Рішення

від 24.06.2024 по справі 280/3334/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 червня 2024 року Справа № 280/3334/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прудивуса О.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 05498677, 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 80)

до: Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69005, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 158-Б)

про: визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень.

15.04.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду від 11.03.2024 № 14/1;

- вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Позивач обґрунтовує свої вимоги таким.

За результатами проведеної документальної перевірки дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування України відповідачем відносно позивача був складений Акт перевірки від 16.02.2024 № 0800-1102-3/18. На підставі вказаного Акту перевірки відповідач прийняв рішення про повернення страхових коштів Пенсійного фонду України та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду від 11.03.2024 № 14/1, яким вирішив застосувати до позивача фінансові санкції у загальному розмірі 3 368,98 грн., з яких: неправомірно витрачені страхові кошти - у сумі 2 245,99 грн.; штраф в обсязі 50% за неправомірно витрачені страхові кошти - 1 122,99 грн.

Підставою для застосування до позивача фінансових санкцій слугували висновки відповідача про те, що позивач всупереч ч. 2 ст. 15 Закон України від 23.09.1999 № 1105 «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» призначив та виплатив допомогу по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду двом застрахованим особам за день встановлення ним інвалідності включно.

Позивач вважає оскаржуване рішення відповідача про повернення страхових коштів Пенсійного фонду України та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду від 11.03.2024 № 14/1 протиправним, оскільки про факт проходження медико-соціальної експертної комісії його працівниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позивачу не було відомо. Крім того, відповідно до скріншотів особистого кабінету позивача на веб-порталі Пенсійного фонду України інформація про проходження працівниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . МСЕК також відсутня. З огляду на викладені обставини, позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачем було усунуто недоліки позовної заяви у встановлений строк.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.04.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).

10.05.2024 судом отримано відзив на позовну заяву (вх.№ 22320 від 10.05.2024), в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 15 Закон України від 23.09.1999 № 1105 «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» допомога по тимчасовій непрацездатності у випадках, зазначених у п. 1 і 7 ч. 1 ст. 15 Закон України від 23.09.1999 № 1105 «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», виплачується уповноваженим органом управління застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством. Відповідач зазначив, що позивач протиправно призначив та виплатив двом застрахованим особам допомогу по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду у тому числі за день встановлення інвалідності, а саме:

1) ОСОБА_2 по листку непрацездатності № 6337652-2013791898-1 за період з 24.03.2023 по 29.03.2023 (6 календарних днів) у сумі 1 737,72 грн., виходячи із середньої заробітної плати 289,62 грн., незважаючи на те, що 27.03.2023 ОСОБА_2 була встановлена інвалідність. Отже, сума неправомірно витрачених страхових коштів по листку непрацездатності ОСОБА_2 № 6337652-2013791898-1 складає 868,86 грн. за 3 дні;

2) ОСОБА_1 по листку непрацездатності № 7704517-2015671840-1 за період з 04.07.2023 по 10.07.2023 (7 календарних днів) у сумі 9 639,91 грн., виходячи із середньої заробітної плати 1 377,13 грн. незважаючи на те, що 10.07.2023 ОСОБА_1 була встановлена інвалідність. Отже, сума неправомірно витрачених страхових коштів по листку непрацездатності ОСОБА_1 № 7704517-2015671840-1 складає 1 377,13 грн. за 1 день.

Крім того відповідачем у відзиві на позовну заяву було зауважено, що створена позивачем комісія або уповноважений орган із соціального страхування повинна була відмовити у призначенні матеріального забезпечення вказаних вище застрахованих осіб. або ініціювати повернення коштів позивачем самостійно до проведення перевірки, однак безпідставно цього не зробила. З огляду на викладені вище обставини, відповідач вважає, що його рішення про повернення страхових коштів Пенсійного фонду України та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду від 11.03.2024 № 14/1 є правомірним, у зв`язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

15.05.2024 судом отримано відповідь на відзив (вх.№ 23095 від 15.05.2024), в якій позивач зазначив, що відповідачем у відзиві на позовну заяву викладено лише обставини справи з його позиції як контролюючого органу. При цьому, позивач вважає, що жодних доказів на спростування його доводів відповідач у відзиві на позовну заяву не виклав. З огляду на викладені обставини, позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з розглядом даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши матеріали і з`ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши всі наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивача зареєстровано як юридичну особу - комунальне підприємство 25.02.2002 (а.с.53-58). Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача зареєстровано як юридичну особу - орган державної влади 27.06.2002.

