Рішення

від 24.06.2024 по справі 922/1261/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/1261/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НП ТЕХНОПАРК" (63523, Харківська обл., Чугуївський р-н, смт Новопокровка, вул. Заводська, 10Б) до Харківського квартирно-експлуатаційного управління (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61) про стягнення коштів

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "НП ТЕХНОПАРК" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківського КЕУ, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту військовою частиною електричну енергію з розподілом електричної енергії в сумі 94.763,50 грн з ПДВ та судові витрати.

Фактичними підставами позову є невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором тимчасового безоплатного користування від 16.09.2022 №001 в частині відшкодування позивачу вартості спожитої Військовою частиною НОМЕР_1 електричної енергії в листопаді 2023.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.04.2024 у справі №922/1261/24 позовну заяву ТОВ "НП ТЕХНОПАРК" залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.04.2024 з урахуванням малозначності справи №922/1261/24 в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

26.04.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №11106/24) в якому зазначає, що невиконання відповідачем зобов`язання по оплаті за надані послуги сталося внаслідок недостатку бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Для сплати заборгованості за попередній період у Харківського КЕУ відсутнє відповідне фінансування. У зв`язку з чим просить суд відмовити в задоволенні позову.

Правом на подання відповіді на відзив позивач не скористався.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.

Між ПрАТ "НОВОПОКРОВСЬКИЙ ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ" (правонаступником якого є ТОВ "НП ТЕХНОПАРК", сторона 1), Військовою частиною НОМЕР_1 (сторона 2) та Квартирно-експлуатаційний відділом м. Харків (змінене найменування Харківське квартирне-експлуатаційне управління, сторона 3) був укладений Договір тимчасового безоплатного користування від 16.09.2022 №001 (надалі - Договір). Згідно з його умовами балансоутримувач надає користувачу можливість на спільне тимчасове безоплатне користування нерухомим майном за адресою: Харківська обл., Чугуївьский р-н, смт Новопокровка, вул. Завоська, 10, а саме: приміщення комплексу будівель загальною площею 2.386,5 кв. м (далі - Майно).

Згідно з пунктом 3.1. Договору спільне користування майном здійснюється на безоплатній основі.

Платник зобов`язаний відшкодувати балансоутримувачу всі витрати за комунальні послуги, які були отримані користувачем за час дії цього договору. Всі відшкодування за отримані послуги користувачем за цим Договором сплачуються платником (пункти 3.2., 3.3. Договору).

Пунктом 3.4. Договору сторони передбачили, що підставою для відшкодування платником за користувача комунальних послуг є виставлені рахунки постачальними організаціями, які надають комунальні послуги балансоутримувачу. З метою відшкодування комунальних послуг балансоутримувач зобов`язаний виставляти рахунки платнику та надати копії рахунків, що виставлені балансоутримувачу постачальними організаціями, які надають комунальні послуги.

Відповідно до пункту 8.2. Договору платник зобов`язаний відшкодувати балансоутримувачу вартість комунальних послуг, що спожиті користувачем у процесі виконання цього Договору.

Цей Договір розпочинає свою дію з 16.02.2022 та впродовж дії воєнного стану, але не довше 31.12.2022 включно. У разі відсутності заяви користувача про припинення чи дострокове розірвання Договору, дія Договору продовжується на той самий строк, на який його було укладено та на тих самих умовах (пункти 10.1., 10.4. Договору).

На виконання умов Договору між ПрАТ "НОВОПОКРОВСЬКИЙ ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ" та Військовою частиною НОМЕР_1 був підписаний Акт приймання-передачі нерухомого майна від 16.09.2022, за яким сторона 1 передала, а сторона 2 отримала Майно.

Позивач зазначає, що в порушення умов Договору відповідачем не були компенсовані комунальні витрати за листопад 2023 на суму 94.763,50 грн з ПДВ, спожиті Військовою частиною НОМЕР_1 .

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 13.03.2024 №б/н, в якій просив підписати договір про відшкодування витрат за спожиту електричну енергії та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії за листопад 2023 та акт виконаних робіт.

У відповідь на вказану претензію відповідач зазначив, що проведення бюджетних платежів здійснюється органами казначейства в рамках бюджетного періоду та затвердженого бюджету розпорядника коштів. У зв`язку з чим, Харківське КЕУ не може передати до органу казначейства доручення на здійснення платежу згідно зі звернення ТОВ "НП ТЕХНОПАРК" за Договором. Щодо відшкодування заборгованості за спожиту електричну енергію відповідач рекомендував звернутися до Господарського суду Харківської області.

Такі обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України", суб`єктами господарської діяльності у Збройних Силах України є військові частини, заклади, установи та організації Збройних Сил України, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, ведуть відокремлене господарство, мають кошторис надходжень та видатків, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. Перелік видів господарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про Збройні Сили України", фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з пп. 6, 7 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження; бюджетне зобов`язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Статтею 3 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Відповідно до Конституції України, бюджетний період для Державного бюджету України за особливих обставин може бути іншим, ніж передбачено частиною 1 цієї статті. Особливими обставинами, за яких Державний бюджет України може бути затверджено на інший, ніж передбачено частиною 1 цієї статті, бюджетний період, є: 1) введення воєнного стану; 2) оголошення надзвичайного стану в Україні. У разі затвердження Державного бюджету України на інший, ніж передбачено частиною першою цієї статті, бюджетний період місцеві бюджети мають бути затверджені на такий самий період. Для середньострокового бюджетного планування середньостроковий період включає плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди.

За приписами ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років; довгострокових зобов`язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; довгострокових зобов`язань у рамках державно-приватного партнерства, узятих на облік органами Казначейства України; середньострокових зобов`язань за договорами щодо забезпечення судноплавного стану внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів; середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я; середньострокових зобов`язань за договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Довгострокове зобов`язання за енергосервісом на підставі документального підтвердження в установленому порядку скорочення обсягів споживання комунальних послуг та енергоносіїв і видатків на їх оплату за звітний період (порівняно з такими обсягами (видатками), які були б спожиті (здійснені) за відсутності енергосервісу) набуває статусу бюджетного зобов`язання у сумі, визначеній згідно з умовами договору енергосервісу виходячи з цін (тарифів), діючих у періоді, за який здійснюється розрахунок, у межах фактичного скорочення таких видатків.

Відповідно до ст. 49 Бюджетного кодексу України, розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов`язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним п. 5 ч. 1 ст. 4 цього Кодексу. Казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: 1) наявності відповідного бюджетного зобов`язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; 2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми; 3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.

Згідно зі ст. 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів забезпечують у повному обсязі проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ, інші енергоносії, комунальні послуги та послуги зв`язку, які споживаються бюджетними установами, та укладають договори за кожним видом відповідних послуг у межах бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі.

Судом встановлено, що зміст укладеного між ПрАТ "НОВОПОКРОВСЬКИЙ ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ" (правонаступником якого є ТОВ "НП ТЕХНОПАРК", сторона 1) та Харківським КЕУ (сторона 3) Договору №001 від 16.09.2022 року передбачає відшкодування відповідачем всіх витрат на комунальні послуги, які були отримані Військовою частиною НОМЕР_1 ( сторона 2) як користувачем Майна за час дії Договору.

Таким чином, оскільки плата за саму діяльність позивача умовами Договору не передбачена, то за своєю правовою природою укладений між сторонами правочин має ознаки договору про безоплатне надання послуг (див. постанову Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №916/770/19).

Згідно зі статтею 904 ЦК України за договором про безоплатне надання послуг замовник зобов`язаний відшкодувати виконавцеві усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Обов`язок відшкодувати виконавцеві всі фактичні витрати, необхідні для виконання договору про безоплатне надання послуг, ґрунтується на презумпції відплатності договорів про надання послуг.

Обсяг електричної енергії, спожитий Стороною 2 договору у листопаді 2023 підтверджується Актом фіксації показників лічильника електричної енергії, який підписаний позивачем та стороною 2 договору без будь-яких зауважень.

Укладаючи Договір з позивачем та Військовою частиною НОМЕР_1 як користувачем, відповідач зобов`язався відшкодувати позивачу (балансоутримувачу) всі витрати за комунальні послуги, які були отриманні користувачем Майна, за час дії цього Договору.

При цьому, доказів розірвання, припинення дії Договору матеріла справи не містять, а сторонами в заявах по суті справи не зазначено про існування таких доказів.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина друга статті 530 ЦК України).

Позивач звертався до відповідача з претензією, в якій просив підписати договір на договір про відшкодування витрат за спожиту електричну енергії та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії за листопад 2023, а у випадку відмову від підписання, змушений буде звернутися до господарського суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості.

Однак, у відповіді на вказану претензію відповідач зазначив, що проведення бюджетних платежів здійснюється органами казначейства в рамках бюджетного періоду та затвердженого бюджету розпорядника коштів. У зв`язку з чим, Харківське КЕУ не може передати до органу казначейства доручення на здійснення платежу згідно зі звернення ТОВ "НП ТЕХНОПАРК" за Договором. Щодо відшкодування заборгованості за спожиту електричну енергію відповідач рекомендував звернутися до Господарського суду Харківської області.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на відсутність бюджетних асигнувань для фінансування оплати.

Водночас, посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань для фінансування оплати за надані позивачем послуги критично оцінюється судом, оскільки Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Наведений висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 916/1345/18.

Аналогічний правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання викладено в постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 3-77гс17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2018 у справах № 925/246/17, № 925/974/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 12-46гс18 (п. 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 911/4249/16).

Згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. За приписами ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено частиною першою статті 612 ЦК України.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості за Договором у розмірі 94.763,50 грн до суду не подано.

Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги приписи статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України, якими передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та діючого законодавства та оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості, суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу в сумі 94.763,50 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 3.028,00 грн покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Харківського квартирно-експлуатаційного управління (Україна, 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НП ТЕХНОПАРК" (Україна, 63523, Харківська обл., Чугуївський р-н, смт Новопокровка, вул. Заводська, буд. 10Б, код ЄДРПОУ 30614042) заборгованість з відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу в сумі 94.763,50 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3.028,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "24" червня 2024 р.

СуддяН.С. Добреля