Ухвала

від 21.06.2024 по справі 320/27183/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 червня 2024 року м. Київ № 320/27183/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Київської міської ради, третя особа Громадська організація Захистимо Протасів яр про визнання протиправним та нечинним рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) до Київської міської ради (Код ЄДРПОУ 22883141, Адреса: вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044), третя особа Громадська організація Захистимо Протасів яр (Код ЄДРПОУ: 43121319, 03110, м. Київ, Солом`янський район, вул. Амосова, будинок 4, квартира 290) в якому просить визнати протиправним та нечинним пункт 1.1. рішення Київської міської ради від 15 07.2004 № 424/1834 Про передачу земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю "Протасів яр для будівництва житлового комплексу з об`єктами соціально-культурного та побутового призначення в кварталі вулиць Волгоградської, Докучаєвської, Протасів яр та Солом`янської у Солом`янському районі м. Києва.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Обґрунтовуючи дотримання строків звернення до суду позивачі зазначають, що Київська міська рада, змінюючи категорію земельних ділянок рішенням від 15.07.2004 №424/1834 мала б вносити зміни до Генерального плану міста Києва, а визначення категорії земельної ділянки - це створення норми загальної дії, а не індивідуальне рішення.

Але Кодекс адміністративного судочинства України дає чіткі визначення, що є нормативно-правовий акт і що таке індивідуальний акт.

Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Тому, рішення Київської міської ради від 15.07.2004 № 424/1834 Про передачу земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю "Протасів яр для будівництва житлового комплексу з об`єктами соціально-культурного та побутового призначення в кварталі вулиць Волгоградської, Докучаєвської, Протасів яр та Солом`янської у Солом`янському районі м. Києва є індивідуальним актом.

Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом першим частини 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що предметом даного спору є рішення Київської міської ради від 15 07.2004 № 424/1834 Про передачу земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю "Протасів яр для будівництва житлового комплексу з об`єктами соціально-культурного та побутового призначення в кварталі вулиць Волгоградської, Докучаєвської, Протасів яр та Солом`янської у Солом`янському районі м. Києва.

Суд констатує, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко розмежовувати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".

Так під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатись про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі N 340/1019/19).

Як вбачається з позовної заяви, оскаржуване рішення прийняте у 2004 році, а з позовною заявою до суду позивачі звернулись у червні 2024, через двадцять років, тобто з пропуском встановленого законодавством строку.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зазначає, що позивачами не надано жодних пояснень з приводу того, які обставини непереборної сили заважали їм після прийняття оскаржуваного рішення у 2004 році звернутись до суду за захистом свої прав та інтересів у передбачений законодавством строк.

Також, відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI Про судовий збір (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 7 ст. 6 Закону України Про судовий збір у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Як встановлено судом, позивачами заявлена одна вимога немайнового характеру, один з них звільнений від сплати судового збору, як учасник бойових дій, проте два інші позивачі судовий збір на заплати, ня якій підставі не пояснили.

Таким чином, при зверненні до суду із цим адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 необхідно було сплатити по 1211,20 грн судового збору (3028,00*0,4) кожній.

Також, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін та інших учасників справи.

Всупереч зазначеній процесуальній вимозі позивачі не вказали відповідні відомості.

Крім цього, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.

При цьому, позивачі не надали до суду жодного доказу, що їхні прави чи інтереси якимось чином порушені або потребують захисту, що вони мають будь-яке відношення до Протасового яру чи його округи.

Також, позивачі не обґрунтували підстави для залучення третьої особи.

Згідно з частинами першої та другої статті 169 КАС, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання безпосередньо до канцелярії суду або засобами поштового зв`язку:

- заяви про визнання поважними причини пропуску строку на звернення до суду із зазначенням доказів, які б свідчили про наявність обставин об`єктивного і непереборного характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації позивачем належного йому права на звернення до суду у розумний строк, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права;

- оригіналу документа про сплату ОСОБА_1 1211,20 грн судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

- оригіналу документа про сплату ОСОБА_3 1211,20 грн судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін та інших учасників справи;

- докази можливості набуття статусу позивачів, зокрема, що їхні права чи інтереси якимось чином порушені або потребують захисту;

- обґрунтування підстав для залучення третьої особи.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 КАС, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Київської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

5. У зв`язку з відсутністю у суді можливості друкування документів, які надходять через підсистему "Електронний Суд" чи на офіційну електронну адресу суду, документи до суду направляти засобами поштового зв`язку або нарочно у паперовому вигляді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панченко Н.Д.