У період з 15.02.2024 по 16.02.2024 відповідачем було проведено документальну перевірку дотримання порядку використання позивачем як страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування України (далі - перевірка), за результатами якої був складений Акт перевірки від 16.02.2024 № 0800-1102-3/18 (а.с.21-26).

Перевіркою встановлено порушення позивачем ч. 2 ст. 15 Закону України від 23.09.1999 № 1105 «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон України від 23.09.1999 № 1105), а саме: неправомірно витрачено суму страхових коштів Фонду у розмірі 2 245,99 грн. (а.с.26).

Із Опису виявлених порушень вимог законодавства, що міститься в Акті перевірки, вбачається, що позивач як страхувальник призначив та виплатив допомогу по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду двом застрахованим особам, зокрема:

1) ОСОБА_2 по листку непрацездатності № 6337652-2013791898-1 за період з 24.03.2023 по 29.03.2023 (6 календарних днів) у сумі 1 737,72 грн. (заява-розрахунок від 20.04.2023 № 05498677-2023-49), виходячи із середньої заробітної плати 289,62 грн. Перевіркою встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_2 нарахована та виплачена і за день встановлення інвалідності (з 27.03.2023 по 29.03.2023). Отже, сума неправомірно витрачених страхових коштів по листку непрацездатності ОСОБА_2 № 6337652-2013791898-1 складає 868,86 грн. (3 дні);

2) ОСОБА_1 по листку непрацездатності № 7704517-2015671840-1 за період з 04.07.2023 по 10.07.2023 (7 календарних днів) у сумі 9 639,91 грн. (заява-розрахунок від 20.07.2023 № 05498677-2023-77), виходячи із середньої заробітної плати 1 377,13 грн. Перевіркою встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_1 нарахована та виплачена і за день встановлення інвалідності (10.07.2023). Отже, сума неправомірно витрачених страхових коштів по листку непрацездатності ОСОБА_1 № 7704517-2015671840-1 складає 1 377,13 грн. (1 день) (а.с.25).

Оскільки позивач не погодився із висновками відповідача, ним на адресу відповідача супровідним листом від 23.02.2024 № 01-14/739 (а.с.30) були направлені заперечення щодо проведеної перевірки від 23.02.2024 № 01-14/734 (а.с.30-31), обґрунтування яких є тотожними аргументам, що наведені позивачем у позовній заяві. В якості додатків до заперечень позивач надав відповідачу такі документи:

- копії заяв-розрахунків і додатку 1 (а.с.35-37), розрахунку оплати лікарняного листа (а.с.34), інформації щодо дати відкриття та закриття листків непрацездатності по ОСОБА_2 (а.с.34, 38), а також копію наказу від 01.11.2023 № 1511 к/тр про звільнення ОСОБА_2 (а.с.37);

- копії заяв-розрахунків і додатку 1 (а.с.32-33), розрахунку оплати лікарняного листка (а.с.32), інформації щодо дати відкриття та закриття листка непрацездатності по ОСОБА_1 (а.с.31);

- копію листа відповідача від 18.09.2023, яким повідомляється, що електронні лікарняні формуються автоматично одразу після створення медичного висновку про тимчасову непрацездатність. Номер випадку непрацездатності, який відображається в електронному листку непрацездатності, є ідентифікатором страхового випадку. Тобто, всі листки непрацездатності, що мають однаковий номер випадку тимчасової непрацездатності, складають один страховий випадок. На підставі даних медичних висновків, що складають один випадок тимчасової непрацездатності, формуються листки непрацездатності в порядку черговості створення медичних висновків, кожен наступний з яких створюється як продовження першого та складають один страховий випадок. Так, станом за період з березня 2023 року по 19 липня 2023 року включно в електронному Реєстрі листків непрацездатності наявна інформація щодо 22 листків непрацездатності на ОСОБА_1 (а.с.40-41);

- копію постанови Запорізького апеляційного суду від 20.12.2023 у цивільній справі № 335/7130/23, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до секретаря Запорізької міської ради Анатолія Куртєва, Запорізької міської ради, Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради про визнання незаконним та скасування розпорядження про поновлення та розпорядження про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди (а.с.41-46).

Листом від 04.03.2024 № 0800-1102-8/18858 відповідач поінформував позивача про те, що відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України від 23.09.1999 № 1105 рішення про призначення страхової виплати приймається страхувальником або уповноваженими ним особами. Страхувальник або уповноважені ним особи здійснюють контроль за правильністю нарахування і своєчасністю здійснення страхових виплат, приймають рішення про відмову в призначенні або припинення страхових виплат (повністю або частково), розглядають підставу і правильність видачі документів, які є підставою для надання страхових виплат.

