Постанова

від 18.06.2024 по справі 910/18029/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/18029/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. (головуючий), Білоуса В.В., Огородніка К.М.,

за участю секретаря судового засідання Громака В.О.,

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Іллічівський зерновий порт",

представник боржника - не з`явився,

розпорядник майна ТОВ "Іллічівський зерновий порт" арбітражний керуючий Матущак Віктор Іванович - не з`явився,

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСКОММОДИТИЗ",

представник кредитора - Яценко С.А., адвокат,

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Скай",

представник кредитора - Артюхов Д.С., адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСКОММОДИТИЗ",

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 29.11.2023

у складі судді: Чеберяк П.П.,

та постанову Північного апеляційного господарського суду

від 23.01.2024

у складі колегії суддів: Сотнікова С.В. (головуючий), Остапенка О.М., Пантелієнка В.О.,

у справі за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівський зерновий порт"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. На розгляді Господарського суду міста Києва на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2016, перебуває справа № 910/18029/16, провадження у якій порушене за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівський зерновий порт" (далі - боржник, ТОВ "Іллічівський зерновий порт") про банкрутство.

2. 09.11.2016 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк", кредитор) з кредиторськими вимогами до боржника на суму 2 928 871 943,92 грн. Заявлені кредитором вимоги складають заборгованість боржника за договорами кредитної лінії № ВКЛ-2010667/1 від 04.10.2016, № ВКЛ-2010667/2 від 27.11.2013, № ВКЛ-2010667/3 від 06.12.2013, № НКЛ-2010667 від 27.06.2012, № НКЛ-2005823 від 31.10.2012.

3. 03.08.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві, кредитор), як відокремлений підрозділ ДПС з кредиторськими вимогами до боржника на суму 23 813 998,55 грн.

4. 15.08.2023 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Скай" (далі - ТОВ "ФК "Скай") про заміну сторони (ПАТ "Дельта Банк") правонаступником.

4.1. Заява мотивована тим, що відповідно до додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги (щодо прав вимоги, які реалізовані на аукціоні з продажу активів АТ "Дельта банк" лот #debtX_8878, між АТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК "Скай" в редакції, яка зазначена у рішенні Господарського суду м. Києва від 12.10.2020 у справі № 910/6939/20), ТОВ "ФК "Скай" набуло права вимоги та стало новим кредитором ТОВ "Іллічівський зерновий порт" за кредитними договорами (за переліком).

5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 (залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024) у справі № 910/18029/16 замінено АТ "Дельта Банк" його правонаступником - ТОВ "ФК "Скай".

Враховуючи встановлені обставини, суди дійшли висновку щодо обґрунтованості заяви ТОВ "ФК "Скай" про заміну АТ "Дельта Банк" його правонаступником - ТОВ "ФК "Скай".

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції за результатами розгляду заяви з грошовими вимогами

6. Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі № 910/18029/16, серед іншого, визнано кредиторами у справі № 910/18029/16 по відношенню до боржника: ТОВ "ФК "Скай" (правонаступник АТ "Дельта Банк" )в розмірі 2 928 869 187,89 грн., з яких 1 497 998 191,75 грн. - вимоги четвертої черги, 879 483 417,56 грн. - вимоги шостої черги, 551 387 578,61 грн. - позачергово, як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника;

Визнано кредитором ГУ ДПС у м. Києві в розмірі 23 813 998,55 грн., з яких 22 989 714,00 грн. - вимоги третьої черги, 824 284,55 грн. - вимоги шостої черги.

7. Під час розгляду заяви АТ "Дельта Банк" судом першої інстанції встановлено:

7.1. 04.10.2023 між АТ "Дельта Банк" та ТОВ "Іллічівський зерновий порт" укладений Договір кредитної лінії № ВКЛ-2010667/1 (далі - Кредитний договір 1).

7.2. Відповідно до п.п. 1.1.1. Кредитного договору 1, надання кредиту здійснювалось окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - «Транш», а у сукупності - «Транші», на умовах, визначених у цьому договорі, в межах мультивалютної відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 3 177 500 доларів США 00 центів, який змінюється у відповідності до Графіку зниження максимального ліміту заборгованості, який викладений в додатку № 1 до цього договору (надалі - графік), зі сплатою плати за користування кредитом у розмірі: 12% річних за користування кредитом, наданим в доларах США; 22% річних за користування кредитом, наданим в гривні, та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 04.11.2016.

7.3. Згідно п. 1.1.3. Кредитного договору 1, у разі порушення строків повернення кредиту (траншу), які визначено в додатку № 1 до цього договору, діюча на такий момент прострочена річна процентна ставка за цим договором встановлюється в розмірі: 17% річних за користування кредитом, наданим в доларах США; 27% річних за користування кредитом, наданим в гривні, та починається застосовуватись до взаємовідносин сторін за цим договором починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном (днем) погашення заборгованості (відповідної частини заборгованості) за цим договором.

7.4. З метою забезпечення виконання зобов`язання, що випливають з кредитного договору 1, 04.10.2013 між АТ "Дельта Банк" та ТОВ "Іллічівський зерновий порт" укладено іпотечний договір № ВКЛ-2010667/1/5-1, який посвідчено 04.10.2013 Літвіновим А.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 1266 (далі - Іпотечний договір 1).

7.5. Згідно п. 2.1. Іпотечного договору 1, іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов`язання, що випливає з кредитного договору передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим договором, належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме, земельну ділянку, загальною площею 5,4253 га, цільове призначення - для розміщення олійножиркомбінату, що розташована за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 46, кадастровий номер - 5110800000:03:001:0012.

7.6. Згідно п.п. 2.1.2. Іпотечного договору 1, предметом іпотеки за цим договором також стає нерухоме майно, яке буде збудоване в майбутньому на вказаній у цьому договорі земельній ділянці (стане власністю іпотекодавця після укладення цього договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право набуття ним (-и) у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому).

7.7. Згідно п.п. 2.3.2. іпотечного договору 1, заставна вартість предмету іпотеки 1 за згодою сторін становить 524 663 600,00 грн.

7.8. Загальний розмір заборгованості за договором кредитної лінії № ВКЛ- 2010667/1 від 04.10.2013 становить 131 078 339,19 грн., з яких сума заборгованості за кредитом у розмірі 44 788 446,85 грн., 3% річних у розмірі 3 344 375,80 грн., інфляційні втрати в розмірі 33 736 331,25 грн., пеня у розмірі 1 752 506,40 грн.; сума заборгованості за відсотками у розмірі 15 829 414,19 грн., 3% річних у розмірі 49 511,42 грн., інфляційні втрати в розмірі 499 445,59 грн., пеня у розмірі 42 527,26 грн.; штраф, нарахований на підставі п. 4.2 кредитного договору 1 у розмірі 31 035 780,43 грн.

7.9. 27.11.2023 між АТ "Дельта Банк" та ТОВ "Іллічівський зерновий порт" укладено Договір кредитної лінії № ВКЛ-2010667/2 (далі - Кредитний договір 2).

7.10. Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1 від 29.01.2014 до кредитного договору 2, надання кредиту здійснювалось окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - «Транш», а у сукупності - «Транші», на умовах, визначених у цьому договорі, в межах мультивалютної відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 48 619 888 доларів США 00 центів, зі сплатою плати за користування кредитом у розмірі: 12% річних за користування Кредитом, наданим в доларах США; 18% річних за користування кредитом, наданим в гривні, та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 15.11.2015.

7.11. Згідно п. 1.1.3. Кредитного договору 2, у разі порушення строків повернення кредиту (траншу), які визначено в додатку № 1 до цього договору, діюча на такий момент прострочена річна процентна ставка за цим договором встановлюється в розмірі: 17% річних за користування кредитом, наданим в доларах США; 23% річних за користування кредитом, наданим в гривні, а починається застосовуватись до взаємовідносин сторін за цим договором починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном (днем) погашення заборгованості (відповідної частини заборгованості) за цим договором.

7.12. З метою забезпечення виконання зобов`язання, що випливають з кредитного договору 2, 03.04.2014 між АТ "Дельта Банк" та ТОВ "Іллічівський зерновий порт" укладено договір застави № ВКЛ-2010667/2/5-2 (далі - договір застави 1).

7.13. Згідно п. 1.1. договору застави 1, в забезпечення виконання заставодавцем зобов`язань перед заставодержателем за Договором кредитної лінії № ВКЛ-2010667/2 від 27.11.2013 зі всіма змінами і доповненнями до нього, який укладений заставодавцем та заставодержателем, а саме: повернення суми кредиту в розмірі 48 619 888 доларів США 00 центів в строк до 15.11.2015 включно або в інший термін, зазначений в кредитному договорі, сплати процентів за користування Кредитом, пені та штрафи (якщо такі будуть) в розмірі, у строки терміни) та на умовах, визначених у кредитному договорі та додаткових договорах до кредитного договору, що можуть бути укладені в майбутньому, відшкодувати витрати заставодержателя, понесені у зв`язку із невиконанням заставодавцем умов Кредитного договору та/ або умов цього договору та звернення стягнення на предмет застави, а також відшкодувати інші витрати, передбачені умовами кредитного договору та цього договору, заставодавець передає заставодержателю обладнання.

7.14. З метою забезпечення виконання зобов`язання, що випливають з кредитного договору 2, 27.11.2013 між АТ "Дельта Банк" та ТОВ "Іллічівський зерновий порт" укладено Договір застави майнових прав №ВКЛ-2010667/2/5-1 (далі - Договір застави 2).

7.15. Відповідно до п. 1.1. договору застави 2, предметом застави є майнові права на отримання у власність 3 (трьох) висувних суднових навантажувачів марки Siwertell SBL - 1600 SS для навантажування зерна продуктивністю 2000 т/год кожний (Предмет застави), в тому числі, які існують на дату укладання цього договору та/або виникнуть у майбутньому у заставодержателя згідно Контракту № 151113 від 15.11.2013, укладеного між компанією «Feslur finance limited» (суб`єкт господарювання Кіпру» (надалі - боржник» та заставодавцем», та додаткових договорів до нього (надалі - контракт», які можуть бути укладені в майбутньому заставодавцем згідно контракту.

7.16. Відповідно до п. 1.2. договору застави 2, заставою за цим договором забезпечується виконання заставодавцем зобов`язань перед заставодержателем за Договором кредитної лінії № ВКЛ-2010667/2 від 27.11.2013 зі всіма змінами і доповненнями до нього, який укладений заставодавцем та заставодержателем, а саме: повернення суми кредиту в розмірі 13 877 377,00 доларів США 00 центів в строк до 15.11.2015 включно, сплати процентів за користування Кредитом, пені та штрафи (якщо такі будуть) в розмірі, у строки (терміни) та на умовах, визначених у кредитному договорі та додаткових договорах до кредитного договору, що можуть бути укладені в майбутньому, відшкодувати витрати заставодержателя, понесені у зв`язку із невиконанням Заставодавцем умов кредитного договору та/ або умов цього договору та звернення стягнення на предмет застави, а також відшкодувати інші витрати, передбачені умовами кредитного договору та цього договору.

7.17. Згідно п. 1.8. договору застави 2, загальна заставна вартість предмету застави за погодженням сторін становить 7 955 907,00 дол. США, що станом на дату укладення цього договору по курсу НБУ становить 63 591 564,65 грн.

