Рішення

від 24.06.2024 по справі 120/18592/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 червня 2024 р. Справа № 120/18592/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Вінницький завод «Будмаш» до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Вінницький завод «Будмаш» до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення.

Позивач просить суд:

-Визнати протиправним і скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів від 27.10.2023 №UA401000/2023/000103/2.

Позовна заява обґрунтована тим, що ПрАТ «Бушман» уклало Договір купівлі-продажу №001/ZED від 02.10.2023 з ТОВ «аРеС Мешінері ЛТД», згідно якого Продавець передавав y власність Покупця наступні товари: 1.???Телескопічний вилковий навантажувач JCB TLT30G TELETRUK, вживаний, 2017 року випуску, серійний номер JCBTLT30VH2498969; 2. ??Ножичний підйомник JCB $2632E, вживаний, 2017 року випуску, серійний номер CSZA0402PH2532756. Відповідно до умов Договору ПрАТ «Бушман» зобов`язувався оплатити 100% попередню оплату за товар, що становить 17 500,00 (Сімнадцять тисяч п?ятсот) фунтів стерлінгів згідно замовлення/Sales order №100908 від 02.10.2023.

Позивач зазначає, що згідно платіжної інструкції №2 від 12.10.2023, ПрАТ «Бушман» оплатив вищезазначений товар у повному обсязі.

Після поставки товару на митну територію України, під час проходження процедури розмитнення, рішенням Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA401000/2023/000103/2 від 27.10.2023 збільшено митну вартість товарів. З метою уникнення збитків пов`язаних із перебуванням товару на митному терміналі, ПрАТ «Бушман» був змушений сплатити платежі у більшому обсязі, відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів.

Позивач не погоджується з вказаним митним органом вартістю товару, тому вважає рішення відповідача про коригування митної вартості протиправним.

Ухвалою суду від 22.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

11.01.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідач зазначає, що в наданому до митного оформлення платіжному дорученні від 12.10.2023 в графі призначення платежу зазначено, що оплата здійснювалась згідно документу датованого 02.10.2023, проте наданий разом із ЕМД рахунок-фактура датований 12.10.2023. Таким чином випливає, що декларантом не надані всі наявні документи підтверджуючі митну вартість товару, що не дає змоги митному органу перевірити правильність розрахунку митної вартості. Також відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за №984/21296) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: ??рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; ??банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; ??калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, відповідно не надано документи, що відповідно до ч.1 та ч.2 ст.53 МКУ в обов`язковому порядку подаються з метою підтвердження заявленої митної вартості.

Відповідач звертає увагу, що декларантом на вимогу митного органу не було надано митну декларацію країни відправлення. В той же час, на відкритих інтернет-ресурсах, які спеціалізуються з продажу техніки на території Європейського Союзу, наявні пропозиції з продажу максимально схожих (марка, модель, рік виготовлення) навантажувачів за значно вищою вартістю, ніж заявлена декларантом.

Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не містили всіх конкретних числових значень щодо ціни яка була сплачена, відповідно до пп.2, з статті 58 застосовувалися другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ.

Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є МД від 12.10.2023 №UA100340/2023/325779 за якою оформлено товар «Навантажувач колісний, обладнаний фронтальною телескопічною стрілою, поставляється в комплекті з вилами (з пошкодженнями ЛФП та слідами експлуатації, підтікання технічних рідин із гідравлічної системи) самохідний. б.у, газовий пропан LPG, без радіообладнання: - навантажувач JCB TLT 30G, серійний номер 2498581, 2016 р.в. - 1шт; Країна виробництва: GB;» та складає 18896 GBP.

Таким чином, на думку відповідача, митниця діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Разом із відзивом представник відповідача подав клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

15.01.2024 представниця позивача подала відповідь на відзив, у якій спростовує доводи відповідача, викладені у відзиві.

Також 15.01.2024 представниця позивача подала заяву про розгляд справи за участю сторони.

Ухвалою суду від 17.01.2024 відмовлено у задоволенні заяв сторін про розгляд справи у судовому засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що ПрАТ «Бушман» уклало Договір купівлі-продажу №001/ZED від 02.10.2023 (далі Договір) з ТОВ «аРеС Мешінері ЛТД» на умовах поставки згідно «Інкотермс-2020».