Згідно з Розділом ІІІ Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності (далі - Положення), затвердженим Постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 13, Комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства приймає рішення про призначення або відмову в призначенні матеріального забезпечення, передає його роботодавцю для проведення виплат, приймає рішення про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), перевіряє правильність видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення.

Отже, у листі від 04.03.2024 № 0800-1102-8/18858 відповідач зазначив, що сума протиправно витрачених позивачем страхових коштів у даному випадку складає 2 245,99 грн., відповідно сума фінансової санкції складає 1 122,99 грн. Відтак, заперечення позивача щодо проведеної перевірки від 23.02.2024 № 01-14/734, за позицією відповідача, не підлягають задоволенню (а.с.15).

11.03.2024 відповідач прийняв рішення про повернення страхових коштів Пенсійного фонду України та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду від 11.03.2024 № 14/1, яким до позивача було застосовано фінансові санкції на загальну суму 3 368,98 грн., з яких: неправомірно витрачені страхові кошти - у сумі 2 245,99 грн.; штраф в обсязі 50% за неправомірно витрачені страхові кошти - 1 122,99 грн. (а.с.13-14).

Листом від 11.03.2024 № 0800-1102-8/20869 відповідач надіслав позивачу рішення про повернення страхових коштів Пенсійного фонду України та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду від 11.03.2024 № 14/1 (а.с.13).

Оцінюючи правомірність оскаржуваного рішення відповідача про повернення страхових коштів Пенсійного фонду України та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду від 11.03.2024 № 14/1, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції Україні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України від 23.09.1999 № 1105 відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючим громадянам щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, охорони їхнього життя та здоров`я.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 4 Закону України від 23.09.1999 № 1105 уповноваженим органом управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі - уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України.

Уповноважений орган управління є держателем та адміністратором електронного реєстру листків непрацездатності як складової частини реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України від 23.09.1999 № 1105 роботодавець, зокрема, зобов`язаний:

- здійснювати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид страхових виплат та надання соціальних послуг згідно з цим Законом (п. 1);

- вести облік страхових коштів і своєчасно надавати страховику встановлену звітність щодо цих коштів (п. 2);

- під час перевірки правильності використання страхових коштів та достовірності поданих роботодавцем даних надавати посадовим особам уповноваженого органу управління необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірки (п.3);

- допускати посадових осіб уповноваженого органу управління для здійснення перевірок правильності використання страхових коштів, контролю за веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб (п. 6);

- повернути уповноваженому органу управління суму здійснених страхових виплат та вартість наданих соціальних послуг потерпілому на виробництві у разі невиконання своїх зобов`язань щодо сплати страхових внесків (п. 9).

За приписами ч. 3 ст. 8 Закону України від 23.09.1999 № 1105 достовірність зазначених у документах відомостей перевіряється уповноваженим органом управління. У разі подання недостовірних відомостей, використання роботодавцем страхових коштів з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

У ч. 1 ст. 15 Закону України від 23.09.1999 № 1105 законодавець визначив, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання одного з таких страхових випадків:

1) тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві;

2) догляд за хворою дитиною;

3) догляд за хворим членом сім`ї;

4) догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;

5) догляд за дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років на весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною;

6) обмежувальні протиепідемічні заходи, встановлені місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування;

7) перебування в самоізоляції, обсервації, тимчасових закладах охорони здоров`я (спеціалізованих шпиталях), закладах охорони здоров`я у зв`язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а також на локалізацію та ліквідацію їх епідемій та спалахів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України";

8) тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу;

9) надання реабілітаційної допомоги з протезування та ортезування у стаціонарних умовах у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях, підрозділах закладів охорони здоров`я.

Відповідно ч. 2 ст. 15 Закону України від 23.09.1999 № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності у випадках, зазначених у п.п.1 і 7 ч. 1 ст. 15 Закону України від 23.09.1999 № 1105, виплачується уповноваженим органом управління застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності у випадках, зазначених у п.п.1 і 7 ч. 1 ст.15 Закону України від 23.09.1999 № 1105, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі настання тимчасової непрацездатності у випадках, зазначених у п.п.1 і 7 ч. 1 ст.15 Закону України від 23.09.1999 № 1105, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомога надається у порядку та розмірах, встановлених цим Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України від 23.09.1999 № 1105 рішення про призначення страхової виплати приймається страхувальником або уповноваженими ним особами. Страхувальник або уповноважені ним особи здійснюють контроль за правильністю нарахування і своєчасністю здійснення страхових виплат, приймають рішення про відмову в призначенні або припинення страхових виплат (повністю або частково), розглядають підставу і правильність видачі документів, які є підставою для надання страхових виплат.

