Ухвала

від 20.06.2024 по справі 904/1516/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/1516/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О. А. - головуючий, Мамалуй О. О., Студенець В. І.,

за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д. А.,

за участю представників:

позивача - Гордієнко Т. О.

відповідача 1 - Лисенко Я. О.

відповідача 2 - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "Червона долина - 2006"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.02.2024 (головуючий - Іванов О. Г., судді Верхогляд Т. А., Парусніков Ю. Б.)

та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2023 (суддя - Євстигнеєва Н. М.)

у справі № 904/1516/23

за позовом ОСОБА_1

до 1) Фермерського господарства "Червона долина - 2006", 2) ОСОБА_2

про визнання недійсним рішення, визначення розміру статутного капіталу, визначення розміру часток, визнання недійсним статуту

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фермерського господарства "Червона долина - 2006" (відповідач 1), ОСОБА_2 (відповідач 2), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 31.05.2023 року, просила:

- визнати недійсним рішення голови (власника) Фермерського господарства "Червона долина - 2006" № 25/07/2020 від 25.07.2020;

- визначити розмір статутного капіталу Фермерського господарства "Червона долина - 2006" в сумі 0,00 грн;

- визначити розміри часток в Фермерському господарстві "Червона долина - 2006" ОСОБА_2 - 50%, ОСОБА_1 - 50%;

- визнати недійсним статут Фермерського господарства "Червона долина - 2006" в редакції, затвердженій рішенням голови (власника) господарства від 25.07.2020 № 25/07/2020 і зареєстрованій 28.07.2020 (номер запису в реєстрі - 12341050018000728);

- визнати недійсним статут Фермерського господарства "Червона долина - 2006" в редакції, затвердженій рішенням голови (власника) господарства від 30.07.2020 № 30/07/2020 і зареєстрованій 31.07.2020 (номер запису в реєстрі - 12341050020000728).

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення голови ФГ "Червона Долина - 2006" від 25.07.2020 № 25/07/2020 про виключення ОСОБА_1 із складу членів господарства прийнято за відсутності необхідних повноважень, без дотримання встановленої процедури та без належних правових підстав, що в сукупності обумовлює визнання його недійсним в судовому порядку. Внаслідок недійсності вказаного рішення, статути ФГ "Червона Долина - 2006" в редакції, затвердженій рішенням голови (власника) господарства від 25.07.2020 та від 30.07.2020 № 30/07/2020, з даними про те, що єдиним членом господарства є ОСОБА_2 з часткою в статутному капіталі в сумі 84 000,00 грн, що складає 100% його загального розміру, також підлягають визнанню недійсними.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2023, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.02.2024 позов задоволено повністю.

4. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що заперечуючи проти членства ОСОБА_1 у складі ФГ відповідач-1 посилається на те, що: позивачкою не було внесено внеску до статутного капіталу ФГ "Червона Долина - 2006"; з 03.06.2019 вона працювала на посаді економіста; у ОСОБА_1 відсутні родинні зв`язки з членами господарства; позивачка не приймала жодної особистої або опосередкованої участі у діяльності господарства. Однак, за висновками суду, посилання відповідача-1 на зазначені обставини є необґрунтованим внаслідок невідповідності нормам законодавства та положенням статуту. Жодних підстав виключення позивача зі складу членів господарства спірне рішення голови ФГ "Червона Долина - 2006" від 25.07.2020 №25/07/2020 не містить.

5. Разом з цим апеляційної інстанції зазначив, що нормами Цивільного кодексу України та спеціального закону - Закону України "Про фермерське господарство" не визначено підстав виключення особи із складу господарства (зокрема, внаслідок відсутності родинних зав`язків з іншими членами господарства). Статутом ФГ "Червона Долина - 2006" також не передбачено підстав виключення особи із складу членів господарства (в тому числі і внаслідок відсутності родинних зав`язків). Таким чином, правовідносини щодо прийняття ОСОБА_1 до складу членів ФГ "Червона Долина - 2006" є відмінними від правовідносин виключення особи з числа членів господарства і за нормами чинного законодавства (зокрема, Цивільного кодексу України та Закону України "Про фермерське господарство") вони не пов`язані між собою. Відповідно, відсутність родинних відносин на дату прийняття особи до складу членів фермерського господарства не може після 10 років членства виступити підставою для її виключення з господарства.

6. Також апеляційний господарський суд виснував, що відсутність родинних зав`язків між ОСОБА_1 та головою ФГ "Червона Долина - 2006" ОСОБА_2 (як і інші обставини, на які посилався представник відповідача-1 при розгляді справи в суді першої та апеляційної інстанції) не зазначені в якості підстави прийняття спірного рішення від 25.07.2020 № 25/07/2020 про виключення позивача із складу членів господарства, а відтак ця обставина не була передумовою його прийняття незалежно від самого факту її існування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

7. Фермерське господарство "Червона долина - 2006" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.02.2024 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2023 та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

8. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанції, при цьому, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 07.10.2021 у справі № 922/3059/16 та від 30.03.2023 у справі № 917/202/21 (917/339/21).

Позиція інших учасників справи

9. Позивач подала відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

10. Відповідач 2 не надав відзив на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

11. 15.12.2006 державним реєстратором Синельніківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області здійснено державну реєстрацію юридичної особи - Фермерського господарства "Червона Долина 2006", номер запису 12161020000000262.

12. Згідно п.1.2 статті 1 Статуту ФГ "Червона Долина 2006" (в редакції станом на 2006 рік) засновником і головою фермерського господарства є ОСОБА_2 .

13. Відповідно до п.1 статті 7 Статуту (в редакції 2006 року), ФГ має право залучати до роботи інших громадян за трудовим договором (контрактом, угодою).

14. Рішенням № 1 голови Фермерського господарства "Червона Долина 2006" від 27.06.2007 до складу членів ФГ прийнята ОСОБА_3 .

15. На підставі цього рішення внесено відповідні зміни до Статуту ФГ. Членом господарства стала ОСОБА_3 (пункт 1.3 Статуту ФГ в редакції 2007 року).

16. Відповідно до пункту 9 статті 4 Статуту майно господарства належить членам господарства на праві приватної власності та розподіляється у відсотковому відношенні, а саме: ОСОБА_2 - 90%, ОСОБА_3 - 10%.

17. Згідно з рішенням власника № 3 Фермерського господарства "Червона Долина 2006" від 12.07.2008 до складу членів ФГ прийнята ОСОБА_1 з часткою в розмірі 45%. На підставі цього рішення внесено зміни до Статуту фермерського господарства. Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Статуту членами господарства є: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .

18. Згідно з пунктом 9 статті 4 Статуту в редакції 2008 року, майно господарства належить членам господарства на праві приватної власності та розподіляється у відсотковому відношенні, а саме: ОСОБА_2 - 50%, ОСОБА_3 - 5%, ОСОБА_1 - 45%.

19. При цьому, реєстраційна картка, яка подавалась ОСОБА_2 . державному реєстратору 10.08.2007 містить дані про внесок до статутного капіталу ОСОБА_3 у розмірі 0,0% та що ОСОБА_3 є засновником ФГ. Реєстраційна картка, яка подавалась ОСОБА_2 . державному реєстратору 10.03.2009 містить дані про те, що ОСОБА_1 входить до складу засновників ФГ, її внесок до статутного капіталу становить 0,0%.

20. Таким чином, відповідно до наведених вище положень затвердженого та зареєстрованого статуту ФГ, встановлено склад членів цього господарства та його голова.

21. 16.10.2014 власником ФГ прийнято рішення № 4 про:

- примусове виключення із членів ФГ ОСОБА_3;

- внесення змін до Статуту ФГ та затвердження його в новій редакції;

- визначення наступного розміру прав на майно господарства: ОСОБА_2 - 50%, ОСОБА_4 - 50%.

22. Рішення № 4 від 16.10.2014 підписано головою ФГ ОСОБА_2 та засновником ОСОБА_1

23. 25.07.2020 голова (власник) Фермерського господарства "Червона долина - 2006" одноособово прийняв рішення № 25/07/2020 про:

- виключення зі складу (числа) членів ФГ "Червона долина - 2006" в примусовому порядку ОСОБА_4 (п.2. рішення);

- затвердження нової редакції статуту господарства. Голові господарства - підписати нову редакцію Статуту та здійснити всі необхідні заходи щодо його державної реєстрації, а також державної реєстрації усіх змін, що сталися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

24. Рішення підписано ОСОБА_2 , справжність підпису ОСОБА_2 посвідчено державним нотаріусом Другої Синельниківської державної нотаріальної контори 27.07.2020, реєстровий № 2-1153.

25. 30.07.2020 головою (власником) ФГ прийнято рішення, згідно якого:

- сформовано статутний капітал господарства в розмірі 84 000,00грн, що дорівнює 100% складеного статутного капіталу шляхом передачі членами/власниками майна господарству, згідно Акта приймання-передавання (Додаток № 1 до цього рішення) (п.1. рішення);

- ОСОБА_2 є власником 100% складеного статутного капіталу, що складає 84 000,00грн (п.2. рішення);

- затверджено нову редакцію Статуту ФГ (п.3. рішення).

26. Рішення підписано ОСОБА_2 , справжність підпису ОСОБА_2 посвідчено державним нотаріусом Другої Синельниківської державної нотаріальної контори 27.07.2020, реєстровий № 2-1169.

27. Статутом ФГ в редакції від 16.10.2014, яка діяла станом на дату прийняття рішення засновника про виключення зі складу членів ФГ ОСОБА_1, не врегульовано порядок та умови припинення участі в господарстві та виплата вартості її частки майна.

28. Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи щодо зміни складу або інформації про засновників, зміна складу засновників (учасників), або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи проведена на підставі заяви голови ФГ Петренка М. В. від 27.07.2020.

29. Відповідно до відомостей витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.02.2023 за № 30247578 станом на 24.02.2023 єдиним засновником (учасником) зазначено ОСОБА_2 , розмір частки 84 000,00 грн (100% статутного капіталу). Крім того, з відомостей вказаного витягу вбачається, що рішенням голови господарства від 25.07.2020 № 25/07/2020 затверджено нову редакцію статуту ФГ "Червона Долина - 2006", яка зареєстрована 28.07.2020 (номер запису в реєстрі - 12341050018000728).

Позиція Верховного Суду

30. Перевіривши повноту встановлення судами першої і апеляційної інстанцій обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та заперечення проти задоволення касаційної скарги, викладені у відзиві, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою Фермерського господарства "Червона долина - 2006" слід закрити, виходячи з наступного.

31. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).

32. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

33. Відповідно до положень вказаної норми, касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

34. Колегія суддів враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття "подібні правовідносини", а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

35. Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

36. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 визначила наступні критерії подібності правовідносин у розумінні норм процесуального законодавства.

37. Для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 389 (пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України; пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України) та пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України (пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України; пункту 5 частини першої статті 339 КАС України) таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями, з-поміж яких змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

38. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

39. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи (див. постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (пункт 22)). Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

40. Задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин) Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 конкретизувала:

- висновок про те, що така подібність означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу правовідносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин);

- висновок про те, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, за змістом яких тотожними, аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.

41. Здійснена Великою Палатою Верховного Суду конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

42. При цьому, слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

43. Відповідно, неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.

44. Разом з тим, Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у своїй діяльності висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи. Такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами.

45. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування таких правових висновків у кожній конкретній справі.

Схожа правова позиція є усталеною та знайшла своє відображення у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц.

46. Проаналізувавши висновки, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі, на яку посилається скаржник, суд касаційної інстанції вважає, що вони стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі, що переглядається, з огляду на таке.

47. Постанова Верховного Суду від 07.10.2021 у справі № 922/3059/16 ухвалена у межах розгляду справи про банкрутство фізичної - особи-підприємця, щодо оскарження проведеного аукціону з продажу майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу, до складу якого увійшли квартира та 100% корпоративних прав фермерського господарства, у результаті проведення якого був визначений його переможець, з яким ліквідатор боржника уклав договори купівлі-продажу майна, склав та підписав акти приймання-передачі майна. Так, дружина боржника не погодилася з результатами аукціону та звернулася до суду із заявою про визнання їх недійсними, оскільки: ліквідатор при формуванні ліквідаційної маси не здійснив виділ частки в спільному майні подружжя та здійснив продаж майна (корпоративних прав), на яке не може бути звернено стягнення; текст договору, що укладався на аукціоні, не відповідав тексту, який був укладений з переможцем аукціону; договір купівлі-продажу нерухомого майна нотаріально не посвідчений; договір купівлі-продажу майна на аукціоні укладено з особою, іншою, ніж та, що сплатила внески та вартість майна.

