Постанова

від 24.06.2024 по справі 757/60602/21-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2024 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 757/60602/21-ц

номер провадження №22-ц/824/8565/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Лемця Володимира Володимировича

на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 20 лютого 2024 року про повернення позову ОСОБА_1 /суддя Бусик О.Л./

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод шляхом виселення

та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Фінанс», третя особа - ОСОБА_5 , про визнання права користування житловим приміщенням

та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Турчина Андрія Анатолійовича, третя особа - ОСОБА_4 , про скасування правовстановлюючих документів;

за позовами ОСОБА_5 , ОСОБА_4 до ОСОБА_6 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс Моторс», третя особа: ОСОБА_7 про визнання недійсним правочину

та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним;

за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Фінанс», ОСОБА_6 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_8 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва, про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, скасування реєстраційної дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Дениса Михайловича;

за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння;

за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_5 про визнання права власності

та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування квартири;

за позовом ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання рішення протиправним та скасування, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду знаходиться справа за вказаними позовами.

02 січня 2024 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 про визнання недійсним акту про реалізацію предмету іпотеки, свідоцтва про право власності та скасування рішення про державну реєстрацію.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 20 лютого 2024 року позов повернуто ОСОБА_1 . /т. 11 а.с. 153-154/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - Лемець В.В. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, зокрема те, що позов позивача ОСОБА_5 , і позов третьої особи ОСОБА_1 мають єдиний предмет спору. Вказував, що самостійні вимоги третьої особи щодо предмета спору - це право будь-якої особи, яка вважає, що її права порушені. Різниця в статусі третьої особи, яка заявляє і не заявляє самостійних вимог, полягає в різному обсязі прав і обов`язків, тому особа сама вирішує, яким способом захищати свої права. Позивач за зустрічним позовом ( ОСОБА_5 ) намагається захистити своє право власності на спірну квартиру (тобто, право володіння, користування і розпорядження). У свою чергу, третя особа ( ОСОБА_1 ) намагається захистити своє право користування квартирою. Зазначав, що ст. 185 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав повернення позову. Жодна з підстав не підпадає під підставу для повернення позовної заяви в межах ухвали, що оскаржується. Суд при винесенні ухвали, що оскаржується, не застосував передбачені законом підстави повернення позовної заяви, а отже, судом першої інстанції невірно застосовано норми процесуального права.

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_9 звернувся з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність її доводів. Вказував, що ОСОБА_3 , як власник спірної квартири, не укладав будь-яких договорів з ОСОБА_1 . Наголошував, що диспозиція частини 4 статті 52 ЦПК України передбачає, що після вступу у справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку. Тобто, підготовче провадження яке вже триває майже 2,5 роки, буде розпочато знову. Наголошував, що автор апеляційної скарги - адвокат Лемець В.В. є представником не лише ОСОБА_1 , а й обох відповідачів за первісним позовом, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Наголошував, що дії адвоката свідчать про систематичні, свідомі, цілеспрямовані дії направлені на затягування розгляду позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про усунення перешкод шляхом виселення. Водночас, судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято позов.

Представник Міністерства юстиції України Я. Семенченко також звернулась з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість. Наголошувала, що вимога третьої особи повинна бути спрямована на предмет спору, водночас, самостійні вимоги пред`являються шляхом подання окремого позову. Судом першої інстанції вірно встановлено, що вимоги ОСОБА_1 ідентичні з вимогами ОСОБА_5 , самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 не заявляє, отже судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про повернення позову.

Інші учасники про розгляд справи в порядку письмового провадження поінформовані належним чином, за єдиними відомими суду адресами, з відзивами на апеляційну скаргу до суду не звертались.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з поверненням справи для продовження розгляду, на підставі наступного.

Судом встановлено, що 15 листопада 2021 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.

Ухвалою судді від 17 листопада 2021 року у справі відкрито провадження для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

08 грудня 2021 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Фінанс», третя особа - ОСОБА_5 , про визнання права користування житловим приміщенням.

29 грудня 2021 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 , про скасування правовстановлюючих документів.

Ухвалою суду від 27 січня 2022 року вказані зустрічні позовні заяви прийнято до спільного розгляду із зазначеним вище позовом ОСОБА_3 про усунення перешкод шляхом виселення та постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24 квітня 2023 року під головуванням судді Батрин О.В. справи за

- позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_4 до ОСОБА_6 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс Моторс», третя особа: ОСОБА_7 про визнання визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна, скасування реєстраційної дії та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним та скасування запису про право власності;

- позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Фінанс», ОСОБА_6 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_8 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та скасування реєстраційної дії;

- за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння;

- за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_5 про визнання права власності на нерухомість та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним, скасування запису про право власності;

- за позовом ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання рішення протиправним та його скасування, позови об`єднані в одне провадження та присвоєно єдиний унікальним номер №757/60602/21.

02 січня 2024 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 про визнання недійсним акту про реалізацію предмету іпотеки, свідоцтва про право власності та скасування рішення про державну реєстрацію.

Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву третьої особи, керувався нормами ч. 1, ч. 2 ст. 52 ЦПК України, про те, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.

За змістом процесуального законодавства треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, - це ймовірні суб`єкти спірних матеріальних правовідносин, які вступають у чужий процес із метою захисту своїх суб`єктивних прав чи охоронюваних законом інтересів.

Водночас, суд першої інстанції наголошував на тому, що самостійна вимога повинна бути спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем. Вимога, спрямована на будь-що, що перебуває поза цим предметом, не може бути розглянута як вимога третьої особи, а має бути заявлена через подання самостійного позову.

У статті 52 ЦПК України вказано те, що третя особа з самостійними вимогами заявляє свої вимоги саме щодо предмета спору, тобто претендує на те матеріальне благо, яке намагається захистити позивач шляхом подання позову до суду. У процесі вирішення судом спору між позивачем і відповідачем, третя особа може вважати, що саме їй належить право на предмет спору, в зв`язку з чим з метою захисту свого права така особа може звернутися до суду, який розглядає справу, із заявою про вступ у справу як третя особа з самостійною вимогою на предмет спору.

Суд першої інстанції вказував, що з прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 та прохальної частини зустрічного позову ОСОБА_5 вбачається, що вимоги, заявлені в обох цих позовах є ідентичними, ОСОБА_1 не заявляє самостійних вимог саме на предмет спору, що не узгоджується з нормами статті 52 ЦПК України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновків про те, що третьою особою за змістом заяви про вступ у справу як третьої особи з самостійними вимогами не заявлено самостійних вимог щодо предмета спору, зі змісту заяви про вступ у справу в якості третьої особи не вбачається, що заявник претендує на свою користь на те матеріальне благо, яке намагається захистити позивач шляхом подання позову до суду.

Оскільки до позову третьої особи з самостійними вимогами застосовуються положення статті 193 ЦПК України, то відповідно до частини третьої статті 194 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов висновків, що заява підлягає поверненню заявнику.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 ЦПК України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

Суд першої інстанції вказував на те, що самостійна вимога повинна бути спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем. Вимога, спрямована на будь-що, що перебуває поза цим предметом, не може бути розглянута як вимога третьої особи, а має бути заявлена через подання самостійного позову. Суд дійшов однозначних висновків, що зі змісту заяви про вступ у справу в якості третьої особи не вбачається, що заявник претендує на свою користь на те матеріальне благо, яке намагається захистити позивач шляхом подання позову до суду.

Водночас, апеляційний суд зазначає про те, що зі змісту позову третьої особи ОСОБА_1 вбачається, що він відстоює право користування спірною квартирою - в обгрунтування позову посилається на те, що 18.12.2023 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено договір оренди квартири по АДРЕСА_1 .

При цьому, позов пред`являється третьою особою до всіх сторін у справі /т. 11 а.с. 140/, ОСОБА_1 виокремлює себе як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору і перелічує інших учасників справи, не відокремлюючи і не зазначаючи до кого саме спрямовані його вимоги - відповідачів саме за його позовом.

Суд першої інстанції, повертаючи позов, керувався ст.ст. 193-194 ЦПК України, що в даному випадку є передчасним, оскільки не встановив, до кого саме третя особа пред`являє вимоги, ухвала суду першої інстанції містить протиріччя щодо того, що ОСОБА_1 має право заявити позов, водночас, зазначено, що у іншому провадженні, незважаючи на вимоги щодо права користування предметом позову - спірною квартирою.

Отже, в даному випадку судом першої інстанції прийнято передчасне рішення про повернення позову третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст.ст. 379, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Лемця Володимира Володимировича на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 20 лютого 2024 року про повернення позову ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 20 лютого 2024 року про повернення позову ОСОБА_1 - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: