Ухвала

від 24.06.2024 по справі 460/6540/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

24 червня 2024 року м. Рівне№460/6540/24

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду О.Р. Гресько після одержання позовної заяви

ОСОБА_1

доТериторіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області, Кузнецовського міського суду Рівненської області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області та до Кузнецовського міського суду Рівненської області, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ від 13.02.2024 №3-к/А "Про встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років на 2024 рік", яким встановлено з 01.01.2024 надбавку за вислугу років на державній службі на рівні 2% посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу державним службовцям Кузнецовського міського суду Рівненської області, в частині позивача та зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області здійснити з 01.01.2024 перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу» та наказу №18-к/А від 17.05.2016 «Про встановлення надбавки за вислугу років державним службовцям Кузнецовського міського суду Рівненської області», а саме на рівні 3 % посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу, з урахуванням раніше виплачених сум.

Перевіривши матеріали позовної заяви в порядку статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених нормами КАС України.

Так, за правилами частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частини п`ята статті 122 КАС України).

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство належить застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Водночас у КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

Суд враховує, що Верховним Судом неодноразово, зокрема, у постановах від 29.02.2024 у справі № 240/3609/23, від 04.05.2023 у справі №560/3294/22, від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21, висловлювалася позиція, що зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед ч.5 ст.122 КАС України.

За правилами статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній з 19.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналізуючи зміст статті 122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту наведених правових норм також вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв`язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.

Як свідчать матеріали справи, позивач просить визнати протиправним і скасувати наказ Кузнецовського міського суду від 13.02.2024 щодо встановлення з 01.01.2024 надбавки за вислугу років державним службовцям апарату суду на 2024 рік в частині, що стосується позивачки, та зобов`язання ТУ ДСА в Рівненській області провести відповідний перерахунок заробітної плати з 01.01.2024.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про оплату праці" при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Суд звертає увагу, що виплата заробітної плати носить щомісячний характер (регулярні платежі), тобто щомісяця станом на перше число після виплати заробітної плати за попередній місяць особі відомо про порушення її права на належний розмір оплати праці у відповідному місяці. Таким чином, щомісячно протягом цього терміну у такої особи виникає право на звернення до суду за захистом цих порушених прав.

Іншими словами, про розмір заробітної плати, виплаченої за лютий 2024, на підставі спірного наказу від 13.02.2024, позивачці було достеменно відомо станом на 01.03.2024.

Натомість, з даним позовом до суду позивач звернулася лише 17.06.2024, про що свідчить відбиток на поштовому конверті, в якому скеровано позов до суду, тобто із пропуском тримісячного строку, встановленого статті 233 КЗпП України.

При цьому, твердження позивачки, що фактично вона була ознайомлена зі спірним наказом лише 19.03.2024, суд оцінює критично, позаяк підпис позивачки на звороті наказу не містить дати такого ознайомлення, а 19.03.2024 датована згода позивачки працювати за новими умовами оплати праці та соціально-побутового забезпечення з 12.02.2024.

В свою чергу, з повідомленням про зміну істотних умов праці (зокрема, про виплату з 01.01.2024 надбавки за вислугу років на державній службі на рівні 2 % посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу) позивачка була ознайомлена 19.02.2024.

Таким чином, будучи з 19.02.2024 обізнаною про зміну умов виплати надбавки за вислугу років на державній службі з 01.01.2024, отримавши заробітну плату за новими правилами, у позивачки виникло право на звернення до суду з цим позовом.

З огляду на наведене та беручи до уваги те, що позивач не надала заяви про поновлення строку звернення до суду та жодних доказів на її обґрунтування, у суду відсутні підстави вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду 17.06.2024 з позовом щодо оскарження наказу від 13.02.2024, що стосується нарахування надбавки за вислугу років державної служби з січня 2024 року.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на наведене, позовну заяву слід залишити без руху.

Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області (вул. Симона Петлюри, буд. 10,м. Рівне,Рівненська обл.,33028), Кузнецовського міського суду Рівненської області (м-н Будівельників, 3, м. Вараш, Рівненська область, 34403) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної зави протягом десяти днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Олег ГРЕСЬКО