Ухвала
від 10.07.2024 по справі 759/11753/24
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №759/11753/24 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1

апеляційне провадження №11-сс/824/4714/2024 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 19 червня 2024 року,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 19 червня 2024 року клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна - задоволено частково.

Накладено арешт на майно, яке було виявлено та вилучено 06 червня 2024 року під час проведення обшуку нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ТОВ «БВ КОНСТРАКШН», а саме:

- купюру номіналом 100 доларів США із серійним номером АВ17404393U;

- імітаційні засоби (купюри номіналом 100 доларів США) в кількості 74 (сімдесят чотири) штуки із серійними номерами KB 14859854M;

- посвідчення НОМЕР_2 «Про приписку до призовної дільниці» на ім`я ОСОБА_8 ;

- військовий квиток на ім`я ОСОБА_9 ;

- копії паспорта ОСОБА_10 на 1 арк.;

- довідку про реєстрацію місця проживання ОСОБА_10 на 1 арк.

У задоволенні клопотання в частині накладення арешту на купюри, ззовні схожі на долари США в сумі 3 900 (по 100 номіналом) та 2 000 евро (13 по 100 та 14 по 50) - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора про арешт майна, вилученого 06 червня 2024 року у ході проведення обшуку квартири, у повному обсязі.

Уважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Зауважує, що грошові кошти, вилучені в результаті обшуку приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , були набуті кримінально-протиправним шляхом, а тому є речовими доказами у розумінні частини першої статті 98 КПК України.

Вказує, що 06 червня 2024 року вилучене під час обшуку майно, у тому числі грошові кошти, у зв`язку з їх відповідністю статті 98 КПК України визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Наголошує, що 06 червня 2024 року було проведено невідкладний обшук вказаного приміщення, який в подальшому легалізовано ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07 червня 2024 року, якою надано дозвіл на його проведення з метою відшукання, у тому числі і зазначених грошових коштів, отриманих внаслідок незаконної діяльності.

Також посилається на те, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів, а також забезпечення можливості відшкодування завданих збитків.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення захисника власника майна ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з наданих суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, СУ ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42024110000000179 від 30 квітня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369-2 КК України.

Згідно даних клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що у квітні 2024 року, більш точну дату та час не встановлено, ОСОБА_11 познайомився з ОСОБА_10 .

Після чого, у другій половині квітня 2024 року, більш точні дата та час не встановлені, у ОСОБА_11 виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Реалізуючи свій злочинний умисел у кінці квітня 2024 року, більш точні дата та час не встановлені, ОСОБА_11 запропонував ОСОБА_10 зустрітися та обговорити питання можливої мобілізації останнього, на що останній погодився.

Після чого, 25 квітня 2024 року в першій половині дня, більш точний час не встановлено, ОСОБА_11 , знаходячись поруч з кав`ярнею за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, у порушення закону, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, запропонував останньому надати йому неправомірну вигоду у сумі 15 тис. доларів США, за яку він вплине на посадових осіб Національного інституту раку, які встановлять йому діагноз онкологія, що в подальшому призведе до визнання Військово-лікарською комісію останнього непридатним до військової служби та зняття з військового обліку, на що останній погодився, у разі відмови надати йому зазначену неправомірну вигоду, останнього буде мобілізовано і він, беручи участь в бойових діях, може бути поранений або вбитий.

В подальшому, ОСОБА_11 05 червня 2024 року о 10 год. 50 хв., знаходячись у невстановленому досудовому розслідуванні місці, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на одержання неправомірної вигоди шляхом вимагання, діючи умисно, в порушення вищезазначеного законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за допомогою месенджера «Whats app» повідомив ОСОБА_10 , що для того, щоб він міг розпочати процедуру встановлення йому обговореного раніше діагнозу, останній 06 червня 2024 року повинен надати йому половину раніше обумовленої суми неправомірної вигоди.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_11 06 червня 2024 року о 12 год. 20 хв., знаходячись поруч з гаражем за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, в порушення вищезазначеного законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, отримав від ОСОБА_10 неправомірну вигоду в сумі 7 500 доларів США для себе за вплив на прийняття рішення посадовими особами Національного інституту раку.

06 червня 2024 року ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369-2 КК України.

06 червня 2024 в період часу з 12 год. 21 хв. до 14 год. 16 хв. старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_12 на підставі частини третьої статті 233 КПК України проведено обшук нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено: купюру номіналом 100 доларів США із серійним номером АВ17404393U та імітаційні засоби (купюри номіналом 100 доларів США) в кількості 74 (сімдесят чотири) штуки із серійними номерами KB 14859854M поміщено до спец пакету ICR 0125192; мобільний телефон ОСОБА_11 марки iPhone 12 Pro Max ІМЕІ НОМЕР_1 ; посвідчення НОМЕР_2 «Про приписку до призовної дільниці» на ім`я ОСОБА_8 ; військовий квиток офіцера запасу на ім`я ОСОБА_13 ; військовий квиток на ім`я ОСОБА_9 ; копія паспорта громадянина України ОСОБА_10 на 1 арк.; копію паспорта (ID карта) ОСОБА_10 на 1 арк.; довідку про реєстрацію місця проживання громадянина ОСОБА_10 на 1 арк. поміщені до прозорого поліетиленового файлу із биркою №1; купюри, ззовні схожі на долари США, в сумі 3 900 (по 100 номіналом) та 2 000 евро (13 по 100 та 14 по 50) упаковано в паперовий пакет №2.

07 червня 2024 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва у справі №759/11748/24 надано дозвіл старшому слідчому в ОВС СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_12 на проведення обшуку нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві власності належить ТОВ «БВ КОНСТРАКШН», код ЄДРПОУ: 44340823, з метою виявлення та вилучення:

- грошових коштів, а саме: купюру номіналом 100 доларів США із серійним номером АВ17404393U;

- імітаційних засобів у вигляді купюр номіналом 100 доларів США в кількості 74 (сімдесят чотири) штуки із серійними номерами KB 14859854M;

- купюр ззовні схожих на грошові кошти долари США номіналом 100 доларів на загальну суму 3 900 та ззовні схожих на грошові кошти Євро на загальну суму 2 000;

- посвідчення «Про приписку до призовної дільниці» на ім`я ОСОБА_8 № 118;

- військового квитка на ім`я ОСОБА_9 ;

- копії паспорта ОСОБА_10 на 2 арк.;

- копії довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_10 на 1 арк.

06 червня 2024 року та 10 червня 2024 року постановами слідчого СУ ГУ НП в Київській області вищевказані речі та документи визнано речовими доказами.

07 червня 2024 року прокурором у кримінальному провадженні подано до Святошинського районного суду м. Києва клопотання в рамках кримінального провадження за №42024110000000179 від 30 квітня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369-2 КК України, про накладення арешту на майно, яке було виявлено та вилучено 06 червня 2024 року під час проведення обшуку у порядку частини третьої статті 233 КПК України у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- грошові кошти, а саме купюру номіналом 100 доларів США із серійним номером АВ17404393U;

- імітаційні засоби у вигляді купюр номіналом 100 доларів США в кількості 74 (сімдесят чотири) штуки із серійними номерами KB 14859854M;

- купюри, ззовні схожі на грошові кошти долари США номіналом 100 доларів на загальну суму 3 900 та ззовні схожі на грошові кошти Євро на загальну суму 2 000;

- посвідчення «Про приписку до призовної дільниці» на ім`я ОСОБА_8 № 118;

- військовий квиток на ім`я ОСОБА_9 ;

- копія паспорта ОСОБА_10 на 2 арк.;

- копія довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_10 на 1 арк.

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 19 червня 2024 року клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна - задоволено частково.

Накладено арешт майно, яке було виявлено та вилучено 06 червня 2024 року під час проведення обшуку нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ТОВ «БВ КОНСТРАКШН», а саме:

- купюру номіналом 100 доларів США із серійним номером АВ17404393U;

- імітаційні засоби (купюри номіналом 100 доларів США) в кількості 74 (сімдесят чотири) штуки із серійними номерами KB 14859854M;

- посвідчення НОМЕР_2 «Про приписку до призовної дільниці» на ім`я ОСОБА_8 ;

- військовий квиток на ім`я ОСОБА_9 ;

- копії паспорта ОСОБА_10 на 1 арк.;

- довідку про реєстрацію місця проживання ОСОБА_10 на 1 арк.

У задоволенні клопотання в частині накладення арешту на купюри, ззовні схожі на долари США в сумі 3 900 (по 100 номіналом) та 2 000 евро (13 по 100 та 14 по 50) - відмовлено.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно статей 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява №31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами частини третьої статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно частини десятої статті 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

За правилами частини п`ятої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів установлено, що зазначені вимоги слідчим суддею дотримані не в повному обсязі, оскільки слідчий суддя належним чином не перевірив викладені у клопотанні обставини та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для накладення арешту на купюри, ззовні схожі на грошові кошти долари США номіналом 100 доларів на загальну суму 3 900 та ззовні схожі на грошові кошти Євро на загальну суму 2 000, виявлені та вилучені під час проведення обшуку.

Дослідивши доводи клопотання прокурора та матеріали судового провадження колегія суддів уважає, що встановлені у даному кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369-2 КК України, за яким здійснюється досудове розслідування, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що купюри, ззовні схожі на грошові кошти долари США номіналом 100 доларів на загальну суму 3 900 та ззовні схожі на грошові кошти Євро на загальну суму 2 000, вилучені 06 червня 2024 року під час обшуку у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки можуть бути набутими кримінально протиправним шляхом, що згідно частини третьої статті 173 КПК України дає підстави для їх арешту як речових доказів з метою збереження.