48. Розглядаючи наведену справу, Верховний Суд надав ряд висновків, які стосуються наявності корпоративних прав у фермерському господарстві; оборотоздатності корпоративних прав учасника господарської організації; правового режиму майна подружжя та поширення такого режиму на частку в статутному (складеному) капіталі фермерського господарства; наявності правової визначеності щодо питання відчуження частки у статутному (складеному) капіталі фермерського господарства та можливості відчуження фермерського господарства в інший спосіб, ніж шляхом продажу цілісного майнового комплексу, зокрема шляхом продажу корпоративних прав у фермерському господарстві без відповідного рішення та згоди членів фермерського господарства, в тому числі, у складі ліквідаційної маси під час проведення аукціону з продажу майна банкрута.

49. Постанова Верховного Суду від 30.03.2023 у справі № 917/202/21 (917/339/21) ухвалена у межах розгляду справи про банкрутство селянського (фермерського) господарства, щодо оскарження засновником СФГ прийнятого ним раніше рішення про відступлення належної йому частки в статутному (складеному) капіталі господарства в розмірі 100% на користь двох фізичних осіб, визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, витребування майнових прав як цілісного майнового комплексу, скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу. Позивач обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що відносно нього, особами, на корить яких було відчужено майнові права вчинялось психологічне насильство.

50. Розглядаючи наведену справу, Верховний Суд надав ряд висновків, які стосуються оборотоздатності частки у статутному (складеному) капіталі фермерського господарства та умов її відчуження; правової природи оспорюваного договору купівлі-продажу майнових прав; способу захисту права особи, що прагне відновити себе у складі засновників фермерського господарства після неодноразового відчуження частки в статутному (складеному) капіталі господарства на користь інших осіб.

51. Так, Верховний Суд зазначає, що правовідносини у наведених справах та у справі, яка розглядається не є подібними ні за підставами позову, ні за змістом позовних вимог, ні за встановленими судом фактичними обставинами, ні за матеріально-правовим регулюванням спірних правовідносин, а зроблені Верховним Судом висновки, пов`язується саме із встановленими судами фактичними обставинами та оцінкою доказів

52. Окрім цього колегія суддів зауважує, що у наведених скаржником постановах у справах № 922/3059/16 та № 917/202/21 (917/339/21) Верховний Суд не вирішував питання та, відповідно, не надавав правових висновків в контексті можливості та підставності одноособового прийняття головою фермерського господарства рішення про виключення зі складу (числа) членів фермерського господарства в примусовому порядку одного із його учасників (засновників).

53. Верховний Суд також вважає за необхідне зазначити, що висновки у наведених скаржником постановах та у цій справі не можуть вважатися в цьому випадку подібними через те, що на висновки у вказаних справах скаржник послався, виокремивши їх із контексту судових рішень, не урахувавши викладених в рішеннях правових позицій Верховного Суду стосовно спірних правовідносин та предмету спору, в контексті досліджуваних судами у вказаних справах доказів та встановлених фактичних обставин.

54. При цьому, не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду, як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.

Такі ж висновки були викладені і в постанові Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 916/112/20.

55. Водночас переоцінка доказів виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених приписами статті 300 ГПК України.

56. Наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів та встановленні інших обставин, у тому контексті, який, на думку скаржника свідчить про порушення судами норм матеріального права.

57. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

58. Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, а інші доводи касаційної скарги, (1) не доводять порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, (2) направлені на переоцінку доказів та обставин справи, що були предметом розгляду та їм була надана належна правова оцінка, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, а тому відхиляються Судом (касаційний розгляд здійснюється в межах, передбачених статтею 300 ГПК України), Суд на підставі частини першої статті 296 ГПК України дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Фермерського господарства "Червона долина - 2006" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.02.2024 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2023 у справі № 904/1516/23.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Фермерського господарства "Червона долина - 2006" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.02.2024 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2023 у справі № 904/1516/23.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді О. О Мамалуй

В. І. Студенець