7.18. Згідно п. 2 додаткового договору № 9 від 19.08.2014 до договору застави № 2 сторони домовилися викласти п. 1.8. договору в наступній редакції:

«За взаємною згодою сторін цього договору загальна заставна вартість предмету застави становить 42 695 219,66 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 467 777 514,87 грн.».

7.19. Загальний розмір заборгованості за Договором кредитної лінії № ВКЛ-2010667/2 від 27.11.2013 складає 1 012 090 371,69 грн., з яких сума заборгованості за кредитом у розмірі 192 458 607,09 грн., 3% річних у розмірі 16 799 263,62 грн., інфляційні втрати в розмірі 175 866 103,04 грн., пеня у розмірі 41 549 103,38 грн.; сума заборгованості за відсотками у розмірі 73 607 422,28 грн., 3% річних у розмірі 6 425 020,48 грн., інфляційні втрати в розмірі 67 261 478,75 грн., пеня у розмірі 13 223 710, 6 грн.; штраф, нарахований на підставі п. 4.2 кредитного договору 2 у розмірі 424 899 662,29 грн.

7.20. 04.12.2013 між АТ "Дельта Банк" та ТОВ "Іллічівський зерновий порт" укладено Договір кредитної лінії № ВКЛ-2010667/3 (далі - кредитний договір 3).

7.21. Відповідно до п. 1 додаткового договору № 1 від 29.01.2014 до Кредитного договору З, надання кредиту здійснювалось окремими частинами, надалі за текстом колена частина окремо - «Транш», а у сукупності - «Транші», на умовах, визначених у цьому договорі, в межах мультивалютної відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 13 619 266 доларів США 00 центів, зі сплатою плати за користування Кредитом у розмірі: 12% річних за користування кредитом, наданим в доларах США; 18% річних за користування кредитом, наданим в гривні, в порядку визначеному цим договором та кінцевим терміном погашення заборгованості за Кредитом не пізніше 15.11.2015.

7.22. Згідно п. 1.1.3. кредитного договору 2, у разі прострочення строків погашення кредиту (траншу), діюча на такий момент прострочена річна процентна ставка за цим договором встановлюється в розмірі: 17% річних за користування кредитом, наданим в доларах США; 23% річних за користування кредитом, наданим в гривні, та починається застосовуватись до взаємовідносин сторін за цим договором починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном (днем) погашення заборгованості (відповідної частини заборгованості) за цим договором.

7.23. З метою забезпечення виконання зобов`язання, що випливають з кредитного договору З, 06.12.2013 між АТ "Дельта Банк" та ТОВ "Іллічівський зерновий порт" укладено Іпотечний договір № 2010667/3/51, який посвідчений 06.12.2013 Літвіновою Т.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 1623 (далі - іпотечний договір 2).

7.24. Відповідно до п. 2.1. іпотечного договору 2, іпотекодавець, з метою забезпечення належного виконання зобов`язання, що випливає з кредитного договору передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим договором, належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме, майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, а саме: ІІІ-ю чергу Іллічівського олійножирового комбінату за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. транспортна, 46 (далі - Предмет іпотеки 2); земельну ділянку, загальною площею 5,4253 га, цільове призначення - для розміщення олійножиркомбінату, що розташована за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 46, кадастровий номер - 5110800000:03:001:0012 (далі - предмет іпотеки 3).

7.25. Згідно п. п. 2.1.3. іпотечного договору 2, іпотека за цим договором поширюється і на частину об`єкта предмету іпотеки, яка не може бути виділеною в натурі і буде приєднана до предмету іпотеки після укладення цього іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості, а також поширюється на земельну ділянку, на якій розташована вказана нерухомість і яка необхідна для використання цієї нерухомості за цільовим призначенням.

7.26. Згідно п. 2.2. іпотечного договору 2, майно передається в іпотеку з усіма його невід`ємними приналежностями. Іпотека розповсюджується на всі невіддільні від майна поліпшення, складові частини та внутрішні системи, що існують на момент укладення цього договору та виникнуть в майбутньому. Всі зроблені іпотекодавцем в період дії цього договору, всілякого роду поліпшення, реконструкції, зміни, доробки, тощо автоматично стають предметом цього договору - предметом іпотеки.

7.27. Згідно п.п. 2.3.2. іпотечного договору 2, загальна заставна вартість предмету іпотеки за погодженням сторін становить 543 029 044,61 грн.

7.28. Згідно п.п. 2.З.2.1. іпотечного договору 2, заставна вартість предмету іпотеки 2 становить 18 365 444,61 грн.

7.29. Згідно п.п. 2.З.2.2. іпотечного договору 2, заставна вартість предмету іпотеки З становить 524 663 600,00 грн.

7.30. Загальний розмір заборгованості за Договором кредитної лінії N3 ВКЛ- 2010667/3 від 06.12.2013 складає 367 698 547,72 грн., з яких сума заборгованості за кредитом у розмірі 83 669 388,92 грн., 3% річних у розмірі 6 782 418,7 грн., інфляційні втрати в розмірі 76 455 969,39 грн., пеня у розмірі 18 063 042,97 грн.; сума заборгованості за відсотками складає 30 370 162,28 грн., 3% річних у розмірі 2 417 369,32 грн., інфляційні втрати в розмірі 27 751 848,41 грн., пеня у розмірі 5 209 290,1 грн.; штраф, нарахований на підставі п. 4.2 кредитного договору 3 у розмірі 115 521 057,63 грн.; сума заборгованості за простроченою комісією у розмірі 1 458 000,00 грн.

7.31 27.06.2012 між АТ "Дельта Банк" та ТОВ "Іллічівський зерновий порт" укладено Договір кредитної лінії № НКЛ-2010667 (далі - кредитний договір 4).

7.32. Відповідно до п.п. 1.1.1. кредитного договору 4, надання кредиту здійснювалось окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - «Транш», а у сукупності - «Транші», на умовах, визначених у цьому договорі, в межах невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 350 000 000,00 грн. зі сплатою плати за користування кредитом у розмірі 12% річних, та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 04.11.2016.

7.33. З метою забезпечення виконання зобов`язання, що випливають з кредитного договору 4, 27.06.2012 між АТ "Дельта Банк" та ТОВ "Іллічівський зерновий порт" укладено Іпотечний договір №НКЛ-2010667/5-1, який посвідчений Літвіновим А.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу» та зареєстрований в реєстрі за № 1598 (далі - іпотечний договір 3).

7.34. Відповідно до п. 2.1. іпотечного договору № 3, іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання Зобов`язання, що випливає з кредитного договору передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим договором, належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме, земельну ділянку, загальною площею 5,4253 га, цільове призначення - для розміщення олійножиркомбінату, що розташована за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 46, кадастровий номер - 5110800000:03:001:0012 (далі - Предмет іпотеки 4).

Відповідно до п.п. 2.1.2. іпотечного договору № 3, предметом іпотеки за цим договором також стає нерухоме майно, яке буде збудоване в майбутньому на вказаній у ньому договорі земельній ділянці (стане власністю Іпотекодавця після укладення цього договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право набуття ним (- и) у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому).

7.35. Згідно п.п.2.3.2. іпотечного договору 4, заставна вартість предмету іпотеки 4, за згодою сторін становить 524 663 600,00 грн.

7.36. Загальний розмір заборгованості за Договором кредитної лінії № НКЛ-2010667 від 27.06.2013 складає 1 068 001 929,32 грн., з яких сума заборгованості за кредитом у розмірі 350 000 000,00 грн., 3% річних у розмірі 2 034 636,62 грн., інфляційні втрати в розмірі 303 970 236,47 грн., пеня у розмірі 24 886 953,41 грн.; сума заборгованості за відсотками у розмірі 97 285 147,35 грн., 3% річних у розмірі 596 844,90 грн., інфляційні втрати в розмірі 85 928 327,64 грн., пеня у розмірі 7 299 782,93 грн.; штраф, згідно п. 4.2 Договору кредитної лінії № НКЛ-2010667 від 27.06.2012, у розмірі 196 000 000,00 грн.

7.37 31.10.2012 між АТ "Дельта Банк" та ТОВ "Виробничо-комерційною фірмою "Олір ЛТД" укладено договір кредитної лінії № НКЛ-2005823 із укладеними в подальшому додатковими договорами до нього (далі - кредитний договір 5).

7.38. Відповідно до п. 1.1.1 кредитного договору 5, з урахуванням змін внесених додатковим договором № 4 від 21.08.2014 р. до кредитного договору 5, надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо «Транш», а у сукупності - «Транші», на умовах, визначених у цьому договорі, в межах невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 74 881 330,53 грн., зі сплатою плати за користування кредитом у розмірі 22% річних, та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 20.11.2015.

7.39. З метою забезпечення виконання зобов`язання, що випливають з Кредитного договору 5, 01.10.2012 між АТ "Дельта Банк" та ТОВ "Іллічівський зерновий порт" укладено Договір застави цінних паперів № НКЛ-2005823 (далі - Договір застави цінних паперів), з укладенням з подальшому додаткових договорів.

7.40. Відповідно до п. 2.1. договору застави цінних паперів, заставодавець передає в заставу заставодержателю, згідно з реєстром векселів з бланковим індосаментом, перелік яких вказано з додатку № 1, який є невід`ємною частиною цього договору, надалі за текстом - «ЦП» або Предмет застави». Надання заставодержателю ЦП в заставу за цим договором означає також надання в заставу всіх тих прав, що обумовлені такими ЦП та передбачені відповідною інформацією з реєстру векселів та чинним законодавством України.

7.41. Відповідно до п. 2.1.3. договору застави цінних паперів заставна вартість предмету застави за згодою сторін становить 350 000 000,00 грн.

Векселедавцем за переданими векселями є ТОВ "Іллічівський зерновий порт".

Таким чином, фінансові зобов`язання ТОВ «Іллічівський зерновий порт» за простими векселями перед АТ «Дельта Банк» складають 350 000 000,00 грн.

7.42. Суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених вимог до боржника в повному обсязі та необхідності включення вказаних вимог до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Іллічівський зерновий порт" на суму 1 497 998 191,75 грн. - до четвертої черги, на суму 879 483 417,56 грн. - до шостої черги, на суму 551 387 578,61 грн. - позачергово, як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника.

8. Під час розгляду заяви ГУ ДПС у м. Києві судом встановлено:

8.1. до суду надійшла заява Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби з кредиторськими вимогами до боржника в розмірі 23 813 998,55 грн.

8.2. Заявлені кредитором вимоги складають заборгованість боржника зі сплати податку на додану вартість, у тому числі, основний борг в розмірі 22 989 714,00 грн., штрафні санкції в розмірі 326 346,25 грн., пеня в розмірі 497 938,30 грн. та підтверджуються податковими повідомленнями рішеннями № 00195350703 від 29.12.2019 за формою «Р» та № 00195440702 від 29.12.2019 за формою «ПН».

8.3. Вимоги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби боржником та розпорядником майна не визнані, оскільки вказані вимоги складають неузгоджені податкові зобов`язання, а відповідні податкові повідомлення-рішення оскаржуються в судовому порядку.

8.4. Суд вказав на те, що неузгодженість суми грошового зобов`язання не означає, що зобов`язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог. До того ж, скаржником не надано доказів визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

8.5. Розглянувши заяву ГУ ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби в розмірі 23 813 998,55 грн., дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених вимог до боржника в повному обсязі та необхідності включення вказаних вимог до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Іллічівський зерновий порт".

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

9. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Транскоммодитиз" залишено без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі № 910/18029/16 (якою замінено АТ "Дельта Банк" його правонаступником - ТОВ "ФК "Скай") - залишено без змін.

Ухвалу попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі № 910/18029/16 (в оскаржуваній частині) - залишено без змін.

10. Суд апеляційної інстанції погодився з місцевим господарським судом про обґрунтованість вимог ПАТ "Дельта банк", правонаступником якого є ТОВ "Фінансова компанія "Скай" до боржника в повному обсязі та необхідність включення грошових вимог до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівський зерновий порт" на суму 1 497 998 191,75 грн. - до четвертої черги, на суму 879 483 417,56 грн. - до шостої черги, на суму 551 387 578,61 грн. - позачергово, як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника.

10.1. Також суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання грошових вимог ГУ ДПС у м. Києві, оскільки господарський суд не вправі надавати оцінку законності рішення контролюючого органу при зверненні із грошовими вимогами у справі про банкрутство.

10.2. Належать лише до з`ясування обставини чинності відповідного рішення контролюючого органу станом на дату попереднього засідання. В цьому випадку, рішення про визначення боржнику податкового зобов`язання є чинним, в судовому порядку не скасоване, а відтак заявлені на підставі такого рішення грошові вимоги належить визнати у справі про банкрутство.

10.3. В разі скасування відповідного рішення контролюючого органу, ухвала попереднього засідання може бути переглянута за нововиявленими обставинами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. ТОВ "Транскоммодитиз" (кредитор) звернулось з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду м. Києва від 29.11.2023 (попереднє засідання) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 у справі № 910/18029/16, з вимогою скасувати оскаржені судові акти в частині визнання кредиторами у цій справі ТОВ "ФК "Скай" та ГУ ДПС у м. Києві, в оскарженій частині передати справу на новий розгляд.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/18029/16 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2024.

13. Ухвалою Верховного Суду від 03.04.2024 касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

14. Ухвалою Верховного Суду від 23.04.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Транскоммодитиз" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 29.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 у справі № 910/18029/16, датою проведення судового засідання визначено 21.05.2024.

15. Ухвалою Верховного Суду від 21.05.2024 відкладено розгляд касаційної скарги ТОВ "Транскоммодитиз" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 29.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 у справі №910/18029/16.

Засідання призначено на 18.06.2024, про що повідомлено всіх учасників судового процесу.

16. 28.05.2024 до Верховного Суду від ТОВ "Транскоммодитиз" надійшли уточнення касаційної скарги в частині кредиторських вимог ТОВ "ФК "Скай", за якими скаржник просив Суд:

Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 у справі № 910/18029/16 в частині визнання кредитором у справі ТОВ "ФК "Скай", в частині нарахованих відсотків поза межами строку кредитування, 3% річних на відсотки, інфляційних втрат на валютні зобов`язання, штрафів та пені, та у відповідній частини направити справу на новий розгляд.

17. 13.06.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Альма Фінанс" (далі - ТОВ "Альма Фінанс") надійшла заява про заміну учасника справи №910/18029/16 ТОВ "Транскоммодитиз" правонаступником ТОВ "Альма Фінанс".

18. В судовому засіданні представник скаржника повністю підтримав вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній, просив суд задовольнити заявлені вимоги з урахуванням уточнень за заявою від 28.05.2024 (пункт 16 цієї Постанови). Також не заперечував проти процесуального правонаступництва.

19. Представник ТОВ "ФК "Скай" в засіданні суду проти вимог та доводів скаржника заперечив з підстав їх необґрунтованості. Просив Суд ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 у справі №910/18029/16 залишити без змін.

20. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили.

Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.

Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

21. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (18.06.2024) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 18.06.2024.

22. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 06.05.2024 № 271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.05.2024 № 3684-IX, Верховний Суд розглядає справу № 910/18029/16 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

РОЗГЛЯД ЗАЯВ ТА КЛОПОТАНЬ

Щодо процесуального правонаступництва

23. ТОВ "Альма Фінанс" звернулося до Верховного Суду з заявою про заміну учасника справи № 910/18029/16 ТОВ "Транскоммодитиз" правонаступником ТОВ "Альма Фінанс".

23.1. Заява обґрунтована тим, що 27.05.2024 між ТОВ "Транскоммодитиз" та ТОВ "Альма Фінанс" укладено Договір про відступлення прав вимоги, згідно умов якого ТОВ "Транскоммодитиз", як первісний кредитор, відступив, а ТОВ "Альма Фінанс", як Новий кредитор, набув прав вимоги до Боржника - ТОВ "Іллічівський зерновий порт" (юридична особа України, код ЄДРПОУ 38240111, зареєстрованим місцем знаходження якої є: 68000, Одеська обл., Одеський район, місто Чорноморськ, вул. Транспортна, буд. 46) на загальну суму 617 807,67грн, з яких 605 962,23 грн. становить заборгованість Боржника перед Первісним кредитором за Договором купівлі-продажу рухомого майна № 0606 від 06.06.2016, стягнена за рішенням Господарського суду Одеської області від 04.08.2016 у справі №916/1909/16, а 9 089,44 грн. - судовий збір, стягнений за рішенням Господарського суду Одеської області від 04.08.2016 у справі №916/1909/16 з Боржника на користь Первісного кредитора.

23.2. На підтвердження заявлених вимог, ТОВ "Альма Фінанс" надано, зокрема, копію Договору відступлення прав вимоги від 27.05.2024, копію Акту приймання-передачі документів за Договором про відступлення прав вимоги від 27.05.2024.

24. Розглянувши подану заяву ТОВ "Альма Фінанс", Верховний Суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на таке.

24.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

24.2. Згідно з статтями 513, 514, 516 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

24.3. За змістом статті 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

24.4. Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину. При цьому, заміна кредитора у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

24.5. Відповідно до приписів статті 52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

24.6. Згідно зі статтею 43 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

24.7. Верховний Суд зазначає, що для правильного вирішення питання заміни кредитора у справі про банкрутство його правонаступником слід встановити чи були визнані кредиторські вимоги правопопередника та в якому розмірі, а також обсяг переданих правонаступнику прав вимоги до банкрута. При цьому, оцінюючи обсяг переданих прав, слід врахувати загальновизнаний принцип приватного права "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet", який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам (аналогічний висновок зазначено у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 31/160(29/170(6/77-5/100), від 02.03.2021 у справі №910/12257/13).

24.8. Вказане є свідченням того, що при розгляді заяви про процесуальне правонаступництво потрібно досліджувати додані до вказаної заяви докази та встановлювати фактичні обставини що стосуються правонаступництва, які не були встановлені судами першої та апеляційної інстанцій.

24.9. Відповідно до частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

24.10. До аналогічних висновків щодо неможливості розгляду, під час касаційного оскарження, клопотання про правонаступництво кредитора внаслідок укладення договорів відступлення права вимоги дійшов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 10.02.2021 у справі № 6/1-10, ухвалах від 10.08.2020 у справі № 916/177/17, від 06.10.2021 у справі № 910/15694/20, від 22.02.2024 у справі №905/1965/19.

25. Зважаючи на викладене колегія суддів Верховного Суду дійшла до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви ТОВ "Альма Фінанс" про процесуальне правонаступництво.

Щодо уточнення вимог касаційної скарги

26. 28.05.2024 до Верховного Суду від ТОВ "Транскоммодитиз" надійшли уточнення касаційної скарги в частині кредиторських вимог ТОВ "ФК "Скай", за якими скаржник просив Суд:

Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 у справі № 910/18029/16 в частині визнання кредитором у справі ТОВ "ФК "Скай", в частині нарахованих відсотків поза межами строку кредитування, 3% річних на відсотки, інфляційних втрат на валютні зобов`язання, штрафів та пені, та у відповідній частини направити справу на новий розгляд.

27. Заявлені скаржником уточнення до касаційної скарги колегія суддів залишає без розгляду з огляду на таке.

27.1. Відповідно до приписів частини першої статті 298 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.

27.2. Згідно положень частини першої статті 118 вказаного Кодексу право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч.1). Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч.2).

27.3. Отже скористатися таким правом на подачу доповнень до касаційної скарги особа може лише протягом вказаного строку.

28. Оскільки подані скаржником уточнення за своєю суттю є змінами вимог касаційної скарги, однак подані 28.05.2024, тобто поза межами строку на касаційне оскарження та скаржник не просив поновити строк, Верховний Суд залишає такі пояснення без розгляду.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(ТОВ "Транскоммодитиз")

29. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає про незастосування судами попередніх інстанцій положень статей 258, 625, 1048, 1050 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України); не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування статті 45 КУзПБ, статей 625, 1048, 1050 ЦК України викладених у постановах Верховного Суду від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15, постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, постанові від 12.07.2023 у справі № 910/5080/21.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

30. Відповідно до вимог статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

30.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

30.2. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

30.3. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

31. Враховуючи вимоги касаційної скарги (з урахуванням викладеного вище, пункт 28 цієї Постанови), суд касаційної інстанції в цьому провадженні здійснює перегляд ухвали попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 в частині грошових вимог ГУ ДПС у м. Києві та ТОВ "ФК "Скай" до ТОВ "Іллічівський зерновий порт" та постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 у відповідній частині.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

32. Як вбачається з матеріалів справи № 910/18029/16, провадження у ній було порушене 24.10.2016 за заявою ТОВ "Іллічівський зерновий порт" в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції з 18.01.2013 року (з відповідними змінами).

32.1. 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

32.2. З дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

32.3. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

32.4. Відтак, процедури банкрутства у цій справі регулюються КУзПБ, про що вірно зазначено судами попередніх інстанцій.

32.5. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №2971-ІХ від 20.03.2023, який набрав чинності з 15.04.2023, зокрема, внесені зміни у Кодекс України з процедур банкрутства.

32.6. Втім, у цьому провадженні оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції здійснюється Верховним Судом з урахуванням норм КУзПБ в редакції, що діяла на момент розгляду заяв з грошовими вимогами ТОВ "ФК "Скай" та ГУ ДПС у м. Києві.

33. За змістом статті 1 КУзПБ грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

34. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ (статті 23 - 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

35. В силу вказаних вище норм, під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).

36. Поряд з цим, у питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії колегія суддів враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. Отже, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови від 26.02.2019 у справі № 908/710/18 від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 12.10.2021 у справі №01/1494 (14- 01/1494));

- законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником;

- надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20);

Така судова практика є сталою як при застосуванні статей 23 - 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (що втратив чинність), так і при застосуванні статей 45-47 КУзПБ (введеного в дію з 21.10.2019), що містять подібне правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.

37. Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

38. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим (абз. 2, 3 ч. 2 ст. 45 КУзПБ).

39. Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17.

40. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).

41. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 09.11.2016 до господарського суду надійшла заява ПАТ "Дельта банк" (правонаступник - ТОВ "ФК "Скай") з кредиторськими вимогами до боржника на суму 2 928 871 943,92 грн.

41.1. Заявлені кредитором вимоги ґрунтуються на договорах кредитної лінії № ВКЛ-2010667/1 від 04.10.2016, № ВКЛ-2010667/2 від 27.11.2013, № ВКЛ-2010667/3 від 06.12.2013, № НКЛ-2010667 від 27.06.2012, № НКЛ-2005823 від 31.10.2012.

41.2. Загальний розмір заборгованості за договором кредитної лінії № ВКЛ- 2010667/1 від 04.10.2013 становить 131 078 339,19 грн., з яких сума заборгованості за кредитом у розмірі 44 788 446,85 грн., 3% річних у розмірі 3 344 375,80 грн., інфляційні втрати в розмірі 33 736 331,25 грн., пеня у розмірі 1 752 506,40 грн.; сума заборгованості за відсотками у розмірі 15 829 414,19 грн., 3% річних у розмірі 49 511,42 грн., інфляційні втрати в розмірі 499 445,59 грн., пеня у розмірі 42 527,26 грн.; штраф, нарахований на підставі п. 4.2 кредитного договору 1 у розмірі 31 035 780,43 грн.

41.3. Загальний розмір заборгованості за Договором кредитної лінії № ВКЛ-2010667/2 від 27.11.2013 складає 1 012 090 371,69 грн., з яких сума заборгованості за кредитом у розмірі 192 458 607,09 грн., 3% річних у розмірі 16 799 263,62 грн., інфляційні втрати в розмірі 175 866 103,04 грн., пеня у розмірі 41 549 103,38 грн.; сума заборгованості за відсотками у розмірі 73 607 422,28 грн., 3% річних у розмірі 6 425 020,48 грн., інфляційні втрати в розмірі 67 261 478,75 грн., пеня у розмірі 13 223 710, 6 грн.; штраф, нарахований на підставі п. 4.2 кредитного договору 2 у розмірі 424 899 662,29 грн.

41.4. Загальний розмір заборгованості за Договором кредитної лінії N3 ВКЛ- 2010667/3 від 06.12.2013 складає 367 698 547,72 грн., з яких сума заборгованості за кредитом у розмірі 83 669 388,92 грн., 3% річних у розмірі 6 782 418,7 грн., інфляційні втрати в розмірі 76 455 969,39 грн., пеня у розмірі 18 063 042,97 грн.; сума заборгованості за відсотками складає 30 370 162,28 грн., 3% річних у розмірі 2 417 369,32 грн., інфляційні втрати в розмірі 27 751 848,41 грн., пеня у розмірі 5 209 290,1 грн.; штраф, нарахований на підставі п. 4.2 кредитного договору 3 у розмірі 115 521 057,63 грн.; сума заборгованості за простроченою комісією у розмірі 1 458 000,00 грн.

41.5. Загальний розмір заборгованості за Договором кредитної лінії № НКЛ-2010667 від 27.06.2013 складає 1 068 001 929,32 грн., з яких сума заборгованості за кредитом у розмірі 350 000 000,00 грн., 3% річних у розмірі 2 034 636,62 грн., інфляційні втрати в розмірі 303 970 236,47 грн., пеня у розмірі 24 886 953,41 грн.; сума заборгованості за відсотками у розмірі 97 285 147,35 грн., 3% річних у розмірі 596 844,90 грн., інфляційні втрати в розмірі 85 928 327,64 грн., пеня у розмірі 7 299 782,93 грн.; штраф, згідно п. 4.2 Договору кредитної лінії № НКЛ-2010667 від 27.06.2012, у розмірі 196 000 000,00 грн.

42. Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, ухвалою від 29.11.2023 серед іншого визнав грошові вимоги ТОВ "ФК "Скай", правонаступника ПАТ "Дельта Банк", у заявленому розмірі, зазначивши про те, що вимоги банку є обґрунтованими, документально підтвердженими.

43. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

44. Згідно частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

45. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

46. Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

47. Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно частини другої статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

48. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16, від 19.05.2020 у справі № 910/23028/17 та в подальшому знайшла своє відображення, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19.05.2021 у справі № 654/4345/19, від 11.05.2021 у справі № 1424/2649/2012, від 28.10.2020 у справі № 921/321/18, від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15, від 02.06.2020 у справі № 911/1774/15, від 06.02.2019 у справі № 175/4753/15-ц.

49. При цьому, Верховний Суд у своїх постановах неодноразово вказував на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

50. Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

51. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

52. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

53. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

54. Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

55. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно (в один і той же період) правомірною та неправомірною, тому регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. У зв`язку із цим за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

56. При цьому, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 18.09.2020 у справі №916/4693/15 зазначила про те, що положення частини 2 статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях, оскільки індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає. Отже можливість нарахування інфляційних втрат на суму простроченого грошового зобов`язання (у даному випадку - на суму заборгованості по кредиту), визначеного в іноземній валюті, виключається.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин, у яких прострочене грошове зобов`язання виражене в іноземній валюті, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/11249/17, від 11.10.2018 у справі № 905/192/18, від 04.12.2019 у справі № 910/15714/18.

57. Крім того, слід зауважити на тому, що на момент відкриття провадження у справі № 910/18029/16 (пункт 1 цієї Постанови) діяли положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) у відповідній редакції.

57.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 19 Закону про банкрутство мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження (проваджень) у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

57.2. За приписами частини 3 вказаної статті протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

57.3. 21.10.2019 введено в дію КУзПБ, який у частині третій статті 41 передбачає, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, серед іншого, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

57.4. За змістом наведених норм та з огляду на концепцію кваліфікації нарахувань згідно зі статтею 625 ЦК України як міри відповідальності, законодавець запровадив послаблення тягаря, що накладається на боржника у справі про банкрутство шляхом вилучення з бази нарахування вимог згідно зі статтею 625 ЦК України, які нараховані на визнані у межах провадження у справі про банкрутство конкурсні вимоги до боржника.

