОСОБА_1 , Львівська обл., с. Зашківдо відповідача-3:ОСОБА_2 , Львівська обл., с. Зашківдо відповідача-4:ОСОБА_3 , м. Львівза участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерного товариства акціонерно-комерційний банк «Львів», м. Львівпро:солідарне стягнення боргу, пені, інфляційних втрат Суддя Крупник Р.В. Секретар Зусько І.С.Представники учасників справи:від позивача:Станько Т.Р. адвокат;від відповідача-1:Осів П.В. адвокат;від відповідача-2:Мапець Ю.І. адвокатка;від відповідача-3:Шубак О.І. адвокат;від відповідача-4:Репак В.В. адвокат;від третьої особи:Мочульський Л.Б. представник.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа №914/140/24 за позовом ТОВ «Фінансова Компанія «Прайм Альянс» (надалі Позивач, ТОВ «Прайм Альянс») до ТОВ «Домусгруп» (надалі Відповідач-1), ОСОБА_1 (надалі Відповідач-2), ОСОБА_2 (надалі Відповідач-3), ОСОБА_3 (надалі Відповідач-4), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: АТ «Львів» (надалі Третя особа), про солідарне стягнення боргу, пені, інфляційних втрат.

Процесуальний хід розгляду справив відображено в ухвалах суду.

Ухвалою від 14.06.2024 підготовче засідання у справі призначено на 21.06.2024.

Представник позивача у підготовче засідання 21.06.2024 з`явився, подав заяву про зміну підстав позову (вх. №2417/24 від 21.06.2024).

Представник відповідача-1 взяв участь у підготовчому засіданні 21.06.2024 у режимі відеоконференції.

Представники відповідачів-2, 3, 4 та третьої особи у підготовче засідання 21.06.2024 з`явилися.

У ході проведення підготовчого засідання суд зазначив, що станом на 21.06.2024 залишається невирішеним клопотання відповідача-2 за вх. №2111/24 від 03.06.2024, у якому вона просить зупинити провадження у справі. Відповідач-2 посилається на те, що розгляд цієї справи є не можливим до завершення розгляду справи №914/1395/24, у межах якої розглядаються позовні вимоги про визнання недійсним Генерального договору кредитної лінії №12/К/17 та Договору іпотеки від 24.02.2017, на які посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог у справі №914/140/24.

Позивач заперечив проти задоволення відповідного клопотання та подав до суду відповідні заперечення (вх. №15787/24 від 14.06.2024).

У підготовчому засіданні 21.06.2024 представники позивача та відповідача-3, 4 просили відмовити у задоволенні клопотання відповідача-2.

Представники відповідача-1, 2 просили задовольнити клопотання та зупинити провадження у справі.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, суд зазначає, що відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинене.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з`ясовувати, як саме пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме зумовлена неможливість розгляду справи.

Під неможливістю розгляду цієї справи слід розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення (частини 4, 6 статті 75 ГПК України).

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №908/2287/17.

Зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього (правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15.05.2019 у справі №904/3935/18, від 10.06.2019 у справі №914/1983/17 та від 16.01.2020 у справі №908/1188/19).

Суд наголошує на тому, що необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто, між двома справами, що розглядаються, повинні існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, а факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи. Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.

Проаналізувавши зміст клопотання відповідача-2, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.

З матеріалів справи №914/140/24 вбачається, що предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача про солідарне стягнення із відповідачів 3`601`606,45 грн., з яких 1`588`766,93 грн. основний борг, 1`148`720,05 грн. проценти за користування кредитом, 567`915,38 грн. пеня, 296`204,09 грн. інфляційні втрати.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на:

- факт невиконання відповідачем-1, як основним боржником, своїх зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту за Генеральним договором кредитної лінії №12/К/17 від 23.02.2017, укладеним останнім із АКБ «Львів»;

- факт невиконання відповідачам-2, 3, 4, як солідарними боржниками за Договором іпотеки від 24.02.2017, Договором застави, Договорами поруки №12/К/17/S-1 від 23.02.2017 та №12/К/17/S-2 від 23.08.2018, своїх зобов`язань щодо повернення кредиту замість відповідача-1.

При цьому позивач вказує, що набув право вимоги до відповідачів на підставі Договорів відступлення права вимоги.

У свою чергу, предметом позову у справі №914/1395/24 є матеріально-правові вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Прайм Альянс» та ТОВ «Домусгруп» про визнання недійсними Генерального договору кредитної лінії №12/К/17 від 23.02.2017 та Договору іпотеки від 24.02.2017.

Як на підставу позовних вимог у справі №914/1395/24 ОСОБА_1 посилається на те, що кредитний договір укладений з порушенням вимог закону, зокрема у ньому відсутнє застереження про відповідальність за розголошення банківської таємниці. Щодо договору іпотеки, то такий підлягає визнанню недійсним, з огляду на її похідний характер від основного кредитного зобов`язання.

Зважаючи на викладене вище, суд доходить висновку, що справи №914/140/24 та №914/1395/24 є взаємопов`язаними, адже обставини, встановлені у справі №914/1395/24 (у разі задоволення позову) можуть вплинути на оцінку доказів у справі №914/140/24, зокрема в частині оцінки наданих позивачем кредитного договору та договору іпотеки.

Разом з цим, суд зазначає, що підстави для зупинення провадження у справі №914/140/24 відсутні, оскільки відповідачем-2 не надано суду доказів того, що прийняття рішення у даній справі є неможливим до ухвалення судового рішення у справі №914/1395/24, як і не наведено достатніх підстав, які б підтверджували факт необхідності зупинення провадження у цій справі.

Суд зазначає, що з огляду на предмет і підстави заявлених позовних вимог, у даній справі необхідно встановити, серед іншого, факт існування між сторонами договірних кредитних відносин та порушення відповідачем-1, як основним боржником, своїх зобов`язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів, а також порушення відповідачами-2, 3, 4, як солідарними боржниками, своїх зобов`язань щодо виконання основного зобов`язання замість відповідача-1.

На підтвердження обґрунтованості заявлених вимог позивачем при поданні позову надано суду копії Генерального договору кредитної лінії №12/К/17 від 23.02.2017 та додатків до нього, Договору іпотеки від 24.02.2017, Договору застави, Договорів поруки №12/К/17/S-1 від 23.02.2017 та №12/К/17/S-2 від 23.08.2018, Договорів відступлення права вимоги, досудових вимог про виконання договірних зобов`язань, лист-вимог про повернення кредиту, платіжних документів, розрахунки заборгованості.

Крім цього у ході розгляду справи ним надано й інші докази, які необхідні для забезпечення повного та всебічного розгляду справи.

Зважаючи на викладене вище, суд доходить висновку, що наявних у матеріалах справи №914/140/24 доказів достатньо для встановлення перелічених вище обставин та, відповідно, вирішення спору, що виник між сторонами. При цьому відповідачем-2 не доведено того, що без зупинення провадження у справі суд самостійно не може оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у справі №914/1395/24.

Таким чином, прийняття рішення у даній справі є можливим до ухвалення рішення у справі №914/1395/24, а тому підстави для зупинення провадження у справі та задоволення клопотання відповідача-2 відсутні.

Крім цього, відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача, суд враховує, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Керуючись статтями 42, 182, 227, 222, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі №914/140/24 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України та не підлягає оскарженню, окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 24.06.2024.

Суддя Крупник Р.В.