Крім того, 06 та 10 червня 2024 року вищевказані виявлені та вилучені купюри, ззовні схожі на грошові кошти долари США номіналом 100 доларів на загальну суму 3 900 та ззовні схожі на грошові кошти Євро на загальну суму 2 000, визнані речовими доказами у рамках кримінального провадження №42024110000000179 від 30 квітня 2024 року, про що винесено відповідну постанову.

07 червня 2024 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва у справі №759/11748/24 надано дозвіл старшому слідчому в ОВС СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_12 на проведення обшуку нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві власності належить ТОВ «БВ КОНСТРАКШН», з метою виявлення та вилучення, утому числі купюр, ззовні схожих на грошові кошти долари США номіналом 100 доларів на загальну суму 3 900 та ззовні схожих на грошові кошти Євро на загальну суму 2 000.

На переконання колегії суддів, прокурором у клопотанні у відповідності до вимог статей 132, 170-173 КПК України доведено, що існують правові підстави для накладення арешту на вилучене за місцем проведення обшуку нежитлового приміщення майно з метою забезпечення збереження вказаного майна як речових доказів, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути відчужене, приховане, пошкоджене, зіпсоване чи втрачене.

Окрім того, матеріалами кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_11 06 червня 2024 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369-2 КК України, санкція якої передбачає позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.

Таким чином, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна - підозрюваного у кримінальному провадженні ОСОБА_11 .

Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до втрати доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого частиною першою статті 170 КПК України.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

З урахуванням наведеного, на переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для накладення арешту на купюри, ззовні схожі на грошові кошти долари США номіналом 100 доларів на загальну суму 3 900 та ззовні схожі на грошові кошти Євро на загальну суму 2 000, вилучені 06 червня 2024 року в ході проведення обшуку нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , необґрунтовано пославшись на те, що під час розгляду клопотання не встановлено та не доведено прокурором у судовому засіданні, що вилучені грошові кошти набуті кримінально протиправним шляхом.

Колегією суддів не встановлено невідповідності клопотання прокурора про арешт майна вимогам статей 170, 171 КПК України.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

З урахуванням наведеного, у відповідності до вимог статей 131-132, 170-173 КПК України, вилучені під час обшуку нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві власності належить ТОВ «БВ КОНСТРАКШН» купюри, ззовні схожі на грошові кошти долари США номіналом 100 доларів на загальну суму 3 900 та ззовні схожі на грошові кошти Євро на загальну суму 2 000, підлягають арешту з тих підстав, що вони у встановленому законом порядку визнані речовими доказами у межах кримінального провадження №42024110000000179 від 30 квітня 2024 року та відповідають критеріям, передбаченим статтею 98 КПК України.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду в частині вирішення питання щодо арешту купюр, ззовні схожих на грошові кошти долари США номіналом 100 доларів на загальну суму 3 900 та ззовні схожих на грошові кошти Євро на загальну суму 2 000, ураховуючи вимоги частини третьої статті 407 КПК України, які не передбачають можливості часткового скасування ухвали слідчого судді за наслідками апеляційного розгляду, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді - скасуванню у повному обсязі з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення клопотання прокурора у повному обсязі та накладення арешту на вказане у клопотанні майно, оскільки останнім у повній мірі доведено необхідність накладення арешту на майно з метою забезпечення його збереження як речових доказів у кримінальному провадженні, а також забезпечення можливості відшкодування збитків.

Керуючись статтями 170, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 19 червня 2024 року - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було виявлено та вилучено 06 червня 2024 року під час проведення обшуку нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ТОВ «БВ КОНСТРАКШН», а саме:

- купюру номіналом 100 доларів США із серійним номером АВ17404393U;

- імітаційні засоби (купюри номіналом 100 доларів США) в кількості 74 (сімдесят чотири) штуки із серійними номерами KB 14859854M;

- купюри, ззовні схожі на долари США номіналом 100 доларів у загальній сумі 3 900 та ззовні схожі на Євро у загальній сумі 2 000;

- посвідчення НОМЕР_2 «Про приписку до призовної дільниці» на ім`я ОСОБА_8 ;

- військовий квиток на ім`я ОСОБА_9 ;

- копія паспорта ОСОБА_10 на 2 арк.;

- копі довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_10 на 1 арк.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_4

ОСОБА_3

СудКиївський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення10.07.2024
Оприлюднено17.07.2024
Номер документу120373434
СудочинствоКримінальне
КатегоріяЗлочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг

Судовий реєстр по справі —759/11753/24

Ухвала від 10.07.2024

Кримінальне

Київський апеляційний суд

Гуль В'ячеслав Володимирович

Ухвала від 19.06.2024

Кримінальне

Святошинський районний суд міста Києва

Васильєва К. О.

Ухвала від 19.06.2024

Кримінальне

Святошинський районний суд міста Києва

Васильєва К. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні