Постанова

від 13.06.2024 по справі 924/620/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 924/620/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мамалуй О. О. - головуючий, Бакуліна С. В., Баранець О. М.,

за участю секретаря судового засідання - Шпорт В.В.,

за участю представників:

акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця»: Бухеник І. Б.,

товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІВ-ЕНЕРГО»: Філь О. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця»

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2024

у складі колегії суддів: Миханюк М. В. - головуючий, Саврій В. А., Коломис В. В.

та на рішення господарського суду Хмельницької області від 18.01.2024

суддя: Крамар С. І.

у справі № 924/620/23

за позовом акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця»

до товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІВ-ЕНЕРГО»

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

1. Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця», Залізниця, позивач) звернулося до суду з позовом про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІВ-ЕНЕРГО» (далі - ТОВ «ЛІВ-ЕНЕРГО», відповідач) підписати в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва акт готовності об`єкта до експлуатації, якому присвоєний реєстраційний номер: АС01:1471-3582-7941-9781.

2. Позов мотивовано тим, що відмова відповідача підписувати акт готовності об`єкта до експлуатації є безпідставною, необґрунтованою та такою, що порушує права і законні інтереси позивача щодо отримання сертифіката і прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта в частині 1-го пускового комплексу.

3. Позивач посилається на те, що згідно з договором № Л/Е-20560/НЮ від 07.12.2020 відповідачем завізовані акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в в повному обсязі, що свідчить про підтвердження ним відповідності фактично виконаних обсягів робіт на об`єкті проектній документації, договірній ціні, будівельним нормам та державним стандартам, в розумінні п. 2.1.6 договору та п. 5 Порядку від 11.07.2007 № 903.

4. Вказує, що правові підстави для непідписання зі сторони відповідача акта готовності об`єкта до експлуатації відсутні, тоді як відмова від підписання суперечить, як попередній поведінці відповідача, так і змісту завізованих ним актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в.

5. Чинне законодавство не передбачає іншого (альтернативного) способу (процедури) видачі сертифіката, у зв`язку із чим, відмова відповідача від підписання акта готовності об`єкта до експлуатації перешкоджає позивачу подати відповідну заяву, отримати сертифікат та прийняти об`єкт в експлуатацію в частині 1-го пускового комплексу. Порядок підписання зазначеного акта готовності об`єкта до експлуатації є нормативно визначеним.

Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

6. Рішенням господарського суду Хмельницької області від 18.01.2024 у справі № 624/620//23, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2024, Акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» у позові відмовлено.

7. Судові рішення мотивовані тим, що:

- заявлена позивачем у цій справі вимога не призводить до поновлення порушеного права позивача, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення;

- наведена вимога позивача не відповідає способам захисту прав, встановленим чинним законодавством, і, як наслідок, не призводить до поновлення його порушеного права;

- такий спосіб захисту, як зобов`язання органу технічного нагляду підписати в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва акт готовності об`єкта до експлуатації не визначений чинним законодавством України;

- вимоги позивача про зобов`язання ТОВ «ЛІВ-ЕНЕРГО» підписати в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва Акт готовності об`єкта до експлуатації, якому присвоєний реєстраційний номер: АС 01:1471-3582-7941-9781 ґрунтуються на тому, що суд має встановити та підтвердити наявність та обґрунтованість певних фактів, така вимога не може бути предметом позову, оскільки такий акт є підтвердженням фактів;

- такий акт є лише доказом належного виконання будівельною організацією робіт за договором підряду з будівництва об`єкту: «Реконструкція споруд залізниці з електрифікацією дільниці Ковель-Ізов-Держкордон» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» у Волинській області» І черга», а його підписання не може розглядатись як окремий обов`язок щодо виконання сторонами договірних зобов`язань, зокрема, за договором технагляду від 07.12.2020;

- предметом позову не може бути встановлення обставини, зокрема, обов`язок оформлення документів, які виступають доказами у справі. Акт прийняття об`єкта в експлуатацію лише підтверджує наявність або відсутність юридичних фактів, які можуть входити до підстав позову;

- до повноважень господарського суду не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди відкривають провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.

8. Додатковим рішенням господарського суду Хмельницької області від 31.01.2024, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2024, стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІВ-ЕНЕРГО» 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

9. Додаткове рішення мотивоване тим, що з урахуванням змісту прийнятого рішення, принципу співрозмірності, критеріїв пропорційності та розумності, складності справи, обґрунтованими є витрати ТОВ «ЛІВ-ЕНЕРГО» на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

10. Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 та на рішення господарського суду Хмельницької області від 18.01.2024 у справі № 924/620/23.

11. Підставою касаційного оскарження позивач зазначає п. 3 та 4 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

12. Скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування ст. 39 Закону України «Про редагування містобудівної діяльності» та додатка 7 до Порядку від 13.04.2011 № 461 в частині наявності в суб`єкта, який здійснював технічний нагляд за будівництвом обов`язку з підписання в ЄДЕССБ акта готовності об`єкта до експлуатації.

13. Позивач зазначає, що визначена Кабінетом Міністрів України в додатку 7 до Порядку від 13.04.2021 № 461 форма акта готовності об`єкта до експлуатації, передбачає необхідність його підписання за сторони зокрема інженера з технічного нагляду.

Обов`язок з підписання технічним наглядом акта готовності об`єкта до експлуатації встановлений абз. 6 ч. 2 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у вигляді визначеного на виконання цієї норми Закону акта, згідно із додатком 7 до Порядку від 13.04.2011 № 461.

14. Крім того, скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування ч. 2, 6 ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» та ч. 1, 3 ст. 237, ч. 1, 2 ст. 244 Цивільного кодексу України в частині можливості виконання обов`язку з підписання акта готовності об`єкта до експлуатації від імені спеціалізованої організації інженером з технічного нагляду, як представником цієї спеціалізованої організації.

15. Позивач наголошує на тому, що об`єкт, за будівництвом якого відповідач здійснював технічний нагляд, за класом наслідків належить до об`єктів із значними (ССЗ) наслідками, у зв`язку із чим він може бути прийнятий в експлуатацію виключно шляхом видачі органом державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

Законодавство не передбачає іншого (альтернативного) способу для прийняття об`єкта в експлуатацію, у зв`язку із чим він є єдино можливим для позивача.

16. Позивач позбавлений можливості подати заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта з доданим до неї актом, яка без підписання цього акта зі сторони технічного нагляду не приймається ЄДЕССБ до розгляду.

Наслідком такого порушення зі сторони відповідача є неможливість звернення позивачем у встановленому порядку до органу державного архітектурно-будівельного контролю на предмет видачі сертифіката і прийняття об`єкта в експлуатацію в частині 1-го пускового комплексу, будівельні роботи на якому закінчені, а послуги з технічного нагляду надані, що відповідачем не заперечується.

17. Позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій не визначили способу, який на їхню думку є ефективним для захисту у спірних правовідносинах порушеного права та інтересу позивача.

Скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування п. 24 Порядку від 13.04.2011, абз. 1 ч. 2, ч. 5, 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 15, 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України в частині ефективного способу захисту прав та інтересів замовника будівництва у випадку відмови суб`єкта, який здійснював технічний нагляд підписати акт готовності об`єкта до експлуатації та неможливості у зв`язку із цим подати заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта і видачу сертифіката.

18. Крім того, позивач вказує на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування абз. 1 ч. 2 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 24 Додатка Порядку від 13.04.2011 № 461 в частині визначення правової природи акта готовності об`єкта до експлуатації, як форми звернення до органу державного архітектурно-будівельного контролю про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката.

19. Також позивач зазначає про не дослідження судами попередніх інстанцій доказів у справі.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

20. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить Суд касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

21. Відповідач зазначає, що заявлена позивачем позовна вимога не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку відповідачем, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

22. Крім того, відповідач наголошує на тому, що він, виконуючи обов`язки, передбачені договором, здійснення технічного нагляду на об`єкті, позбавлений можливості підписати акт готовності об`єкта до експлуатації, якому присвоєний реєстраційний номер: АС01:1471-3582-7941-9781, у зв`язку з наявністю таких порушень:

- невнесення змін щодо осіб, які здійснювали технічний нагляд за об`єктом до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва;

- наявність порушень у Проектно-кошторисній документації на об`єкт будівництва «Реконструкція споруд залізниці з електрифікацією дільниці Ковель-Ізов-Держкордон регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» у Волинській області» І черга. Корегування;

- необхідність проведення додаткових заходів перед підписанням акта готовності об`єкта до експлуатації;

- припинення 31.12.2022 дії договору від 07.12.2020.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

23. 07 грудня 2020 року між Акціонерним товариством «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Львівська залізниця», (далі - замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІВ-ЕНЕРГО», (далі - виконавець) укладено договір №Л/Е-205560/НЮ (далі - договір), відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання з технічного нагляду за будівництвом об`єкта «Реконструкція споруд залізниці з електрифікацією дільниці Ковель-Ізов-Держкордон регіональної філії «Львівська залізниця» HAT «Укрзалізниця» у Волинській області» І черга» (далі - об`єкт) згідно з умовами цього договору.

24. Відповідно до п. 2.1 договору виконавець зобов`язався:

- здійснювати технічний нагляд та контроль за якістю та обсягами виконаних підрядником робіт на об`єкті у встановлені сторонами терміни;

- при організації технічного нагляду контролювати дотримання під час будівництва (реконструкції) умов, передбачених державними будівельними нормами України та чинними законодавчими нормативами України;

- після укладання договору надати наказ «Про призначення відповідальної особи за виконання технічного нагляду»;

- повідомляти замовнику на його вимогу всі відомості про результати виконання договору;

-забезпечити проведення робіт відповідно до вимог затвердженої проектної документації;

- здійснювати перевірку відповідності обсягів робіт, включених до актів приймання виконаних робіт (форми КБ-2в), що надаються підрядником, фактично виконаним роботам на об`єкті, згідно з затвердженою проектною документацією, договірною ціною, будівельними нормами та державними стандартами України шляхом візування відповідними спеціалістами;

- мати відповідний кваліфікаційний сертифікат, який дає право здійснювати технічний нагляд за виконанням будівельно-монтажних робіт відповідно до законодавства на весь час дії даного договору;

- вести перевірку наявності документів, які підтверджують якісні характеристики конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання, що використовуються під час будівництва (реконструкції) об`єкта, - технічні паспорти, сертифікати, документи, що відображають результати лабораторних випробувань, приладів і технологій відповідно до проектної документації, законодавства і граничних показників вартості робіт, тощо;

- брати участь в контрольних обмірах, що проводяться, в перевірках органами державного нагляду, відомчими інспекціями, представляти для цього необхідні документи, а також самостійно проводити контрольні обміри виконаних робіт;

- співпрацювати з представником авторського нагляду та здійснювати контроль за своєчасним внесенням змін в робочу документацію;

- здійснювати контроль за веденням загального журналу виконання робіт на об`єкті встановленого зразка;

- брати участь спільно з замовником та проектною організацією в розгляді пропозицій підрядників та/або замовника по підвищенню якості, зниженню вартості і скороченню термінів виконуваних робіт;

- бути присутнім на виробничих нарадах, що проводяться замовником;

- брати участь в комісії по розгляду готовності об`єкта до експлуатації, у формуванні пакета документів, а також вчиняти всі інші дії, необхідні для отримання замовником документації про готовність об`єкта до експлуатації, відповідно до вимог державних стандартів, будівельних норм і правил;

- своєчасно та правильно із зазначенням податкових реквізитів складати та реєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог чинного податкового законодавства України;

- виконавець забезпечує дотримання своїми працівниками вимог з охорони праці.

25. Згідно з п. 2.2 договору виконавець зобов`язаний також виконувати інші зобов`язання, які, у відповідності з цим договором або законодавством, покладаються на виконавця.

26. Пунктом 2.5 договору сторони погодили обов`язки замовника, зокрема:

- надати виконавцю затверджену замовником проектно-кошторисну документацію, необхідну для виконання ним обов`язків за цим договором, та всі зміни до проектно-кошторисної документації, які з`явились під час будівництва об`єкта;

- надати виконавцю перелік підрядних організацій, які будуть залучені на об`єкті;

- попередити виконавця про виконання прихованих будівельно-монтажних робіт на об`єкті за два дні до їх виконання для їх огляду, перевірки і підписання своєчасно актів на приховані роботи;

- прийняти належним чином та підписати акти здачі-приймання виконання технічного нагляду, та всі надані виконавцем документи про виконане ним у відповідності з договором. Після контролю за достовірністю актів здачі-приймання виконання технічного нагляду виконавцем, підписувати ці акти в трьох денний робочий термін з моменту одержання. Акт здачі - приймання виконання технічного нагляду підписується сторонами після підписання актів виконаних робіт (форми КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт та витрати (форми КБ-3), але не пізніше останнього робочого дня поточного місяця;

- не перешкоджати виконавцю в реалізації його права здійснювати у порядку та на умовах, визначених цим договором, контролю за відповідністю проектній документації обсягу та якості виконання робіт на об`єкті;

- провести оплату за технічний нагляд відповідно до умов даного договору;

- у разі виникнення обставин, які можуть вплинути на виконання (припинення) робіт, повідомити про це виконавця протягом двох робочих днів з моменту таких змін.

27. 29 грудня 2020 року додатковою угодою № 1 до договору №Л/Е-20560/НЮ від 07.12.2020, сторонами викладено п. 11.1 договору у новій редакції, а саме погоджено, що договір набирає чинності з моменту його підписання двома сторонами та діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків та зобов`язань визначених п. 7.4 договору - до повного виконання зобов`язань.

28. Наказом директора товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІВ-ЕНЕРГО» від 23.10.2020 призначено керівником групи для координування робіт при підготовці документів та участі в конкурсному відборі виконавця робіт в тендері з технічного нагляду на об`єкті: «Реконструкція споруд залізниці з електрифікацією дільниці Ковель-Ізов-Держкордон регіональної філії «Львівська залізниця» HAT «Укрзалізниця» у Волинській області» І черга» Лисого Івана Володимировича.

29. Наказом директора товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІВ-ЕНЕРГО» від 07.12.2020 призначено відповідального за технічний нагляд по підприємству ТОВ «ЛІВ-ЕНЕРГО» по об`єкту «Реконструкція споруд залізниці з електрифікацією дільниці Ковель-Ізов-Держкордон регіональної філії «Львівська залізниця» HAT «Укрзалізниця» у Волинській області» І черга» інженера технічного нагляду Йолтухівського Сергія Володимировича.

30. Наказом директора товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІВ-ЕНЕРГО» від 30.08.2021 внесено зміни до наказу №АГ-13 від 07.12.2020 та додано відповідальних за технічний нагляд на об`єкті будівництва. Призначено відповідальними за технічний нагляд по підприємству ТОВ «ЛІВ-ЕНЕРГО» по об`єкту «Реконструкція споруд залізниці з електрифікацією дільниці Ковель-Ізов-Держкордон регіональної філії «Львівська залізниця» HAT «Укрзалізниця» у Волинській області» І черга» інженерів з технічного нагляду Йолтухівського С.В., Гавчука В.К., Каганяка І.М.

31. Ураховуючи факт закінчення будівництва об`єкта в частині 1-го пускового комплексу та з метою подання заяви про прийняття цього комплексу в експлуатацію і видачі сертифіката позивач у встановленому порядку сформував в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва акт готовності об`єкта до експлуатації, а також на підставі платіжного доручення від 25.01.2023 №33277 здійснив відповідну оплату, акту готовності об`єкта до експлуатації присвоєний реєстраційний номер в Єдиний державній електронній системі у сфері будівництва: АС01:1471-3582-7941-9781, що підтверджується витягом з електронного кабінету позивача у цій системі.

32. Згідно з листом від 12.05.2023 №НГ-10/1721 позивач звернувся до відповідача з проханням підписати у встановленому порядку в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва акт готовності об`єкта до експлуатації (реєстраційний номер в ЄДЕССБ: АС01:1471-3582-7941-9781).

33. На підставі листів від 19.05.2023 №57, від 19.05.2023 №58 відповідач відмовив у задоволенні зазначеного прохання. Обґрунтовуючи відмову, він зазначив, що не може підписати акт готовості об`єкта до експлуатації доки не буде приведено усі документи у відповідність та не буде здійснено оплату за виконані технічним наглядом роботи.

34. У зв`язку з цим акт готовності об`єкта до експлуатації, з реєстраційним номером: АС01.1471-3582-7941-9781, відповідачем не підписаний та в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва перебуває у статусі «очікує підписання», що підтверджується витягом з електронного кабінету позивача.

Позиція Верховного Суду

35. Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

36. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

37. Згідно з ч. 1, 2 ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

38. Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

39. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

40. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

41. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

42. Під час вирішення спору, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлено чинним законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

43. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним.

44. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

45. Предметом позову у справі, що розглядається є зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІВ-ЕНЕРГО» підписати в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва акт готовності об`єкта до експлуатації.

46. Позивач у позові вказує на те, що непідписання відповідачем зазначеного акта порушує права та законні інтереси позивача щодо отримання сертифіката і прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта в частині 1-го пускового комплексу.

Об`єкт може бути прийнятий в експлуатацію виключно шляхом видачі органом державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

Чинне законодавство не передбачає іншого (альтернативного) способу (процедури) видачі сертифіката, у зв`язку із чим, відмова відповідача від підписання акта готовності об`єкта до експлуатації перешкоджає позивачу подати відповідну заяву, отримати сертифікат та прийняти об`єкт в експлуатацію в частині 1-го пускового комплексу.

47. Тобто позивач прагне отримати сертифікат та прийняти в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкт в частині 1-го пускового комплексу.

48. Введення об`єкта в експлуатацію є підсумковим кроком будь-яких будівельних робіт. Цей захід повинен бути пов`язаний з оформленням пакету документів, що дозволяє в подальшому використовувати об`єкт за своїм призначенням.

49. За приписами ч. 2 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

50. Акт готовності об`єкта до експлуатації - один з необхідних документів, що отримується після повного завершення будівельних робіт, та є підтвердженням, того що закінчений будівництвом об`єкт готовий до експлуатації.

51. Відповідно до абз. 6, 7 ч. 2 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» форма акта готовності об`єкта до експлуатації, порядок видачі сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України.

Акт готовності об`єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об`єкт застрахований).

52. Додатком № 7 до Порядку встановлено форму акта готовності об`єкта до експлуатації, яка містить перелік осіб, які повинні підписати цей акт.

53. Відповідно до п. 3, 11, 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 (далі - Порядок), передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об`єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

Датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

Експлуатація об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється.

54. Згідно з п. 23, 24 Порядку сертифікат видається органом державного архітектурно-будівельного контролю з використанням Реєстру будівельної діяльності (крім об`єктів, на які поширюється дія Закону України «Про державну таємницю»).

Для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката, до якої додається акт готовності об`єкта до експлуатації та документ або інформація (реквізити платежу) про внесення плати. Заява про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката щодо об`єктів, на які поширюється дія Закону України «Про державну таємницю», подається до ДІАМ у паперовій формі із дотриманням вимог Закону України «Про державну таємницю» за формою, визначеною в додатку 6 до цього Порядку, до якої додається акт готовності об`єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 7 до цього Порядку, та реєструється в журналі реєстрації заяв про видачу сертифіката. До заяви замовником додаються результати технічної інвентаризації об`єкта.

55. Пунктом 25 Порядку передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об`єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах законодавства щодо з`ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об`єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил на основі чек-листа за результатами виїзного огляду об`єкта будівництва на місцевості з фотофіксацією об`єкта під час прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, який виготовляється з використанням Реєстру будівельної діяльності.

Під час такого огляду посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю з`ясовує наявність виконавчої документації в обсязі, передбаченому державними будівельними нормами, та матеріалів технічної інвентаризації згідно з чек-листом за результатами виїзного огляду об`єкта будівництва на місцевості з фотофіксацією об`єкта під час прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, а також здійснює фото- та відеофіксацію.

За результатами розгляду документів, поданих для прийняття в експлуатацію об`єкта та видачі сертифіката, складається довідка, яка виготовляється з використанням Реєстру будівельної діяльності (крім об`єктів, на які поширюється дія Закону України «Про державну таємницю»).

56. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта відповідно до частини 5 статті 39 Закону є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

57. Пунктом 8 ст. 39 Закону передбачено, що експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

58. Відповідно до п. 27 Порядку орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання заяви приймає рішення про видачу сертифіката або про відмову в його видачі.

Сертифікат створюється виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності (крім об`єктів, на які поширюється дія Закону України «Про державну таємницю»).

Сертифікат щодо об`єктів, на які поширюється дія Закону України «Про державну таємницю», видається ДІАМ у паперовій формі у двох примірниках за формою, визначеною в додатку 10 до цього Порядку, і реєструється в журналі реєстрації виданих сертифікатів.

Один примірник сертифіката видається особисто замовнику (уповноваженій ним особі) або надсилається рекомендованим листом, другий разом із поданими замовником документами зберігається в ДІАМ.

Рішення про відмову у видачі сертифіката щодо об`єктів, на які поширюється дія Закону України «Про державну таємницю», видається в паперовій формі за формою, визначеною в додатку 11 до цього Порядку, і реєструється в журналі реєстрації відмов у видачі сертифіката.

Підставою для відмови у видачі сертифіката є:

- неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;

- виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

- невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, зокрема щодо:

дотримання вимог, передбачених розділом інженерно-технічних заходів цивільного захисту, вимог пожежної та техногенної безпеки;

доступності об`єкта для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;

невиконання вимог, передбачених Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», щодо оснащення будівлі вузлами обліку відповідних комунальних послуг.

У разі прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката орган державного архітектурно-будівельного контролю надсилає замовнику (уповноваженій ним особі) програмними засобами або письмово в паперовій формі щодо об`єктів, на які поширюється дія Закону України «Про державну таємницю», протягом десяти робочих днів з дати подання заяви рішення з обґрунтуванням причин відмови.

59. З огляду на зазначене, отримання сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є завершальним етапом у прийнятті в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів та кінцевою стадією документального оформлення будівництва і такому етапу передує певна послідовність вчинення дій, а саме: звернення замовника із заявою про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката; надання необхідних документів, зокрема акта готовності об`єкта до експлуатації; вчинення органом державного архітектурно-будівельного контролю дій щодо, зокрема з`ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об`єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил та з`ясування наявності виконавчої документації в обсязі, передбаченому державними будівельними нормами, та матеріалів технічної інвентаризації.

Заява про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката є формою звернення до органу державного архітектурно-будівельного контролю про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката.

Акт готовності об`єкта до експлуатації є підтвердженням, того що закінчений будівництвом об`єкт готовий до експлуатації, і підписанти, передбачені в Додатку 7 до Порядку, підписуючи цей акт підтверджують це.

Видача сертифіката є актом одноразового застосування, який тягне за собою настання певних правових наслідків, в даному випадку експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

60. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що такий спосіб захисту, як примусове виконання обов`язку в натурі застосовується в зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа зобов`язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов`язку чи уникає його. Стосується він, зокрема, невиконання обов`язку сплатити кошти за виконану роботу, надані послуги, передати річ кредитору (за договорами купівлі-продажу, міни, дарування з обов`язком передати річ у майбутньому), виконати роботи чи надати послугу за відповідним договором.

61. Тобто, зобов`язання відповідача вчинити певні дії, як спосіб захисту цивільних прав позивача, підлягає застосуванню у випадку, якщо певним законодавчим актом чи договором передбачено обов`язок учасника господарських правовідносин виконати певну дію на користь іншої особи, яку у добровільному порядку виконано не було.

62. Захист майнового чи немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення.

63. Вимога позивача про підписання акта готовності об`єкта до експлуатації не призводить до поновлення порушеного права позивача, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

64. Пред`явлена позивачем вимога у цій справі не відповідає способам захисту прав, установленим законодавством, і, як наслідок, не призведе до поновлення порушеного права позивача.

65. Крім того, оцінюючи підстави та предмет позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що заявлений у справі позов фактично містить у собі вимогу про встановлення судом факту, що має юридичне значення.

66. Верховний Суд констатує, що предметом позову не може бути встановлення обставин.

67. Вимога позивача підписати акт готовності об`єкта до експлуатації не може бути предметом позову, оскільки такий акт є підтвердженням наявності чи відсутності факту закінчення виконання реконструкції споруд залізниці з електрифікацією дільниці Ковель-Ізов-Держкордон регіональної філії «Львівська залізниця» HAT «Укрзалізниця» у Волинській області, І черга та готовності об`єкта до експлуатації, а його підписання не може розглядатись як окремий обов`язок щодо виконання сторонами договірних зобов`язань, зокрема, за договором № Л/Е-205560/НЮ від 07.12.2020.

68. Як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, розглядаючи таку позовну вимогу, суд має встановити та підтвердити наявність та обґрунтованість таких фактів, зокрема:

- якості та обсягів виконаних підрядником робіт на об`єкті у встановлені терміни, дотримання під час будівництва (реконструкції) умов, передбачених Державними будівельними нормами України та чинними законодавчими нормативами України;

- проведення робіт відповідно до вимог затвердженої проектної документації;

- відповідності обсягів робіт, включених до актів приймання виконаних робіт (форми КБ-2в), що надаються підрядником, фактично виконаним роботам на об`єкті, згідно з затвердженою проектною документацією, договірною ціною, будівельними нормами та державними стандартами України;

- наявності документів, які підтверджують якісні характеристики конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання, що використовуються під час будівництва (реконструкції) об`єкта, - технічні паспорти, сертифікати, документи, що відображають результати лабораторних випробувань, приладів і технологій відповідно до проектної документації, законодавства і граничних показників вартості робіт, тощо;

- контрольних обмірів.

69. Тобто акт готовності об`єкта до експлуатації є підтвердженням, зокрема зазначених вище фактів, які можуть входити до підстав позову.

70. Верховним Судом відхиляються посилання позивача в касаційній скарзі на візування технічним наглядом усіх актів форми КБ-2в, складених позивачем та підрядниками під час будівництва об`єкта та на відсутність доказів, які б свідчили про наявність будь-яких відхилень чи порушень технології будівництва, оскільки акт форми КБ-2в, як документ первинного обліку, складається для визначення вартості та обсягів виконаних будівельно-монтажних, ремонтних та інших підрядних робіт в конкретний період та не може свідчити про виконання всіх будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації.

71. Суди попередніх інстанцій правильно врахували, що вимога про встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди відкривають провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.

72. З огляду на зазначене, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правомірного висновку про наявність підстав для відмови позивачеві в позові.

73. Щодо доводів позивача про відсутність висновків Верховного Суду та не дослідження судами попередніх інстанцій доказів у справі, Верховний Суд вказує на те, що суд, відмовляючи у позові через неналежний спосіб захисту має утриматися від встановлення фактів та надання правових оцінок, які створять преюдицію для сторін конфлікту у разі звернення з іншим позовом.

74. Позивач у касаційній скарзі просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 повністю, якою залишено без змін рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.01.2024 та додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.01.2024 у справі № 924/620/23.

75. Водночас касаційна скарга не містить підстав касаційного оскарження в частині залишення судом апеляційної інстанції додаткового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

76. Частинами 1, 2 ст. 300 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

77. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

78. Згідно з положеннями ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

79. За таких обставин, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень судів попередніх інстанцій, касаційна скарга - залишається без задоволення.

Розподіл судових витрат

80. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судовий збір в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 та рішення господарського суду Хмельницької області від 18.01.2024 у справі № 924/620/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді С. В. Бакуліна

О. М. Баранець