Ухвала

від 24.06.2024 по справі 340/3966/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження за заявою

24 червня 2024 року м. Кропивницький Справа №340/3966/24

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Момонт Г.М., розглянувши матеріали позовної заяви у справі

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Комісії з реорганізації Олександрійського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в особі ОСОБА_2 , АДРЕСА_2

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Комісії з реорганізації Олександрійського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в особі ОСОБА_2 про:

- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 премії за травень 2024 року;

- зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 премію за травень 2024 року у розмірі 100% від посадового окладу;

- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації заробітної плати за період з 10.10.2016 р. по 24.05.2024 р. включно без застосування місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації заробітної плати січень 2008 року;

- зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації заробітної плати за період з 10.10.2016 р. по 24.05.2024 р. включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації заробітної плати січень 2008 року.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

Публічно-правовий спір спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з п.2 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Пунктом 17 частини 1 ст.4 КАС України визначено, що публічна служба діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Так, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих ним при здійсненні владних управлінських функцій. Проте помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Так, публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі №914/2006/17.

Згідно з ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції є: наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства; спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією із сторін є, як правило, фізична особа.

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

У даній справі позивачем оскаржуються бездіяльність комісії з реорганізації Олександрійського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в особі ОСОБА_2 щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди та індексації заробітної плати у період її працевлаштування в даній організації.

ОСОБА_1 працювала на посаді заступника начальника відділу безоплатної правової допомоги центру.

Відповідно до п.п.1, 4, Положення про центри з надання безоплатної правничої допомоги, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.07.2012 р. №967/5 Центри з надання безоплатної правничої допомоги (далі центри) утворюються, реорганізовуються та ліквідовуються Міністерством юстиції України за пропозицією Координаційного центру з надання правничої допомоги (далі - Координаційний центр) з урахуванням потреб відповідної адміністративно-територіальної одиниці та забезпечення доступу осіб до безоплатної правничої допомоги і є територіальними відділеннями Координаційного центру. Центри є неприбутковими організаціями, користуються правами юридичної особи, мають печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, власні бланки, самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства.

Суддя враховує, що зайняття керівної посади в організації, створеній Міністерством юстиції України за пропозицією Координаційного центру з надання правової допомоги, не свідчить про проходження публічної служби у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд враховує, що зайняття керівної посади у відділі неприбуткової організації, створеної центральним органом виконавчої влади, не свідчить про проходження особою публічної служби у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Зважаючи на викладене та беручи до уваги, що позивач не займала політичної посади, не перебувала на державній чи патронатній службі в державному органі, не проходила службу в органах місцевого самоврядування чи військову службу, спірні правовідносини виникли щодо захисту трудових відносин позивача та не пов`язані із проходженням нею публічної служби, а тому спір, з приводу якого позивач звернулася до суду за своєю правовою природою є цивільно-правовим та не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Оскільки дану справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, у відкритті провадження у справі належить відмовити.

Керуючись п.1 ч.1 ст.170, ст.ст.243, 248, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комісії з реорганізації Олександрійського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в особі ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу, що розгляд справи віднесено до цивільної юрисдикції.

Повторне звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання такої ухвали.

Дата складання ухвали 24 червня 2024 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