За приписами ч. 1 ст. 23 Закону України від 23.09.1999 № 1105 підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність листок непрацездатності.

Відповідно до п.1.1 Розділу І Положення комісія (уповноважений) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності (далі - комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства), створюється (обирається) та діє на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство), що використовує найману працю, незалежно від форм власності і господарювання.

Згідно з п. 2.2 Розділу ІІ Положення комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства зобов`язана, зокрема:

- приймати рішення про призначення матеріального забезпечення; приймати рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення, про припинення його виплати (повністю або частково), розглядати підставу і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення;

- здійснювати контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення застрахованим особам роботодавцем за рахунок коштів Фонду як за власною ініціативою, так і у зв`язку із зверненням застрахованих осіб;

- вживати заходів по своєчасному наданню на підприємстві застрахованим особам матеріального забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.

Слід зазначити, що механізм організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього регламентований Порядком організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього (далі - Порядок), затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 328 «Деякі питання організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього».

Відповідно до п.1 Порядку листок непрацездатності - це сформований (виданий) програмними засобами Реєстру на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність або документа, що засвідчує факт усиновлення дитини, і зареєстрований за єдиним реєстраційним номером листка непрацездатності у Реєстрі електронний документ, що є підставою для звільнення від роботи, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Тобто, листок непрацездатності формується лікуючим лікарем на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність.

При цьому, порядок заповнення листка непрацездатності унормований Інструкцією про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженою Наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406 (далі - Інструкція).

За приписами п. 1 Інструкції листок непрацездатності - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв`язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.

Лицьовий бік бланка листка непрацездатності заповнюється лікуючим лікарем або молодшим медичним працівником з медичною освітою. Зворотний бік бланка листка непрацездатності заповнюється за місцем роботи застрахованої особи. Записи в листку непрацездатності здійснюються розбірливим почерком, без помарок, синім, фіолетовим або чорним чорнилом.

Так, судом встановлено, що у період з 15.02.2024 по 16.02.2024 відповідачем була проведена документальна перевірка позивача на предмет дотримання ним порядку використання страхових коштів Фонду соціального страхування України. Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем ч. 2 ст. 15 Закону України від 23.09.1999 № 1105, - неправомірне витрачання суми страхових коштів Фонду у розмірі 2 245,99 грн., про що складено Акт перевірки (а.с.21-26). Зокрема, позивач як страхувальник призначив та виплатив допомогу по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду двом застрахованим особам із встановленою групою інвалідності, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно з актом перевірки ОСОБА_2 була виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду у сумі 1 737,72 грн. згідно з листком непрацездатності № 6337652-2013791898-1 за період з 24.03.2023 по 29.03.2023 (6 календарних днів), виходячи із середньої заробітної плати за день в розмірі 289,62 грн. Зокрема, вказана допомога була нарахована та виплачена ОСОБА_2 у тому числі за дні встановлення їй інвалідності, тобто з 27.03.2023 по 29.03.2023. Отже, сума неправомірно витрачених за позицією відповідача страхових коштів по листку непрацездатності ОСОБА_2 склала 868,86 грн. за 3 дні. Також згідно з актом перевірки ОСОБА_1 буда виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду у сумі 9 639,91 грн. згідно з листком непрацездатності № 7704517-2015671840-1 за період з 04.07.2023 по 10.07.2023 (7 календарних днів), виходячи із середньої заробітної плати за день в розмірі 1 377,13 грн. Зокрема, вказана допомога була нарахована та виплачена ОСОБА_1 у тому числі за день встановлення йому інвалідності, тобто за 10.07.2023. Отже, сума неправомірно витрачених за позицією відповідача страхових коштів по листку непрацездатності ОСОБА_1 склала 1 377,13 грн. (а.с.25).

Суд також встановив, що рішенням відповідача про повернення страхових коштів Пенсійного фонду України та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду від 11.03.2024 № 14/1 до позивача були застосовані фінансові санкції на загальну суму 3 368,98 грн., з яких: неправомірно витрачені страхові кошти - у сумі 2 245,99 грн.; штраф в обсязі 50% за неправомірно витрачені страхові кошти - 1 122,99 грн. (а.с.13-14).

У контексті оцінки спірних правовідносин суд виходить із того, що відповідно до положень Закону України від 23.09.1999 № 1105, Положення та Інструкції єдиною та належною підставою для призначення і виплати застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності є листок непрацездатності за умови, що він виданий лікарем, який наділений правом видачі листків непрацездатності, та містить всі необхідні реквізити (прізвище лікаря, який видав листок непрацездатності, підпис та печатку лікаря, печатку закладу охорони здоров`я «Для листків непрацездатності» тощо).

При цьому, вчинення комісією дій по перевірці чи наданні оцінки медичному висновку лікуючого лікаря не віднесено до кола повноважень комісії із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, окреслених Положенням.

Як вбачається зі скріншоту особистого кабінету позивача на веб-порталі Пенсійного фонду України, листок непрацездатності по ОСОБА_2 № 6337652-2013791898-1 був відкритий 24.03.2023 та, відповідно, закритий 29.03.2023. Статус листка непрацездатності: готово до сплати; причина непрацездатності: тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, що не пов`язані з нещасним випадком на виробництві; категорія медичного висновку: захворювання або травма загального характеру (а.с.38).

Також згідно зі скріншотом особистого кабінету позивача на веб-порталі Пенсійного фонду України, листок непрацездатності по ОСОБА_1 № 7704517-2015671840-1 був відкритий 04.07.2023 та, відповідно, закритий 10.07.2023. Статус листка непрацездатності: готово до сплати; причина непрацездатності: тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, що не пов`язані з нещасним випадком на виробництві; категорія медичного висновку: захворювання або травма загального характеру (а.с.31).

Отже, отримавши інформацію щодо закриття листків непрацездатності № 6337652-2013791898-1 та № 7704517-2015671840-1 по ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідно та набуття ними статусу «готово до сплати», позивач, на переконання суду, обґрунтовано вжив заходи, спрямовані на надання вказаним застрахованим особам матеріального забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з їх тимчасовою втратою працездатності.

При цьому, суд вважає за необхідне зауважити, що єдиним законним способом, внаслідок якого позивачу могло бути відомо про наявність у застрахованих осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 інвалідності - це їх особисті повідомлення позивачу про відповідні обставини.

Так, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 14.07.2022 № 826/7354/18 сформулював правовий висновок, згідно з яким особа, якій встановлено інвалідність, самостійно визначає, чи повідомляти роботодавця про наявність у неї інвалідності. Однак, ризики, які можуть настати через неповідомлення роботодавця про відповідні обставини, несе сама особа (позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Директор департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, № в Єдиному державному реєстрі судових рішень 105248229).

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У досліджуваному аспекті суд приймає до уваги доводи позивача в частині того, що у нього відсутній достатній функціонал для самостійного з`ясування питання щодо проходження застрахованими особами позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . МСЕК та отримання ними інвалідності. Належних та достатніх доказів зворотнього відповідачем не надано.

Отже, суд вважає, що у відповідача були відсутні законні підстави для застосування по відношенню до позивача фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів у загальному розмірі 3 368,98 грн. шляхом прийняття оскаржуваного рішення про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій від 11.03.2024 № 14/1.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду від 11.03.2024 № 14/1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач, на переконання суду, обґрунтував та довів протиправність рішення відповідача про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду від 11.03.2024 № 14/1.

Відповідачем не надано суду переконливих доказів на обґрунтування правомірності свого рішення про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду від 11.03.2024 № 14/1.

Також відповідач не навів мотиви, які б дозволили відступити від правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, що міститься у постанові від 14.07.2022 № 826/7354/18.

Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Платіжною інструкцією від 12.04.2024 № 992 (а.с.27) підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 3 028,00 грн. Отже, відповідна сума підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8 - 10, 14, 90, 139, 143, 241 - 246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю адміністративний позов Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 05498677, 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 80) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69005, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 158-Б) про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду від 11.03.2024 № 14/1, яким до Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради застосовано фінансові санкції на загальну суму 3 368,98 грн., з яких: неправомірно витрачені страхові кошти - у сумі 2 245,99 грн.; штраф в обсязі 50% за неправомірно витрачені страхові кошти - 1 122,99 грн.

Судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) присудити на користь Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 05498677, 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 80) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69005, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 158-Б).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 24 червня 2024 року.

Суддя О.В. Прудивус