Постанова

від 02.12.2024 по справі 120/18592/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/18592/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Віятик Н.В.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

02 грудня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької митниці на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Вінницький завод "Будмаш" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Вінницький завод «Будмаш» звернулось до суду з позовом до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24.06.2024 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів від 27.10.2023 №UA401000/2023/000103/2.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції, ПрАТ «Бушман» уклало Договір купівлі-продажу №001/ZED від 02.10.2023 (далі Договір) з ТОВ «аРеС Мешінері ЛТД» на умовах поставки згідно «Інкотермс-2020».

Згідно п. 1.1. Договору, Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти у власність від Продавця товар відповідно до Інвойсів, які є невід`ємними додатками до цього Договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору, Покупець оплачує вартість товару Продавцеві на умовах 100% попередньої оплати.

У Інвойсі визначено товар: 1. Телескопічний вилковий навантажувач JCB TLT30G TELETRUK, вживаний, 2017 року випуску, серійний номер JCBTLT30VH2498969 за ціною 12000,00 фунтів стерлінгів; 2. Ножичний підйомник JCB $2632E, вживаний, 2017 року випуску, серійний номер CSZA0402PH2532756 за ціною 5,500 фунтів стерлінгів. Загальна вартість товару склала 17500,00 фунтів стерлінгів.

Відповідно до платіжної інструкції №2 від 12.10.2023 ПрАТ «Бушман» оплатив вищезазначений товар у повному обсязі.

Для здійснення митного оформлення товару поставленого за вказаним Договором, ПрАТ «Бушман» подало митному органу наступні документи:

- рахунок-фактура (інвойс) від 12.10.2023 №3315;

- договір від 02.10.2023 №001/ZED;

- довідка про транспортно-експедиційні послуги від 26.10.2023 №1;

- платіжне доручення від 12.10.2023.

За результатом опрацьованої митної декларації та поданих документів Вінницькою митницею прийнято рішення щодо відмови в прийнятті митної декларації шляхом надання картки відмови № UA401020/2023/001663, з таких причин: в процесі контролю митного оформлення з`ясовано, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару.

Заявлену митну вартість скориговано шляхом винесення рішення про коригування митної вартості 27.10.2023 №UA401000/2023/000103/2, згідно з яким митну вартість товару визначено за резервним методом визначення митної вартості. Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є МД від 12.10.2023 №UA100340/2023/325779 за якою оформлено товар «Навантажувач колісний, обладнаний фронтальною телескопічною стрілою, поставляється в комплекті з вилами (з пошкодженнями ЛФП та слідами експлуатації, підтікання технічних рідин із гідравлічної системи) самохідний. б.у, газовий пропан LPG, без радіообладнання: - навантажувач JCB TLT 30G, серійний номер 2498581, 2016 р.в. - 1шт; Країна виробництва: GB;» та складає 18896 GBP.

Крім того, у рішенні зазначено, що у наданому до митного оформлення платіжному дорученні від 12.10.2023 в графі призначення платежу зазначено, що оплата здійснювалася згідно документу датованого 02.10.2023, проте наданий разом із ЕМД рахунок-фактура датований 12.10.2023.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями та діями митного органу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей, визначених частиною другою статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний метод, а також докладну інформацію щодо зроблених коригувань, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Натомість судом першої інстанції встановлено, що при визначенні митної вартості ввезеного позивачем товару за резервним методом, відповідач використав джерелом числового значення митної вартості «Навантажувач колісний, обладнаний фронтальною телескопічною стрілою, поставляється в комплекті з вилами (з пошкодженнями ЛФП та слідами експлуатації, підтікання технічних рідин із гідравлічної системи) самохідний. б.у, газовий пропан LPG, без радіообладнання: - навантажувач JCB TLT 30G, серійний номер 2498581, 2016 р.в. - 1шт; Країна виробництва: GB;» та складає 18896 GBP, але при цьому не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний метод, а також не зазначив докладної інформації щодо зроблених коригувань, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, що є порушенням вимог статті 55 МК України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, після придбання товару ПрАТ «Вінницький завод «Бушман», з метою належного оформлення цього подало відповідачу для підтвердження заявленої вартості товару такі документи: рахунок-фактура (інвойс) від 12.10.2023 №3315; договір від 02.10.2023 №001/ZED; довідка про транспортно-експедиційні послуги від 26.10.2023 №1; платіжне доручення від 12.10.2023.

Аналізуючи зміст усіх цих документів, суд доходить висновку, що вони були достатніми для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах таких розбіжностей, які б давали митному органу право коригувати задекларовану митну вартість із застосуванням резервного методу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною першою статті 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Так, статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами частин 1 та 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України, частиною першою якої обумовлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Згідно з частиною другою зазначеної статті документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частинами першою, другою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом частини п`ятої статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті.

Водночас, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України), зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

Отже, із системного аналізу наведених правових норм слідує, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей, визначених частиною другою статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний метод, а також докладну інформацію щодо зроблених коригувань, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Визначаючи митну вартість за резервним методом, митний орган зазначив, що джерелом числового значення митної вартості товару №1 є митна декларація від 12.10.2023 №UА100340/2023/325779 за кою офомрлено товар «Навантажувач колісний, обладнаний фронтальною телескопічною стрілою, поставляється в комплекті з вилами (з пошкодженнями ЛФП та слідами експлуатації, підтікання технічних рідин із гідравлічної системи) самохідний. б.у, газовий пропан LPG, без радіообладнання: - навантажувач JCB TLT 30G, серійний номер 2498581, 2016 р.в. - 1шт; Країна виробництва: GB;» та складає 18896 GBP.

Разом з тим, митний орган не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний метод, а також не зазначив докладної інформації щодо зроблених коригувань, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, що є порушенням вимог статті 55 МК України.

Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 року у справі №818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 року у справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

У свою чергу формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Згідно висновку Вінницької торгово-промислової палати на підставі листа-відповіді компанії LIMITED LIABILITY COMPANY «RS MACHINERY LID", Великобританія, на запит ВТШИ за вихідним №23/04/472 від 03 листопада 2023 року підтверджує, що ціни на Товар, поставлений ПрАТ «Вінницький завод «Бушман» згідно з Договором купівлі-продажу № 001/ZED від 02.10.2023, Специфікацію за №1 від 20.10.2023 та Рахунком-фактурою по ПДВ за № 3315 від 12.10.2023 відповідають цінам компанії - Продавця.

Відповідно до умов Договору купівлі-продажу № 001/ZED від 02.10.2023 ПРАТ «ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД «БУДМАІІІ» зобов`язувався оплатити 100% попередню оплату затовар, що становить 17 500,00 сімнадцять тисяч п`ятсот) фунтів стерлінгів згідно замовлення/Sales order №100908 від 02.10.2023.

Згідно платіжного доручення №2 від 12.10.2023, ПРАТ «ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД «БУДМАШ» оплатив вищезазначений товар у розмірі 17 500, 00 (Сімнадцять тисяч п`ятсот) фунтів стерлінгів.

Оскільки сплачена сума 17 500,00 фунтів стерлінгів в платіжному дорученні №2 від 12.10.2023 відповідала сумі у розмірі 17 500,00 фунтів стерлінгів в рахунку-фактурі від 12.10.2023 року, Відповідач не мав жодних підстав вважати, що Позивач подав недостовірні відомості про визначення митної вартості товарів.

Враховуючи наведене, колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо неможливості перевірити правильність розрахунку митної вартості товару.

Використання відповідачем у рішенні про коригування митної вартості товарів цінової інформації відкритих інтернет-ресурсів, які спеціалізуються на продажу транспортних засобів на території ЄС, у даному випадку є сумнівним, адже у спірному рішенні відповідач не вказує, який саме інтернет-ресурс (якої країни) ним використовувався задля перевірки вартості "схожих" транспортних засобів, що в свою чергу ставить під сумнів вказану позицію суб`єкта владних повноважень.

До того ж, формально нижчий рівень вартості імпортованого товару від вартості іншого подібного чи аналогічного товару не може вважатись заниженням митної вартості та бути перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару. Відомості з інтернет-ресурсу є інформативними та орієнтовними і не можуть бути повністю достовірними.

Відповідачем не доведено, що взятий за основу визначення митної вартості транспортний засіб був ідентичний, в тому числі по комплектності та технічному стану, тому, що ввозився позивачем.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, після придбання товару ПрАТ «Вінницький завод «Бушман», з метою належного оформлення цього подало відповідачу для підтвердження заявленої вартості товару такі документи: рахунок-фактура (інвойс) від 12.10.2023 №3315; договір від 02.10.2023 №001/ZED; довідка про транспортно-експедиційні послуги від 26.10.2023 №1; платіжне доручення від 12.10.2023.

Аналізуючи зміст усіх цих документів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вони були достатніми для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином, враховуючи викладене, слід зазначити, що відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах таких розбіжностей, які б давали митному органу право коригувати задекларовану митну вартість із застосуванням резервного методу.

Будь-яких належних доказів, що свідчили б про відсутність у документах, які підтверджують митну вартість товарів, перелік яких наведено у частині 2 статті 53 МК України, відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, митний орган не надав.

Відповідно до ч.7 статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Тобто, ненаведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.

Враховуючи викладене, відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів ним було надано. Зазначене свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення про коригування митної вартості від 27.10.2023 року №UA401000/2023/000103/2 є протиправним та підлягає скасуванню.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Вінницької митниці залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.