Постанова

від 24.06.2024 по справі 759/6933/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2024 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 759/6933/23

номер провадження 22-ц/824/6972/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,розглянуву порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» - Кудрявського Сергія Миколайовича на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11 грудня 2023 року /суддя Горбенко Н.О./

у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» про стягнення суми страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з вимогами до ПАТ «Страхова Група «ТАС» про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 147 999 грн. та вирішити питання щодо судових витрат.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 11 грудня 2023 року позов задоволено частково, стягнуто з АТ Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 65 000,00 грн. та вирішено питання щодо судового збору. /а.с. 104-108/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ПАТ «Страхова Група «ТАС» - Кудрявський С.М. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11 грудня 2023 року, ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, зокрема те, що ОСОБА_1 не звернувся із заявою про страхове відшкодування протягом 30 днів з дня повідомлення про дорожньо-транспортну пригору, пропустив річний термін на звернення із заявою про виплату страхового відшкодування, не довів розмір заподіяної шкоди. Вказує, що у страхової компанії не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування в силу відсутності вини гр. ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого на момент ДТП була застрахована АТ СГ «ТАС» та пропуску річного строку на звернення із заявою про виплату страхового відшкодування.

ОСОБА_1 звернувся із відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на необґрунтованість її доводів, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог на підставі наступного.

Судом встановлено, що 10.05.2021 року об 17 год. 25 хв. в м. Одеса водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки Hyundai модель Sonata, номерний знак НОМЕР_1 , порушив вимоги п. 8.7.3, п. 8.10, п. 12.4, п. 12.9 «б», п. 16.3 ПДР, що призвело до дорожньої - транспортної пригоди, в результаті якої транспортний засіб марки Suzuki модель New SX, номерний знак НОМЕР_2 ,- власником якого ОСОБА_1 , отримав механічні пошкодження. /а.с. 18-25/

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Hyundai модель Sonata, номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована АТ Страхова група «ТАС» згідно полісу № АР/8097128; ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну, становить 130 000,00 грн.; франшиза дорівнює нулю. /а.с. 92/

Транспортний засіб марки Suzuki модель New SX, номерний знак НОМЕР_2 був забезпечений згідно договору добровільного страхування наземного транспорту (приєднання) «Прямий захист» Оферта № 90407а1о, укладеного 17.02.2021 року між ОСОБА_1 та СК «ARX» (попередня назва СК «АХА Страхування»). /а.с. 26-37/

22.06.2021 року ОСОБА_1 повідомив АТ Страхова група «ТАС» про дорожньо-транспортну пригоду та її обставини. /а.с. 38-39, 64-65/

22.06.2021 року ОСОБА_1 подав до АТ Страхова група «ТАС» заяву про страхове відшкодування. /а.с. 47-48/

АТ Страхова група «ТАС» відмовила ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування, вказавши, що він 22.06.2021 року звернувся із заявою про страхове відшкодування, справа № 17215/21/2021/53 від 22.06.2021 року, однак, в силу ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страхової компанії відсутні підстави для виплати, оскільки згідно довідки ДАІ № 3021131439414469 в діях водія ОСОБА_2 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. /а.с. 40-41/

21.10.2022 року ОСОБА_1 подав до АТ Страхова група «ТАС» заяву про страхове відшкодування. /а.с. 42-43/

04.12.2022 року та 08.12.2022 року ОСОБА_1 подав до АТ Страхова група «ТАС» заяви про перегляд рішення по справі № 17215/21/2021/53. /а.с. 44, 45/

АТ Страхова група «ТАС» листом вих. № 02055/0122 від 20.12.2022 року відмовила ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування у зв`язку із пропуском ним річного строку на подання заяви про страхове відшкодування. /а.с. 46/

АТ Страхова група «ТАС» листом вих. № 00213/0123 від 07.02.2023 року (повторно на вхідну заяву від 27.01.2023 року) відмовила ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування у зв`язку із пропуском ним річного строку на подання заяви про страхове відшкодування. /а.с. 49/

06.03.2023 року ОСОБА_1 подав до АТ Страхова група «ТАС» заяви про здійснення регламентної виплати. /а.с. 50/.

АТ Страхова група «ТАС» листом вих. № 00562/0123 від 21.03.2023 року відмовила ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування у зв`язку із пропуском ним річного строку на подання заяви про страхове відшкодування. /а.с. 51/

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції керувався нормами ст. 1166 ЦК України, яка передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно зі ст. 999 ЦК України до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з п. 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Відповідно до п. 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо представник страховика не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Розмір шкоди, пов`язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей, визначається на підставі аварійного сертифіката, рапорту, звіту, акта чи висновку про оцінку, виконаного аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства (ст. 31 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону , повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Відповідно до пп. 37.1.4 п. 37.1 ст. 37 Закону № 1961 IV підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Встановивши, що річний термін на звернення позивача до страховика з вимогою про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП пропущено з поважних причин, ст. 258 ЦК України спеціального строку позовної давності у даній категорії справи не передбачено, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом № 1961-IV.

Закон № 1961-IV регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У цьому Законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункти 1.4, 1.7 статті 1).

За вимогами статті 3 Закону № 1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

У Законі № 1961-IV детально регламентовано дії водія, транспортного засобу, причетного до дорожньо транспортної пригоди, тобто потерпілого, так і страховика.

У пункті 33.1.4 статті 33 Закону № 1961-IV передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, ? МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, ? МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35).

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону № 1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, ? МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Відповідно до пунктів 37.1.1, 37.1.4 статті 37 Закону № 1961-IV підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є:

? навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров`я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону;

? неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому зазначений у пункті 37.1.4 статті 37 Закону № 1961-IV строк є присічним і поновленню не підлягає.

Із аналізу наведених норм спеціального Закону № 1961-IV можна зробити висновок, що підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування передбачені у статті 37 Закону № 1961-IV, їх перелік є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.

Тому саме річний строк звернення із заявою про виплату страхового відшкодування є припинювальним і з його спливом у страховика настає право на відмову у виплаті страхового відшкодування.

Разом з тим у Законі № 1961-IV прямо не передбачено, що встановлено досудовий порядок урегулювання спору. Не зазначено про обов`язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов`язано дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування.

Тому у контексті вказаних обставин справи можна зробити висновок, що у Законі № 1961-IV не передбачено обов`язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування, особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у статті 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду.

У будь-якому разі строк звернення обмежується щодо стягнення майнової шкоди річним строком.

Інших обмежень щодо порядку звернення із заявою про виплату страхового відшкодування норми Закону № 1961-IV не містять.

У разі звернення із заявою безпосередньо до суду, страховик з цього моменту має діяти відповідно до статті 36 Закону № 1961-IV, та не позбавлений можливості, у разі відсутності заперечень проти позову, його визнати та сплатити страхове відшкодування.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 року № 465/4287/15.

Як вбачається з матеріалів справи, ДТП відбулось 10.05.2021 року.

Тобто, отримавши 22.06.2021 року відмову від АТ Страхова група «ТАС» у здійсненні виплати страхового відшкодування, ОСОБА_1 повинен був звернутись із позовом до суду до 10.05.2022 року.

Натомість, ОСОБА_1 звернувся за захистом свого порушеного права до суду першої інстанції лише у квітні 2023 року, з пропуском річного терміну, у зв`язку із чим, колегія суддів доходить висновку, що такий позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, розподілу підлягають судові витрати.

Стягненню підлягають з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Страхова Група «ТАС» судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 2 220 грн. судового збору. Витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді першої інстанції покладаються на позивача, оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» - Кудрявського Сергія Миколайовича на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11 грудня 2023 року - задовольнити.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11 грудня 2023 року - скасувати, ухваливши нове.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» про стягнення суми страхового відшкодування - відмовити.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції розподілити наступним чином:

Стягнути з ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 / на користь приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» /03062, м. Київ, пр. Берестейський, 65, ЄДРПОУ 30115243/ 2 220 грн. судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: