СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/4023/24
ун. № 759/11753/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження за № 42024110000000179 від 30.04.2024, ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
У провадження слідчого судді надійшло клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження за № 42024110000000179 від 30.04.2024, ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Дане клопотання обґрунтовується тим, що СУ ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42024110000000179 від 30.04.2024, ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в ідповідно до Наказу Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження Статуту Національного інституту раку» від 17.12.2014 - Національний інститут раку (далі - Інститут) є головною державною науково-дослідною установою у сфері боротьби з онкологічними захворюваннями, а також з питань променевої діагностики, променевої терапії та ядерної медицини в галузі онкології, що належить до сфери управління Міністерства охорони здоров`я України. До структури Інституту входить клініка, яка є клінічною базою для здійснення науково-дослідної роботи та основними функціями якої є профілактика, діагностика та лікування онкологічних захворювань.
Відповідно до пункту 4.1. Наказу - Інститут є юридичною особою публічного права. Інститут набуває статусу юридичної особи з дати включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Зі змісту примітки до ст. 364 КК України вбачається, що службовими особами у ст. ст. 364, 368, 369 Кодексу є особи, які постійно, тимчасово, чи за спеціальними повноваженнями здійснюють функції представника влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, якими особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Таким чином, відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК України, працівники Національного інституту раку являється службовою особою, яка постійно обіймає посаду, пов`язану з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на державному підприємстві, якими особа наділена повноважним органом.
Відповідно до п. 2 прим. до ст. 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 369 та 382 цього Кодексу є керівники органів державної влади, їх структурних підрозділів та одиниць.
Згідно зі ст. ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктам, на яких поширюється дія цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Відповідно до абзацу 13 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - система військового обліку - сукупність систем військового обліку органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, які структурно складаються із керівників як організаторів ведення військового обліку, служб персоналу (посадових осіб), які безпосередньо ведуть військовий облік, об`єктів військового обліку - призовників, військовозобов`язаних, резервістів та засобів автоматизації процесів ведення військового обліку з використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - система військового обліку - Громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного ( міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки , закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.
Ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», передбачено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
Досудовим розслідуванням встановлено, що в квітні 2024 року більш точну дату та час не встановлено ОСОБА_5 познайомився з ОСОБА_6 .
Після чого, у другій половині квітня 2024 року, більш точні дата та час не встановлені у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Після чого, реалізуючи свій злочинний умисел, в кінці квітня 2024 року, більш точні дата та час не встановлені ОСОБА_5 запропонував
ОСОБА_6 зустрітися та обговорити питання можливої мобілізації останнього, на що останній погодився.
Після чого, 25.04.2024 в першій половині дня, більш точний час не встановлено, ОСОБА_5 знаходячись поруч з кав`ярнею за адресою: АДРЕСА_1 діючи умисно, в порушення вищезазначеного законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання запропонував останньому надати йому неправомірну вигоду в сумі 15 тис. доларів США за яку він вплине на посадових осіб Національного інституту раку, які встановлять йому діагноз онкологія, що в подальшому призведе до визнання Військово-лікарською комісію останнього непридатним до військової служби та зняття з військового обліку, на що останній погодився, у разі відмови надати йому зазначену неправомірну вигоду, останнього буде мобілізовано і він беручи участь в бойових діях може бути поранений або вбитий.
В подальшому, ОСОБА_5 , 05.06.2024 о 10 год. 50 хв. знаходячись у невстановленому досудовому розслідуванні місці, реалізуючи свій злочинний умисел направлений одержання неправомірної вигоди шляхом вимагання, діючи умисно, в порушення вищезазначеного законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за допомогою месенджера «Whats app» повідомив ОСОБА_6 , що для того, щоб він міг розпочати процедуру встановлення йому обговореного раніше діагнозу, останній 06.06.2024 повинен надати йому половину раніше обумовленої суми неправомірної вигоди.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 06.06.2024 о 12 год. 20 хв. знаходячись поруч з гаражем за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, в порушення вищезазначеного законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, отримав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду в сумі 7 500 доларів США для себе за вплив на прийняття рішення посадовими особами Національного інституту раку.
В порядку ст. 233 КПК України 06.06.2024 в період часу з 12 год. 21 хв. по 14 год. 16 хв. проведено обшук у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено: Грошові кошти, а саме купюру номіналом 100 доларів США із серійним номером АВ17404393U; Імітаційні засоби у вигляді купюр номіналом 100 доларів США в кількості 74 (сімдесят чотири) штуки із серійними номерами KB 14859854M; Купюри ззовні схожі на грошові кошти долари США номіналом 100 доларів в загальній сумі 3900 та ззовні схожі на Євро в загальній сумі 2000; Посвідчення «Про приписку до призовної дільниці» на ім`я ОСОБА_7 № 118; Військовий квиток на ім`я ОСОБА_8 ; Копії паспорта ОСОБА_6 на 2 арк.; Копія довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_6 на 1 арк.
10.06.2024 постановою слідчого СУ ГУНП в Київській області вищевказані речі визнано речовими доказами.
З метою забезпечення досудового розслідування кримінального провадження, встановлення та з`ясування причетності інших осіб до вчинення кримінального правопорушення, на даний час виникла необхідність у арешті майна, яке вилучено в ході проведення обшуку у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , які можуть мати відношення до вчинення кримінального правопорушення та які підлягають перевірці у ході досудового розслідування.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити, також долучив копію ухвали слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 07.06.2024, якою надано дозвіл на проведений обшуку нежитлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_2 , який було невідкладно проведений в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України.
У судовому засідання захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 долучив письмове заперечення на клопотання прокурора про арешт майна, вказуючи на те, що обшук проведений без ухвали слідчого судді. Крім того, кошти, які були вилучені у ОСОБА_5 при його затримання, а саме: 3900 доларів США та 2000 евро він отримав від ОСОБА_9 в борг 06.06.2024, на купівлю вживаного автомобіля, що підтверджується розпискою. Просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Дослідивши клопотання та матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
Під час судового розгляду встановлено, що СУ ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42024110000000179 від 30.04.2024, ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
06.06.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Відповідно до копії протоколу обшуку 06.06.2024 в період часу з 12 год. 21 хв. до 14 год. 16 хв. старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_10 на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України проведено обшук нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого виявлено та вилучено: купюру номіналом 100 доларів США із серійним номером АВ17404393U та імітаційні засоби (купюри номіналом 100 доларів США) в кількості 74 (сімдесят чотири) штуки із серійними номерами KB 14859854M поміщено до спец пакету ICR 0125192; мобільний телефон ОСОБА_5 марки iPhone 12 Pro Max ІМЕІ НОМЕР_1 ; посвідчення №118 «Про приписку до призовної дільниці» на ім`я ОСОБА_7 ; військовий квиток офіцера запасу на ім`я ОСОБА_11 ; військовий квиток на ім`я ОСОБА_8 ; копія паспорта громадянина України ОСОБА_6 на 1 арк.; копію паспорта (ID карта) ОСОБА_6 на 1 арк.; довідку про реєстрацію місця проживання громадянина ОСОБА_6 на 1 арк. поміщені до прозорого поліетиленового файлу із биркою №1; купюри ззовні схожі на долари США в сумі 3900 (по 100 номіналом) та 2000 евро (13 по 100 та 14 по 50) упаковано в паперовий пакет №2.
10.06.2024 постановою слідчого СУ ГУНП в Київській області вищевказані речі та документи визнано речовими доказами.
07.06.2024 ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва було надано дозвіл на проведення обшуку нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , який було невідкладно проведено 06.06.2024.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна ( п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Положеннями ст. 100 КПК України передбачено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст. 170-174 КПК України, та згідно з ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, дослідивши викладені у клопотанні доводи, надані матеріали, враховуючи відповідно до вимог ст. 173 КПК України наявність даних про достатність на день розгляду клопотання доказів, що вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а також належність майна, на яке прокурор просить накласти арешт, яке буде використано як докази у кримінальному провадженні, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя дійшов до переконання про обґрунтованість заявлено клопотання, що відповідає переслідуваним завданням кримінального провадження.
У той же час, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора в частині накладення арешту на купюри ззовні схожі на долари США в сумі 3900 (по 100 номіналом) та 2000 евро (13 по 100 та 14 по 50) вилучених в ході проведення 06.06.2024 обшуку нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти відповідно до положень КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню, оскільки відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, ч. 5 ст. 21 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», завданням слідчого судді є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Способи такого контролю обмежені визначеною кримінальним процесуальним законом процедурою.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Під час розгляду клопотання не встановлено та не доведено прокурорм у судовому засіданні, що вилучені грошові кошти набуті кримінально протиправним шляхом.
За наведеного, враховуючи те, що відношення вилучених грошових коштів до розслідуваного кримінального провадження не встановлено, слідчий суддя вважає, що накладення арешту на вказані купюри ззовні схожі на долари США та евро не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи власника майна потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює застосування такого засобу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а відтак клопотання в цій частині задоволенню не підлягає.
Отже, слідчий суддя дійшов висновку, про необхідність часткового задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на майно, яке було вилучено в ході проведення обшуку 06.06.2024 в період часу з 12 год. 21 хв. по 14 год. 16 хв. нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки у даному клопотанні прокурором доведено необхідність такого арешту з метою збереження речових доказів, що відповідає положенням п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК Країни.
Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України, повернути тимчасово вилучене майно, у накладенні арешту на яке було відмовлено.
Керуючись ст. ст.170-173, 175, 309, 369-372, 376, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження за № 42024110000000179 від 30.04.2024, ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт майно, яке було виявлено та вилучено 06.06.2024 під час проведення обшуку нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить на праві власності ТОВ «БВ КОНСТРАКШН», а саме:
-купюру номіналом 100 доларів США із серійним номером АВ17404393U;
-імітаційні засоби (купюри номіналом 100 доларів США) в кількості 74 (сімдесят чотири) штуки із серійними номерами KB 14859854M;
-посвідчення №118 «Про приписку до призовної дільниці» на ім`я ОСОБА_7 ;
-військовий квиток на ім`я ОСОБА_8 ;
-копії паспорта ОСОБА_6 на 1 арк.;
-довідку про реєстрацію місця проживання ОСОБА_6 на 1 арк.
В задоволенні клопотання в частині накладення арешту на купюри ззовні схожі на долари США в сумі 3900 (по 100 номіналом) та 2000 евро (13 по 100 та 14 по 50) - відмовити.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 24.06.2024.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суд | Святошинський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2024 |
Оприлюднено | 26.06.2024 |
Номер документу | 119930348 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Святошинський районний суд міста Києва
Васильєва К. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні