Ухвала

від 24.06.2024 по справі 915/575/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про відмову у продовженні процесуального строку

24 червня 2024 року Справа № 915/575/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕС КАПУСТЯНЕ", комплекс будівель та споруд № 1, будинок 7, сільрада Бузька, Вознесенський район, Миколаївська область, 56541 (код ЄДРПОУ 42549972)

електронна пошта: Tiu.zg2019@gmail.com

представник позивача: Григоренко Юрій Сергійович

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, вул. Житня, буд. 14, будівля 1, м. Москва, Російська Федерація, 119991

поштова адреса: Повітрофлотський проспект, 27, м. Київ, 03049 (Посольство Російської Федерації в Україні) (код ЄДРПОУ 01318000)

про відшкодування шкоди в сумі 26 630 868, 70 грн.

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЕС КАПУСТЯНЕ" до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації з позовною заявою, в якій просить суд:

1. Стягнути з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації на користь ТОВ «ФЕС КАПУСТЯНЕ» збитків, з яких: реальних збитків, завданих пошкодженням майна позивача на суму 214 179, 63 дол. США, упущеної вигоди на суму 18 394 743, 12 грн.

2. Стягнути з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації на користь ТОВ «ФЕС КАПУСТЯНЕ» судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.05.2024 позовну заяву (вх. № 5936/24 від 20.05.2024) Товариства з обмеженою відповідальність "ФЕС КАПУСТЯНЕ" до відповідача держави Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про відшкодування збитків залишено без руху.

20.06.2024 до Господарського суду Миколаївської області через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява (вх. №7352/24 від 20.06.2024) про поновлення процесуального строку, у якій позивач просить суд продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 20 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Заява мотивована тим, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.05.2024 про залишення позовної заяви (вх. № 5936/24 від 20.05.2024) без руху, яка надійшла до електронного кабінету позивача 12.06.2024, судом визначено способи усунення недоліків позовної заяви.

Позивач зазначає, що обсяг дій для усунення недоліків, зокрема, підготовка перекладів є значним і потребує більшого часу.

Заява обґрунтована приписами ст. 119 ГПК України.

Розглянувши заяву позивача, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Статтею 114 ГПК України передбачено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.

Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 7 ст. 116 ГПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

В постанові КГС ВС від 04.03.2021 у справі № 922/4208/19 Верховний Суд зазначив, що ч. 2 ст. 119 ГПК України передбачає, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.

При цьому, оскільки у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, суд також не може продовжити строк понад встановлений Господарським процесуальним кодексом України.

Отже, встановлений ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.05.2024 десятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ухвали є максимально можливим строком.

Враховуючи, що суд встановив максимально допустимий строк для усунення недоліків позовної заяви, у суду відсутні правові підстави для продовження цього строку.

Керуючись ст. 42, 113, 114, 116, 119, 170, 174, 235, 254-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕС КАПУСТЯНЕ» (вх. №7352/24 від 20.06.2024) про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 254-259 ГПК України.

Ухвалу підписано 24.06.2024

Суддя Е.М. Олейняш