58. Втім, суди першої та апеляційної інстанції, в частині нарахування ПАТ "Дельта Банк" 3% річних та інфляційних втрат на основну суму заборгованості, викладеного вище не врахували, не надали оцінку періоду нарахування у взаємозв`язку з моментом відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Іллічівський зерновий порт".

59. Колегія суддів звертається до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18, постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі №904/10560/17, згідно з яким, розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання.

60. Перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (постанова від 22.12.2022 у справі №910/14923/20).

61. Обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.

62. Однак в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду щодо заявлених ПАТ "Дельта Банк" грошових вимог по суті відсутній їх правовий аналіз. Суд обмежився вказівкою на загальний розмір заявлених банком вимог, які включають в себе вимоги за кредитними договорами. При цьому місцевим господарським судом не перевірено правильність нарахування процентів за користування кредитом у сумі, ухвала суду не містить висновків про правову природу цих процентів, тлумачення умов кредитного договору щодо порядку їх нарахування, тощо. Тобто, в оскаржуваній ухвалі відсутні мотиви суду щодо здійсненої оцінки та дослідження складу і розміру визнаних грошових вимог згідно наданих банком розрахунків та інших документів, доданих до заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника.

Відповідні порушення не були усунуті і судом апеляційної інстанції.

63. Крім того, ні судом першої ні апеляційної інстанції не було належним чином досліджено та надано вмотивованих відповідей на доводи кредитора (ТОВ "Транскоммодитиз"), що заперечував проти розміру заявлених ПАТ "Дельта Банк" грошових вимог.

64. Наведене свідчить про порушення судами попередніх інстанцій принципу змагальності сторін, неналежне дослідження наявних у справі доказів та неврахування правових позицій Верховного Суду.

65. Також, предметом розгляду судів першої та апеляційної інстанції була заява ГУ ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС з кредиторськими вимогами до боржника на суму 23 813 998,55 грн.

65.1. Суди встановили, що заявлені кредитором вимоги складають заборгованість боржника зі сплати податку на додану вартість, у тому числі, основний борг в розмірі 22 989 714,00 грн., штрафні санкції в розмірі 326 34,25 грн., пеня в розмірі 497 938,30 грн. та підтверджуються податковими повідомленнями рішеннями № 00195350703 від 29.12.2019 за формою «Р» та № 00195440702 від 29.12.2019 за формою «ПН», та визнали заявлені грошові вимоги обґрунтованими.

66. З цього приводу колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне:

66.1. Розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами Податкового кодексу України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту порушення справи про банкрутство.

66.2. Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений ПК України, положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Однак, питання погашення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені КУзПБ, регулюються цим Кодексом.

66.3. Податковий кодекс України дає визначення грошового зобов`язання, яке є спеціальним для цілей податкового законодавства, а саме - грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п. 14.1.39. ПКУ).

66.4. Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

66.5. Відповідно до правових висновків, викладених у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2024 у справі № 903/51/20 положеннями податкового законодавства визначено обов`язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, за кожний встановлений Податковим кодексом України звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню та обов`язок самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації. Отже, для цілей розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації за відповідним податком.

66.6. Системний аналіз зазначених норм дозволяє зробити висновок про те, що статтею 102 ПК України встановлено універсальний граничний строк давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу, нарахованого платнику податків за результатами податкової перевірки, який становить 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Цей строк є спеціальним строком давності для звернення податкового органу до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу та застосовується імперативно (в силу закону).

66.7. Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2023 у справі №904/5743/20 дійшов висновку про те, що з огляду на положення статей 45-47 КУзПБ податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.

66.8. Згідно з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 17.01.2024 у справі № 903/51/20 (пункти 69, 70) положеннями податкового законодавства визначено обов`язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, за кожний встановлений ПК України звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню та обов`язок самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації.

67. Отже, для цілей розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство та кваліфікації їх як конкурсних чи поточних, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні КУзПБ слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого

68. За таких обставин, не з`ясувавши фактичні обставини стосовно встановлення підстав, розміру та моменту виникнення спірних грошових вимог податкового органу до Боржника, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про обґрунтованість вказаних вимог ГУ ДПС у . Києві у цій справі.

Крім того, ні судом першої, ні апеляційної інстанції не було досліджено та надано вмотивованих відповідей на доводи ТОВ "Транскоммодитиз" в частині заявлених ГУ ДПС у м. Києві грошових вимог до ТОВ "Іллічівський зерновий порт".

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

69. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

70. Згідно пунктом 1 та пунктом 2 частини 3 статті 310 ГПК України, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

71. З урахуванням викладеного, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про необхідність задоволення касаційної скарги ТОВ "Транскоммодитиз" та скасування ухвали Господарського суду м. Києва від 29.11.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 (в частині грошових вимог ТОВ "ФК "Скай" та ГУ ДПС у м. Києві) у справі № 910/18029/16, з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

72. Під час нового розгляду справи у визначеній частині, місцевому господарському суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транскоммодитиз" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 29.01.2023 (в частині розгляду грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Скай" та Головного управління Державної податкової служби у м. Києві) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 (в частині перегляду ухвали попереднього засідання Господарського суду м. Києва від 29.01.2023) у справі № 910/18029/16 - скасувати.

3. Справу № 910/18029/16 (у скасованій частині) передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

К.М. Огороднік