Рішення

від 20.06.2024 по справі 922/1041/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 року м. ХарківСправа № 922/1041/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Чабан А.А.

розглянувши заяву Приватного підприємства "Будівельна фірма "Промтекс" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх.№ 15230 від 11.06.2024) по справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "СОЛДІ І КО", м. Київ до Приватного підприємства "Будівельна фірма "Промтекс", м. Харків про стягнення 11704,13 грн. за участю представників:

позивача - Погорілець Р.В.

відповідача - Михайлова В.О.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "СОЛДІ І КО" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Будівельна фірма "Промтекс" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 5023,50 грн. за поставлений товар, пені в розмірі 4345,67 грн., штрафу 502,35 грн., інфляційних втрат 1515,61 грн. та 3% річних від суми боргу в розмірі 317,00 грн. Також, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь суму судового збору в розмірі 2422,00 грн., а також суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.06.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "Будівельна фірма "Промтекс" на користь Приватного акціонерного товариства "СОЛДІ І КО" суму основного боргу в розмірі 5023,50 грн.; інфляційні втрати в розмірі 1515,61 грн.; 3% річних в розмірі 317,00 грн.; суму судового збору в розмірі 1419,53 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2930,00 грн. В решті позову відмовлено.

Приватне підприємство "Будівельна фірма "Промтекс" надало до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх.№ 15230 від 11.06.2024) з доказами відповідних витрат, згідно якої просить суд ухвалити додаткове рішення у цій справі про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, які відповідач повинен сплатити у зв`язку з розглядом цієї справи, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.06.2024 було прийнято до розгляду заяву Приватного підприємства "Будівельна фірма "Промтекс" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх.№ 15230 від 11.06.2024). Розгляд заяви призначено на "20" червня 2024 р. о 09:45.

Позивач 17.06.2024 за вх.№ 15677 надав письмові заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, згідно якої просить суд залишити заяву Приватного підприємства "Будівельна фірма "Промтекс" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 11.06.2024 без задоволення. При цьому, позивач посилається на те, що відповідачем до закінчення судових дебатів у справі не було зроблено заяви про надання доказів, які підтверджують витрати на професійну правничу допомогу, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду; відповідні докази не були подані до закінчення судових дебатів у справі.

Розглянувши, заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що в якості доказів понесення витрат на оплату професійної правничої допомоги відповідачем надано до суду:

- договір про надання правової допомоги № 3 від 24.10.2023, укладений між Приватним підприємством "Будівельна фірма "Промтекс" та адвокатом Михайловою В.О.;

- додаткову угоду № 1 від 23.04.2024 до договору про надання правової допомоги № 3 від 24.10.2023;

- додаткову угоду № 2 від 10.06.2024 до договору про надання правової допомоги № 3 від 24.10.2023;

- акт № 1 здачі-приймання наданих послуг за договором про надання правової допомоги № 3 від 24.10.2023 на суму 3500,00 грн.;

- рахунок-фактуру № 1 від 10.06.2024 на суму 3500,00 грн.

- ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АХ № 1184350 від 23.04.2024 на адвоката Михайлову В.О.

З наданих доказів вбачається, що у зв`язку із розглядом справи № 922/1041/24 в суді першої інстанції відповідач поніс витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3500,00 грн.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України):

- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлену правову позицію, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Крім того, у зазначеній вище постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлено також правову позицію, що суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, дослідивши надані відповідачем докази витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн., суд вважає надані докази такими, що підтверджують витрати відповідача на професійну правничу допомогу у справі № 922/1041/24 у розмірі 3500,00 грн.

Також, суд вважає, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн. відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру.

При цьому суд зазначає, що посилання позивача викладенні у письмових запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення підлягають відхиленню, оскільки відповідач згідно відзиву просив суд стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу, понесені відповідачем у зв`язку з розглядом цієї справи, пропорційно сумі задоволених позовних вимог, та заявив, що відповідні докази остаточного розміру судових витрат, які відповідач сплатить або повинен буде сплатити у зв`язку з розглядом цієї справи, будуть подані відповідачем до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у цій справі.

Згідно ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що з позивача підлягають стягненню на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1449,00 грн.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 13, 73, 74, 123, 126, 129, 221, 244, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Приватного підприємства "Будівельна фірма "Промтекс" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Ухвалити у справі № 922/1041/24 додаткове рішення.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "СОЛДІ І КО" (04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 28/2, код ЄДРПОУ 23162981) на користь Приватного підприємства "Будівельна фірма "Промтекс" (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 11, кім. 5.42, код ЄДРПОУ 24340261) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1449,00 грн.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

В решті заяви відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту додаткового рішення.

Повне додаткове рішення складено "24" червня 2024 р.

Суддя А.М. Буракова справа № 922/1041/24