Згідно п. 1.1. Договору, Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти у власність від Продавця товар відповідно до Інвойсів, які є невід`ємними додатками до цього Договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору, Покупець оплачує вартість товару Продавцеві на умовах 100% попередньої оплати.

У Інвойсі визначено товар: 1.???Телескопічний вилковий навантажувач JCB TLT30G TELETRUK, вживаний, 2017 року випуску, серійний номер JCBTLT30VH2498969 за ціною 12000,00 фунтів стерлінгів; 2. ???Ножичний підйомник JCB $2632E, вживаний, 2017 року випуску, серійний номер CSZA0402PH2532756 за ціною 5,500 фунтів стерлінгів. Загальна вартість товару склала 17500,00 фунтів стерлінгів.

Відповідно до платіжної інструкції №2 від 12.10.2023 ПрАТ «Бушман» оплатив вищезазначений товар у повному обсязі.

Для здійснення митного оформлення товару поставленого за вказаним Договором, ПрАТ «Бушман» подало митному органу наступні документи:

- рахунок-фактура (інвойс) від 12.10.2023 №3315;

- договір від 02.10.2023 №001/ZED;

- довідка про транспортно-експедиційні послуги від 26.10.2023 №1;

- платіжне доручення від 12.10.2023.

За результатом опрацьованої митної декларації та поданих документів Вінницькою митницею прийнято рішення щодо відмови в прийнятті митної декларації шляхом надання картки відмови № UA401020/2023/001663, з таких причин: в процесі контролю митного оформлення з`ясовано, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару.

Заявлену митну вартість скориговано шляхом винесення рішення про коригування митної вартості 27.10.2023 №UA401000/2023/000103/2, згідно з яким митну вартість товару визначено за резервним методом визначення митної вартості. Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є МД від 12.10.2023 №UA100340/2023/325779 за якою оформлено товар «Навантажувач колісний, обладнаний фронтальною телескопічною стрілою, поставляється в комплекті з вилами (з пошкодженнями ЛФП та слідами експлуатації, підтікання технічних рідин із гідравлічної системи) самохідний. б.у, газовий пропан LPG, без радіообладнання: - навантажувач JCB TLT 30G, серійний номер 2498581, 2016 р.в. - 1шт; Країна виробництва: GB;» та складає 18896 GBP.

Крім того, у рішенні зазначено, що у наданому до митного оформлення платіжному дорученні від 12.10.2023 в графі призначення платежу зазначено, що оплата здійснювалася згідно документу датованого 02.10.2023, проте наданий разом із ЕМД рахунок-фактура датований 12.10.2023.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями та діями митного органу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи спірні правовідносини та встановлені обставини справи, суд керується такими мотивами.

Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною першою статті 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Так, статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами частин 1 та 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України, частиною першою якої обумовлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Згідно з частиною другою зазначеної статті документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частинами першою, другою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом частини п`ятої статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті.

Водночас, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України), зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

Отже, із системного аналізу наведених правових норм слідує, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей, визначених частиною другою статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний метод, а також докладну інформацію щодо зроблених коригувань, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Натомість судом встановлено, що при визначенні митної вартості ввезеного позивачем товару за резервним методом, відповідач використав джерелом числового значення митної вартості «Навантажувач колісний, обладнаний фронтальною телескопічною стрілою, поставляється в комплекті з вилами (з пошкодженнями ЛФП та слідами експлуатації, підтікання технічних рідин із гідравлічної системи) самохідний. б.у, газовий пропан LPG, без радіообладнання: - навантажувач JCB TLT 30G, серійний номер 2498581, 2016 р.в. - 1шт; Країна виробництва: GB;» та складає 18896 GBP, але при цьому не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний метод, а також не зазначив докладної інформації щодо зроблених коригувань, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, що є порушенням вимог статті 55 МК України.

При цьому враховуються висновки Верховного Суду, наведені у постановах від 27.07.2018 у справі № 809/1174/17 та від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а.

Згідно висновку Вінницької торгово-промислової палати на підставі листа-відповіді компанії LIMITED LIABILITY COMPANY «RS MACHINERY LID", Великобританія, на запит ВТШИ за вихідним №23/04/472 від 03 листопада 2023 року підтверджує, що ціни на Товар, поставлений ПрАТ «Вінницький завод «Бушман» згідно з Договором купівлі-продажу № 001/ZED від 02.10.2023, Специфікацію за №1 від 20.10.2023 та Рахунком-фактурою по ПДВ за № 3315 від 12.10.2023 відповідають цінам компанії - Продавця.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, після придбання товару ПрАТ «Вінницький завод «Бушман», з метою належного оформлення цього подало відповідачу для підтвердження заявленої вартості товару такі документи: рахунок-фактура (інвойс) від 12.10.2023 №3315; договір від 02.10.2023 №001/ZED; довідка про транспортно-експедиційні послуги від 26.10.2023 №1; платіжне доручення від 12.10.2023.

Аналізуючи зміст усіх цих документів, суд доходить висновку, що вони були достатніми для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином, враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах таких розбіжностей, які б давали митному органу право коригувати задекларовану митну вартість із застосуванням резервного методу.

За наслідками розгляду справи суд упевнився в тому, що зауваження митного органу по своїй суті носять формальний характер та окремо або у сукупності не свідчать про наявність підстав для коригування митної вартості товару.

При цьому суд додатково звертає увагу на те, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

З огляду на викладене суд приходить до переконання, що позовні вимоги про скасування про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 27.10.2023 №UA401000/2023/000103/2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Частинами першою та другою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з позицією ЄСПЛ, викладеною, зокрема, у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (заява № 36985/97, рішення від 23 липня 2002 року, пункт 110), адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтримку правомірності своєї позиції та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України у разі задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати позивача на сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо стягнення на користь позивача витрат на проведення цінової експертизи контракту у розмірі 2160,00 грн, то суд зазначає наступне.

Положеннями статті 101 КАС України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Частина 1 статті 106 КАС говорить, що експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв`язку з характером досліджень, або якщо об`єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться на замовлення учасника справи.

Суд зазначає, що склад та розмір судових витрат, зокрема, пов`язаних із проведенням експертизи, входить до предмета доказування у справі. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). Відсутність документального підтвердження судових витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, тощо.

При цьому, КАС України встановлює порядок проведення експертизи на замовлення учасника справи та порядок відшкодування витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони. Це означає, що для відшкодування витрат, пов`язаних з призначенням та проведенням експертизи як певної процесуальної дії, призначення та проведення експертизи має відбуватися в межах виключно судового процесу, оскільки статус учасника справи, зокрема сторони у справі, особа набуває після звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі.

Оскільки, в межах спірних правовідносин замовлення експертизи та отримання експертного висновку відбулося за ініціативою позивача до звернення до суду з позовом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування витрат на підготовку експертних висновків.

На користь такого висновку також свідчать норми частини 8 статті 104 КАС України, які надають право учаснику справи подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи. Отже, здійснення учасником справи замовлення експертного дослідження в поза процесуальному порядку обмежує право іншої особи приймати участь у процесі проведення експертизи, зокрема подавати заяву про відвід експерта.

Дослідження експертом певних питань, які покладені в основу прийняття спірних актів індивідуальної дії, зазначення експертом про те, що висновок підготовлено для подання до суду, як і надання судом оцінки цьому висновку, не доводять того, що понесені позивачем витрати були необхідними (неминучими).

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.12.2020 року у справі №824/647/19-а.

На підставі вказаного, вимога позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат, пов`язаних з підготовкою експертних висновків, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів від 27.10.2023 №UA401000/2023/000103/2.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Вінницький завод «Будмаш» сплачений судовий збір в розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Вінницький завод «Будмаш» (вул. Гонти, 30, м. Вінниця, 21017, код ЄДРПОУ 01267863);

Відповідач: Вінницька митниця (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 43997544).

СуддяВіятик Наталія Володимирівна